Історія України. З поглибленим вивченням історії. 8 клас. Гісем

§ 22. Українська козацька держава — Військо Запорозьке

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини; якою була територія Гетьманщини за Зборівським договором; про військо, фінанси та судочинство Української козацької держави; якими були основні зміни, що відбулися в соціально-економічному житті українського народу внаслідок утворення Гетьманщини; визначення термінів і понять «Гетьманщина», «полк», «сотня», «Генеральна військова рада», «генеральна старшина», «універсал», «гетьманські універсали».

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва? 2. Назвіть полки реєстрового козацтва за Куруківською угодою. 3. Якими були особливості політичного й військового устрою Війська Запорозького?

1. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ. На звільнених від польсько-шляхетського панування українських землях сформувалася Українська козацька держава. У той час офіційно вона називалася Військо Запорозьке. Оскільки території, на яких вона була розташована, підпорядковувалися гетьманській владі, її називали також Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її Українською гетьманською (козацькою) державою.

За умовами Зборівського договору Українська козацька держава охоплювала територію колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств загальною площею понад 200 тис. км2.

Держава поділялася на полки, що були одночасно адміністративно-територіальними одиницями й підрозділами козацького війська. У 1649 р. на Лівобережжі існувало сім полків (Полтавський, Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський і Кропивнянський), а на Правобережжі — дев’ять (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість полків не була сталою, а змінювалася відповідно до військово-політичної ситуації в Гетьманщині. Так, у 1649 р. налічувалося 16, а в 1654 р. — 18 полків. Полк складався із сотень. У кожному полку залежно від території та кількості населення налічувалося 10—20 і більше сотень. У сотні могло бути від кількох десятків до 200—300 козаків.

Територія Запорозької Січі з її володіннями становила окрему адміністративну одиницю, управління якою здійснювала Січова рада на чолі з кошовим отаманом. Функції столиці держави виконував Чигирин, що був резиденцією гетьмана.

Новий адміністративно-територіальний поділ, запроваджений в Українській козацькій державі, відрізнявся від старого поділу на воєводства й повіти тим, що полки й сотні були відносно невеликими військово-адміністративними одиницями. Унаслідок цього влада ставала ближчою до потреб людей, а керівництво на місцях здійснювалося простіше та ефективніше.

В основу політичного устрою Української козацької держави було покладено систему органів влади Війська Запорозького, що існувала до 1648 р., та традиції козацького самоврядування Запорозької Січі.

За козацькою (січовою) традицією найвищим органом влади в Гетьманщині була Генеральна військова рада. У ній брало участь усе козацтво, а іноді й представники інших суспільних верств.

Гетьманщина — назва, яка вживалася щодо Української гетьманської (козацької) держави в 1648—1764 рр.

Полк — у Гетьманщині: 1) адміністративно-територіальна одиниця; 2) підрозділ козацького війська.

Сотня — у Гетьманщині: 1) адміністративна одиниця у складі полку; 2) підрозділ козацького війська.

Генеральна військова рада — найвищий державний орган за часів Гетьманщини.

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ — ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО середини XVII ст.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із повідомлень венеціанського посла А. Віміни про устрій Української козацької держави (1650 р.)

Із вигляду та за манерами козаки видаються простими, але вони не дурні й не позбавлені меткого розуму. Про це можна судити з їхньої бесіди і способу врядування. Бо обміркування політичних справ є ареною, де пізнаєш людей, які вони на громадських зборах, але в самому врядуванні виявляється і їхня грубість... Із цієї юрби неосвіченого народу складається суворий сенат, у якому бере участь гетьман. У сенаті козаки обмірковують справи; обстоюють свою думку без чванства та з метою сприяння загальному добробуту. Якщо визнають кращою думку інших, то не соромляться цього, без упертості відмовляються від власного погляду та пристають до правильнішого.

Робота в парах. Обговоріть і визначте, які особливості устрою Української козацької держави називає автор.

Гетьману належала вища військова, адміністративна й судова влада, що поширювалася на всі стани. Він був главою держави й обирався Генеральною військовою радою безстроково. Гетьман очолював уряд, скликав Генеральну військову та Старшинську ради, втілював у життя прийняті ними рішення. За його підписом «рукою власною» виходили універсали, накази й розпорядження. Гетьман розглядав скарги на рішення полкових і сотенних судів, розпоряджався фінансами, за рішенням ради розпочинав війну й укладав мир, командував армією, підтримував дипломатичні відносини з іншими державами.

Поступово зростав вплив Старшинської ради. Вона опікувалася військовими, адміністративними, господарськими, правовими й зовнішньополітичними питаннями. Її рішення були обов’язковими для гетьмана.

Рада при гетьмані була дорадчим органом, що складався з його довірених осіб. Вона обговорювала з гетьманом можливі шляхи розв’язання найважливіших питань державного життя та готувала проєкти рішень для Старшинської ради.

Центральним органом виконавчої влади став уряд Гетьманщини. Він вирішував усі поточні справи внутрішнього управління й відносин Війська Запорозького з іншими державами. Уряд складався з генеральної старшини, яку спочатку обирали, а із часом почав призначати гетьман.

Універсал — адміністративно-політичний акт вищого органу державної влади. «Універсалами» також іноді називали свої звернення ватажки народних повстань.

Гетьманські універсали — маніфести або законодавчі акти в Речі Посполитій та Гетьманщині в XVI—XVIII ст. Найбільш виразної форми вони набули від часу проголошення гетьманом Б. Хмельницького.

Генеральна старшина — назва членів уряду Гетьманщини.

Чи можна стверджувати, що політичний устрій Української козацької держави — Війська Запорозького — був демократичним? Поясніть свою думку.

До генеральної старшини входили: писар (очолював Генеральну військову канцелярію, займався закордонною політикою та вів усі справи Генерального уряду), суддя (один або двоє; здійснював керівництво вищим судом при Генеральному уряді), обозний (забезпечував матеріальне постачання армії та артилерії), підскарбій (завідував державною скарбницею і фінансами; до 1654 р. ці функції виконував гетьман). До генеральної старшини належали також два осавули (військові ад’ютанти гетьмана), хорунжий (охоронець військової корогви), бунчужний (охоронець гетьманського бунчука) і наказний гетьман (тимчасовий керівник збройних сил для проведення воєнних операцій).

У полках існували власні уряди, що складалися з полковників і полкової старшини (писар, суддя, обозний, осавул, хорунжий). Полковник був головним представником центральної влади на території полку. Полковника обирали на полковій раді, але часто його призначав уряд. Кожна сотня у складі полку мала сотенний уряд із сотника, писаря, отамана, осавула та хорунжого. У містах і містечках козацькі громади обирали «городових отаманів», а міщанами керував війт, якого затверджував гетьман. У селах владу над селянами здійснював староста, а над козаками — сільський отаман.

2. УКРАЇНСЬКЕ ВІЙСЬКО. Після битви під Корсунем Б. Хмельницький розпочав створення українського козацького війська. Його ядром стали реєстрові та запорозькі козаки, до яких приєдналися повсталі «покозачені» селяни та міщани. Для подальшого формування та організації українських збройних сил Б. Хмельницький використовував територіальну полково-сотенну систему: певна територія виставляла декілька сотень вояків, які об’єднувалися в полк.

Полковник реєстрових козаків. Гравюра 1841 р.

Хорунжий. Художник С. Васильківський. Кінець ХІХ — початок ХХ ст.

Писар. Художник С. Васильківський. Кінець ХІХ — початок ХХ ст.

Опишіть зовнішній вигляд представників козацтва за наведеними ілюстраціями.

Гармати. Експозиція в цитаделі Батуринської фортеці (Чернігівська обл.)

Рушниці. Експонати Рівненського обласного краєзнавчого музею

Шабля. Експонат Національного музею історії України в Києві

Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю піхота. Нестача власної кінноти (у якій мала перевагу польська армія), особливо на початку війни, компенсувалася за рахунок союзної татарської кінноти.

Військо Б. Хмельницького мало значну артилерію. Вона складалася з полкової артилерії та окремої артилерії головного командування (гетьмана). У ній використовувалися гармати, захоплені повстанцями у визволених містах та замках, а також власні, виготовлені в Ніжині.

Керівні посади в українському війську обіймали представники реєстрової козацької старшини, русинської шляхти й найбільш шановані козаки.

3. ФІНАНСИ ТА СУДОЧИНСТВО. Фінансову систему Гетьманщини до 1654 р., як уже зазначалося, контролював особисто Б. Хмельницький. На звільненій території ліквідовувалися всі старі державні податки та вводилися нові. Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, прикордонні торгові мита, доходи від промислів та із земельного фонду. Так, установлювалися податки з млинів, за виробництво та продаж горілки, збори з торгів і ярмарків тощо. Селяни, які жили на колишніх державних і приватних землях, відтепер сплачували «чинші на Хмельницького». Лише останні забезпечували надходження до скарбниці Гетьманщини 100 тис. злотих щорічно.

Луцький земський суддя XVI ст. Реконструкція. Художник С. Шаменков

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із повідомлень венеціанського посла А. Віміни про устрій Української козацької держави (1650 р.)

По містах існують начальники, які чинять суд у цивільних справах і накладають легкі карні побори, тому що рішення важливих справ належить гетьманові, тому мені здається, що він справжній володар. Про військову силу козаків дають поняття випадки минулих походів. Щодо точної кількості війська, яке може бути зібране, то кому воно відоме? Скільки голів, стільки, можна сказати, і вояків, бо всі вони більш охоче беруться за зброю, ніж за плуга...

Робота в парах. Обговоріть і визначте, які особливості устрою Української козацької держави називає автор.

В Українській козацькій державі існувала власна система судочинства. Замість станових (гродських, земських і підкоморських) судів було створено Генеральний військовий суд, полкові та сотенні суди. Козацьким судам підлягали не лише козаки, але й шляхтичі, міщани та селяни, особливо за тяжкі злочини (убивства, розбій тощо).

Генеральний військовий суд став найвищою судовою установою в Гетьманщині. Він розглядав скарги на рішення нижчих судів, а також виняткові справи, із якими зверталися безпосередньо до гетьмана. Крім того, у містах із магдебурзьким правом, як і раніше, існували суди магістратів. Справи духовенства розглядалися в церковних судах.

4. ЗМІНИ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ. Складовою Національно-визвольної війни стала боротьба селян за право бути вільними господарями на власній землі. Після укладення Зборівського договору за селянами, які жили на колишніх державних землях («королівщинах») на території Гетьманщини, закріпили особисту свободу та право володіти землею, фактично здобуті ними попередньою боротьбою. Їхні маєтки стали вільними військовими селами, підпорядкованими Військовому скарбу. За володіння землею вони сплачували державі податок.

Набагато складнішою була ситуація із селянами, які жили на приватних землях. За Зборівським договором шляхта отримала право повернутися до своїх маєтків, а селян зобов’язали виконувати всі ті повинності, що й до початку війни. Селяни з обуренням сприйняли спроби шляхти відновити своє панування та чинили опір.

Б. Хмельницький за скаргами окремих шляхтичів видавав їм універсали, де вимагав від селян, щоб вони своєму панові «всіляку покору й підданство, як раніше, так і зараз віддавали... ніяких бунтів, свавільств не чинили». Однак незважаючи на це, спрямовані Б. Хмельницьким проти повстанців каральні заходи не могли приборкати невдоволення селян. При цьому гетьман розумів, що боротьбу не завершено і без участі в ній селянства марно сподіватися на перемогу.

Запорожець на посту. Художник С. Васильківський. 1890 р.

Чи можна стверджувати, що Національно-визвольна війна призвела до значних змін у соціально-економічному житті тогочасної України? Поясніть свою думку.

Б. Хмельницький із полками. Народна картина ХVІІІ ст.

Права і привілеї козацтва, скасовані владою за участь у повстаннях кінця XVI — 30-х рр. XVII ст., у ході війни відновили. Отримавши можливість для політичної діяльності завдяки наявності власної адміністрації, судочинства, військової служби й землеволодіння, козаки остаточно затвердилися як повноправний соціальний стан Української козацької держави.

Уряд Гетьманщини у своїй внутрішньополітичній діяльності всіляко підтримував інтереси козацтва. Особи, вписані до реєстру, разом зі своїми родинами звільнялися від будь-якої залежності, отримували право вільно жити в містах і селах, володіти землею, мати власне самоврядування та судочинство. Провідне місце серед козаків посідала старшина, яка поступово зосереджувала у своїх руках владу й багатства.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

  • Після завершення Національно-визвольної війни сформувалася Українська гетьманська (козацька) держава — Військо Запорозьке. Історичні обставини її виникнення обумовили напіввійськовий характер тогочасної української державності.
  • Важливою складовою та гарантом успішної розбудови Української козацької держави стала її армія, створена на організаційних засадах Запорозької Січі.
  • Наявність власних фінансів і судочинства свідчила про те, що Військо Запорозьке мало всі ознаки повноцінної держави.
  • Значні зміни відбулися в соціально-економічному житті населення Гетьманщини.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за навчальною грою «Історичне лото». Правила гри. Учитель/учителька має мішечок або коробку з назвами понять і термінів, а гравці — картки з їхніми визначеннями. Учитель/учителька по черзі дістає картки та називає поняття й терміни, а учні та учениці записують їх у відповідному місці на картках. Гра буде більш динамічною, якщо кількість назв термінів і понять та карток із визначеннями буде різною. Час на роздуми над пошуком правильного варіанта відповіді доцільно визначити заздалегідь.

2. Як в адміністративно-територіальному устрої Гетьманщини втілювалися традиції козацького самоврядування? 3. Назвіть особливості політичного устрою Української козацької держави. 4. Що було притаманно організації українського війська доби Б. Хмельницького? 5. Як функціонували системи фінансів і судочинства в Українській козацькій державі? 6. Укажіть нові явища в соціально-економічному житті українського суспільства, спричинені Національно-визвольною війною.

7. Визначте за картою (с. 99) центри полків Гетьманщини в 1649 р. Покажіть кордони Української козацької держави в цей період.

8. Колективне обговорення. Визначте риси, притаманні Гетьманщині як формі державності. 9. Робота в малих групах. Обговоріть і порівняйте Українську козацьку державу — Військо Запорозьке — із відомими вам тогочасними європейськими державами. За необхідності зверніться до додаткових джерел. 10. Робота в парах. Розподіліть ролі та складіть уявний діалог, у якому український школяр розповідає своєму однолітку з іншої країни, що змінила в житті українського суспільства Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. 11. Пригадайте зміст розглянутих вами на уроках української літератури українських історичних пісень «Чи не той то хміль» та «Ой Морозе, Морозенку». Як у них відображено роль козаків як захисників рідної землі?