Історія України. 8 клас. Гісем

§ 19. Воєнно-політичні події 1654—1657 рр.

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про перебіг воєнних дій у 1654—1655 рр.; як і чому відбулася зміна зовнішньополітичних орієнтирів Б. Хмельницького; про дії козацького війська в Польщі в 1657 р.; про Б. Хмельницького як людину, політичного діяча й полководця.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Які перемоги здобуло українське військо в 1652 р.? 2. Яким було становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.? 3. Колективне обговорення. Назвіть причини прийняття Гетьманщиною протекторату московського царя.

1. Воєнна кампанія 1654—1655 рр. У січні 1654 р. уряд Речі Посполитої, дізнавшись про події в Переяславі, готувався до нової великої війни з Московією.

У лютому-березні 1654 р. 20-тисячне польське військо вторглося на Поділля та Брацлавщину й спустошило 20 містечок. Так, місто Немирів було взяте в облогу і знищене, оскільки ніхто із жителів у полон не здався. Проте дійшовши до Брацлава й Умані, через опір населення та протидію козацьких військ на чолі з В. Томиленком та І. Богуном польські частини були змушені відступити.

У той час головні воєнні дії розгорталися на території Білорусії та Смоленщини. На вимогу царя в травні 1654 р. Б. Хмельницький направив туди 18-тисячне козацьке військо, очолюване наказним гетьманом Іваном Золотаренком. До кінця 1654 р. південь Білорусії та всю Смоленщину було захоплено московськими військами.

Кримське ханство теж негативно поставилося до рішень Переяславської ради. Після того як Б. Хмельницький проігнорував вимогу Ісляма ІІІ Герая розірвати союз із Московією, татари уклали угоду з польською владою. 10 липня 1654 р. між Кримським ханством і Московською державою було підписано «Вічний договір», що передбачав взаємну допомогу «проти будь-якого ворога».

У жовтні-листопаді 1654 р. 30-тисячне польське військо на чолі з коронним гетьманом С. Потоцьким вступило на Поділля. Воно діяло з надзвичайною жорстокістю, безжально знищуючи мирне населення.

На початку грудня в Українську козацьку державу вторглося та приєдналося до польської армії 20-тисячне військо на чолі з кримським ханом Мехмедом IV Гераєм. Болісно переживаючи спустошення Поділля, Б. Хмельницький очікував на прибуття московських військ. 13 січня 1655 р. до нього приєдналися 10—12 тис. вояків воєводи Василя Шереметьєва. Гетьман із 40—42-тисячною козацько-московською армією вирушив до Умані.

Вирішальна битва відбулася 19—21 січня 1655 р. неподалік села Охматів. Противники билися посеред поля в лютий мороз, обидві сторони втратили до 30 тис. осіб (битва отримала назву Дрижипольська). Ніхто з них не здобув переваги, але й не мав сил продовжувати воєнну кампанію. Просування польсько-татарського війська в глиб українських земель було зупинено.

  • Якими були переваги й недоліки союзу з Московією для Української козацької держави?

Восени 1654 р. козаки й місцеве населення чинили опір 50-тисячному польсько-татарському війську на Брацлавщині. Містечко Буша (неподалік Вінниці) стало символом протистояння. Три дні Буша відбивала напади. Навіть жінки й діти готові були загинути, але не здатися.

Спустошення Брацлавщини тривало до кінця 1654 р. Загинуло понад 30 тис. жителів. Десятки тисяч людей утекли до Молдавії. Довершило трагедію те, що польська влада, не бажаючи платити татарським воїнам за допомогу, розрахувалася з ними десятками тисяч українців, яких віддали в ясир.

Руїни замку в с. Буша (Вінницька обл.)

С. Чарнецький під час оборони Кракова від шведів у 1655 р. Художник В. Еліаш-Радзіковський

Намагаючись зруйнувати польсько-татарський союз, гетьман повідомив турецького султана Мехмеда IV, що згоден прийняти його протекторат.

У відповідь султан наказав кримському хану не чинити нападів на Гетьманщину. Становище Речі Посполитої ускладнилося. Козацькі війська наказного гетьмана І. Золотаренка захопили Мінськ, а пізніше разом із московськими полками — Вільно і Гродно. Із півночі на Польщу рушив шведський король Карл X Густав, що претендував на польську корону, і швидко здобув Варшаву та Краків.

Б. Хмельницький вирішив скористатися сприятливою ситуацією та звільнити з-під польської влади західноукраїнські землі. 19 вересня 1655 р. українсько-московська армія взяла в облогу Львів. Пізніше вона захопила Ярослав, Люблін, Яворів, Янів та інші міста, вийшовши подекуди до Вісли і за Сян. Однак це не сподобалося шведському королю, який вимагав від Б. Хмельницького зняти облогу зі Львова й відступити до Гетьманщини. До того ж гетьман дізнався, що кримський хан Мехмед IV Герай, порушивши заборону турецького султана, разом з ордою вдерся на українські землі та просувається до Львова.

У цій ситуації наприкінці жовтня Б. Хмельницький наказав своєму війську відступати. Напередодні він зустрівся з послом польського короля й заявив про готовність укласти мир і надати допомогу в боротьбі з противниками. В обмін на це гетьман пропонував Речі Посполитій відмовитися від претензій на володіння «всім Руським князівством» та визнати входження до нього західноукраїнських земель, хоча, на думку гетьмана, польська шляхта на це ніколи не погодиться, а козаки не відмовляться від своїх умов.

Під час відступу козацько-московські війська були двічі атаковані татарами, але успішно відбили напад. З огляду на це 12 листопада 1655 р. під Озерною Мехмед IV Герай уклав угоду з Б. Хмельницьким про невтручання Кримського ханства в боротьбу Гетьманщини та Московії з Річчю Посполитою, відновлення козацько-татарської дружби та заборону татарам чинити напади на українські й московські землі.

2. Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичних орієнтирів Б. Хмельницького. Союзи Гетьманщини зі Швецією та Трансільванією. Суперечності, що загострювалися між Московською державою та Швецією через Балтію, призвели в травні 1656 р. до війни. Воювати на два фронти для Московії було обтяжливо, і вона погодилася на пропозицію виснаженої війною Речі Посполитої про перемир’я. У серпні-жовтні 1656 р. у Вільні відбулися московсько-польські переговори, які закінчилися укладенням Віленського перемир’я. За його умовами воєнні дії між Московією та Річчю Посполитою припинялися. Держави домовлялися, що вестимуть спільні воєнні дії проти Швеції та не розпочинатимуть із нею переговорів про мир.

Козаки під Львовом у 1655 р. Невідомий художник. XVII ст.

Атака кавалерії. Художник Ю. Брандт. 1898 р.

Які події відображено на картині? Опишіть, як відбувалася атака кавалерії.

Переправа українського війська, очолюваного наказним гетьманом А. Ждановичем, через Віслу під Варшавою 15 червня 1657 р. Гравюра (фрагмент). Художник Е. Дальберг. 1657 р.

Польські посли висунули пропозицію обрати московського царя Олексія Михайловича на престол Речі Посполитої після смерті Яна ІІ Казимира. Територія Гетьманщини визначалася за умовами Білоцерківського договору в межах Київського воєводства. У разі обрання царя польським королем і великим князем литовським Гетьманщина залишалася у складі Речі Посполитої.

Відверте нехтування московською стороною інтересами Гетьманщини обурило гетьмана та старшину. В укладенні Віленського перемир’я вони вбачали порушення «Березневих статей» 1654 р. Б. Хмельницький активізував зусилля з укладення військово-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої і Кримського ханства.

У грудні 1656 р. в угорському місті Раднот було підписано договір про союз між Швецією і Трансільванією. Розподіл території Речі Посполитої за його умовами передбачав перехід західноукраїнських земель до Трансільванії. Раднотський договір засвідчив, що трансільванський князь Дєрдь ІІ Ракоці та шведський король Карл Х Густав, потребуючи допомоги Гетьманщини, водночас не хотіли її зміцнення.

Наприкінці грудня 1656 р. Б. Хмельницький без відома Московії вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дєрдя II Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом А. Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб.

Трансільванський князь швидким маршем пройшов Галичиною. Під Перемишлем до нього приєдналося козацьке військо. Союзники взяли Краків і рушили на зустріч з армією шведського короля, щоб далі діяти разом.

Після об’єднання військ за наполяганням Карла X Густава було вирішено завдати рішучого удару Речі Посполитій. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і рушили на Варшаву. 19 червня 1657 р. місто було здобуто.

Однак незабаром становище союзників погіршилося. У Польщі розгортався широкий визвольний рух. Після нападу Данії на Швецію Карл X Густав змушений був залишити Польщу. Польські війська вторглися до Трансільванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Охоплений панікою Дєрдь II Ракоці розпочав переговори з польським командуванням і здався.

Шведський король Карл X у битві під Варшавою 1657 р. Художник Й. Лемке. 1684 р.

До козаків А. Ждановича в цей час прибув московський посланець і попередив, що вони воюють без згоди царя. До того ж серед козацтва поширювалися чутки, що Б. Хмельницький тяжко хворий і доживає останні дні. А. Жданович, ураховуючи настрої козаків, наказав повертатися додому. Поразка спільного походу трансільванських і козацьких військ до Польщі стала важким ударом для хворого гетьмана. 27 липня 1657 р. Б. Хмельницький помер.

3. Б. Хмельницький як особистість, політик і полководець. Б. Хмельницький небезпідставно вважається однією з найвизначніших історичних постатей. Незважаючи на всі його прорахунки та помилки, значення діяльності гетьмана важко переоцінити. Він був єдиним в українській історії загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за незалежність.

Гетьман Б. Хмельницький очолив Національно-визвольну війну українського народу середини XVII ст., яка стала ключовою подією історії України цього періоду. Він показав себе визначним полководцем, створив боєздатну національну армію, яка на рівних боролася з могутньою армією Речі Посполитої.

В умовах розгортання визвольної боротьби Б. Хмельницький висунув програму, кінцевою метою якої було створення окремої Української козацької держави. Це спонукало всі патріотичні сили об’єднатися. Завдяки гнучкій політиці Б. Хмельницького Гетьманщина змогла подолати чимало соціальних заворушень і вистояти у вирі громадянської війни. Однак складна історична ситуація та прорахунки гетьмана перешкодили йому втілити в життя свою програму створення українським народом власної держави в етнічних межах його проживання.

Гетьман організував дипломатичну службу, яка сприяла досягненню визнання Української козацької держави у світі. Сучасники вважали Б. Хмельницького одним із найкращих тогочасних дипломатів. Він уміло керував зовнішньою політикою Гетьманщини, знаходячи союзників для продовження боротьби й нейтралізуючи дії противників.

  • Чи згодні ви з твердженням, що Б. Хмельницький був державотворцем?

Імовірне місце поховання Б. Хмельницького в Іллінській церкві в Суботові

Вчені припускають, що ймовірним місцем перепоховання праху Б. Хмельницького може бути «Семидубова гора» в с. Івківці неподалік Суботова. Можливо також, що гетьман похований в Іллінській церкві у склепі, який знайшли у 2019 р. Доказів на підтвердження обох версій поки що немає.

Смерть Б. Хмельницького. Художник Т. Шевченко. 1836 р.

Працюємо з хронологією

1655 р. — битва під Охматовом.

1656 р. — Віленське перемир’я.

Кінець 1656 — 1657 р. — спільний похід трансільванських і козацьких військ проти Польщі та його поразка.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

  • Воєнна кампанія 1654—1655 рр. була дуже важкою для українського війська. Її перебіг упевнив Б. Хмельницького в тому, що Московія не бажає зміцнення Української козацької держави.
  • Укладення польсько-московського Віленського перемир’я спонукало Б. Хмельницького до зміни напряму зовнішньої політики.
  • Поразка союзу Гетьманщини, Трансільванії та Швеції унеможливила здійснення плану гетьмана об’єднати українські землі в межах однієї держави.
  • Діяльність Б. Хмельницького та сформульована ним державна ідея мали велике значення для розвитку визвольної боротьби українців упродовж наступних століть.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Від букви до слова». Правила гри. Ведучий(-а) загадує певне слово (поняття, назва, прізвище за темою параграфа тощо) та креслить на дошці клітинки, кількість яких відповідає кількості букв у ньому. Учні та учениці по черзі називають букви алфавіту. Якщо буква є в слові, ведучий(-а) «відкриває» її. Виграє той, хто швидше за всіх відгадає слово.

2. Робота в малих групах. Обговоріть та охарактеризуйте перебіг воєнних дій у 1654—1655 рр. Якими були їхні підсумки для Української козацької держави? 3. Чому Б. Хмельницький вважав укладення Віленського перемир’я порушенням Московською державою «Березневих статей» 1654 р.? 4. У чому полягала зміна зовнішньополітичних орієнтирів Б. Хмельницького після Віленського перемир’я? 5. Як відбувався похід козацького війська до Польщі наприкінці 1656 — у 1657 р.? 6. Колективне обговорення. Охарактеризуйте історичне значення діяльності Б. Хмельницького.

7. Простежте за картою атласу перебіг воєнних дій у 1654—1657 рр. 8. Закінчіть складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.» (с. 76). Зробіть узагальнений висновок.

9. У своєму щоденнику литовський політичний діяч Альбрехт Радзивілл зазначав: «Хмельницький тримав русинів у такому послуху, що вони були здатні на все лише за одним його помахом». Чи згодні ви з таким твердженням? 10. Англійська газета так писала про зовнішньополітичну діяльність Б. Хмельницького в 1654—1657 рр.: «Гетьман робить усе від нього залежне, щоб звільнитися від своїх обіцянок московитам». Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? Який характер мала зовнішня політика Гетьманщини в ці роки? 11. Якими були досягнення та прорахунки Б. Хмельницького, здійснені ним у роки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.? Поясніть свою думку. 12. За додатковими джерелами підготуйте історичний репортаж про воєнно-політичні події 1654—1657 рр.

Практичне заняття за розділом ІІІ

Узагальнення за розділом ІІІ

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІІІ