Зарубіжна література. 5 клас. Глотов

Шановні учні!

Шановні учениці!

Перед вами з дитинства відкривається прекрасний світ рідної літератури. В душі на все життя залишаються великі й незабутні образи, створені українськими письменниками та письменницями.

А чи замислювалися ви над тим, що культура — витвір не тільки однієї нації, а всього роду людського?

Розкривши цю книгу, ви вперше потрапите у неосяжний, цікавий і захоплюючий світ Зарубіжної літератури, ознайомитеся зі скарбницею духовних багатств усього людства.

Вам, можливо, уже відомо, що слово «література» — латинського походження. У широкому розумінні воно означає сукупність рукописних та друкованих творів народу певної епохи чи всього людства. Але ми будемо говорити не про усю літературу, а лише про її частину — літературу художню, літературу як мистецтво слова. Від інших видів літератури (наукової, офіційно-ділової тощо) вона відрізняється насамперед тим, що, зображаючи людське життя в художніх образах, має естетичне значення.

Творчість письменника чи письменниці — це особливий світ, неповторний і яскравий. У цій книзі до вас заговорять устами своїх героїв та героїнь найбільші майстри та майстрині слова, яких знають і люблять у різних куточках нашої планети. І хай між часом, у який вони творили, й сьогоденням часто лежать не роки, а багато століть, хай жили вони у різних державах і говорили різними мовами, цих письменників і письменниць єднає те, що зображали вони своїх героїв та героїнь з повагою і любов’ю.

Отож, мета цієї книги — допомогти вам почуватися затишно у світі зарубіжної літератури. Для цього треба вміти тільки одне — читати. А вміти по-справжньому читати — це означає проникнути у художню глибину творів, вловити найменші відтінки думок і почуттів автора чи авторки. І тоді перед вашими очима оживе сива давнина, заграє всіма барвами сьогодення і прочиняться двері у майбутнє. Та повсякчас пам’ятайте, що кожний твір у цій книзі — це не тільки праця письменника чи письменниці. Щоб його змогли прочитати і зрозуміти читачі і читачки інших країн, потрібні талановиті майстри художнього перекладу. Перекладачі та перекладачки повинні не тільки досконало знати мову, якою написано твір, а й уміти проникнути в розмаїття значень кожного слова, в неповторний дух того часу, у який він був написаний.

Ця книга допоможе вам глибше пізнати навколишній світ, розібратися у своїх думках, почуттях, потребах, пошуках, вона стане одним із джерел знань про багатовікову культуру людства.

Для літератури немає нічого неможливого, перед нею відкритий увесь світ. А, отже, він відкритий і перед вами. У світі художнього слова, розвіявши пелену часу, ви потрапите у чарівний світ казки, коли людство було ще дуже юним, як і його герої та героїні. А, можливо, ви побачите, як вовк-велетень Лобо бореться за своє життя і свободу з людиною.

Різні часи, різні епохи і різні країни, але єдиний світ... Він, цей світ, може бути добрим і злим, люблячим і байдужим, лагідним і жорстоким, казковим і буденним. Але незаперечним є те, що іншого світу у нас немає.

До речі, ознайомитися зі світом зарубіжної літератури і краще вивчити його вам допоможуть рубрики нашого підручника: Довідка, Словник, Цікавинки, Завдання, Словникова робота.

Вступ

Зарубіжна література — надбання світової культури. Оригінальна та перекладна література

У неосяжному космосі людського духу, світової культури є царини, де панують свої закони. Це — література. Неможливо визначити, коли людина вперше відчула дивовижну магію слова, проте результатом цього відкриття, зрештою, стали художні твори. Потрібно було знайти для вираження своїх думок і почуттів найточніші та найвиразніші звороти. Для цього необхідні були особливі слова, особливі мовні засоби — епітети, метафори, порівняння. Таємницю цієї своєрідної магії знають лише справжні письменники і письменниці. За допомогою художнього слова вони переносять нас у найвіддаленіші історичні епохи, у найекзотичніші країни, творячи таким чином всесвітню літературу.

Література — країна вічно живих картин і почуттів. З її допомогою ми спілкуємося з усіма поколіннями, що жили до нас. Історія літератури відкриває перед нашими очима яскраву панораму життя людства. Письменник/письменниця змальовує почуття та вчинки людей і, користуючись художніми засобами вираження, змушує нас пережити, відчути, перестраждати їх, наче власні.

Література кожного народу як у давнину, так і в наші дні була і завжди буде літературою про людину. Безмежне духовне багатство залишили нам книги. Читаючи їх, ми долучаємося до тисячолітнього інтелектуального досвіду людства. І якими б далекими не були одне від одного народи нашої планети, якими б несхожими були їхні культури, їх об’єднували й об’єднують усім зрозумілі почуття тривоги, хвилювання, турботи, радості. Недаремно ще в глибоку давнину виникли ідеї справедливості, вищої істини, гуманності. Саме ці думки надихали Гомера та Вільяма Шекспіра, Міґеля де Сервантеса і Йоганна Вольфґанґа Ґете, Олександра Пушкіна і Тараса Шевченка на створення вічних книг, знати які варто усім людям, що хочуть бути розумнішими, добрішими, совіснішими, духовно багатшими. Без таких книг і без таких мислителів життя багато в чому втратило б свою повноту, змістовність, стало би значно біднішим.

* * *

Цей вечір — книга. Гарна й пишна

оправа з пурпуру на ній,

і розмика рука неспішна

гачок на клямрі золотій.

І, повен щастя, я читаю

сторінку першу в тишині,

і другу продивлюсь до краю,

а третю вимарю вві сні.

Райнер Марія Рільке

Книга

Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерев, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.

Перші паперові книги з’явилися у Європі в XIII ст. Їх довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5-7 років і коштувала дуже дорого.

У XV ст. було винайдено спосіб друкувати книги. Перша друкована книга в Україні була видана Іваном Федоровим у 1574 році у Львові. Називалась вона «Апостол».

«Апостол» Івана Федорова

А наприкінці XX століття з’явилася електронна книга, яка з кожним роком набуває все більшого поширення.

Цікавинки

У першій третині XIX століття для людей із порушеннями зору була створена спеціальна система письма — шрифт Брайля, — яка дозволяє незрячим і слабозрячим людям читати і писати за допомогою дотиків. Шрифт був винайдений Луїсом Брайлем (1809-1852), який сам втратив зір і став учителем незрячих людей.

Працюємо творчо

1. Уявіть собі на хвилину наш світ без літератури і книги. Як ви гадаєте, чи могла би наша цивілізація у такому випадку повноцінно розвиватися? Як би виглядав такий світ і людина в ньому?

2. Що вам відомо про історію виникнення і розвитку книги? Пропонуємо розглянути можливість пошуку відповіді на це запитання таким чином:

- у шкільній бібліотеці спробуйте знайти книги про книги, їх виникнення і розвиток;

- спробуйте у пошуковій системі інтернету за допомогою ключових слів «історія книги», «друкарство», «видавнича діяльність» знайти таку ж інформацію;

- підготуйте коротку розповідь про історію життя книги від давнини до сучасності.

3. Чи поділяєте ви думку деяких людей, що з подальшим розвитком цивілізації книга як така зникне? Як ви ставитеся до «електронних» книг?

4. Які вислови про літературу і книгу вам відомі? Чи є у вас улюблені письменники та письменниці і книги? Назвіть їх.

Оригінальна та перекладна література

При вивченні зарубіжної літератури чи не найважливішою проблемою е проблема художнього перекладу з оригіналу.

Оригінал — це художній твір, який став предметом перекладу на іншу мову.

Національну культуру письменники і письменниці збагачують не лише оригінальними творами, а й перекладами з інших літератур. Переклад — це передача тексту художнього твору засобами іншої мови.

Зараз уже ні в кого не виникає сумніву, що художній переклад — це теж мистецтво, і справжні перекладач чи перекладачка повинні володіти неабияким письменницьким талантом.

Можна, звичайно, перекласти твір буквально, намагаючись якнайточніше відтворити кожне слово, але такий переклад навряд чи можна назвати художнім. Справжні перекладачі повинні прагнути до художньої точності, яка доволі часто відрізняється від буквальної. Художня точність дає читачам змогу зрозуміти, що саме хотів сказати автор і як він про це сказав.

Під час роботи перекладач стикається з розмаїтими труднощами. Основна з них полягає в тому, що словник однієї мови ніколи не збігається повністю зі словником іншої. Далеко не кожне слово однієї мови своїми змістовими відтінками відповідає лексичному значенню іншої. Наприклад, українське слово «гарний» у російській мові має такі відповідники: «красивый, приятный, умелый, хороший, вкусный».

Труднощі можуть виникнути й тоді, коли життя, зображене в оригіналі, чимось (побутом, звичаями, природою і т. д.) не схоже з життям народу, на мову якого робиться переклад.

Українська школа перекладу пишається іменами Миколи Зерова, Максима Рильського, Миколи Бажана, Василя Мисика, Бориса Тена, Миколи Лукаша, Григорія Кочура, Наталі Іваничук, Галини Кирпи та інших видатних майстрів і майстринь. Перекладені ними твори дарують читачам справжню естетичну насолоду; вони звучать природно і читаються легко.

Що ж потрібно для того, щоб перекладений з чужої мови твір став близьким і рідним, щоб він приваблював, а не відштовхував від себе? Звичайно, — і це одна з головних умов! — досконале володіння мовами: як рідною, так і мовою, з якої здійснюється переклад. Але цього замало. Перекладач повинен злитися з автором та його героями, зрозуміти і полюбити їх, пройнятися духом тієї епохи, в якій вони жили. Не менш важливим є вміння глибоко проникати у різноманітні значення кожного слова і в незбагненну силу поєднання тих чи інших слів.

Таким чином, мистецтво художнього перекладу — плід творчості, яку в деяких найкращих її зразках можна прирівняти до праці письменника. Крім того, слід пам’ятати, що далеко не кожна людина, навіть не кожний письменник може успішно працювати в цій галузі.

Засвоюємо прочитане

  • 1. Чому художній переклад можна назвати мистецтвом?
  • 2. Що потрібно для того, щоб художній переклад був вдалим?
  • 3. Яких видатних українських перекладачів та перекладачок ви знаєте? У чому полягають їхні заслуги?

Працюємо творчо

1. Порівняйте варіанти перекладів фрагменту казки Оскара Вайлда «Хлопчик-зірка». Який, на вашу думку, є найвдалішим? Обґрунтуйте свою думку.

Once upon a time two poor Woodcutters were making their way home through a great pine-forest. It was winter, and a night of bitter cold. The snow lay thick upon the ground, and upon the branches of the trees: the frost kept snapping the little twigs on either side of them, as they passed: and when they came to the Mountain-Torrent she was hanging motionless in air, for the Ice-King had kissed her.

Колись давно два бідні лісоруби пробиралися додому через великий сосновий ліс. Була зима і дуже морозна ніч. Сніг густо лежав на землі та на гілках дерев: мороз продовжував ламати гілочки з кожного боку від них, коли вони проходили повз; і коли вони підійшли до Гірського Потоку, він нерухомо висів у повітрі, бо Король льоду поцілував його. (Буквальний переклад)

Два вбогі рубачі верталися крізь великий, смерековий ліс додому. Була зима, і ніч дуже холодна. Землю вкривав глибокий сніг. Його було багато також і на гіллях дерев. Від морозу тріскали галузки на обох боках стежечки, якою переходили рубачі. А як прийшли вони до гірського струмка, то побачили, що він завис без руху в повітрі. Дід Мороз скував його своїм крижаним подихом. (Переклав Михайло Лотоцький)

Якось двоє бідних Лісорубів верталися додому, продираючись через великий сосновий ліс. Була зимова ніч, стояв пекучий мороз. Сніг товстою ковдрою покривав землю й гілля дерев, і коли Лісоруби продиралися крізь хащі, навкруги, потріскуючи, ламались перемерзлі галузки, а коли вони підійшли до Гірського Водоспаду, то побачили, що він нерухомо завис, бо його поцілувала Крижана Королева. (Переклав Ілько Корунець)

Давним-давно два бідні Дроворуби прокладали собі шлях додому через великий сосновий ліс. Стояла зимова морозна ніч. Земля та дерева були заметені снігом, маленькі гілочки потріскували від морозу, коли Дроворуби проходили повз них. І ось вони дійшли до гірської річки, яка нерухомо зависла в повітрі водоспадом, бо її поцілував Льодяний Король. (Переклала Марина Зуєнко)

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст