Зарубіжна література. 5 клас. Глотов

Про народну казку

Одним із найдавніших, найпопулярніших і найулюбленіших фольклорних жанрів є казка. Саме слово «казка» походить від слова «казати» — розповідати. Дослідники вважають, що це слово побутує у нашій мові ще з часів Київської Русі.

Казкаце один з найбільш поширених розповідних жанрів усної народної творчості про вигадані події, вигаданих осіб, дуже часто з участю фантастичних сил.

Споконвіку кожен народ у своїх казках плекав і передавав майбутнім поколінням найпотаємніші і, здавалось би, найнеможливіші мрії та сподівання на інше, краще життя, де панує справедливість і де добро завжди перемагає зло. Казки навчали бути стійкими у життєвих випробуваннях, не миритися зі злом, неправдою.

Годі, напевно, перелічити усі казки народів світу, настільки їх багато! Вчені умовно поділяють їх на три групи:

  • Казки про тварин.
  • Казки чарівні.
  • Казки соціально-побутові.

Найголовнішою ознакою казок, які належать до першої групи, є те, що головними героями у них виступають тварини. Казки про тварин належать до найдавніших художніх витворів людства.

Не менш давніми за походженням є й чарівні казки. Інколи їх ще називають фантастичними. Це, наприклад, чеська народна казка «Дванадцять місяців», німецька — «Пані Метелиця» тощо. У чарівних казках головними героями часто є знедолені дівчина чи хлопець, які потрапляють в інший світ (дивний ліс, підземне чи морське царство), і там з ними відбуваються фантастичні події.

Незвичайність описуваного, надприродність, таємничість, чудесність подій є головними ознаками чарівних казок. Чарівні казки, на відміну від інших, мають свої «секрети» у побудові. Сюди можна віднести такий часто вживаний художній прийом як трикратне повторення якого-небудь епізоду, так звана трикратність. Водночас велику роль у чарівних казках відіграють чарівні предмети (скатертина-самобранка, чоботи-скороходи, сокира, що сама рубає, тощо). Ці предмети зачаровані або здатні зачаровувати, вони приносять щастя, добробут і допомагають головним героям у різних життєвих ситуаціях.

З-поміж усіх названих груп казок «наймолодшими» є соціально-побутові казки. У них знаходять відображення різні сторони народного життя, а героями там найчастіше виступають селянин, мельник, коваль, пан, купець тощо. Соціально-побутові казки висміюють брехливість, зарозумілість, ледачість, скупість, а натомість прославляють чесність, працелюбство, доброту.

Головною ознакою цієї групи казок є їхній реалізм, життєва правдивість.

Усі без винятку казки є зразком національного мистецтва слова. Тому й не дивно, що їх залюбки читають і діти, й дорослі.

Іван Франко стверджував, що можна тисячу речей у житті забути, але тих хвилин, коли матір чи бабуся розповідали казки, неможливо забути ніколи.

Засвоюємо прочитане

  • 1. З якими казками ви ознайомилися ще у дитинстві і хто вам їх розповідав/розповідала чи читав/читала?
  • 2. Що називається казкою?
  • 3. За якими ознаками казки поділяють на народні й літературні? Чим вони відрізняються одні від одних?
  • 4. Які народні й літературні казки ви знаєте?
  • 5. Назвіть головні ознаки казок про тварин, чарівних і соціально-побутових казок. Чим вони відрізняються між собою і що у них спільного?
  • 6. Чи є у вас улюблена казка? Якщо так, то напишіть про неї невеликий відгук.

Словник

Казка — твір, в основі якого вигадані, фантастичні чи авантюрні події.