Історія України. Повторне видання. З поглибленим вивченням історії. 9 клас. Гісем

Словник термінів

Асиміляція — соціально-культурний процес втрати певним народом усвідомлення себе частиною своєї національної спільноти й прийняття ним рис іншої спільноти.

«Будителі» (буквально — «ті, хто пробуджує») — назва, що використовувалася щодо діячів національного відродження в слов’янських країнах Східної та Південної Європи XIX ст.

Бурлеск — комічна поезія.

Велика сім’я — сім’я, що складалася з кількох шлюбних пар різних поколінь, які жили разом і вели спільне господарство.

Великодержавний шовінізм — одна з агресивних форм націоналізму, що проповідує національну винятковість, зверхність однієї нації над усіма іншими, розпалює національну ворожнечу й нетерпимість. Термін походить від імені Н. Шовена, героя комедії французьких авторів — братів І. та Т. Коп’яр «Трикольорова кокарда», який «відзначився» під час єгипетського походу 1798—1801 рр. своїм людиноненависницьким ставленням до арабського населення.

«Весна народів» — загальна назва революційних рухів 1848—1849 рр. у країнах і регіонах Європи.

Викупні платежі — сума грошей, яку за реформою 1861 р. селянин мав сплатити поміщику для того, щоб отримати у власність присадибну ділянку землі й польовий наділ.

Волость — дрібна адміністративно-територіальна одиниця, із якої складався повіт.

Відробітки — виконання селянином різних робіт у господарстві поміщика за оренду землі, позичені гроші, продукти тощо.

Відрізки — землі, які за реформою 1861 р. забирали в селян, якщо до цього вони користувалися більшим наділом, ніж тепер мали отримати у власність.

Військові поселення — система утримання армії в Російській імперії в 1817—1857 рр., за якою військова служба поєднувалася із сільськогосподарською працею.

Генерал-губернаторство — адміністративно-територіальна і політична одиниця в Російській імперії в 1775—1917 рр., до складу якої входила одна або кілька губерній.

Головна руська рада — перша легальна політична організація галицьких українців, створена в краї в період «Весни народів».

Губернія — головна адміністративно-територіальна одиниця державного, місцевого, фінансового та поліцейського управління в Російській імперії із 1708 р.

Декабристи — учасники російського опозиційного руху, що готували державний переворот, спрямований проти самодержавства. 14 грудня 1825 р. в Петербурзі відбулася невдала спроба його здійснення. Саме місяць (російською мовою — декабрь), у який відбувся виступ опозиціонерів, дав назву руху, але вже після його придушення.

Денаціоналізація — втрата певним народом своїх національних рис і поступове його поглинання іншими культурами.

Земства — виборні органи місцевого самоврядування в Російській імперії за реформою 1864 р.

Індустріалізація — процес прискореного соціально-економічного переходу від традиційного аграрного господарювання до економічної системи, у якій переважає промислове виробництво.

Індустріальна революція — процес розвитку продуктивних сил суспільства, під час якого відбувається перехід від мануфактур, де застосовувалася ручна праця, до фабрик і заводів, на яких використовували машини і верстати.

Індустріальне суспільство — стадія розвитку суспільства, за якої завершено створення розвиненої промисловості та відповідних соціальних і політичних структур.

Інтелігенція — соціальна верства, яка формується у суспільстві з осіб, професійно зайнятих розумовою працею (лікарі, педагоги, інженери, вчені тощо).

Історична пам’ять — сукупність уявлень про спільне минуле, які передаються з покоління в покоління у вигляді узагальнених образів.

Класицизм — один з основних напрямів європейської літератури й мистецтва XVII — початку XIX ст., зразком для якого було класичне (давньогрецьке й давньоримське, тобто античне) мистецтво.

Клерикалізм — політичний напрям, прибічники якого виступають за панування церкви та духовенства в суспільно-політичному та духовному житті країни.

Комітат (від латин. «округ») — адміністративно-територіальна одиниця в Угорщині та на Закарпатті під час його перебування в її складі.

Концентрація виробництва — зростання кількості великих підприємств і зосередження на них значної частини засобів виробництва, робочої сили та продукції.

Кооператив — добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.

Коронний край — адміністративно-територіальна одиниця Австрійської імперії (із 1867 р. — Австро-Угорщини) у XVIII — на початку XX ст.

Кріпосне право, кріпацтво — система аграрних відносин, коли селянин за право господарювати на землі її власника втрачав особисту свободу, право вільно залишати земельну ділянку («прикріплювався» до неї), підлягав судовій і адміністративній владі її власника.

Кубізм — напрям у мистецтві першої чверті XX ст., представники якого зображували предметний світ у вигляді комбінацій правильних геометричних об’ємів: куба, кулі, циліндра, конуса.

Мала сім’я — сім’я з однієї шлюбної пари (або одного з батьків) із неодруженими дітьми (або без дітей).

Маргінал — особа (соціальна група), яка перебуває не в характерних для себе відносинах, традиціях.

Масонство — наднаціональний релігійно-етичний рух, що виник в Англії на початку XVIII ст. Його прихильники закликали людей до морального вдосконалення та об’єднання на принципах братерства, рівності та взаємодопомоги, незважаючи на релігійні та національні відмінності. Масони заявляли про невтручання в політичне життя, однак відігравали помітну роль у революційних подіях і національно-визвольних рухах.

Ментальність — характеристика менталітету окремої людини або групи осіб, які є представниками певного народу.

Менталітет — спільне світосприйняття, світобачення, самоусвідомлення, спосіб мислення, поведінки й національного характеру, притаманні певному народу.

Меценат — заможний покровитель наук і мистецтв, який добровільно й безкорисливо сприяє розвитку сфер культури, освіти й науки або підтримує набувачів благодійної допомоги.

Модернізація — оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду або переробка чогось відповідно до сучасних вимог.

Монополія — виняткове право приватних осіб, держави, організацій, фірм тощо в різних сферах діяльності.

Наділ — ділянка землі, яку селянська родина отримувала в користування.

Наукове товариство — товариство, яке об’єднує фахівців із певної наукової дисципліни.

Національне відродження — соціальні й політичні рухи в середовищі бездержавних народів, спрямовані на їх національно-культурний розвиток і становлення націй.

Національна ідея — сукупність найзагальніших уявлень про сучасний розвиток і перспективи на майбутнє певної спільноти.

Нова історія — період всесвітньої історії після Ранньої Нової історії, що передував Новітній історії. Українські історики поділяють історію після Середньовічної на Нову і Новітню. Західноєвропейські історики всю історію після Середньовіччя називають Сучасною історією.

Опришки — учасники українського селянського повстанського руху в Галичині, Буковині й Закарпатті в XVI — першій половині XIX ст.

Офорт — вид гравюри на металі, у якому заглиблені елементи зображення отримують шляхом травлення металу кислотою, а також відтиск із такої гравюри.

Повіт — адміністративно-територіальна одиниця, що існувала на українських землях із другої половини XV—XX ст.

Поміщики — землевласники, які складали панівну суспільну верству в Російській державі XV — на початку XX ст. на українських землях у її складі.

Порто-франко — порт або його частина, у межах якої дозволяється вивезення та ввезення товарів без сплати мита.

Пролетаріат (від латин. — незаможний громадянин) — суспільна верства найманих робітників, позбавлених засобів виробництва, джерелом існування яких є продаж своєї робочої сили власникам засобів виробництва.

Пролетар — найманий робітник, позбавлений засобів виробництва.

Реалізм — напрям у літературі та мистецтві, із яким пов’язане намагання митців дати правдиве, повне відображення дійсності.

Рекрутська повинність — система комплектування армії та флоту в Російській імперії у XVIII—XIX ст.

Романтизм — напрям у європейській літературі та мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. й надавав першочергове значення духовно-творчому життю людини, зображенням її характеру і пристрастей.

Русини — самоназва українського населення на українських землях у складі Австрійської імперії.

Руський собор — політична організація, створена у Львові за сприяння Центральної ради народової на противагу Головній руській раді, метою діяльності якої стало спрямування українського національного руху в її інтересах.

Рутенство — сукупність настроїв і поведінки, пов’язаних із прихильним ставленням до австрійських Габсбургів (підвладного їм українського населення), що існували в період перебування українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії. Сепаратизм — прагнення відокремлення від держави якої-небудь області або регіону.

Сервітут — громадські землі, ліси, пасовища тощо.

Синдикат — монополістичне об’єднання, характерною рисою якого є розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація продукції через єдину систему збуту. Члени синдикату зберігають виробничу самостійність, але втрачають комерційну.

«Смуга осілості» — територія компактного проживання єврейського населення, що існувала в Росії в 1791—1917 рр., за межами якої їм було заборонено селитися.

Соціалізація — усуспільнення приватної власності.

Супрематизм (від латин. «вищий, останній») — модерністський напрям у мистецтві, започаткований К. Малевичем. Супрематизму притаманні геометричні абстракції з найпростіших фігур (квадрат, прямокутник, коло, трикутник). Комбінації цих фігур мають відображати «вищі» основи реальності, осягнуті інтуїцією художника.

Суспільна модернізація — перехід від традиційного аграрного до індустріального суспільства.

Тимчасовозобов’язані — категорія селян за реформою 1861 р., що за користування своїми наділами мали виконувати колишні повинності (оброк або панщину) до укладення викупної угоди селянина з поміщиком.

Товаризація — процес, за якого продукти праці виробляються для потреб ринку.

Травесті — гумористична поезія, близька до пародії.

Українофільство — термін, поширений із другої половини XIX ст., який означає любов до України, українського народу та його культури.

Українське питання — термін, яким позначають проблему звільнення українських земель з-під залежності від країн, що контролювали її територію.

Університет (від латин. — сукупність) — вищий навчально-науковий заклад, до складу якого входить кілька факультетів, де викладаються дисципліни, що становлять основу наукового знання.

Урбанізація — процес зростання міст унаслідок переселення до них сільського населення в пошуках кращих умов життя та роботи.

Хлопоманство — назва руху української ліберальної інтелігенції початку 60-х рр. XIX ст. за зближення із селянством.

Цензура — у широкому розумінні — система нагляду за змістом і поширенням інформації, притаманна владі; її наявність — невід’ємна риса диктаторських та авторитарних режимів.

Чорносотенці — спільна назва членів крайньоправих організацій у Росії в 1905—1917 рр., які виступали під гаслами монархізму, великодержавного шовінізму та антисемітизму.

Чумаки — українські візники, які в XV — першій половині XIX ст. здійснювали торговельно-візницький промисел.