Всесвітня історія. З поглибленим вивченням історії. 8 клас. Гісем

§ 6. Реформація в Німеччині

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про становище Німеччини напередодні Реформації та місце в ній католицької церкви; як впливав на становище в країні німецький гуманізм; про виступ М. Лютера й початок Реформації в Німеччині.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як відбувався розвиток Німеччини в Середньовіччі? 2. Що вам відомо про утворення Священної Римської імперії? Із якого часу вона стала Священною Римською імперією німецької нації? 3. Як вплинула на політичне життя Німеччини «Золота булла» 1356 р.?

1. НІМЕЧЧИНА НАПЕРЕДОДНІ РЕФОРМАЦІЇ. СТАНОВИЩЕ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В КРАЇНІ. Слово «реформація», що перекладається з латинської мови як «перетворення» або «виправлення», стало символом цілої епохи в історії країн Європи. Це була доба, коли в суспільстві розгорнувся рух за переосмислення ролі католицької церкви. Дуже швидко боротьба, що починалася з диспутів в університетських залах, перемістилася на поля битв.

Події, які призвели до руху Реформації в Європі, відбулися на початку XVI ст. в Німеччині. У цей час вона була складовою частиною Священної Римської імперії німецької нації. Крім Німеччини, до її складу входили землі сучасних Нідерландів, Бельгії, Австрії, Чехії, частина Франції (Бургундія), частина Італії та інші території.

Священна Римська імперія була політично роздробленою країною, що складалася з багатьох великих і малих, світських і церковних володінь. Її очолював виборний король Німеччини, який коронувався як імператор.

Починаючи з 1438 і до 1806 р. імператорів обирали з родини Габсбургів. У 1519 р. молодий іспанський король Карлос І Габсбург став новим імператором під ім’ям Карл V (1519—1556 рр.).

Назвіть особливості становища Німеччини напередодні Реформації.

Важливу роль у політичному житті Німеччини відігравали князі та міста. У перші десятиліття XVI ст. тут було близько 70 князів, до них належали архієпископи, єпископи та світські особи.

У Німеччині налічувалося близько 3 тис. міст. Вони поділялися на імперські, підпорядковані імператору, та вільні, які мали самоуправління. У XVI ст. відмінності між імперськими й вільними містами майже зникли. Усі вони користувалися значними правами та часто керували навколишніми територіями як невеликим князівством. Найбільшими містами були Нюрнберг, Аугсбург, Кельн.

У Священній Римській імперії існував вищий станово-представницький орган — рейхстаг. Це були державні збори, які включали три палати — курфюрстів, духовної та світської знаті й представників міст. У князівствах існували ландтаги (земельні збори) — станово-представницькі органи місцевої світської знаті й духовенства та князівських міст. До деяких ландтагів входили також представники сільських громад.

На початку XVI ст. в Німеччині зберігалися феодальні відносини, більшість населення країни становило залежне селянство, яке сплачувало податки землевласникам і церкві. Проте поступово поширювалися ринкові відносини. Виникали нові мануфактурні підприємства. Одночасно із цим формувалися й зростали нові соціальні верстви — буржуазія (бюргерство) і наймані працівники. При цьому буржуазія все частіше виступала проти всього того, що, на її думку, заважало розвитку підприємництва. Саме тому вона підтримала критику католицької церкви, яку розпочали німецькі гуманісти.

Реформація — релігійно-суспільний рух у Європі XVI — середини XVIII ст., спрямований на повернення до біблійних джерел християнства та реформування католицької церкви.

Курфюрсти — сім церковних та світських князів у Священній Римській імперії німецької нації, які мали право обирати імператора.

РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ В ЄВРОПІ

Католицька церква відігравала провідну роль у житті політично роздробленої Німеччини. Вона мала тут набагато ширше поле діяльності, ніж у країнах із сильною центральною владою. Усю Німеччину заполонили продавці індульгенцій, святих реліквій і різні збирачі платежів на користь церкви. Католицькій церкві належали величезні земельні володіння й навіть міста. Найбільші прибутки зі своїх володінь Папа Римський отримував саме з Німеччини. Водночас він не надто переймався порядками в німецьких монастирях, що в очах населення підривало авторитет церкви.

У 1510 р. імператор Максиміліан I здійснив спробу домовитися з Папою Римським про обмеження діяльності католицької церкви в Німеччині. Він, зокрема, прагнув зменшення платежів на користь Риму. За дорученням імператора підготували «Скарги німецької нації», де було зібрано основні претензії до папського Риму. Проте ця спроба зазнала повного провалу через небажання Папи Римського йти на поступки.

Портрет Карла V в кріслі. Художник Тіціан Вечелліо. 1548 р. Стара пінакотека (картинна галерея) у Мюнхені (Німеччина)

Чи є правильним судження, що німецький гуманізм відіграв вагому роль у підготовці суспільства до сприйняття ідей Реформації? Чому?

2. НІМЕЦЬКИЙ ГУМАНІЗМ. ПРИЧИНИ РЕФОРМАЦІЇ. Критика католицької церкви активізувалася через поширення в Німеччині ідеалів гуманізму.

На початку XVI ст. в країні існувало 16 університетів, у більшості з яких викладали вчені-гуманісти. Найвищого розквіту гуманізм досяг у Німеччині напередодні Реформації. Саме тоді сягнула своєї вершини гуманістична сатира, утверджувалися нові суспільні ідеали, розгорталися пошуки нових форм розвитку релігійного життя.

У Німеччині з’явилися «Листи темних людей» — дотепна, гостра й талановита сатира, яка викривала неуцтво і моральний занепад католицького духовенства, його з ахоплення нескінченними богословськими суперечками з будь-якої дрібниці. Європейської слави набула діяльність молодшого сучасника Еразма Роттердамського — рицаря-гуманіста Ульріха фон Гуттена.

Критичний дух доби Відродження дозволив багатьом людям у Німеччині по-новому поглянути на релігію та роль церкви в суспільстві. В основі цих поглядів була притаманна гуманізму увага до індивідуальності й особистої відповідальності людини за свої вчинки. У цій новій суспільній ситуації сформувалися основні причини Реформації:

  • 1) Прагнення буржуазії, вплив якої в Німеччині, як і в інших країнах Європи, із кінця XV ст. посилювався, переосмислити роль християнства в суспільстві.
  • 2) Поширення поглядів про доцільність створення німецької церкви, не підпорядкованої Папі Римському, і здійснення богослужіння рідною мовою.

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Ульріх фон Гуттен. Художник Ерхард Шен. 1522 р.

Ульріх фон Гуттен був одним з авторів «Листів темних людей», писав епіграми на Папу Римського Юлія II, у яких викривав його розпусту й висміював продаж індульгенцій. У. фон Гуттен із притаманним йому палким патріотизмом різкіше, ніж Е. Роттердамський, критикував католицьке духовенство, виступав за «свободу батьківщини». Він прославляв гуманістичні науки, які допомагають «прозріти Німеччині», вбачав у розумі «керівника життя» людини та рішуче засуджував «варварство» й «благочестиве обдурювання» в церкві.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із памфлету У. фон Гуттена «Вадиск, або Римська тріада» (1520 р.)

Трьома речами підкорює собі Рим усе: насиллям, хитрістю й лицемірством. Три речі винайдено, щоб вичавлювати золото з чужих країн: торгівля індульгенціями, вигадана війна з турками та влада папських легатів у варварських землях. Трьома речами постійно опікуються в Римі, хоча ніколи не доводять їх до кінця: спасінням душ, реставрацією храмів, що розвалилися, і турецькими походами. Про три речі не можна казати правду: про Папу, про індульгенцію і про безбожжя. Три речі знехотя роблять у Римі: дотримуються слова, допомагають іншому та поступаються дорогою... Трьох речей бажає кожен у Римі: коротких молитов, доброго золота, життя, сповненого насолоди. Три речі вирізняють Рим: Папа, старі споруди й користолюбство.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Проти кого спрямовано памфлет У. фон Гуттена? 2. Якими є його основні ідеї?

Висловіть припущення, до яких наслідків мало призвести поширення в Німеччині реформаційного вчення М. Лютера.

3. ПОЧАТОК РЕФОРМАЦІЇ. ЦЕРКОВНА, АБО МАГІСТЕРСЬКА, РЕФОРМАЦІЯ. 31 жовтня 1517 р. німецький богослов Мартін Лютер у місті Віттенберг оприлюднив «95 тез» проти зловживань продажем індульгенцій. У цих тезах він у загальних рисах визначив основи свого вчення. Чільне місце в ньому належало трьом положенням.

  • 1) Людина рятується тільки своєю вірою.
  • 2) Спасіння можна отримати лише Божою милістю та воно не залежить від будь-яких заслуг людини, адже не люди, а лише Бог знає справжню ціну добрих справ.
  • 3) Єдиним авторитетом у справах віри є Святе Письмо, Слово Боже.

Вчення М. Лютера, яке можна стисло охарактеризувати як «спасіння вірою», спонукало багатьох людей до подальших роздумів. Якщо спасіння залежить лише від Божого милосердя, то виникає питання: для чого взагалі потрібне посередництво церкви, усієї величезної церковної ієрархії на чолі з Папою Римським? Вчення М. Лютера перекреслювало обов’язковий для католицизму авторитет поряд зі Святим Письмом рішень Папи й церковних соборів. На думку богослова, про це не йдеться у Святому Письмі, а тому його слід відкинути як «людські вигадки».

На виступ М. Лютера відгукнулася значна частина населення Німеччини. Католицька церква його засудила, Папа Лев X відлучив богослова від церкви. Однак деякі німецькі князі на з’їзді у Вормсі вирішили підтримати М. Лютера. У Німеччині почалася Реформація, яка охопила більшість населення країни.

У розгортанні Реформації в Німеччині дослідники визначають два напрями. М. Лютер, який започаткував Реформацію в країні, уособлював церковний, або магістерський напрям. Його представники сподівалися шляхом реформування католицизму зберегти церковні традиції. Цей напрям також став поштовхом до виникнення народного, або радикального напряму Реформації, який узагалі відкидав традиційну церкву. У Німеччині прибічники народної Реформації закликали до негайного встановлення загальної соціальної рівності.

Мартін Лютер. Художник Лукас Кранах (Старший). 1526 р.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із «95 тез» М. Лютера (1517 р.)

...Кожен християнин, якщо він лише справді розкаюється, дістає повне відпущення провини, без індульгенції. Справжнім скарбом церкви є, звісна річ, не відпущення [гріхів], а Святе Євангеліє величі й милості Божої.

Християн потрібно вчити, що той, хто бачить нужденного й попри це віддає гроші на індульгенції, отримує не відпущення Папи, а гнів Бога...

Казати, що хрест відпущення, прикрашений гербами Папи і встановлений у храмах, має однакову цінність із хрестом Христовим, є блюзнірством.

Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Проти чого виступав М. Лютер? 2. Які наслідки ця критика могла мати для католицької церкви?

Якими були причини й результати Селянської війни 1524—1525 рр.?

4. НАРОДНА, АБО РАДИКАЛЬНА, РЕФОРМАЦІЯ. СЕЛЯНСЬКА ВІЙНА. У кожному місті й селі Німеччини люди сперечалися про те, якою тепер має бути церква. Вони самовільно виганяли священників, розпускали монастирі. Користуючись ситуацією, князі захоплювали монастирські землі, а населення відмовлялося сплачувати церкві податки. Владу Папи Римського більше не визнавали.

Проте ці зміни задовольняли далеко не всіх. Міська біднота, селяни прагнули більшого. Вони слухали проповідників народного напряму, які закликали знищити католицьку церкву, повернутися до ідей ранніх християн та побудувати Царство Боже на Землі: «усе буде спільним і всі люди стануть рівними». Саме такої Реформації вони бажали та ладні були боротися за неї.

У багатьох містах і селах виникли стихійні виступи. Реформація, що починалася як рух поміркованих верств суспільства, натхненних гуманістичними ідеалами за перетворення католицької церкви, набула рис, притаманних боротьбі населення за покращення свого становища в суспільстві.

У 1524—1525 рр. Священну Римську імперію охопили масові заворушення економічного й релігійного характеру. Їхніми учасниками стали селяни, городяни, а також загони, віддані владі та землевласникам. Ці події увійшли в історію під назвою Селянська війна 1524—1525 рр. Вона стала громадянським конфліктом, спричиненим соціальними суперечностями, і супроводжувалася спустошенням цілих областей країни. Спільної програми в повсталих не було. Найбільшого розмаху цей конфлікт досяг навесні-влітку 1525 р., коли в ньому взяло участь близько 300 тис. осіб.

М. Лютер засуджував жорстокість обох сторін конфлікту. Селян-повстанців він вважав «грабіжницькими і розбійними ордами», а їхнім противникам нагадував про християнське милосердя й виступав проти «лютих, несамовитих, таких, що не усвідомлюють, що роблять, тиранів, які навіть після закінчення битви не можуть утамувати свою жагу крові».

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із листа М. Лютера «Проти грабіжницьких і розбійних селянських орд» (1525 р.)

Три роки жахливих гріхів проти Бога й людей нашлють на себе ці селяни. По-перше, вони присягалися своїм панам у вірності й відданості, бути покірними та слухняними... Проте оскільки вони... повстають проти своїх панів, то вони наслали кари на тіло й душу...

По-друге, оскільки вони почали заколот, зухвало розкрадають і грабують монастирі та замки, які їм не належать, то тільки за це вони двічі мають умерти тілесно й духовно... Заколот — це не просте вбивство, він схожий на велику пожежу, яка підпалює й спустошує країну. Тому кожен, хто може, має їх бити, душити, колоти потай чи відверто, і пам’ятати, що не може бути нічого отруйнішого, згубнішого, нічого більш диявольського, ніж бунтівник. Його треба вбивати, як скаженого пса...

Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Яким було ставлення автора до повсталих селян? 2. Чи згодні ви з його точкою зору на події Селянської війни в Німеччині? Чому?

Повсталі селяни оточують рицаря. Гравюра 1539 р.

УКРАЇНА І СВІТ

На тогочасних українських землях, де більшість населення сповідувала православ’я, Реформація як явище, пов’язане з розвитком католицької церкви, не мала успіху.

На Правобережній Україні ідеї європейської, насамперед польської, Реформації призвели до утворення представниками литовсько-руської шляхти нечисленних протестантських громад. Також з’явилися перші переклади біблійних текстів мовою, наближеною до народної. Вони активізували перекладацько-видавничу діяльність православних і католиків.

Селянська війна завершилася поразкою повсталих. Їхні загони були розгромлені через розрізненість дій, відсутність досвідченого командування та нездатність організуватися для боротьби. До цього додавалося те, що більшість бюргерства підтримала противників повсталих. За оцінками сучасних істориків, у Селянській війні 1524—1525 рр. загинуло близько 100 тис. осіб.

Багато представників міської та сільської бідноти розчарувалися в ідеях Реформації. Роздратовані збитками землевласники збільшували побори й повинності, що накладалися на селянство. Цілі області Німеччини були спустошені війною. Приведення до покори селянства всюди відбувалося з величезною жорстокістю. На повсталих чекали переслідування, обмеження прав і, як наслідок, зростала взаємна недовіра між значною частиною народу країни та владою.

Проте діяльність народних проповідників не припинилася. Її результатом стала поява сучасних євангельських течій — баптистів, менонітів, методистів та п’ятдесятників.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

  • На початку XVI ст. в Німеччині виник рух за реформування католицької церкви.
  • Діяльність німецьких гуманістів відіграла важливу роль у поширенні поглядів щодо необхідності змінити роль церкви в суспільстві.
  • Виступ М. Лютера започаткував Реформацію в Німеччині, яка згодом поширилася в інших країнах Європи.
  • Народна Реформація, пов’язана з тлумаченням реформаційних ідей народними масами, призвела до Селянської війни 1524—1525 рр., яка зазнала поразки.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1517 р. — виступ М. Лютера, що започаткував Реформацію в Німеччині.

1524—1525 рр. — Селянська війна в Німеччині.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Асоціації».

Правила гри. Учитель/учителька наводить терміни й поняття за вивченою темою. Учні та учениці мають навести асоціації, які вони в них викликають, і пояснити їхнє значення.

2. Якими були особливості розвитку Німеччини на початку XVI ст.? 3. Яку роль у підготовці суспільства до Реформації відіграли німецькі гуманісти? 4. Назвіть основні положення реформаційних поглядів М. Лютера. 5. Колективне обговорення. Яких цінностей дотримувалися учасники Селянської війни 1524—1525 рр.? Який результат такого конфлікту, на вашу думку, є найкращим: перемога повсталих, перемога влади чи компроміс? Поясніть свою точку зору.

6. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 6). 7. Покажіть на карті (с. 45) райони, охоплені Селянською війною 1524—1525 рр.

8. Розв’яжіть пізнавальну задачу. У Німеччині в період початку Реформації набув поширення вислів: «Еразм відклав яйце, а Лютер його висидів». Поясніть його зміст. 9. Робота в парах. Розподіліть ролі та розіграйте уявний діалог між прибічником і противником поширення Реформації в Німеччині.