Всесвітня історія. З поглибленим вивченням історії. 8 клас. Гісем

Розділ II. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі

§ 5. Гуманізм. Високе Відродження

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про особливості культури Високого Відродження й гуманізм як інтелектуальний рух цієї доби; як гуманістичні ідеї втілювалися у творчості Н. Макіавеллі, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаеля Санті та діячів Північного Відродження.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що вам відомо про ранній гуманізм і виникнення культури Відродження? 2. Як гуманістичні ідеї відобразилися у творчості Ф. Петрарки? 3. Із матеріалу, розглянутого на уроках зарубіжної літератури, визначте риси гуманізму у творах епохи Відродження. 4. Спираючись на знання, отримані на уроках мистецтва та зарубіжної літератури, назвіть характерні риси мистецтва та літератури епохи Відродження. Яку роль у цих творах відіграла Античність?

1. ГУМАНІЗМ ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РУХ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. Близько середини XIV ст. в Італії виникла культура епохи Відродження, або Ренесансу, як її називали у Франції. Саме італійські майстри відродили мистецтво Давніх Греції та Риму, звідки й походить ця назва. Нове мистецтво виникло на основі гуманізму. В епоху Відродження він набув вигляду європейського інтелектуального руху за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності. Гуманізм епохи Відродження став проявом світського вільнодумства, часто досить критично налаштованого до ролі християнської церкви в тогочасному європейському суспільстві. Його послідовники — гуманісти — виступали за визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток і реалізацію своїх можливостей.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із роздумів італійського мислителя доби Відродження Леона-Баттіста Альберті (XV ст.)

Природа, тобто Бог, вклала в людину елемент небесний та божественний, незрівнянно прекрасний і благородний, ніж будь-що смертне. Вона дала їй талант, здатність до навчання, розум — властивості божественні, завдяки яким людина може досліджувати, розрізняти та пізнавати, чого треба уникати та чому слідувати для того, щоб зберегти саму себе. До цих великих та безцінних дарів Бог вклав ще в душу людини поміркованість, стриманість проти пристрастей і надмірних бажань, а також сором, скромність та прагнення заслужити похвалу. Крім того, Бог вселив у людей потребу в міцному взаємному зв’язку, який підтримує співіснування, правосуддя, справедливість, щедрість і любов, а всім цим людина може заслужити від людей подяку та похвалу, а від свого Творця — благовоління та милосердя. Бог вклав ще в груди людини здатність витримувати будь-яку працю, кожне нещастя, кожен удар долі, долати всілякі труднощі, перемагати скорботу, не боятися смерті. Він дав людині міць, стійкість, твердість, силу, презирство до нікчемних дрібниць... Тому будь переконаний, що людина народжується не для того, щоб скніти в сумному існуванні в бездіяльності, а щоб працювати над великою та грандіозною справою. Цим вона може, по-перше, догодити Богові та вшанувати його, а по-друге, набути для самої себе найдосконаліших чеснот і повного щастя.

Робота в парах. Обговоріть і визначте, які якості та особливості призначення людини вважали головними мислителі-гуманісти, на прикладі наведеного тексту.

Відродження — рух у літературі, науці та мистецтві другої половини XIV—XVI ст., що виник в Італії та значною мірою орієнтувався на відновлення античних традицій.

Гуманізм епохи Відродження (Ренесансний гуманізм) — європейський інтелектуальний рух, що є одним із визначальних компонентів Ренесансу як історичної та культурної епохи; його основна ідея — покращення людської природи через дослідження античної спадщини.

Нікколо Макіавеллі. Художник Санті ді Тіто. Друга половина XVI ст.

Якої точки зору щодо поглядів Н. Макіавеллі на державу і владу дотримуєтеся ви? Чому?

Найвищого розквіту культура Відродження досягла за часів Високого Відродження, що припало на кінець XV — перші десятиліття XVI ст. Це був «золотий вік» італійської літератури, образотворчого мистецтва, філософії та науки. Діячі Відродження закладали основи нового розуміння світу та місця людини в ньому. Під впливом Італії мистецтво Високого Відродження поширилося в країнах Північної Європи.

Епоха Високого Відродження започаткувала суттєві зрушення у світогляді тогочасних європейців, їхніх релігійних і політичних переконаннях. Розпочалося формування нового типу людини, яка була більш духовно розкріпаченою та впевненою в собі, ніж раніше. Нові ідеї фактично готували той переворот у світобаченні, що відбувся в роки Реформації в Європі (про це ви дізнаєтеся в наступних параграфах).

2. НІККОЛО МАКІАВЕЛЛІ. Видатним представником політичної думки епохи Відродження став італійський мислитель Нікколо Макіавеллі. Суперечки навколо його поглядів не припиняються із часу появи його творів. Одні вважають Н. Макіавеллі жорстоким лицеміром, інші — твердим реалістом, який наважився зобразити світ таким, яким він був насправді.

Упродовж усього життя Н. Макіавеллі Італія залишалася роздертою на десятки дрібних князівств і цим приваблювала володарів сусідніх держав. Постійні внутрішні чвари, напади чужоземних військ підштовхували італійців до роздумів про те, яким має бути правитель, здатний об’єднати Італію та міцною рукою навести лад у країні.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із твору Н. Макіавеллі «Володар» (1532 р.)

Діючи в окремих випадках жорстоко, володарі чинять милосердніше, ніж тоді, коли від зайвої поблажливості дозволяють розвиватися заворушенням, наслідком яких є грабунки та насильства. Заворушення — лихо всього суспільства, а страти зачіпають лише окремих осіб...

Володар зобов’язаний однаково перейматися тим, щоб зайва довірливість не спричинила недалекоглядність, і водночас не стати нестерпним завдяки своїй підозрілості. Із цієї двоїстості, необхідної для володаря, випливає запитання: що для володаря краще — викликати страх або любов? Що для нього корисніше — щоб його любили чи боялися?

Я вважаю, що бажано досягати і першого, і другого, та оскільки здійснити це важко, і правителям зазвичай доводиться вибирати, то скажу, що корисніше тримати підданих у страху. Взагалі люди невдячні. Ненадійні, брехливі, боязкі та хтиві; якщо правителі дають їм блага, вони їх підтримують, але тільки-но з’явиться небезпека — ладні зрадити.

Примушуючи боятися себе, правителі мають намагатися не викликати ненависті.

Є два способи дій для досягнення своєї мети: шлях закону і шлях насильства. Перший спосіб — людський, другий — спосіб диких тварин; та оскільки перший спосіб не завжди дозволяє досягти бажаної мети, люди користуються другим. Правителі мають уміти користуватися обома способами...

Володарі мусять володіти великим мистецтвом обдурювання, тому що люди зазвичай бувають настільки сліпі та захоплені своїми найближчими потребами, що людина, яка вміє добре брехати, завжди знайде достатню кількість легковірних людей, які піддаються омані. Також для правителів дуже важливо здаватися милосердними, вірними своєму слову, людяними, релігійними та відвертими; бути такими насправді не шкідливо лише тоді, якщо в разі необхідності володар зуміє придушити їх і проявити абсолютно протилежні якості.

Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Які якості Н. Макіавеллі вважав необхідними для правителя? 2. Н. Макіавеллі казав: «Мета виправдовує засоби». Поясніть, як ви розумієте його вислів, виходячи з тексту історичного джерела.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Н. Макіавеллі одним із перших запропонував ідею, що держава створюється не Богом, а людьми. Оскільки інтереси людей є різними, а дуже часто навіть протилежними, талант правителя полягає у здатності розуміти потреби суспільства та враховувати людські думки й почуття. Мислитель радив правителю піклуватися про своїх підданих, оскільки інакше в разі небезпеки в нього не буде прихильників. Для збереження своєї влади правитель іноді змушений бути рішучим і безжальним. Тому після захоплення влади в державі він має одразу вдатися до жорстоких заходів, а згодом послабити насильство, і тоді народ заспокоїться.

Над цим питанням замислювався й Н. Макіавеллі. Він написав декілька книг, серед яких найвідомішим є трактат «Володар» (1516 р.), присвячений правителю Флоренції Лоренцо Медічі. Провідна думка твору полягає в тому, що, коли правитель хоче досягти успіху, він має відкинути моральні принципи та діяти силою, хитрістю. Автор вважав, що сумління може лише заважати правителеві в його діяльності.

Католицька церква рішуче засудила цей твір як несумісний із християнською етикою, хоча Н. Макіавеллі лише першим відверто висловив те, що було дійсністю його часів.

3. ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ. Майбутній великий художник Леонардо да Вінчі народився у Флоренції. У 14-річному віці він почав навчатися живопису. Проте це було не єдиним його захопленням. Упродовж усього життя Леонардо да Вінчі наполегливо вивчав різні науки: математику, анатомію, різні галузі техніки, будував літальні апарати й підводні човни. У його нотатках можна знайти описи гелікоптера, парашута, автомобіля, телефона тощо. Мабуть, немає сфери людських знань, якою б він не цікавився.

Створюючи картини, Леонардо да Вінчі працював дуже повільно, постійно шукаючи чогось нового, експериментуючи. Живопис був для нього засобом пізнання світу. Він вдивлявся в обличчя людей, прагнучи зрозуміти їхній внутрішній світ і перенести на свої роботи.

У період розквіту свого таланту Леонардо створив фреску на біблійну тему «Таємна вечеря». У її основу покладено євангельський сюжет про те, як під час вечері напередодні своєї страти Христос сказав учням, що один із них зрадить його. Митець передав вирази облич учнів Христа, сповнені обурення й здивування, та охоплене жахом обличчя Юди.

Чи правильно називати Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті і Рафаеля Санті «титанами Високого Відродження»? Чому?

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із записів Леонардо да Вінчі (1452—1519 рр.)

...Коли прилад, зроблений гвинтом, зроблений добре... і починає швидко обертатися, — цей гвинт вкручується в повітря й піднімається вгору.

[Якщо] у людини є шатер із прокрохмаленої тканини завширшки 12 ліктів і заввишки 12, вона може безпечно стрибати з будь-якої висоти.

Місяць власного світла немає, і лише тому, що його освітлює Сонце, він є світлим. Зроби скло для очей, щоб бачити Місяць великим.

...Кола зрізаних гілок дерев відображають кількість їхніх років і те, які були більш вологими або більш сухими, дивлячись на більшу або меншу їхню товщину.

Я не пишу свого способу залишатися під водою стільки часу, скільки можна відмовитися від їжі. Цього не оприлюднюю й не оголошую через погану натуру людей, які цей спосіб використали би для вбивств під водою, ламаючи борти суден і затоплюючи їх разом із людьми, що перебувають на них...

Люди розмовлятимуть одне з одним у найвіддаленіших країнах і відповідатимуть одне одному...

Досвід ніколи не помиляється, хибними можуть бути лише наші судження, що спонукають нас очікувати від досвіду таких явищ, яких він не містить.

Робота в парах. Обговоріть і висловіть обґрунтоване судження щодо обізнаності про явища навколишнього світу Леонардо да Вінчі.

Таємна вечеря. Художник Леонардо да Вінчі. 1495—1498 рр. Домініканський монастир Санта-Марія-делле-Граціє в Мілані (Італія)

Портрет Мони Лізи. Художник Леонардо да Вінчі. 1503—1506 рр. Лувр (Франція)

Яке враження на вас справляють твори Леонардо да Вінчі? Чому?

Одним із найвідоміших творів Леонардо да Вінчі став «Портрет Мони Лізи», на якому зображено дружину купця Франческо дель Джокондо. Цей твір вважають одним із перших у західноєвропейському живописі портретів, на якому автор намагався показати внутрішній світ людини.

Чи можна стверджувати, що «титани Високого Відродження» своїми творами мистецтва уславлювали ідеї гуманізму? Чому?

4. МІКЕЛАНДЖЕЛО БУОНАРРОТІ. Якщо Леонардо да Вінчі мав вдачу мислителя, то італійський художник, архітектор та скульптор Мікеланджело Буонарроті був вічним бунтівником. Він боровся проти заздрощів, нерозуміння, навіть проти самого себе, і довів, що людина за своє коротке життя може здійснити неможливе.

Головним персонажем своїх творів Мікеланджело зробив людину. Жодний пейзаж не цікавив майстра — тільки зображення краси людського тіла. У своїй величній мармуровій статуї «Давид» він усупереч біблійному сюжету зобразив не хлопчика, а розквітлого юнака, сповненого титанічної сили. Ця статуя стала водночас і символом повернення принципів Античності в мистецтво, й ідеалом нової людини, втіленням її непохитної волі та могутності.

Протягом п’яти років Мікеланджело працював над розписом плафона Сикстинської капели. Художник самостійно розписав 600 м2 стелі на висоті 18 м біблійними сюжетами, що містили понад 300 фігур. Проте його композиції були далекими від традиційного релігійного змісту, вони звеличували людську гідність і красу. Багато натхнення він вклав у створення мармурової статуї Мойсея для надгробка Папи Римського Юлія II. У трактуванні Мікеланджело Мойсей став могутнім вождем, якого в ті часи так потребувала роздроблена Італія.

Мікеланджело вважається найбільш незалежним серед усіх митців італійського Відродження. На прохання Папи Римського зробити його величезну статую скульптор відповів у листі: «Про те, що робити або не робити... дозвольте вирішувати тому, хто до цього причетний».

Оплакування Христа. Скульптор Мікеланджело Буонарроті. 1499 р. Собор Святого Петра у Ватикані

Мойсей. Скульптор Мікеланджело Буонарроті. 1513—1515 рр. Церква Сан-П’єтро-ін-Вінколі в Римі (Італія)

Як у творах на с. 39, 40 Мікеланджело втілив своє бачення ідеалів Відродження? Опишіть одну з його скульптур, використовуючи відповідний план-схему в додатках до підручника (с. 227).

Афінська школа. Художник Рафаель Санті. 1511 р. Апостольський палац у Ватикані

Мікеланджело підніс мистецтво скульптури на новий рівень. Одного разу, розглядаючи античну статую, він сказав, що її автор «знав більше, ніж сама природа». Ці слова можна віднести й до самого Мікеланджело.

5. РАФАЕЛЬ САНТІ. Дослідники називали Рафаеля Санті генієм італійського Відродження, який зміг поєднати дух Античності з ідеями християнства. За своє коротке життя (він прожив лише 37 років) Рафаель встиг зробити дуже багато. Декілька років він керував будівництвом собору Святого Петра в Римі, розписав фресками стіни багатьох залів Апостольського палацу у Ватикані, створив чудові портрети своїх сучасників. У його роботах відтворено найтонші відтінки людських почуттів, духовну та фізичну красу персонажів. Новий ідеал людини митець утверджував насамперед у портретах і численних зображеннях мадонни (Діви Марії).

Вершиною творчості Рафаеля вважають картину «Сикстинська мадонна». Цікавою є її композиція: розкривається завіса, і ми бачимо жінку, яка тримає на руках немовля; жінка наче віддає його, але водночас хоче втримати біля себе. Її погляд виражає сум, тривогу за долю дитини, яку вона приносить у жертву заради спасіння людства. Перед нами не просто жінка, а матір, що страждає, як і будь-яка людина.

Головна ідея творчості Рафаеля — створення узагальненого образу ідеальної людини.

Сикстинська мадонна. Художник Рафаель Санті. 1514 р. Галерея старих майстрів у Дрездені (Німеччина)

Сліпі. Художник Пітер Брейгель (Старший). 1568 р. Національний музей у Неаполі (Італія)

Каліки. Художник Пітер Брейгель (Старший). 1568 р. Лувр (Франція)

6. ПІВНІЧНЕ ВІДРОДЖЕННЯ. Північним Відродженням називають культуру Ренесансу, яка набула поширення в XV—XVI ст. у країнах, розташованих на північ від Італії: Німеччині, Нідерландах, Франції та Англії. Культура Відродження в цих країнах була менш поширена, ніж в Італії. Проте й тут працювали творці світового рівня. Північне Відродження, на відміну від італійського, надихалося не лише Античністю, а також готикою та працями середньовічних богословів.

У мистецтві Північного Відродження провідна роль належала живопису. Видатними творами цього стилю є картини Пітера Брейгеля (Старшого). На них поряд існують прекрасне і потворне, радість і трагедія. Його картини відбивають реалії свого часу, їхні назви говорять самі за себе: «Тріумф смерті», «Сорока на шибениці», «Сліпі», «Каліки».

П. Брейгель (Старший), як й інші майстри Північного Відродження, своїми творами намагався показати зворотний бік тогочасного життя — невпевненість у майбутньому, страх перед зміною звичного способу життя.

Центральне місце в мистецтві Німеччини XVI ст. посідав Альбрехт Дюрер. Він вирізнявся характерною для майстрів Відродження різноманітністю інтересів: анатомія, математика, інженерна справа, живопис і графіка.

А. Дюрер написав багато портретів відомих сучасників. Особливої майстерності він досяг у графічному мистецтві, створивши понад 200 гравюр. Використовуючи біблійні сюжети, художник надав їм нового змісту. У серії гравюр «Апокаліпсис» А. Дюрер під виглядом Давнього Вавилона, що накликав на себе Божу кару, зобразив папський Рим.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із трактату А. Дюрера «Керівництво до вимірювання» (1525 р.)

(Праця замислювалася як практичний посібник для художників, але стала також першим німецьким підручником із геометрії.)

Шановний добродію і друже! Досі в наших німецьких землях чимало талановитих юнаків, які присвятили себе мистецтву живопису, навчалися без будь-якої бази [знань], тільки шляхом щоденної практики. Так виростали вони в невігластві, подібні до дикого, непідрізаного дерева. Хоча деякі з них завдяки постійним вправам і досягали свободи руки, так, що вони виконували свої твори із силою, все ж вони діяли непродумано, керуючись лише своїми примхами.

Коли ж тямущі живописці та справжні художники бачили такі непродумані твори, вони не без підстави сміялися зі сліпоти цих людей, бо для справжнього розуму немає неприємнішого «видовища», ніж фальш у картині, навіть якщо ця картина написана з великим старанням. Єдиною ж причиною, чому такі живописці знаходили задоволення у своїх помилках, було те, що вони не вивчали науку виміру, без якої неможливо стати справжнім майстром, але це була провина їхніх учителів, які й самі не володіли такою наукою. Проте оскільки вона є істинною основою будь-якого живопису, я вирішив викласти її основи для всіх юнаків, які прагнуть знань, щоб вони, опанувавши науку вимірювання за допомогою циркуля й лінійки, могли б завдяки цьому пізнати та побачити своїми очима істину, і щоб вони не тільки прагнули знань, але також могли досягти справжнього та більш повного розуміння.

Робота в парах. Обговоріть і визначте, чому А. Дюрер вважав, що художнику необхідно опанувати науку вимірювання.

Рицар, смерть та диявол. Художник Альбрехт Дюрер. 1513 р.

Чотири ангели Смерті. Художник Альбрехт Дюрер. 1497 р.

Еразм Роттердамський. Художник Ганс Гольбейн (Молодший). 1523 р.

Визначте основні положення гуманістичного вчення Еразма Роттердамського.

7. ЕРАЗМ РОТТЕРДАМСЬКИЙ. Видатним представником Північного Відродження був мислитель, вчений-гуманіст Еразм Роттердамський. Після завершення навчання на теологічному (богословському) факультеті Паризького університету він посів провідне місце в європейському науковому світі як видатний мовознавець, письменник і мислитель.

У творах Еразма Роттердамського викладено основи його гуманістичного вчення. Зокрема, він розглядав християнство як вищий етап морального розвитку людства, підготовлений попереднім періодом розвитку античної культури й науки. Саме Античність, на його думку, визначила важливість людяності та людської гідності в загальному процесі морального самовдосконалення.

У своїх сатирах «Похвала глупоті», «Розмови запросто» Еразм Роттердамський викривав відсутність будь-якої розумної основи в усіх сферах життя — політичній, церковній, культурній. Найбільш різко він критикував церковних богословів.

Погляди мислителя стали ідейною основою для виникнення руху Реформації (про нього ви дізнаєтеся в наступних параграфах). Хоча коли Реформація охопила європейські країни, Еразм Роттердамський виступив проти неї.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Еразм Роттердамський запровадив у вжиток прислів’я й вислови, які залишаються популярними й сьогодні. Наприклад: «скринька Пандори», «крокодилові сльози», «живий труп», «час покаже», «зробленого не переробити», «поспішай повільно», «водити за ніс», «вилупитися з одного яйця», «це зрозуміло навіть дитині», «у країні сліпців людина з одним оком — зряча».

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

  • Видатні майстри італійського Високого Відродження своєю творчістю сприяли поширенню в європейському суспільстві нових ідеалів і поглядів на людину та її місце в навколишньому світі.
  • Північному Відродженню притаманне звернення до проблем, що хвилювали тогочасну людину: умови її повсякденного життя, непевність у сьогоденні тощо.
  • Еразм Роттердамський став одним із найвизначніших мислителів своєї доби. Сучасники називали його «людиною, яка знала все». Його твори сприяли поширенню в тогочасному європейському суспільстві принципів гуманізму.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

Кінець XV — перші десятиліття XVI ст. — доба Високого Відродження.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Словесний теніс».

Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Один(-на) учень/учениця ставить запитання, яке передбачає коротку відповідь. Інший(-а) відповідає словом, словосполученням або коротким реченням, після чого отримує право поставити своє запитання. Учитель/учителька на початку гри має визначити, скільки запитань без відповіді означатиме поразку.

2. Якими були особливості гуманізму доби Відродження як нового європейського інтелектуального руху? 3. У чому полягали нові погляди на державу, висловлені Н. Макіавеллі? 4. Колективне обговорення. Які спільні та відмінні риси були притаманні творчості «титанів італійського Високого Відродження»? 5. Чим уславилися митці Північного Відродження? 6. Яким є внесок Еразма Роттердамського в розвиток тогочасного європейського інтелектуального руху? 7. Наведіть факти, які підтверджують світський, нецерковний характер культури Відродження.

8. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 6). 9. Складіть таблицю «Митці італійського Високого та Північного Відродження».

Митець

Твори

10. Робота в парах. Розподіліть обов’язки та за допомогою додаткових джерел підготуйте повідомлення з презентацією про творчість одного з представників італійського Високого або Північного Відродження (тематику повідомлень розподіляє вчитель/вчителька). Скористайтеся відповідним планом-схемою в додатках до підручника (с. 227). 11. Розв’яжіть пізнавальну задачу. Складіть пропозиції щодо необхідності збереження мистецької спадщини рідного краю та світу. Обґрунтуйте їх доцільність і важливість. 12. Оцініть та висловіть судження щодо мистецької спадщини Високого Відродження (на прикладах двох-трьох творів).

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із «Похвали глупоті» Еразма Роттердамського (1509 р.)

...А верховні першосвященники, що займають місце самого Христа? Якби вони, у свою чергу, також спробували наслідувати його життя, тобто його бідність, його працю, його вчення, його страждання, його презирство до життя, а також замислилися про значення свого титулу «Папи», тобто отця і святійшого, то скажіть, що було б сумнішим за становище Папи? І хто б став ціною свого добробуту боротися за це місце? Хто, купивши його, став би відстоювати його мечем, отрутою і будь-яким насильством? Скільки переваг втратив би папський престол, якби сюди додалася мудрість? Що б сталося з усіма цими багатствами, з усіма цими перемогами, з усіма цими надіями, дозволами та порушеннями церковних заборон, поборами, індульгенціями, кіньми, мулами, охоронцями, що б відбулося, кажу я, з усіма цими принадами?

Робота в парах. Обговоріть і визначте, як Еразм Роттердамський зобразив спосіб життя Римських Пап.

УКРАЇНА І СВІТ

На території сучасної України в той час ідеї Відродження сприймали негативно як вплив чужої культури, що руйнувала православну культурну спільноту. Ідеї гуманізму виникли на українських землях тоді, коли в інших регіонах Європи вже поширювалася культура Бароко. Погляди гуманістів на українських землях найчастіше поширювали діячі, які поверталися сюди після навчання в європейських університетах: Ю. Дрогобич, П. Русин, С. Оріховський, М. Журавицький, С. Кльонович та інші. У Галичині та на Волині у стилі Відродження збереглося досить багато споруд, які звели переважно приїжджі європейські будівельники. У живописі про вплив Відродження свідчить інтерес до зображення реального життя, портретів, пейзажів.