Історія України. З поглибленим вивченням історії. 8 клас. Гісем

§ 14—15. Запорозька Січ — козацька республіка. Козацькі війни (повстання) кінця XVI ст.

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про особливості устрою Запорозької Січі, завдяки яким дослідники називають її козацькою республікою; якими були причини й наслідки козацьких війн (повстань) кінця XVI ст. та хто їх очолював; визначення термінів і понять «Вольності Війська Запорозького низового», «козацька рада», «кошовий отаман», «курінь», «кіш», «гетьман».

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли і як виникла Запорозька Січ? 2. Покажіть на карті (с. 68) місце розташування Томаківської Січі. 3. Як козацтво перетворилося на окремий стан українського суспільства? 4. Що таке республіка?

1. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ — КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА. Утворивши реєстрове козацтво, влада Речі Посполитої надала йому універсал — привілей на володіння частиною території південноукраїнських степів (документ не зберігся). Ці території отримали назву «Вольності Війська Запорозького низового». Їхнім центром стала Запорозька Січ. Завдяки притаманному Січі самоврядуванню дослідники називають її козацькою республікою.

Вищим органом влади Запорозької Січі вважалася загальна козацька рада, право участі в якій мали всі без винятку козаки. Вона розглядала найважливіші питання життя та діяльності козацького товариства — обрання гетьмана, старшини, ведення переговорів із представниками різних країн, вирішення питань війни і миру, здійснення воєнного походу тощо. Головним місцем проведення ради вважалася Січ. Під час походу раду могли скликати для вирішення нагальної проблеми в будь-якому місці.

Козацька рада щорічно в січні разом із військовою старшиною обирала кошового отамана. Він відав Військовим скарбом, представляв запорожців у відносинах із зовнішнім світом, організовував протягом року своїх повноважень повсякденне життя Січі, затверджував судові вироки. Його помічниками були осавул (порученець отамана), писар (очолював діловодство Січі), суддя (чинив суд), яких також обирали на козацькій раді. Крім них, до виборної військової старшини належали довбиш (литаврист), гармаш (відповідальний за артилерію), товмач (перекладач), шафар (відповідальний за збір податків на користь Військового скарбу з усіх привезених на Січ товарів і продуктів).

Чи є виправданою, на вашу думку, характеристика дослідниками Запорозької Січі як козацької республіки Чому?

Військова рада на Січі. Діорама (фрагмент). Музей історії запорозького козацтва на острові Хортиця (Запорізька обл.). Художник М. Овечкін

«Вольності Війська Запорозького низового» — назва територій, підпорядкованих Запорозькій Січі.

Козацька рада — загальні козацькі збори, орган козацького самоуправління в Україні в XVI—XVIII ст.

Гетьман (від старонім. — командувач) — у XVI—XVII ст. керівник Війська Запорозького; із 1648 р. також правитель Української козацької держави.

Кошовий отаман — найвища виборна посада на Січі; обирався козацькою радою на один рік і мав найвищу військову, судову та адміністративну владу.

Курінь — головна військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі й одночасно житло козаків.

Кіш — 1) польовий табір під час воєнних походів козацтва та на самій Січі; 2) центральний орган управління на Січі, який виконував військові, адміністративні, судові та інші функції. Виник разом із Січчю й разом із нею розвивався.

Суд на Січі керувався козацьким звичаєвим правом. Писаних правових норм не існувало. Найтяжчими злочинами вважалися зрада, порушення військової дисципліни, убивство товариша й посягання на майно Січі. Винних у них карали позбавленням життя.

Основною військово-організаційною одиницею Запорозької Січі був курінь, що об’єднував козаків — вихідців із певних місцевостей. Він складався з декількох сотень осіб. Кількість куренів до XVIII ст. не була сталою. Життям куреня керував виборний курінний отаман, який одночасно був суддею для його козаків.

Курені об’єднувалися в кіш, підпорядкований кошовому отаману.

2. ПРИЧИНИ Й ПОЧАТОК КОЗАЦЬКИХ ВІЙН (ПОВСТАНЬ) кінця XVI ст. Першим серйозним випробуванням козацтва як нової впливової сили Речі Посполитої стали козацькі війни (повстання) 1591—1596 рр. Їхньою причиною було наростання невдоволення українського козацтва, пов’язане з підготовкою Речі Посполитої до війни з Османською імперією. Спочатку для запланованої війни влада зібрала 1 тис. козацької кінноти й 2 тис. піхоти. Однак через деякий час держави залагодили конфлікт. Річ Посполита зобов’язалася вивести козаків із Дніпровського Низу й заборонити їм походи в Чорне море до турецьких володінь. Вимоги про дотримання цього влада надсилала козакам у вигляді відвертих погроз.

Глибинною причиною козацьких війн (повстань), на думку дослідників, стало зростання кількості козацтва та небажання влади Речі Посполитої визнати привілеї, надані лише реєстровцям, для всієї верстви загалом.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Перший опис Томаківської Січі зробив у 80-х рр. XVI ст. польський хроніст Бартош Папроцький. Козацькі ради, які вирішували найважливіші питання життя Січі, він назвав «рицарським колом». Велике значення для формування уявлень про українських козаків у тогочасній Європі мала написана ним у 1575 р. «Ода про хоробрість козаків». У ній зазначалося, що на українців випав увесь тягар кількасотрічної кровопролитної безуспішної боротьби з мусульманським світом.

Криштоф Косинський. Сучасний малюнок

Безпосереднім приводом до початку повстання козаків стала особиста образа, завдана козацькому гетьману Криштофу Косинському князем В.-К. Острозьким та його сином Янушем. Останній, користуючись впливом батька, привласнив маєток Рокитно (нині смт Рокитне Київської області), наданий королем К. Косинському як винагороду за захист Поділля від турків і кримських татар.

Виступ К. Косинського підтримало чимало козаків, і протягом 1592 р. повстання охопило Київське, Брацлавське й частково Подільське воєводства. Жителі Білогородки, Білої Церкви, Переяслава та інших міст склали присягу К. Косинському. На території, звільненій від польської влади, він запроваджував козацькі порядки. Це збентежило польський уряд. За його наказом для боротьби з повстанцями зібрали велике військо, очолюване київським воєводою В.-К. Острозьким.

У вирішальній битві 23—31 січня 1593 р. під селищем П’ятка на Житомирщині повстанці зазнали поразки й відступили на Запорожжя. У лютому того ж року влада уклала з повсталими досить необтяжливу для них угоду щодо приведення козаків до покірності польському королю. Згідно з нею повсталі вибачалися перед королем та Річчю Посполитою за завдану шкоду та збитки. Вони обіцяли надалі перебувати в послуху короля та його представників, не здійснювати самовільних походів до сусідніх земель, повернути колишнім власникам захоплене майно та зброю. Проте це не вичерпало конфлікту.

Навесні 1593 р. К. Косинський вирушив із Томаківської Січі, щоб продовжити боротьбу, але під Черкасами був убитий за наказом місцевого старости князя Олександра Вишневецького. Його війська легко розгромили повстанців, що залишилися без керівника.

Через деякий час після поразки козаки поновили боротьбу. Це примусило О. Вишневецького запропонувати повстанцям новий договір, що став значною поступкою для них. Їм гарантувалося право безперешкодного виходу на Дніпровський Низ і повернення додому. Усім учасникам повстання 1591—1593 рр. надавалася повна амністія (звільнення від покарання). Місцева влада зобов’язувалася повернути козакам відібране майно й коней. На певний час сторони конфлікту досягли примирення.

Пам’ятник повстанню К. Косинського в м. Біла Церква (Київська обл.)

Висловіть свою думку щодо уроків і значення козацьких війн (повстань) кінця XVI ст. для влади й українського суспільства.

3. ЗАВЕРШЕННЯ КОЗАЦЬКИХ ВІЙН (ПОВСТАНЬ) кінця XVI ст. ТА ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ. На подальшу боротьбу козацтва суттєво вплинула зовнішньополітична ситуація, що на той час склалася в Європі. У 1593 р. розпочалася війна Османської та Священної Римської імперій. Остання, розпочавши створення християнської Священної ліги для боротьби із засиллям мусульман у Європі, звернула увагу на українське козацтво.

Северин (Семерій) Наливайко. Сучасний малюнок

Восени 1593 р. посланець Папи Римського прибув на Січ із листом-закликом приєднатися до антитурецького союзу й значним грошовим заохоченням. На думку дослідників, це стало першим випадком, коли українське козацтво визнали суб’єктом міжнародних відносин. Навесні наступного року козаки отримали корогву від імператора Священної Римської імперії та значну суму грошей як подарунок.

Влітку 1594 р. загони «охочих людей» під керівництвом Северина (Семерія) Наливайка здійснили похід до турецького Придністров’я. Посланець Папи Римського повідомив, що «козаки виконали свій обов’язок». Проте козаки не припинили своїх дій. Їхні сили збільшилися за рахунок приєднання реєстровців. Охоплена панікою шляхта кидала свої маєтки й тікала до Львова і Кракова.

Восени 1595 р. війська С. Наливайка оволоділи Східним і Західним Поділлям, Київщиною та Волинню. У лютому наступного року вперше в історії Речі Посполитої для приборкання повсталих козаків в Україну рушила польська регулярна армія, очолювана польним коронним гетьманом С. Жолкевським.

Сили повстанців суттєво зміцнило те, що до них приєдналися запорозькі козаки, очолювані Григорієм Лободою. Гетьманом об’єднаного війська обрали Матвія Шаулу. Проте війська Речі Посполитої взяли в облогу табір повстанців в урочищі Солониця поблизу Лубен. Шансів на перемогу в козаків не було.

У червні 1596 р. повстанці змушені були прийняти вимоги здатися та скласти зброю. С. Наливайка та його соратників, що намагалися вирватися в Степ, схопили. Пізніше у Варшаві С. Наливайка і М. Шаулу було страчено. Вальний сейм Речі Посполитої за участь у козацьких війнах (повстаннях) позбавив реєстрове козацтво його прав і привілеїв.

Григорій Лобода. Сучасний малюнок

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

З універсалу польського короля й великого князя литовського Жигмунта III до шляхти Брацлавського воєводства про необхідність придушення повстання С. Наливайка (1594 р.)

...А тепер знову, коли там їхня сваволя чим більшої сили набирає і набрала, про що скарга нам представлена від рицарства — мешканців того воєводства і всіх земель руських, що вони, приєднавши до себе ще інших свавільних людей, на домівки шляхетські наїжджають, плюндрують, маєтності їхні пустошать, права та їх самих забирають і забивають. Навіть замки й міста наші беруть в облогу, а послушності нашої виламуючись.

Чому ми, не раз запобігаючи і побоюючись, щоб теє зло пожежею не поширювалося, прихиляючись до прохання мешканців про відновлення та компенсацію прав, шкод і маєтностей, побиття й проливання крові їхньої... радимо... того Наливайка та інших свавільників [спіймати і] із ними як слід учинити. А тих бунтівників, свавільників відповідно до їхніх «заслуг» карали й карати казали...

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Які з наведених у тексті джерела фактів свідчать про значне поширення повстання? 2. Як влада закликала діяти, щоб припинити повстання?

Узяття фортеці Ізмаїл українськими козаками на чолі з гетьманом С. Наливайком у 1595 р. Художник П. Петровичев. 1953 р.

Яку інформацію про зображені події можна отримати за картиною?

Повстанський табір в урочищі Солониця. Сучасний малюнок

Козацькі війни (повстання) кінця XVI ст. стали першим в Україні потужним виступом, очолюваним козацтвом. Вони сприяли подальшому покозаченню представників різних станів, їхньому переселенню на південь українських земель і продовжили процес формування козацького стану.

Під час бурхливих подій 1591—1596 рр. козацтво демонструвало українському суспільству, як необхідно відстоювати свої інтереси в умовах, коли ними нехтують. І хоча такі дії порушували чинні правові норми, слід зазначити, що це стало відповіддю на ігнорування прав козаків і неможливість чогось досягти законним шляхом.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із розповіді польського хроніста XVI ст. І. Бєльського про битву під Солоницею між повстанцями С. Наливайка та польським військом (1596 р.)

...Козаки отаборилися в чотири ряди возів та візків і навколо влаштували рів і вал, аж возів видно не було, у брамах посипали високі горби, на яких мали гармати, а потім посеред табору збудували високі зруби й між ними землю насипали, щоб із них далі влучали гармати, отже, нашим (полякам — Авт.) важко було заподіяти їм щось штурмом. Вони лише на них нападали й звідусіль їм дошкуляли, так що ні худоби, ні коней не могли вони на випас випустити й через те дохли з голоду.

Також заходили з нами постійно в сутички, у яких нашим непогано доводилося, дарма що під своїм табором накопали вони в полі проти нас густо ями і в них піших із мушкетами посадили...

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Яку назву мала тактика повстанців у битві під Солоницею? 2. Які висновки можна зробити про битву під Солоницею на підставі фактів, наведених польським хроністом?

ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?

  • Своєрідний устрій Запорозької Січі дає підстави вважати її козацькою республікою.
  • Козацькі війни (повстання) кінця XVI ст. продемонстрували, що козацтво перейшло на новий рівень розвитку і влада має зважати на його інтереси.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1591—1596 рр. — козацькі війни (повстання) кінця XVI ст.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Перевірте свої знання за навчальною грою «Відгадайте героя/героїню». Правила гри. Учитель/учителька записує на картці ім’я історичного діяча або діячки та вміщує її в конверт. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань відгадати, про кого йдеться. Учитель/учителька може відповідати лише «так», «ні» або «частково». Гру можна проводити в парах, малих групах або з усім класом.

2. Які особливості Запорозької Січі дають підстави називати її козацькою республікою? 3. Укажіть причини козацьких війн (повстань) кінця XVI ст. 4. Як завершилися козацькі війни (повстання) кінця XVI ст.? У чому полягало їхнє значення?

5. Складіть схему устрою Запорозької Січі. 6. Покажіть на карті (с. 68) події, пов’язані з розгортанням козацьких війн (повстань) кінця XVI ст. 7. Складіть хронологічну таблицю подій козацьких війн (повстань) кінця XVI ст.

8. Робота в малих групах. Обговоріть і запропонуйте розв’язання історичних задач. 1) У січні 1596 р. С. Наливайко звернувся з листом до польського короля та великого князя литовського Жигмунта III, де намагався подати себе як його вірного підданого, що не чинив шкоди Речі Посполитій, а навпаки, сприяв захисту її земель. Чи погоджуєтеся ви із цим? Чому? Чого, на вашу думку, С. Наливайко прагнув досягти цим листом? 2) Придворний поет князя В.-К. Острозького Симон Пекалід присвятив свою поему «Про Острозьку війну» повстанню К. Косинського. У творі автор зобразив дії повстанців як прояв нецивілізованого світу, який своєю війною руйнує представлений В.-К. Острозьким світ цивілізації та «міст квітучих». Козацтво, на думку поета, мало бути лише захисником князівського світу від чужинців і не претендувати на інше місце в суспільстві. Яким є ваше ставлення до цієї точки зору? Що показали козацькі війни (повстання) кінця XVI ст. щодо місця козацтва в тогочасному суспільстві?