Історія України. Повторне видання. З поглибленим вивченням історії. 9 клас. Гісем

Практичне заняття 2. Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель

ПРИГАДАЙТЕ

1. У яких українських регіонах була поширена греко-католицька церква на початку XX ст.? 2. Яку роль відіграла греко-католицька церква в національному відродженні на західноукраїнських землях?

МЕТА: ознайомитися з постаттю митрополита Андрея Шептицького; визначити зміну ролі греко-католицької церкви в українському русі на західноукраїнських землях.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: скласти презентацію з 5—6 слайдів за темою «Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель».

ХІД ЗАНЯТТЯ

  • 1. Опрацюйте наведений матеріал і дайте відповіді на запитання.
  • 2. Зробіть висновки відповідно до мети заняття.

На початку XX ст. греко-католицька церква, як і в попередньому столітті, відігравала важливу роль у житті українців Галичини й Закарпаття. Багато зробила вона для українського національного відродження, захисту прав та інтересів українців. Проте наприкінці XIX ст., коли український рух став набувати переважно світського характеру, відносини між греко-католицькою церквою та його провідниками загострилися. Ситуація змінилася, коли Галицьку греко-католицьку митрополію очолив Андрей Шептицький (1865—1944).

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Андрей Шептицький

Андрей Шептицький — просвітитель, громадсько-політичний діяч, доктор теології, архієпископ, що відіграв важливу роль в українському національному русі. 17 грудня 1900 р. він був призначений митрополитом греко-католицької церкви (1900—1944 рр.). Його інтронізація (посвячення) відбулася 12 січня 1901 р. в соборі Святого Юра у Львові. Діяч доклав чимало зусиль для того, щоб греко-католицька церква остаточно відмовилася від союзу з москвофілами, перейшла на народовські позиції і як впливова сила приєдналася до українського національного руху в Галичині. Упродовж свого життя Андрей Шептицький послідовно боровся за ідею незалежної України, підтримував ті політичні сили західноукраїнських регіонів, які відстоювали її автономний статус у 1900—1920 рр.

Митрополит став засновником Українського національного музею у Львові (1905 р.). Завдяки його допомозі в музеї було зібрано одну з найбільших у Європі колекцій ікон. Андрей Шептицький надавав стипендії молодим українським митцям для здобуття освіти в кращих навчальних закладах Європи. У 1903 р. він заснував у Львові Народну лічницю, яка пізніше перетворилася на сучасну лікарню. Митрополит був ініціатором створення та засновником Земельного банку у Львові (1910 р.), підтримував діяльність українських культурно-просвітніх товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар». Відстоюючи інтереси українців Галичини в Галицькому сеймі та Палаті панів австрійського парламенту, Андрей Шептицький порушував питання про запровадження загального виборчого права, реформування системи виборів до Галицького крайового сейму, створення українського університету у Львові.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із промови митрополита Андрея Шептицького на 100-річному ювілеї М. Шашкевича (1911 р.)

Усі маємо це поняття, що народ — це наша сила, що праця для нього — наше завдання, що його добро — наша будучність... Нам сьогодні легко зрозуміти, що віддалитися від народу — це значить приректи себе на смерть...

У чому, на ваш погляд, полягає головна сила українського руху в Галичині?

Новий митрополит поставив участь греко-католицького духовенства в українському русі в залежність від дотримання ним норм християнської моралі. Замість старої ролі національного провідника церква мала виступати духовним і моральним авторитетом українства в краї. Нова роль не відразу знайшла розуміння в лідерів українського руху. Сама постать Андрея Шептицького, що походив із полонізованого роду, викликала в них сумніви. Проте наполегливість, із якою митрополит реалізовував свою позицію, та його виступи на захист українства врешті-решт сприяли відновленню єдності українського руху з греко-католицькою церквою, яка його освячувала. У церковних справах Андрей Шептицький був прибічником ідеї об’єднання християнських церков.

На початку XX ст. на Закарпатті греко-католицька церква в умовах мадяризації краю поступово втрачала позиції лідера національного руху русинів. Інтереси русинів відстоював єпископ Мукачівської єпархії в 1891—1912 рр. Юлій Фірцак (1836—1912).

За підтримки Юрія Фірцака в краї відновилася діяльність Товариства Св. Василія Великого. Зусиллями його членів був виданий «Буквар» для закарпатських русинів і розпочалося видання тижневого часопису «Наука».

За наполяганням єпископа, занепокоєного занепадом господарства й бідуванням селянства в краї, у 1897—1901 рр. угорська влада здійснила на Закарпатті низку реформ, що дістали назву «рутенська акція» («Верховинська господарська акція»). Він також став ініціатором створення вчительської семінарії для дівчат в Ужгороді (1902 р.). Однак загалом греко-католицька церква в Закарпатті відійшла від участі в національній боротьбі русинів і дедалі більше перетворювалася на провідника мадяризації. Реакцією на це стало збільшення серед віруючих прибічників православ’я.

ЗАВДАННЯ

  • 1. Чому греко-католицька церква наприкінці XIX ст. втратила свій вплив на український рух?
  • 2. Яку нову роль церкви визначив Андрей Шептицький в українському русі?
  • 3. Які особисті якості митрополита сприяли перетворенню церкви на моральний авторитет в українському русі?
  • 4. Яку роль у національному русі західноукраїнських земель відіграв Ю. Фірцак?