Зарубіжна література. 5 клас. Глотов

Розділ 2. У світі казок

Казки народів світу

Давно, в дитячий любий вік,

в далекім ріднім краю

я чула казку. Чула раз,

а й досі пам’ятаю.

Леся Українка

Казка черпає свою снагу

з того джерела, що дає

життя всьому новому.

Брати Ґрімм

* * *

Затишно дітям в пазусі казок.

Отак би й слухав про царя Салтана

або про те, як весело козак

обманював турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив,

про чаклуна, що все на світі може.

І хто б там що кому не говорив,

а згине зло і правда переможе!

Ліна Костенко

Чи сподобався вам вірш про казку видатної української поетеси Ліни Костенко? Про героїв яких казок згадано у ньому? Які ще українські казки і казки інших народів світу ви читали? Яку основну особливість казок зауважила авторка вірша? Зачитайте ці рядки.

Усна народна твopчість та її жанри

Як і художня література, усна народна творчість є одним із видів мистецтва слова. Проте, якщо література — мистецтво індивідуальне, тобто створене тим чи іншим конкретним автором, то усна народна творчість — колективний витвір народу. Художня література, крім того, має свого постійного посередника — книгу, тоді як твори народної творчості поширюються усно і зберігаються у народній пам’яті. Література з’явилася пізніше, ніж усна народна творчість, і завжди, хоча й по-різному, спиралася на її багатий досвід. Одночасно літературні твори здавна проникали в усну народну творчість, роблячи її ще багатшою і розмаїтішою.

Потрібно знати і пам’ятати, що усна народна творчість має ще й іншу назву — фольклор. Це слово походить від англійського словосполучення folk lore, що в перекладі означає «народна мудрість», «народне знання».

Усна народна творчість кожного народу неповторна, як і його історія, звичаї, культура. Думи та коломийки, наприклад, притаманні тільки українському фольклору, юнацькі пісні — південним слов’янам тощо. Самобутні й ліричні та героїчні пісні кожного народу. Навіть у найкоротших творах фольклору — прислів’ях і приказках — кожен народ передає ту чи іншу думку на свій лад. І коли ми говоримо: «Мовчання — золото», то японці з їхньою любов’ю до квітів скажуть: «Мовчання — квіти».

Одними з найулюбленіших фольклорних жанрів народів світу є прислів’я та приказки. Без них не обходиться жодна література, жодна розмова. Ними користуються і в науковій суперечці, і в політичних промовах, і у філософських книгах. Прислів’я і приказки увібрали в себе народну мудрість, накопичену століттями, досвід десятків поколінь. Їм властива стислість і точність судження про найрізноманітніші сторони життя людини.

Чим же відрізняється прислів’я від приказки? На думку видатного вченого Володимира Даля, прислів’я — це коротка притча, в якій висловлено міркування, присуд, повчання. А приказка — це простий вислів без повчання, без судження, без висновку. Прислів’ям властиве повне вираження думки, натомість приказка висловлює думку неповно, часто є частиною прислів’я.

Прислів’я

Не женися за двома зайцями,

бо й одного не впіймаєш.

Або пан, або пропав —

двічі не вмирати.

Береженого Бог береже,

а козака шабля стереже.

Приказки

Погнатися за двома зайцями.

Або пан, або пропав.

Береженого Бог береже.

Надзвичайно цікавим видом народної творчості є і загадки. Слово «загадка» походить від давньоруського слова «гадати», що означає «думати», «вгадувати». Загадки існують у кожного народу і часто дуже схожі між собою. З давніх-давен вони у цікавій формі передавали життєвий досвід і знання від старшого покоління до молодшого, розвиваючи спостережливість та уяву, образне мислення і кмітливість. Кожна загадка вказує на особливі ознаки і властивості певного предмета чи явища, вона ґрунтується на схожості та запереченні схожості. Народні загадки найчастіше короткі, стислі й містять у собі приховане запитання: «Хто це? Що це?» Багато загадок або написані віршем, або римуються.

Багата народна скарбниця загадок постійно поповнюється, оскільки сучасні дитячі поети створюють нові твори цього жанру.

Досить давнім за своїм походженням і не менш популярним жанром фольклору є пісня. Народні пісні мають багато різновидів: обрядові, трудові, історичні, календарні, весільні, похоронні, колискові тощо. Вони глибоко та всебічно розкривають життя того чи іншого народу, його славне минуле, звичаї, традиції, вірування, характер. З народними піснями пов’язані й літературні, які часто з плином літ стають народними.

Відомо, наприклад, що українських пісень записано понад 200 тисяч і цим далеко не вичерпується пісенне багатство нашого народу. Фахівці стверджують, що жодна інша нація у світі не може похвалитися такою кількістю пісень. У середині XIX століття відомий російський письменник, перекладач українських пісень та творів Тараса Шевченка російською мовою Микола Берг уклав антологію пісень багатьох народів світу. На першому місці він поставив ліричні українські пісні. Ось як він писав про них у передмові: «Чарівна, граційна і ніжна українська пісня. Скажу більше: в ній є щось, що хапає за серце, щось глибоко задушевне... Ця чарівливість розлита в усьому, в словах і в порівняннях, а іноді й просто не знаєш, у чому: мило та й годі!»

Василь Гулак. «Наша дума, наша пісня...»

Словник

Фольклор — усна народна творчість.

Прислів’я — це стислий влучний народний вислів повчального змісту, побудований як завершене судження.

Приказка — це образний вислів, який дає яскраву оцінку певному явищу; побудований як незакінчена думка, але містить натяк на висновок.

Загадка — інакомовний опис одного предмета за допомогою опису іншого на основі їхньої подібності, яка і є підказкою для правильної відповіді. Часто вони віршовані.

Пісня — вірш ліричного або ліро-епічного характеру, мелодичний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу.

Засвоюємо прочитане

  • 1. Що таке усна народна творчість? Чи тотожні поняття «усна народна творчість» і «фольклор»?
  • 2. Перечитайте уважно текст. Які різновиди усної народної творчості згадуються у ньому?
  • 3. Чим усна народна творчість відрізняється від художньої літератури, а що між ними спільного?
  • 4. Які самобутні жанри усної народної творчості створив український народ? У чому полягає відмінність між прислів’ям і приказкою? Наведіть приклади.
  • 5. Знайдіть і випишіть по 5 українських прислів’їв і приказок про дружбу.
  • 6. Який вид усної народної творчості називається загадками?
  • 7. У яких відомих вам казках трапляються загадки?
  • 8. Що називається народною піснею? Назвіть її основні ознаки.
  • 9. Які прислів’я та приказки про українську пісню ви знаєте?

Міркуємо над прочитаним

  • Оберіть 5-6 прислів’їв та приказок, які вам найбільше сподобалися, та поясніть, у яких життєвих ситуаціях їх можна використати.

Працюємо творчо

  • 1. Як ви розумієте вислів «Усна народна творчість кожного народу неповторна...»? Чи справді це так? Спробуйте довести.
  • 2. Чого навчають нас прислів’я та приказки? Підтвердіть це випадками зі свого досвіду.
  • 3. Складіть невелике оповідання з 8-10 речень за своєю улюбленою приказкою або приказкою, запропонованою учителем/учителькою.
  • 4. Розгляньте уважно лубок українського художника Василя Гулака «Наша дума, наша пісня...» (1918). Хто є автором цих поетичних рядків про пісню? Знайдіть, з якого твору взято ці рядки. Чи вдалося художникові відтворити основну думку поета?
  • 5. Розкажіть про свою улюблену народну пісню за таким планом: а) коли і як познайомилися з піснею, б) яким настроєм вона пройнята, в) за що уподобали саме цю пісню, г) над чим вона спонукає замислитись.