Історія України. З поглибленим вивченням історії. 8 клас. Гісем

§ 16. Походи козаків першої чверті XVII ст. П. Конашевич-Сагайдачний

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про причини активної участі козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; про роль Війська Запорозького в Хотинській війні; якими були основні походи козаків першої чверті XVII ст.; чим уславився П. Конашевич-Сагайдачний.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були особливості військового мистецтва українського козацтва? 2. Наведіть факти, що свідчать про зростання ролі козацтва в подіях, які відбувалися на українських землях у XVI ст.

1. ПРИЧИНИ УЧАСТІ КОЗАЦТВА В МОРСЬКИХ І СУХОДІЛЬНИХ ПОХОДАХ. Наприкінці XVI ст. українське козацтво почало відігравати помітну роль у внутрішньому житті Речі Посполитої. Разом із цим на нього звернули увагу інші держави — наймання на військову службу до іноземних монархів стало для козаків традиційною справою, або «козацьким хлібом», як тоді казали.

Незважаючи на попередню заборону реєстрового козацтва, уряд Речі Посполитої залучав козаків до війн, які держава вела в цей час. Зокрема, козацтво брало участь у молдавсько-волоській кампанії 1600 р., польсько-шведській війні 1601—1602 рр., польсько-московській війні 1617—1618 рр. Через ці причини влада відновила українське реєстрове козацтво в його правах і привілеях.

Висловіть судження щодо того, чи могла існувати Запорозька Січ без здійснення воєнних походів. Чому?

Усупереч заборонам влади козацтво самовільно здійснювало успішні морські й суходільні походи до Кримського ханства та Османської імперії.

Воєнна активність запорозького козацтва обумовлювалася його розумінням свого призначення та способом існування як спільноти «воєнного люду». Своїми походами воно захищало українські землі від набігів татар, визволяло з мусульманського полону християнських бранців. Козаки-запорожці наймалися на службу до правителів християнських держав, несли службу, воювали тощо. Усе це виправдовувало саму форму існування Січі, яка ставала опорою та захисником християнського світу від тиску мусульман. Водночас у походах козаки захоплювали здобич і полонених, яких за традицією тих часів продавали як невільників або отримували за них викуп.

2. ВОЄННІ ПОХОДИ КОЗАКІВ. Перша чверть XVII ст. стала добою воєнних походів українського козацтва. Саме в цей період відбулися успішні морські й суходільні походи до Кримського ханства, Османської імперії, Московського царства, що поширили славу про непереможних козаків-запорожців на всю Європу.

У 1602 р. козаки на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот. Уже в 1606 р. запорожці здобули Варну — найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася неприступною. Наступного року козаки-запорожці, очолювані П. Конашевичем-Сагайдачним, розбили турецьку флотилію під Очаковом.

У 1608 р. козаки вирушили в суходільний похід на Кримське ханство, зруйнували й спалили Перекоп, а через рік на 16 чайках напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Аккерман (сучасне місто Білгород-Дністровський).

У 1613 р. запорожці здійснили два походи на турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили турецьку флотилію та захопили шість турецьких галер. Наступного року козацька флотилія із 40 чайок, очолювана П. Конашевичем-Сагайдачним, подолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Вони штурмом узяли Синоп і спалили весь турецький флот, що стояв у гавані.

У 1615 р. козацька флотилія із 80 чайок рушила на Стамбул. Зійшовши на берег між двома столичними портами, козаки спустошили й спалили все довкола. Їм навздогін вирушила турецька ескадра, але козаки завдали їй поразки біля гирла Дунаю. Захоплені галери вони відвели до Очакова, спалили на очах у залоги, а потім розпочали штурм фортеці.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Після взяття запорозькими козаками Варни в 1606 р. турецький султан наказав перегородити Дніпро залізним ланцюгом між фортецями Кизи-Кермен та Аслан-Кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра залишили невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони хитрістю здолали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги. За іншою версією, козаки тягнули свої чайки 25—60 км волоком.

Січова корабельня. Художник М. Добрянський. 2009 р.

Козаки гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного здобувають Кафу. Художник А. Орльонов. 2009 р.

Нарешті в 1616 р. П. Конашевич-Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа (нині Феодосія) та взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільницьким ринком регіону, і визволили полонених.

Османська імперія, обурена зухвалістю козаків, розпочала війну проти Речі Посполитої. Коронний гетьман С. Жолкевський не був упевнений у своїй перемозі й тому уклав із турецьким султаном мир. Він зобов’язався приборкати козаків, але не зміг цього зробити.

Упродовж усього літа 1619 р. козацькі флотилії успішно діяли в Чорному морі. Наступного року в козацьких морських походах загалом узяли участь близько 1,5 тис. чайок. Влітку 1621 р. козацька флотилія, потопивши 20 галер, розгромила турецьку ескадру. Того ж року козаки вчинили напад на Стамбул.

Завдяки успішним діям у морських походах козаки-запорожці уславилися як непереможні воїни.

Під час польсько-московської війни 1617—1618 рр. 20-тисячне козацьке військо, очолюване гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, на прохання короля Жигмунта ІІІ вирушило до Москви. Воно мало допомогти королевичу Владиславу, який ішов туди походом, щоб здобути корону московського царя, й опинився у складній ситуації. За участь козаків у поході П. Конашевич-Сагайдачний вимагав припинення утисків православних, розширення кількості реєстрового козацького війська, збільшення підвладної козакам території, що мала адміністративну та судову автономію. Король Жигмунт III пообіцяв виконати ці умови.

КОЗАЦЬКІ МОРСЬКІ ТА СУХОДІЛЬНІ ПОХОДИ ПРОТИ ТАТАР І ТУРКІВ

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із розповіді Г. Л. де Боплана про організацію козаками-запорожцями морських походів (XVII ст.)

Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу від короля, але дістають його від свого гетьмана та скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід.

Далі вони рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують човни близько 60 стіп завдовжки, 10 чи 12 завширшки й 12 завглибшки. Ті човни не мають корми, зводяться зі стовбура човнового дерева — верби або липи — завдовжки 45 стіп. Боки обрамовуються й доповнюються дошками 10—12 стіп завдовжки і 12 на одну стопу завширшки. Вони скріплюють їх дерев’яними цвяхами, настелюючи один ряд на другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах...

...Переважно на їхньому човні є 10—15 пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, що розпускають лише в гарну погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати.

Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею, а на кожному човні є також чотири-шість фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас...

Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Однак хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з’явитися на небі місяць-молодик, і переховуються в очереті за три-чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними...

Робота в парах. Опрацюйте текст, обговоріть його та виконайте завдання: 1. Визначте основні етапи підготовки козаків до морського походу. 2. Опишіть вигляд козацької чайки. 3. Яким було спорядження козака — учасника походу? 4. Як козаки вводили в оману турецьких воїнів, щоб вийти в Чорне море?

Похід козаків до Московського царства досяг своєї мети. Королевича Владислава вдалося врятувати. Після невдалої спроби штурмом узяти Москву сили Речі Посполитої відступили. У війні з Московським царством найбільшим успіхом Речі Посполитої, якому вона фактично завдячувала козакам, стало укладення Деулінського перемир’я. За його умовами Річ Посполита повернула втрачені раніше Смоленську, Чернігівську й Новгород-Сіверську землі. Від короля Жигмунта III за участь у поході козаки отримали лише досить значну грошову винагороду — 20 тис. злотих та 7 тис. відрізів сукна. Умови, які козаки обговорювали напередодні походу, виконані не були.

Чи можна віднести П. Конашевича-Сагайдачного до визначних постатей історії України? Поясніть свою думку.

3. ДІЯЛЬНІСТЬ П. КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО. На тлі подій, які відбувалися на українських землях наприкінці XVI — на початку XVII ст., відбувалося формування особистості одного з відомих ватажків козацтва — П. Конашевича-Сагайдачного. Освіту він здобув в Острозькій школі (академії), що, напевно, й обумовило на все життя його погляди як завзятого поборника православ’я. Саме під час навчання П. Конашевич-Сагайдачний написав твір «Пояснення про унію», де виступив на захист православної віри.

Наприкінці XVI ст. П. Конашевич-Сагайдачний приєднався до Війська Запорозького. У складі козацького війська він став учасником молдавсько-волоської кампанії 1600 р. та польсько-шведської війни 1601—1602 рр. Імовірно, П. Конашевич-Сагайдачний брав активну участь у багатьох козацьких морських та суходільних походах проти кримських татар і турків. Визнаним ватажком усього українського козацтва він став після вдалих походів 1614, 1615 та 1616 рр.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Невідомий художник. Між XVIII і ХІХ ст.

У 1616—1622 рр. П. Конашевича-Сагайдачного чотири рази обирали гетьманом Війська Запорозького. Він умів поєднувати наполегливість у прямуванні до поставленої мети зі здатністю йти на поступки. Завдяки його зусиллям відхилили дуже невигідний козацтву варіант угоди великого коронного гетьмана С. Жолкевського й підписали більш прийнятну Вільшанську угоду 1617 р. Вона забороняла походи козаків до Кримського ханства й Османської імперії. Кількість козацького реєстру обмежувалася 1 тис. осіб. Проте через польсько-московську війну 1617—1618 рр. угоду реалізовано не було. Після війни козацька старшина, очолювана П. Конашевичем-Сагайдачним, домоглася укладення нової Роставицької угоди 1619 р., за якою кількість реєстрового козацтва збільшувалася до 3 тис. осіб.

П. Конашевич-Сагайдачний сприяв зростанню воєнно-політичної ваги Війська Запорозького в тогочасній європейській політиці. Із його ініціативи в 1618 р. козацькі посли вели переговори про приєднання до антитурецької «Ліги християнської міліції» та залучення запорожців до хрестового походу проти Османської імперії, який вона намагалася організувати.

Для підтримки православної церкви П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, а також опікувався заснованою при ньому школою. П. Конашевич-Сагайдачний сприяв відновленню вищої ієрархії православної церкви в Речі Посполитій.

Важливе місце в діяльності гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного посідали заходи з реформування Війська Запорозького й Січі. Він поділив війська на сотні та полки, запровадив навчання та сувору дисципліну. У складі війська гетьман створив підрозділи легкої і маневреної артилерії та добре озброєної і навченої піхоти. Усе це забезпечувало високий ступінь підготовленості до ведення воєнних дій, що й засвідчили численні козацькі перемоги в битвах цього періоду.

Суттєво змінився на краще моральний дух Війська Запорозького. Воно вважало себе захисником православної віри, рідної землі та її населення.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Патріарх Феофан III про роль гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної ієрархії в Речі Посполитій (1627 р.)

...Справа була б неможливою без підтримки пана й гетьмана Петра Сагайдачного, дії якого в цій справі справедливо можна назвати подвигом, рівним апостольському. Ця людина є щирий сповідник православної віри, за яку [він] віддає своє життя й після заспокоєння свого шанується на Русі як благовірний.

Як патріарх оцінював роль П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної церкви?

4. УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА В ХОТИНСЬКІЙ ВІЙНІ. Морські й суходільні походи запорозьких козаків до турецьких портів Західного й Південного Причорномор’я, а також підтримка Річчю Посполитою антитурецьких виступів у Волощині та Молдавії різко погіршили відносини Речі Посполитої та Османської імперії. Розпочалася польсько-турецька війна 1614—1621 рр.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із листа католицького єпископа Франческо Чіріолі (1621 р.)

...Серед католиків, зокрема церковників, не бракує впливових осіб, які прихильні до членів козацького посольства (з огляду на теперішню загрозу війни з османами). А згаданий Сагайдачний відверто заявляє, що королівство не одержить ні найменшої допомоги від жодного козака й від більшої частини схизматиків, якщо їхні вимоги не будуть вислухані. Із другого боку, багато хто із цих сеньйорів не тільки вважає, що було б величезною шкодою втратити допомогу козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне та краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, а й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не битимуться проти османів, і тому говорять, що зараз необхідно піти на поступки, щоб вони лишилися вдоволеними.

Робота в парах. Опрацюйте текст джерела, обговоріть і визначте, чим автор аргументує доцільність використання у війні допомоги козаків.

Хотинський договір. Художник М. Баччареллі. 1783 р.

У вересні 1620 р. польська армія, очолювана коронним гетьманом С. Жолкевським, зазнала поразки від турецького війська під селищем Цецора. Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II готувався до завоювання Речі Посполитої. Польський король і великий князь литовський Жигмунт III звернувся по допомогу до імператора Священної Римської імперії і Папи Римського, але вони не підтримали його. Тоді він був змушений шукати порозуміння із запорозьким козацтвом.

У відповідь на прохання короля запорозький гетьман Яків Нерода на прізвисько Бородавка заявив, що надасть допомогу лише за умови визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.

У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва, між Ржищевом і Білою Церквою, зібралася рада реєстрового та нереєстрового козацтва. На ній козаки вирішили взяти участь у поході проти турків разом із поляками, а для узгодження умов направити до короля посольство на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним.

Із Варшави П. Конашевич-Сагайдачний повернувся в польський табір, розташований під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке військо ще не прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч козакам, які з боями пробивалися під Хотин. Загін П. Конашевича-Сагайдачного натрапив на турків, і, діставши поранення, ватажок козаків ледве зміг повернутися до своїх. Було скликано козацьку раду, на якій П. Конашевич-Сагайдачний розповів про обіцянки польського уряду. Козаки, невдоволені командуванням Бородавки, позбавили його влади й обрали новим гетьманом П. Конашевича-Сагайдачного.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Сеймовий комісар армії Речі Посполитої в Хотинській війні відверто заявив, що «справжніми переможцями під Хотином і рятівниками Речі Посполитої були козаки».

Битва під Цецорою 1620 р. Художник В. Пивницький. 1878 р.

Битва під Хотином у 1621 р. Художник Ю. Брандт. ХІХ ст.

Захист польського прапора під Хотином. Художник Ю. Коссак

Яку інформацію про зображені події можна отримати за картинами, наведеними на с. 82, 83?

Блискуче уникнувши оточення, П. Конашевич-Сагайдачний привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася велика турецько-татарська армія, очолювана Османом II (її кількість за різними джерелами визначали від 150 до 300 тис. осіб). Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки таланту П. Конашевича-Сагайдачного й героїзму запорожців польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

У результаті дій козаків під стінами Хотинської фортеці розвіявся міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо підкорення європейських країн провалилися. Українські й польські землі також уникли османського завоювання. Авторитет Речі Посполитої зріс. Звістка про перемогу сприяла активізації визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького панування.

Пам’ятник П. Конашевичу-Сагайдачному біля Хотинської фортеці (Чернівецька обл.). Скульптор В. Гамаль. 1991 р.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із твору К. Саковича «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» (1622 р.)

...Конашевич, в Острозі досить літ проживши І науки у письмі нашому заживши, Здібність у душі відкрив сильну до звитяжства, В Запорозьке він пішов славнеє рицарство; І отам немало теж, поміж них живучи, Діла рицарського скрізь пильно стережучи, Досягнув, що військо те в гетьмани обрало, Мужньо з ним воно татар, турків розбивало. Він за гетьманства свого взяв був місто Кафу — Цісар турський там зазнав немалого страху!

...На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане!

Ні, вона у забутті, певно, не постане;

Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть,

Поки справи всі твої славно будуть линуть,

Не впадеш у глибину забуття безличну,

Не загинеш у літах — маєш славу вічну!

Робота в парах. Обговоріть і визначте, за яку з усіх перемог, здобутих гетьманом, уславлює його автор твору. Чому саме за цю?

Смерть гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. Невідомий художник. Початок ХІХ ст.

За умовами досягнутого миру Кримське ханство та Османська імперія зобов’язалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, обіцяла заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Кримського ханства та Османської імперії.

Для гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного перемога під Хотином стала останньою справою його життя. Унаслідок отриманого під час битви поранення він захворів і невдовзі помер.

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

  • Походи козаків першої чверті XVII ст. засвідчили високий рівень їхньої військової майстерності.
  • П. Конашевича-Сагайдачного вважають одним із найбільш талановитих ватажків українського козацтва.
  • Перемога, здобута Річчю Посполитою в Хотинській війні завдяки запорозьким козакам, сприяла поширенню уявлень про них як про вправних воїнів.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

Перша чверть XVII ст. — походи запорозьких козаків до Кримського ханства й Османської імперії.

1618 р. — похід козаків на Москву під час польсько-московської війни.

1621 р. — Хотинська війна.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за навчальною грою «Знайдіть зайве». Правила гри. Учитель/учителька доручає учням та ученицям скласти на аркушах три-чотири переліки термінів і понять. У кожному переліку із чотирьох слів або словосполучень одне має не відповідати змістовому ряду, тобто бути зайвим. Потім учитель/учителька збирає аркуші, перемішує їх та роздає в довільному порядку для відповідей. Учні та учениці мають підкреслити зайве слово або словосполучення в кожному переліку. Заздалегідь визначається, якою кількістю балів оцінюється одна правильна відповідь.

2. Із яких причин козацтво брало участь у морських і суходільних походах? 3. Наведіть факти, які свідчать, що морські й суходільні походи козаків завдавали шкоди Кримському ханству й Османській імперії. 4. Яку роль відіграло українське козацтво в польсько-московській війні 1617—1618 рр.? 5. Яку роль відіграло козацтво в Хотинській війні?

6. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з походами козаків першої чверті XVII ст. 7. Складіть перелік основних заходів діяльності П. Конашевича-Сагайдачного.

8. Колективне обговорення. Які зміни відбулися в розвитку козацтва в першій чверті XVII ст.? 9. Польський шляхтич Яків Собеський, згадуючи діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, писав: «Був це чоловік великого духу...». Наведіть факти з біографії гетьмана, які доцільно використати до такої характеристики. 10. Робота в парах. Про участь козаків у Хотинській битві вірменський хроніст Авксентій писав: «Якби не козаки, війська Речі Посполитої було б розбито за три-чотири дні. Перемогу здобули тільки завдяки Богові й запорозьким козакам». За додатковими джерелами ознайомтеся з перебігом битви, обговоріть та складіть опис фактів, на підставі яких можна скласти таку характеристику. 11. За текстом української народної думи «Маруся Богуславка» наведіть приклади, що відображають любов до Батьківщини як одну з найбільших чеснот людини. Що з розглянутого в параграфі підтверджує, що ця чеснота була притаманна запорозькому козацтву?