Практичне заняття за розділом І. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Коли утворилося та скільки проіснувало Кирило-Мефодіївське братство? 2. Назвіть засновників Кирило-Мефодіївського братства. 3. Наведіть прояви участі Т. Шевченка в Кирило-Мефодіївському братстві. 4. Коли відбулися повстання декабристів і Польське повстання?

МЕТА: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання матеріалу розділу, розвивати вміння працювати з контурною картою, удосконалювати навички групової роботи, вміння працювати з історичними джерелами, систематизувати матеріал та знаходити необхідне в додаткових джерелах інформації.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Повторити матеріал до розділу.
2. Підготувати усне або письмове повідомлення про відображення у програмових документах Кирило-Мефодіївського братства минулого/майбутнього України.
3. Підготувати усні або письмові повідомлення з аналізом літературних творів Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного відродження/руху.
4. В усній або письмовій формі скласти порівняльну таблицю «Уявлення про майбутнє України представників українського, польського й російського національно-визвольних та опозиційних рухів».

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Робота з контурною картою (завдання виконуються на відповідних картах)

1. Зафарбуйте суцільну українську територію.

2. Укажіть межі губерній і земель, створених російською владою на українській етнічній території станом на 1802 р., і надпишіть їхні назви.

3. Підкресліть назви губерній, де відбувався набір до військових формувань у складі російської армії.

1) російсько-турецької війни 1806—1812 рр. — синім кольором;
2) російсько-французької війни 1812 р. — зеленим кольором.

4. Заштрихуйте території приєднання до Російської імперії в результаті:

1) російсько-турецької війни 1806—1812 рр. — чорним кольором;
2) Віденського конгресу 1815 р. — червоним кольором;
3) російсько-турецької війни 1828—1829 рр. — зеленим кольором.

5. Зафарбуйте регіони сільськогосподарської спеціалізації на українських землях.

6. Підпишіть назви й позначте різними умовними позначеннями:

морські торговельні порти;
центри ярмаркової торгівлі;
міста, де були розташовані перші машинобудівні підприємства;
центри торгівлі хлібом.

7. Підпишіть міста й позначте різними умовними позначками:

місто, де діяв патріотичний гурток українських дворян-автономістів;
міста, які були центрами українського відродження в цей період;
місто, де діяло Кирило-Мефодіївське братство;
міста, у яких діяли масонські ложі;
місця діяльності найбільших російських опозиційних організацій руху декабристів;
місце діяльності управи «Польського патріотичного товариства».

8. Заштрихуйте різними кольорами території, охоплені:

виступом Чернігівського полку під час російського опозиційного руху декабристів;
Польського повстання 1830—1831 рр.;
соціальними протестами військових поселенців;
повстанським рухом, очолюваним Устимом Кармелюком.

II. Робота з джерелами

Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання до нього.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Зі «Статуту слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія» (уривки)

Головні ідеї:

1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців — Авт.), північно-русів (росіян — Авт.), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів із хуруганами (хорватами — Авт.) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності й освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор із представників усіх племен.

Головні правила товариства:

1. Товариство утворюється з метою поширення вище викладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями Св. Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих...

8. Товариство буде прагнути викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і повсюдного поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності й терпіння; правило ж «мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Як кирило-мефодіївці планували вирішити питання державності українців? 2. Якими шляхами члени братства збиралися розв’язувати соціальні проблеми? 3. Яка роль надавалася християнській ідеї? 4. Як члени братства збиралися поширювати свої погляди? 5. Проаналізуйте оприлюднені у джерелі уявлення з позиції формування прав і свобод людини.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні

Напрочуд цікава особистість Тараса Шевченка (1814—1861) поєднувала в собі геніального поета, талановитого художника та, без перебільшення, творця нової української ідеології, яка відіграла важливу роль у формуванні національної свідомості українців. Те, що саме він став людиною-символом доби пробудження самосвідомості українського народу, невипадково. Його особистість і поезія найповніше втілили риси, притаманні національному характеру українців.

Життєвий шлях Т. Шевченка уособлював долю його народу.

Визначальною рисою світогляду Т. Шевченка було несприйняття будь-яких форм соціального гноблення. Колишній кріпак, який за власним досвідом розумів почуття поневолених людей, він нещадно викривав усі ганебні прояви кріпацтва: торгівлю «хрещеною власністю», безправність селян і знущання над ними панів. Він не вірив у поступові реформи й закликав силою знищити існуючі порядки.

Соціальне гноблення українців поет пов’язував з імперським пануванням над своєю Батьківщиною, де «орел чорний сторожем літає». У поезіях він зображував героїчне минуле козацької України. Проте, на відміну від інших українських поетів-романтиків, він не лише тужив за минулим, а й шукав у ньому сили для боротьби проти існуючої дійсності. Т. Шевченко намагався не дати українцям «приспати» себе, допомогти їм розгорнути боротьбу за визволення Батьківщини. Важливе значення мала проголошувана ним необхідність поєднання боротьби за національне й соціальне визволення.

Свої поезії — заклики до єднання в спільній боротьбі — Т. Шевченко передавав відомим діячам національного відродження слов’ян П. Шафарику та А. Міцкевичу. Завдяки цьому українське питання ставало зрозумілим для європейців.

Т. Шевченко різко засуджував прояви «малоросійської ментальності». Злочином проти свого народу, на його думку, було те, що нащадки козацької старшини йшли служити імперії, зрікалися рідної мови й культури. Велике значення мало те, що поет вважав український національний рух складовою визвольної боротьби всіх слов’янських народів. Він мріяв, «щоб усі слов’яни стали добрими братами».

У своїх поезіях Т. Шевченко вперше поєднав різні народні діалекти, завдяки чому українська мова засяяла яскравими барвами. Його твори з однаковим захопленням читали представники різних соціальних верств. Завдяки цьому, долаючи суперечності, вони все більше відчували себе представниками нової духовної спільноти — української нації.

Важко переоцінити значення Т. Шевченка та його поезій для українського націотворення. Український громадський і політичний діяч Ю. Охримович писав: «Поезія Шевченка має для нас епохальне значення: вона зробила з темної етнографічної маси націю, вона розбила назавжди можливість існування українського руху як «південно-руського провінціалізму». Творчість Т. Шевченка стала своєрідною межею в розвитку української національної свідомості. Увесь подальший український національний рух тією чи іншою мірою виводився з його поезії.

Робота в парах. У вигляді тез сформулюйте основні прояви впливу особистості Т. Шевченка на український національний рух.

III. Робота в малих групах

У складі відповідних малих груп учні та учениці обговорюють результати роботи над повідомленнями, у яких аналізується літературна творчість Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного відродження/руху, або виконання порівняльної таблиці «Уявлення про майбутнє України представників українського, польського й російського національно-визвольних та опозиційних рухів».

IV. Підсумки заняття

Учні та учениці самостійно визначають, чим проведене практичне заняття було корисним для них.