Історія України. З поглибленим вивченням історії. 8 клас. Гісем

Розділ III. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

§ 19—20. Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

якими були передумови та причини Національно-визвольної війни; про Б. Хмельницького та його соратників; якими були події початку війни; визначення понять «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.», «Українська революція XVII ст.», «Микитинська Січ».

ПРИГАДАЙТЕ

1. Наведіть факти, що свідчать про погіршення соціально-економічного становища та національно-релігійні утиски українського населення польською владою. 2. Якими були причини козацько-селянських повстань у 20—30-х рр. XVII ст.?

1. ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ. Найважливішою подією історії України середини XVII ст. стала Національно-визвольна війна українського народу. Її спалах обумовлювався загостренням суперечностей у різних сферах суспільства, які спричинили передумови війни.

У цей час дуже ускладнилася ситуація в соціально-економічному житті. Унаслідок зростання на українських землях володінь польської шляхти селяни втрачали землю та ставали кріпаками. Значно погіршилося й становище міщан і реєстрових козаків. Посилювалося та зростало невдоволення козацтва через нехтування владою його станових інтересів.

Переживало кризу національно-релігійне життя. Неухильно зменшувалися можливості українців розвивати свою мову. Незважаючи на проголошувану свободу віросповідання, не припинялися утиски православних. На тогочасних українських землях релігійні обмеження стали чинником, що об’єднував представників різних верств у протестах проти влади.

Політичне становище також залишалося тяжким. Усвідомлюючи себе спільнотою з власними культурними традиціями, українське населення не бачило можливостей для свого повноцінного розвитку за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої.

Назрівали також психологічні передумови до вибуху Національно-визвольної війни. Ступінь і характер насильства в діях землевласників, орендарів, управителів та урядовців викликали в українському суспільстві озлобленість і прагнення помститися за завдані кривди.

Причини Національно-визвольної війни:

  • невдоволення різних верств населення швидким зростанням володінь польської шляхти на українських землях;
  • посилення національно-релігійних утисків православних українців;
  • невідповідність між фактичним набуттям козаками політичного лідерства в українському суспільстві й обмеженнями, що накладалися на них владою за «Ординацією Війська Запорозького...» 1638 р.;
  • слабкість вищої державної влади Речі Посполитої (короля й сейму), яка не мала достатніх повноважень та авторитету, щоб контролювати дії польської шляхти на українських землях.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. — збройна боротьба представників різних верств українського населення під проводом Б. Хмельницького.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Б. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни (із Літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки початку ХVІІІ ст.)

Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й домівки, не те, що позбавляли їх земної Батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.

1. Робота в парах. Обговоріть і визначте, у чому Б. Хмельницький вбачав основну причину війни українського народу проти польської влади. 2. Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст.

Українська революція XVII ст. — політичний процес, який розгортався в українському суспільстві в 1648—1676 рр. Він став поєднанням боротьби за національне визволення, соціальних протестів, збройної боротьби та спричинив глибокі зміни в більшості сфер життя.

Національно-визвольну війну вважають складовою Української революції XVII ст. (1648—1676 рр.). Після закінчення Національно-визвольної війни українські землі охопили старшинські міжусобиці та руйнування господарського життя (вересень 1657 — червень 1663 р.), що спричинили поділ України на два гетьманства та боротьбу за возз’єднання Української козацької держави (червень 1663 — вересень 1676 р.).

У роки Національно-визвольної війни кожна зі сторін вважала свої дії боротьбою за віру. До Б. Хмельницького прибув із Греції митрополит Іоасаф Коринфський і привіз меч, освячений у Єрусалимі на Гробі Господньому. Це означало, що православна церква в Османській імперії вбачала в українських козаках, яких очолював гетьман, захисників православної віри. Зі свого боку, до польського короля й великого князя литовського Яна ІІ Казимира приїхав спеціальний посол, який передав йому від Папи Римського освячений меч і благословення на війну з козаками, оскільки це була боротьба за інтереси католицької церкви.

2. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТА ЙОГО СОРАТНИКИ. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. тривала з 1648 до 1657 р. Вона мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. Її рушійною силою стали козаки, міщани, селяни, православне духовенство, частина дрібної русинської шляхти. Очолював їх Богдан Хмельницький.

Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за визволення козацької України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх соратників. Серед них були представники різних станів. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами. До найближчого оточення Б. Хмельницького належали Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Антон Жданович та інші.

Прапор війська Б. Хмельницького. Експонат Військового музею у Стокгольмі (Швеція)

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Гетьман Богдан Хмельницький. Художник В. Гондіус (портрет із гравюри). XVII ст.

Богдан (Зиновій) Хмельницький — провідник Національно-визвольної війни 1648—1657 рр., творець Української козацької держави та її перший гетьман. Місцем його народження вважається хутір Суботів (поблизу Чигирина). Він походив із дрібної русинської шляхти, освіту здобув в одній із київських шкіл та у Львівському єзуїтському колегіумі. Із юнацьких років Б. Хмельницький перебував на військовій службі. У 1620 р. він разом із батьком брав участь у поході польського війська до Молдавії проти Османської імперії. У битві під Цецорою батько загинув, а Б. Хмельницький потрапив до турецького полону, із якого його викупили запорожці. Повернувшись, він вступив до реєстрового козацького війська, згодом став його писарем.

Б. Хмельницький брав участь у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань 20—30-х рр. XVII ст. виступав на боці козацтва. У січні 1648 р. він очолив Національно-визвольну війну, де проявив себе як досвідчений полководець, талановитий дипломат і мудрий державний діяч.

Осмислюючи досвід визвольної боротьби, Б. Хмельницький сформулював ідею створення окремої Української козацької держави в її етнічних межах і розпочав здійснення своєї мети. Гетьман домігся визнання Української козацької держави у світі.

Богданові руїни в Суботові. Художник Т. Шевченко. 1845 р.

Соратники Б. Хмельницького мали різні погляди з багатьох питань. Одні його товариші були досить поміркованими, інші — налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення українських земель.

3. ПОЧАТОК ВІЙНИ. Приводом до початку повстання, що переросло в Національно-визвольну війну, стала особиста кривда, завдана Б. Хмельницькому чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським. Разом зі своїми слугами він навесні 1647 р. пограбував та зруйнував родинний хутір Б. Хмельницького Суботів.

Звернення до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, Б. Хмельницький приєднався до козацької старшини, яка таємно обговорювала план повстання проти польської влади в козацькій Україні.

Чи розпочалася б війна, якби не відбулося події, що стала приводом до неї? Поясніть свою думку.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Період

Основний зміст

1648—1649 рр.

Наростання боротьби. Визнання Річчю Посполитою обмеженої автономії козацької України

1650—1653 рр.

Тривала й виснажлива боротьба повстанців з урядовими силами

1654—1655 рр.

Зміни в перебігу війни, спричинені отриманням козацькою Україною військової допомоги від Московської держави

1656—1657 рр.

Спільні дії українсько-шведсько-трансільванських сил проти Речі Посполитої

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (події 1648—1650 рр.)

Повстання вирішили розпочати захопленням Трахтемирова, де перебував урядовий комісар реєстрового козацтва Яцек Шемберк. Домовилися також направити послів до кримського хана й турецького султана, щоб заручитися їхньою підтримкою. Однак про наміри повстанців стало відомо польській владі. Б. Хмельницького заарештували й кинули до в’язниці в Чигирині. Звідти він утік завдяки допомозі чигиринського полковника Михайла-Станіслава Кричевського та своїх друзів.

На початку січня 1648 р. Б. Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя та розташувався недалеко від Микитинської Січі. Порозумівшись із козаками, що перебували в залозі на Січі, 25 січня 1648 р. він без бою оволодів нею.

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Мотрона Хмельницька. Художник Н. Атамась. Музей Б. Хмельницького в Чигирині

Мотрона (Олена, Гелена) Хмельницька (Чаплинська) — друга дружина Б. Хмельницького. Вона була одружена з Д. Чаплинським, але у грудні 1648 р. обвінчалася з Б. Хмельницьким після його повернення з першого переможного походу до Замостя.

Дозвіл на шлюб із жінкою, яка вже мала чоловіка, дав гетьману Єрусалимський патріарх Паїсій, що на той час перебував на українських землях. За це патріарх отримав у дар шість коней і 1000 золотих монет. Джерела свідчать про палке кохання гетьмана до Мотрони, але чи відповідала вона взаємністю, залишається суперечливим фактом. Навесні 1651 р. її звинуватили у зраді та крадіжці коштів із козацької скарбниці й стратили за наказом старшого сина Б. Хмельницького Тимоша, який ненавидів свою мачуху.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із листа коронного гетьмана М. Потоцького королю Владиславу IV про ситуацію на українських землях у березні 1648 р.

Згубне полум’я так розгорілося, що не було жодного села, жодного міста, у якому б не лунали заклики до сваволі й де б не чинилися замахи на життя й майно своїх панів... Козацькі старшини бажають також самостійно володарювати в Україні, укладати угоди з іноземцями і сторонніми господарями та робити все, що лише завгодно їх волі й бажанню.

Спочатку піднялося 500 бунтівників — сама по собі це жалюгідна сила, але проти них слід рушити цілу армію, бо ці 500 підняли бунт у змові зі всіма козацькими полками і зі всією Україною. За короткий час повстанців збільшилося до 3 тисяч. Проте боронь Боже, щоб він [Хмельницький] пішов із ними в Україну. Тоді б ці 3 тисячі швидко зросли б до 100 тисяч, і нам вистачило б діла з ними.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Які факти наводить автор документа? 2. Яку інформацію можна отримати на підставі їх аналізу? 3. Яким є ставлення автора до подій, про які він розповідає? Чому ви так вважаєте?

Микитинська Січ — Запорозька Січ, заснована козаками влітку 1639 р. після ліквідації Базавлуцької Січі. Вона проіснувала до 1652 р.

Ці події вважаються початком Національно-визвольної війни. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Б. Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького.

Новообраний гетьман закликав усіх небайдужих до долі Батьківщини вступати до козацького війська для боротьби проти польського панування.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Роки Української революції ХVІІ ст. стали трагедією для єврейської громади на українських землях. Зокрема, про це розповідається в єврейській хроніці уродженця Острога равіна Натана Ганновера «Болото безоднє», яку було видано в 1653 р. у Венеції (Італія). Твір став своєрідним мартирологом (списками постраждалих від переслідувань або оповіданнями про мучеників) єврейства, що загинуло на території сучасної Україні в 1648—1649 рр. Хроніка містить відомості про те, як на початку війни єврейське населення на українських землях зазнавало численних погромів, виселень або примусового навернення у православ’я.

Усього за період Української революції близько 300 єврейських громад припинили своє існування, при цьому кожного другого представника було вбито. Загальна кількість жертв серед єврейського населення, за різними оцінками, коливається від декількох десятків тисяч до 100 тис. осіб і навіть більше.

У роки війни для повсталих євреї стали другими ворогами після поляків. При цьому у складі козацької старшини серед неукраїнців євреї посідали друге місце після волохів. Самовіддано боролися за майбутнє Української козацької держави такі представники єврейської спільноти, як Ф. Мирович, Ф. Нахимовський, Г. Орлик, брати Герцики та інші.

Пам’ятний знак на місці розташування Микитинської Січі, де Б. Хмельницький був обраний гетьманом Війська Запорозького, у м. Нікополь (Дніпропетровська обл.)

Водночас посольство гетьмана в березні 1648 р. уклало договір про військово-політичний союз із кримським ханом Іслямом III Гераєм. Відповідно до нього на допомогу українським козакам хан обіцяв надіслати, імовірно, 6 тис. кримськотатарських кіннотників (існують припущення, що їх було значно більше).

До кінця квітня 1648 р. гетьману вдалося зібрати 5 тис. козаків та 6 тис. кримських татар. Проти них виступило польське військо, очолюване коронним гетьманом М. Потоцьким, що налічувало близько 18 тис. вояків, із яких 6 тис. становили реєстрові козаки.

На відміну від козацьких виступів попередніх років, у 1648 р. боротьба проти польсько-шляхетського панування на українських землях набула великого розмаху та поширилася на більшість суспільства.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

  • Наприкінці 40-х рр. XVII ст. політика, здійснювана Річчю Посполитою на українських землях, призвела до появи великої кількості невдоволених серед різних верств суспільства. Це створило передумови до початку національно-визвольної боротьби.
  • Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. розпочалася після оволодіння Б. Хмельницьким Микитинською Січчю.
  • Б. Хмельницький згуртував більшість українського суспільства для боротьби за свої права і свободи.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

25 січня 1648 р. — оволодіння Б. Хмельницьким Микитинською Січчю, що є початком Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

1648—1657 рр. — Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

1648—1676 р. — Українська революція XVII ст.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за навчальною грою «Додайте початок». Правила гри. Учитель/учителька наводить закінчення речень, до яких учням та ученицям необхідно додати відповідний за змістом початок, використовуючи набуті знання. Зразок речень: 1) ...стало соціально-економічною передумовою війни; 2) ...стало національно-релігійною передумовою війни; 3) ...вважається політичною передумовою війни; 4) ...перетворилося на психологічну передумову війни; 5) ...стало приводом до війни; 6) ...вважається датою початку війни.

2. Назвіть причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. 3. Що вам відомо про провідника війни 1648—1657 рр. і його соратників? 4. Як розпочалася війна?

5. Покажіть на карті (с. 99) місця подій, пов’язаних із початком Національно-визвольної війни. 6. До уроку узагальнення за розділом підготуйте навчальний проєкт «Державотворча діяльність видатних представників українського козацтва в роки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.». Скористайтеся відповідним планом-схемою (с. 253). 7. Розпочніть складати в зошиті таблицю «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.».

Період

Основні події періоду

Підсумки періоду

воєнні

суспільно-політичні

8. Колективне обговорення. Б. Хмельницький вважав, що головною причиною війни стали утиски українського православного населення в релігійній сфері. Якою є ваша точка зору щодо ролі релігійного чинника в розвитку суспільства? 9. Робота в малих групах. Український історик ХХ ст. І. Крип’якевич писав: «Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір’я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення і інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір’ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів». Обговоріть і висловіть свою думку щодо наведеного твердження.