Історія України. З поглибленим вивченням історії. 8 клас. Гісем

§ 23—24. Воєнно-політичні події 1650—1653 рр.

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про розгортання воєнних дій у 1650—1653 рр.; про умови Зборівського та Білоцерківського договорів; чому і як були здійснені молдавські походи козацьких військ; яким було внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.; про воєнні походи козацької армії та місця найважливіших битв у 1650—1653 рр.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Назвіть найважливіші битви першого періоду Національно-визвольної війни в 1648—1649 рр. 2. Якими були умови Зборівського договору? 3. На яких засадах була створена й розбудовувалася Українська козацька держава?

1. ВІДНОВЛЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ. БИТВА ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ. Із листопада 1650 р. польський уряд активно готувався до воєнних дій проти України. Нарешті король наказав командуванню розпочати нову воєнну кампанію. 8 лютого 1651 р. командувачі польських військ польний гетьман М. Калиновський і брацлавський воєвода С. Лянцкоронський за наказом короля розгорнули наступ на Східному Поділлі. 10—12 лютого 40-тисячне військо М. Калиновського несподіваним нападом після жорстокої битви захопило містечко Красне. У бою загинув один із найближчих соратників Б. Хмельницького брацлавський полковник Данило Нечай.

1—10 березня розгорнулися бої за Вінницю. Незважаючи на значну кількісну перевагу польського війська, козаки на чолі з полковником Іваном Богуном протрималися до приходу підмоги. Уманський полк Йосипа Глуха завдав удару польським частинам, які в паніці відступили. Розвиваючи наступ, козаки захопили Бар, Хмільник, Шаргород, Меджибіж та інші міста. Спроба польських військ оволодіти Східним Поділлям завершилася провалом. Вони втратили 8 тис. убитими і всю артилерію.

Вирішальна битва воєнної кампанії відбулася на Волині, неподалік міста Берестечка. Польське військо, очолюване королем Яном ІІ Казимиром, налічувало 100—120 тис. осіб, а зі слугами — близько 220—240 тис. осіб. 15 червня 1651 р. з-під Тернополя до Берестечка рушило 100-тисячне військо Б. Хмельницького. До нього приєдналося 30—40-тисячне татарське військо на чолі з ханом Іслямом ІІІ Гераєм.

Битва під Берестечком розпочалася 18 червня 1651 р. з атак татарської кінноти та козаків на польські позиції. Татари зазнали значних втрат, загинуло декілька родичів хана. Втрати справили негативний вплив на моральний стан татарського війська. Наступний день не виявив переваги жодної зі сторін. Слід урахувати, що дії козаків були радше демонстративними. Б. Хмельницький намагався приховати негаразди у становищі татар.

Переламним днем стало 20 червня. Поляки вийшли зі свого табору й розгорнули війська на лінії у 8—9 км, захищаючи центр і фланги сильною артилерією. Головними силами в центрі командував Ян ІІ Казимир, угрупованням на правому фланзі — С. Лянцкоронський, на лівому — Я. Вишневецький. Навпроти них, під прикриттям укріплених таборів, розташував свої війська Б. Хмельницький. На лівому фланзі розмістилася татарська кіннота Ісляма ІІІ Герая. Однак напередодні хан повідомив гетьмана, що наступного дня буде мусульманське свято, під час якого татари не можуть воювати, а також попередив про пригніченість його воїнів через поразки. У такій ситуації Б. Хмельницький спробував уникнути вирішального бою в цей день.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Зі щоденника польського жовніра С. Освенціма про загибель Д. Нечая (1651 р.)

Нечай, полковник брацлавський, один із найголовніших серед повстанців бунтівник, якому самі козаки надавали перше місце після Хмельницького, скочив на коня й робив сам те, що належало робити доброму юнакові, і козаків спонукав пірначем до оборони. Але, не маючи можливості організувати належний опір, мужньо обороняючись, поліг.

Як у джерелі відображено ставлення польського жовніра до полковника Д. Нечая?

БИТВА ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ (1651 р.)

За схемами простежте перебіг битви під Берестечком і складіть коротку розповідь про цю подію.

Полковник І. Богун. Художник А. Орльонов. 2010 р.

Зранку польський король Ян ІІ Казимир розпочав наступ. Близько 15 години польське командування зрозуміло, що Б. Хмельницький не бажає вступати у вирішальний бій. Із дозволу короля Я. Вишневецький атакував правий фланг козацького війська, яким керував І. Богун. Іслям ІІІ Герай наказав своїй кінноті завдати удару по загону Я. Вишневецького та військах короля, які намагалися його підтримати. Проте від гарматного й мушкетного вогню в бік ставки хана, який у відповідь розгорнули поляки, серед татар сталася паніка, і вони почали тікати. Іслям ІІІ Герай не зміг їх зупинити та приєднався до свого війська.

Залишивши наказним гетьманом Ф. Джеджалія, Б. Хмельницький рушив за ханом. Наздогнавши Ісляма ІІІ Герая лише через 100 км, гетьман був змушений визнати, що повернути на поле битви виснажене втечею й зневірене татарське військо неможливо.

Тим часом козацькі й селянські загони під командуванням Ф. Джеджалія відступили до укріпленого табору, влаштованого в долині річки Пляшівка, притоки Стиру. Польські війська взяли табір в облогу. Визволити війська з оточення мав полковник І. Богун. За його наказом через болото й річку Пляшівка з підручних засобів збудували переправу, якою й було виведено основні українські сили та всю полкову артилерію. Близько 300 козаків, що залишилися прикривати переправу, виконали своє завдання, але полягли в нерівному бою. Чималих втрат зазнали селянські загони, які в паніці зруйнували переправу та не змогли перебратися з основними силами.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

З «Історії війни козаків проти Польщі» секретаря французького посольства у Варшаві П. Шевальє (1663 р.)

...Дві тисячі козаків відступили на малий пагорб, замкнулися у своєму таборі та вирішили боротися, і як люди, що не мали більше надій на порятунок, хотіли дорого продати своє життя. Деякі з козаків, побачивши, що вони не втримаються перед величезною кількістю поляків, кинулися в річку, а інші на болото; в одному місці серед болота скупчилися 300 козаків і хоробро оборонялися проти великого числа атакуючих, які натискали на них звідусіль; щоб довести своє зневажливе ставлення до життя, яке їм обіцяли дарувати [поляки], та до всього, що є найціннішим, крім життя, вони витягали з кишень та чересів усі свої гроші й кидали їх у воду. Нарешті, повністю оточені, вони майже всі загинули один за одним, [але] довелося з кожним із них вести бій...

Яким був настрій українського козацтва під час битви, відповідно до наведеного уривка?

ЦІКАВІ ФАКТИ

Важка ситуація, що склалася для Української козацької держави після поразки під Берестечком, посилювалася становищем на північному кордоні. Розуміючи небезпеку цього напрямку, Б. Хмельницький з весни 1651 р. різними дипломатичними заходами намагався стримати можливий удар литовського гетьмана Я. Радзивілла в тил козацького війська. Проте це зробити не вдалося. Уже за кілька днів після битви під Берестечком литовське військо почало наступ.

Вирішальна битва відбулася під Ріпками 26 червня 1651 р. Перебіг битви виявився невдалим для козаків. Литовські війська оточили Чернігів та захопили Київ. Однак дії козацьких сил у тилу литовської армії не дали можливості Я. Радзивіллу об’єднатися з основними силами Корони Польської.

У бою загинув полковник Мартин Небаба, який здивував усіх неймовірною мужністю: втративши під час бою праву руку, він перехопив шаблю лівою й боровся до самої загибелі. Віддаючи належну шану винятковій хоробрості М. Небаби, Я. Радзивілл наказав насипати високу могилу над місцем поховання полковника. Шведські дипломати називали М. Небабу «одним із найкращих полковників Хмельницького», а польські воїни характеризували його як людину «надзвичайної хоробрості».

Пам’ятник загиблим козакам та селянам-повстанцям. Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (Рівненська обл.). Скульптор А. Кущ. 1991 р.

Після здобутої перемоги польське військо, яке значно скоротилося, рушило в глиб Гетьманщини, долаючи на своєму шляху завзятий опір міст і містечок, нападів селянських загонів. Несподівано для себе воно зустрілося з новою козацько-татарською армією під Білою Церквою.

2. УКЛАДЕННЯ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДОГОВОРУ. На кінець серпня 1651 р. Б. Хмельницькому вдалося зібрати 60-тисячну армію, до якої приєдналося 40-тисячне військо ногайських татар. Козацько-татарська армія розмістилася на добре укріплених позиціях під містом Біла Церква. Сюди з-під Берестечка прибуло 35-тисячне польське військо, очолюване М. Потоцьким. Проте постійні напади селянських загонів, нестача продовольства, епідемії обмежували можливості поляків. Так, від хвороби помер противник Б. Хмельницького князь Я. Вишневецький.

Бої 13—15 вересня були невдалими для польських військ і змусили М. Потоцького відмовитися від намірів провести вирішальну битву та влаштувати табір. Не допомогли Польщі й успіхи литовського гетьмана Я. Радзивілла, який захопив Київ (незабаром йому довелося залишити місто, щоб не опинитися в пастці). Поширювалися чутки, що з Кримського ханства на допомогу Б. Хмельницькому днями прибуде Іслям ІІІ Герай із великим військом.

Подвиг трьохсот під Берестечком. Офорт. Художник О. Данченко. 1954 р.

Чи міг Білоцерківський договір забезпечити тривалий мир? Поясніть свою думку.

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (події 1651—1657 рр.)

Зважаючи на це, польська сторона погодилася на пропозицію Б. Хмельницького розпочати переговори, однак висунула умови, які перекреслювали більшість здобутків Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

Це викликало бунт у козацькому війську, який підтримала частина татар. Жорстоко придушивши його, гетьман погодився підписати договір на досить важких для Гетьманщини умовах.

Імовірно, він розумів слабкість свого війська, краща частина якого загинула під Берестечком, і величезні втрати татарського війська.

За Білоцерківським договором територія Гетьманщини обмежувалася Київським воєводством, а козацький реєстр скорочувався до 20 тис. осіб. Козаки мали право селитися тільки на державних землях Київського воєводства, а ті, хто залишився поза реєстром, поверталися до своїх панів.

Укладення Білоцерківського договору 1651 р. Художник А. ван Вестерфельд

Польський король і великий князь литовський Ян ІІ Казимир. Невідомий художник. XVII ст.

Шляхта знову отримувала свої маєтки, а в Брацлавському й Чернігівському воєводствах відновлювала роботу польська влада. Гетьман мав підпорядковуватися королю й коронному гетьману, був позбавлений права дипломатичних відносин з іншими державами й мусив розірвати союз із Кримським ханством. Пани не могли притягати своїх підданих до суду за участь у війні. Права і привілеї православної церкви зберігалися. Польським військам заборонялося розміщуватися на території Київського воєводства. Гетьман мав призначати генеральну старшину й полковників за згодою короля. Б. Хмельницький зберігав посаду гетьмана, але після його смерті право призначати та звільняти гетьмана переходило до короля.

Польська сторона була впевнена, що Білоцерківським договором вона остаточно приборкала Україну. Однак під час затвердження його умов сеймом Речі Посполитої один із литовських шляхтичів своїм вето наклав заборону на прийняття рішення. Оскільки це дорівнювало розірванню договору, Б. Хмельницький перестав вважати його чинним.

Чи можна стверджувати, що битва під Батогом дала новий імпульс національно-визвольній боротьбі? Поясніть свою точку зору.

3. МОЛДАВСЬКІ ПОХОДИ КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА. БИТВА ПІД БАТОГОМ 1652 р. Відносини Української козацької держави з Молдавією були одними з ключових у політиці Б. Хмельницького на початку Національно-визвольної війни. За роки війни він та його син Тиміш Хмельницький у 1650, 1652 і 1653 рр. здійснили чотири походи до Молдавського князівства. Їхньою метою було перетягнути Молдавію на свій бік і домогтися якомога більшої політичної ізоляції Речі Посполитої.

У серпні-вересні 1650 р. відбувся перший молдавський похід, очолюваний Б. Хмельницьким і кримськотатарським калга-султаном Киримом Гераєм. Козацько-татарське військо (60 тис. козаків і 30 тис. татар) оволоділо столицею Молдавії — містом Ясси. Молдавський господар Василь Лупу уклав договір, за яким вступав у союз із Б. Хмельницьким і відмовлявся допомагати Речі Посполитій. Гарантією цього союзу мав стати шлюб його доньки Розанди Лупу й сина гетьмана — Т. Хмельницького. Крім того, створювалися передумови для визнання законності претензій Б. Хмельницького на владу й започатковувалася нова династія правителів. До того ж друга донька В. Лупу була одружена з литовським князем Я. Радзивіллом. Завдяки вигідному шлюбу свого сина гетьман також розраховував принаймні забезпечити нейтралітет Литви в його подальшій боротьбі з Річчю Посполитою.

Після поразки українського війська в битві під Берестечком В. Лупу скасував угоду 1650 р. Тоді гетьман направив Т. Хмельницького з військом, щоб відновити союз. Оскільки це не відповідало інтересам Речі Посполитої, польний гетьман М. Калиновський вирішив перешкодити цьому походу. Біля гори Батіг поблизу Ладижина на шляху українського війська М. Калиновський розташував укріплений табір. Б. Хмельницький порадив йому не перешкоджати походу. М. Калиновський сприйняв це як виклик.

Тиміш Хмельницький. Невідомий художник. XVII ст.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із листа Б. Хмельницького до польного гетьмана М. Калиновського (1652 р.)

...Не хочу таїти від вашої милості, що зухвалий мій син Тиміш зібрав кілька тисяч війська для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, ваша милість, аби ви відступили з військом до польського кордону та звільнили волоське порубіжжя, яке займаєте; син мій за характером запальний і на вашій особі може зробити першу пробу свого воєнного щастя.

Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Про що повідомляв польного гетьмана Б. Хмельницький? 2. Чому, на вашу думку, М. Калиновський вважав зміст листа образою його гідності?

БИТВА ПІД БАТОГОМ (1652 р.)

У травні 1652 р. Б. Хмельницький і Т. Хмельницький вирушили з Корсуня в напрямку Батога. Їхнє військо складалося з 15 тис. козаків та 20 тис. татарських кіннотників. В армії М. Калиновського налічувалося 35 тис. осіб, із яких лише 20 тис. осіб були вояками, а решта — слуги.

Прибувши під Батіг та оцінивши ситуацію, Б. Хмельницький з’ясував, що кількість війська М. Калиновського значно менша за розміри польського табору. Він наказав атакувати табір з усіх боків, оскільки знав, що противник не може захищати весь табір одночасно. Атаки козаків і татар на табір тривали два дні й завершилися повним розгромом польської армії. У битві загинули близько 10 тис. польських воїнів і сам М. Калиновський.

Звістка про загибель польської армії під Батогом приголомшила уряд Речі Посполитої. Після здобуття перемоги Б. Хмельницький почав вимагати від Варшави поновлення Зборівського договору.

Т. Хмельницький вирушив до Ясс. Союз між Гетьманщиною та Молдавією було поновлено, відбулося вінчання Т. Хмельницького та Р. Лупу.

У квітні 1653 р. В. Лупу внаслідок державного перевороту втратив престол і звернувся по допомогу до Б. Хмельницького. До Молдавії гетьман направив 8-тисячний загін козаків на чолі з Т. Хмельницьким. Після повернення влади В. Лупу вмовив зятя на похід проти Волощини, який завершився поразкою та став приводом до об’єднання Речі Посполитої, Волощини і Трансільванії проти Української козацької держави.

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Розанда Лупу. Художник Н. Атамась

Доля Розанди Лупу склалася нещасливо. Її подружнє життя з Т. Хмельницьким було нетривалим. Тіло загиблого чоловіка вона зустрічала, тримаючи на руках новонароджених синів-близнюків. Після років поневірянь вона повернулася до Молдавії, де й провела останні 20 років свого життя. Р. Лупу загинула, потрапивши до поляків, які стратили її як невістку ненависного їм українського гетьмана. Доля її дітей невідома.

У липні 1653 р. В. Лупу знову втратив владу, і до союзу проти України приєдналося Молдавське князівство. Останній молдавський похід відбувся в серпні-вересні 1653 р. За наказом гетьмана Т. Хмельницький повів 6-тисячний козацький загін на допомогу В. Лупу. Однак похід завершився поразкою. Козаки опинилися в облозі в Сучавській фортеці. Т. Хмельницький був важко поранений і через декілька днів помер. За умовами почесної капітуляції козаки припинили опір, залишили Сучаву й повернулися додому.

Чому перемога під Жванцем не стала вирішальною у війні? Поясніть свою точку зору.

4. ОБЛОГА ЖВАНЦЯ. ВНУТРІШНЬО- І ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ ГЕТЬМАНЩИНИ наприкінці 1653 р. У 1653 р., відновивши кількісний склад війська після поразки під Батогом, Польща продовжила боротьбу проти Гетьманщини. У лютому на Брацлавщину вторглася 12—14-тисячна польська армія під проводом Стефана Чарнецького. Спустошуючи міста й села, вона дійшла до Умані. Однак тут підрозділи С. Чарнецького зазнали поразки від козацьких загонів І. Богуна й були змушені залишити територію Брацлавщини.

У травні 1653 р. Б. Хмельницький із 30 тис. козаків і 12—15 тис. татар вирушив з Умані в новий похід проти Речі Посполитої. Однак гостра нестача продовольства, наростання невдоволення козаків грабунками татар, звістка про провал четвертого молдавського походу спричинили виступ козаків проти гетьмана в червні 1653 р. Як наслідок, уперше за роки війни похід Б. Хмельницького було зірвано.

У той самий час польська армія на чолі з королем Яном ІІ Казимиром, просуваючись українськими землями, восени 1653 р. дісталася Жванецького замку, що розташовувався поряд із Хотином, і зупинилася там в укріпленому таборі. Її кількість разом зі слугами становила 60 тис. осіб.

У середині жовтня сюди прибули війська Б. Хмельницького та хана Ісляма ІІІ Герая. Розпочалася облога козацько-татарською армією польського табору. У підпорядкуванні гетьмана було близько 30—40 тис. козаків і приблизно стільки ж татарської кінноти. До початку грудня в кільці облоги від голоду, холоду і хвороб загинуло близько 10 тис. осіб. Під тиском цих обставин польська сторона розпочала переговори про мир.

Посередником у переговорах між козацтвом і Річчю Посполитою знову виступив кримський хан. 5 грудня 1653 р. поблизу міста Кам’янець хан Іслям ІІІ Герай та король Ян ІІ Казимир уклали в усній формі договір між Польщею та Кримським ханством. Умови Кам’янецької угоди передбачали припинення воєнних дій та згоду польської сторони виплатити кримському хану викуп. Щодо визначення в договорі правового статусу Гетьманщини однозначної інформації немає. Одні джерела стверджують, що відновлювалися умови Зборівського договору, а за іншою версією, козаки поверталися до тих прав і привілеїв, які вони мали до початку війни.

Жванецький замок. Реконструкція З. Щепанека. 2008 р.

Руїни Жванецького замку (Хмельницька обл.)

УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА наприкінці 1653 р.

Б. Хмельницький, який не брав участі в укладенні договору, дізнавшись про його зміст, скликав Старшинську раду. На ній він заявив про необхідність повного розриву відносин із Річчю Посполитою.

Незважаючи на перемоги, наприкінці 1653 р. Гетьманщина опинилася в тяжкому становищі. Цілі райони Правобережжя, де відбувалися воєнні дії, були спустошені. Десятки тисяч людей потрапили в полон до татар, загинули в боях, померли від голоду, епідемій холери й чуми. Протягом 1648—1653 рр. кількість населення Української козацької держави скоротилася на 30—40 %. Розгорталося масове переселення українців з охоплених війною територій на Лівобережжя, Слобожанщину, до Московії та Молдавії. Поглиблювався занепад сільського господарства, ремесел, промислів і торгівлі, що унеможливлювало подальше ведення війни.

У 1653 р., уперше від початку боротьби, Б. Хмельницький не зміг набрати заплановану кількість вояків до своєї армії та зіткнувся з виступами козаків. Серед козацтва піднесення перших років війни поступалося місцем зневірі й розчаруванню.

Помітно погіршилося також зовнішньополітичне становище Гетьманщини. Воно ускладнилося через помилки, яких припустився гетьман, оцінюючи співвідношення сил у Південно-Східній Європі. Як ви вже знаєте, спроби Б. Хмельницького встановити династичні зв’язки з Молдавським князівством урешті-решт призвели до утворення союзу Речі Посполитої, Волощини, Трансільванії та Молдавії проти Гетьманщини.

Уряд Речі Посполитої не вважав війну з Гетьманщиною завершеною й готувався до її продовження. Внутрішньополітичні проблеми робили очевидним той факт, що перемогти в ній Українська козацька держава зможе лише за допомогою сильних союзників. При цьому турецький султан і московський цар висловлювали згоду надати заступництво Гетьманщині.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

  • Битва під Берестечком була першою великою поразкою козаків. Вона унаочнила те, що польська армія врахувала досвід попередніх невдач і навчилася протистояти козацькій тактиці ведення бою. Білоцерківський договір теж став лише перемир’ям у відносинах Гетьманщини з Річчю Посполитою.
  • Подальші успіхи гетьмана (зокрема, перемога в битві під Батогом) продемонстрували велику волю й організаторські здібності Б. Хмельницького.
  • Завдяки молдавським походам Б. Хмельницький прагнув зміцнити становище Української козацької держави в тогочасній Європі, домогтися визнання своєї влади.
  • Наприкінці 1653 р. в Гетьманщині загострилися кризові явища, спричинені тривалою війною. Вони ставили під сумнів можливість подальшої успішної боротьби з Річчю Посполитою та примушували Б. Хмельницького шукати нових могутніх союзників.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1650, 1652, 1653 рр. — молдавські походи.

1651 р. — битва під Берестечком. Білоцерківський договір.

Травень 1652 р. — битва під Батогом.

Осінь-зима 1653 р. — облога Жванця. Кам’янецька угода.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за навчальною грою «Історія з географією». Правила гри. Окремим учням та ученицям або командам гравців необхідно виписати історико-географічні назви, які зустрічаються в параграфі, і згрупувати їх за пунктами: 1) воєнні дії 1651 р. Української козацької держави та Речі Посполитої; 2) молдавські походи козацького війська; 3) воєнні дії 1652—1653 рр. Української козацької держави та Речі Посполитої. Потім учні та учениці мають знайти ці назви на карті атласу й скласти розповідь про події за одним із пунктів.

2. Що зумовило поразку козацьких військ під Берестечком? 3. Порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського договорів. 4. Робота в малих групах. Обговоріть та охарактеризуйте причини й наслідки битви під Батогом. 5. Як відбувалися воєнні дії в 1653 р.? Чому Кам’янецька угода стала лише черговим перемир’ям? 6. Якими були причини здійснення й основні події молдавських походів? 7. Чому внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. переживало кризу? 8. Колективне обговорення. Які держави пропонували надати підтримку Гетьманщині в її війні проти Речі Посполитої? Що спонукало їх до цього?

9. Простежте за картою (с. 118), якими були основні напрямки воєнних походів та де відбувалися битви в 1651—1653 рр. 10. Продовжте складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.» (с. 101). 11. Складіть ментальну карту «Молдавські походи». Скористайтеся відповідним планом-схемою (с. 252).

12. За додатковими джерелами визначте, чому в битві під Берестечком серед селянських повстанських загонів були значні втрати. 13. Робота в парах. Влітку 1652 р. Б. Хмельницький запропонував польському королю визнати право Війська Запорозького на самостійне існування, застерігаючи, що інакше козаки будуть змушені «шукати собі іншого стороннього пана і чужої сили», які зможуть їх захистити. Обговоріть і визначте, чому, на вашу думку, гетьман звернувся з такою пропозицією до короля. Які можливості для обох сторін конфлікту вона відкривала? 14. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, як можна оцінити події 1653 р. у Національно-визвольній війні: «кульмінація», «переломний момент», «втрата здобутків», «криза».