Історія України. 8 клас. Гісем

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 12. Походи козаків першої чверті XVII ст. П. Конашевич-Сагайдачний

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про причини активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; якими були основні походи козаків першої чверті XVII ст.; чим уславився П. Конашевич-Сагайдачний; про роль Війська Запорозького в Хотинській війні.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Якими були особливості військового мистецтва українського козацтва? 2. Робота в малих групах. Обговоріть і наведіть факти, що свідчать про зростання ролі козацтва в подіях, які відбувалися на українських землях у XVI ст.

1. Причини активності козацтва в морських і суходільних походах. На кінець XVI ст. українське козацтво набуло вагомої ролі у внутрішньому житті Речі Посполитої. Разом із цим на нього звернули увагу інші держави — наймання на військову службу до іноземних правителів стало для козаків традиційною справою, або «козацьким хлібом», як тоді казали.

Незважаючи на попередню заборону реєстрового козацтва, уряд Речі Посполитої залучав козацтво до війн, що велися ним у цей час.

Зокрема, козаки брали участь у молдавсько-волоській кампанії 1600 р., польсько-шведській війні 1601—1602 рр., польсько-московській війні 1617—1618 рр. Через ці війни влада відновила українське реєстрове козацтво в його правах і привілеях.

Усупереч заборонам влади козацтво самовільно здійснювало успішні морські й суходільні походи до Кримського ханства та Османської імперії.

Воєнна активність запорозького козацтва обумовлювалася його розумінням свого призначення й способом існування як спільноти «воєнного люду». Своїми походами воно захищало українські землі від набігів кримських татар, визволяло з мусульманського полону християнських бранців. Козаки-запорожці наймалися на службу до правителів християнських держав, несли службу, воювали тощо. Усе це виправдовувало саму форму існування Січі, яка ставала опорою та захисником християнського світу від тиску мусульман. Водночас у походах козаки захоплювали здобич і полонених, яких за традицією тих часів продавали як невільників або отримували за них викуп.

2. Воєнні походи козаків. Перша чверть XVII ст. стала добою воєнних походів українського козацтва. Саме в цей період відбулися успішні морські й суходільні походи до Кримського ханства, Османської імперії, Московського царства, що поширили славу про непереможних козаків-запорожців на всю Європу.

  • Висловіть судження щодо того, чи могла існувати Запорозька Січ без здійснення воєнних походів. Чому?

Козацька варта. Художник І. Їжакевич. 90-ті рр. ХІХ ст.

Козаки на Чорному морі. Художник І. Рєпін. 1908 р.

Січова корабельня. Художник М. Добрянський. 2009 р.

Козаки гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного здобувають Кафу. Художник А. Орльонов. 2009 р.

У 1602 р. козаки на 30 чайках і декількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот. Уже в 1606 р. запорожці здобули Варну — найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка вважалася неприступною. Наступного року козаки-запорожці на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним розбили турецьку флотилію під Очаковом.

У 1608 р. козаки вирушили в суходільний похід на Кримське ханство, зруйнували й спалили Перекоп, а через рік на 16 чайках напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Аккерман (зараз Білгород-Дністровський).

У 1613 р. запорожці здійснили два походи на турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили турецьку флотилію та захопили шість турецьких галер. Наступного року козацька флотилія із 40 чайок, очолювана П. Конашевичем-Сагайдачним, подолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Вони штурмом узяли Синоп і спалили весь турецький флот, що стояв у гавані.

У 1615 р. козацька флотилія з 80 чайок рушила на Стамбул. Зійшовши на берег між двома столичними портами, козаки спустошили й спалили все довкола. Їм навздогін вирушила турецька ескадра, але була розбита біля гирла Дунаю. Захоплені галери козаки відвели до Очакова, спалили на очах у залоги, а потім розпочали штурм фортеці.

Нарешті в 1616 р. П. Конашевич-Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа та взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу (нині Феодосія), що була головним невільницьким ринком регіону, і визволили полонених.

Османська імперія, розлючена зухвалістю козаків, рушила війною проти Речі Посполитої. Невпевнений у перемозі коронний гетьман С. Жолкевський уклав мир із турецьким султаном та зобов’язався приборкати козаків, але не зміг цього зробити.

Запорозьке військо в поході. Художник Ю. Брандт

Запорожці на чайках атакують османські галери. Невідомий художник. Близько 1636 р.

КОЗАЦЬКІ МОРСЬКІ ТА СУХОДІЛЬНІ ПОХОДИ ПРОТИ ТАТАР І ТУРКІВ

Упродовж усього літа 1619 р. козацькі флотилії успішно діяли в Чорному морі. Наступного року в козацьких морських походах загалом узяли участь близько 1,5 тис. чайок. Влітку 1621 р. козацька флотилія, потопивши 20 галер, розгромила турецьку ескадру. Того ж року козаки вчинили напад на Стамбул.

Завдяки успішним діям у морських походах козаки-запорожці уславилися як непереможні воїни.

Під час польсько-московської війни 1617—1618 рр. 20-тисячне козацьке військо, очолюване гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, на прохання короля Жигмунта III попрямувало до Москви. Воно мало допомогти королевичу Владиславу, який рушив туди походом й опинився у складній ситуації. Умовами участі козаків у поході П. Конашевич-Сагайдачний визначив припинення утисків православних, збільшення кількості реєстрового козацького війська, розширення підвладної козакам території, що мала адміністративну та судову автономію. Король Жигмунт III пообіцяв виконати ці умови.

Похід козаків до Московського царства досяг своєї мети. Королевича Владислава врятували. Після невдалої спроби штурмом узяти Москву підрозділи Речі Посполитої відступили.

У війні з Московським царством найбільшим успіхом Речі Посполитої, яким вона фактично завдячувала козакам, стало укладення Деулінського перемир’я. За його умовами Річ Посполита повернула втрачені раніше Смоленську, Чернігівську й Новгород-Сіверську землі. Від короля Жигмунта III за участь у поході козаки отримали лише досить значну грошову винагороду — 20 тис. злотих та 7 тис. відрізів сукна. Умови, які козаки обговорювали напередодні походу, виконані не були.

3. Діяльність П. Конашевича-Сагайдачного. На тлі подій, які відбувалися на українських землях наприкінці XVI — на початку XVII ст., формувалася особистість одного з відомих ватажків козацтва — П. Конашевича-Сагайдачного. Освіту він здобув в Острозькій школі (академії), що, напевно, і виховало його як завзятого поборника православ’я. Саме під час навчання П. Конашевич-Сагайдачний написав твір «Пояснення про унію», де виступив на захист православної віри.

Наприкінці XVI ст. П. Конашевич-Сагайдачний приєднався до Війська Запорозького. У його складі він став учасником молдавсько-волоської кампанії 1600 р. та польсько-шведської війни 1601—1602 рр. Імовірно, П. Конашевич-Сагайдачний брав активну участь у багатьох козацьких морських та суходільних походах проти кримських татар і турків. Визнаним ватажком усього українського козацтва він став після вдалих походів 1614, 1615 та 1616 рр.

  • Чи можна віднести П. Конашевича-Сагайдачного до видатних постатей історії України? Поясніть свою думку.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Невідомий художник. XVIII—ХІХ ст.

Протягом 1616—1622 рр. П. Конашевича-Сагайдачного чотири рази обирали гетьманом Війська Запорозького. Він умів поєднувати наполегливість у прямуванні до поставленої мети зі здатністю йти на поступки. Завдяки його зусиллям відхилили дуже невигідний козацтву варіант угоди великого коронного гетьмана С. Жолкевського й підписали більш прийнятну Вільшанську угоду 1617 р. Вона забороняла походи козаків до Кримського ханства й Османської імперії. Кількість козацького реєстру обмежувалася 1 тис. осіб. Проте через польсько-московську війну 1617—1618 рр. угоду реалізовано не було. Після війни козацька старшина, очолювана П. Конашевичем-Сагайдачним, домоглася укладення нової Роставицької угоди 1619 р., за якою кількість реєстрового козацтва збільшувалася до 3 тис. осіб.

П. Конашевич-Сагайдачний сприяв зростанню воєнно-політичної ваги Війська Запорозького в тогочасній європейській політиці. Із його ініціативи в 1618 р. козацькі посли вели переговори про приєднання до антитурецької «Ліги християнської міліції» та залучення запорожців до хрестового походу проти Османської імперії, який вона намагалася організувати.

Для підтримки православної церкви П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, а також опікувався заснованою при ньому школою. П. Конашевич-Сагайдачний був серед діячів, чиїми зусиллями відновили вищу ієрархію православної церкви в Речі Посполитій.

Важливе місце в діяльності гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного посідали заходи з реформування Війська Запорозького й Січі. Він поділив війська на сотні та полки, запровадив навчання й сувору дисципліну. У складі війська гетьман створив підрозділи легкої і маневреної артилерії та добре озброєної і навченої піхоти. Усе це забезпечувало високий ступінь підготовленості до ведення воєнних дій, що й продемонстрували численні козацькі перемоги в битвах цього періоду.

Суттєво змінився на краще моральний дух Війська Запорозького. Воно визначало себе захисником православної віри, рідної землі та її населення.

4. Участь українського козацтва в Хотинській війні. Морські й суходільні походи запорозьких козаків до турецьких портів Західного й Південного Причорномор’я, а також підтримка Річчю Посполитою антитурецьких виступів у Волощині та Молдавії різко погіршили відносини Речі Посполитої та Османської імперії. Розпочалася польсько-турецька війна 1614—1621 рр.

У вересні 1620 р. польська армія, очолювана коронним гетьманом С. Жолкевським, зазнала поразки від турецького війська під селищем Цецора. Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II почав готуватися до завоювання Речі Посполитої. Польський король Жигмунт III звернувся по допомогу до імператора Священної Римської імперії та Папи Римського, але вони не підтримали його. Тоді він був змушений шукати порозуміння із запорозьким козацтвом.

Патріарх Феофан III про роль гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної ієрархії в Речі Посполитій (1627 р.)

...Справа була б неможливою без підтримки пана й гетьмана Петра Сагайдачного, дії якого в цій справі справедливо можна назвати подвигом, рівним апостольському. Ця людина є щирий сповідник православної віри, за яку [він] віддав своє життя й після заспокоєння свого шанується на Русі як благовірний.

Як патріарх оцінював роль П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної церкви?

Із листа католицького єпископа Франческо Чіріолі (1621 р.)

...Серед католиків, зокрема церковників, не бракує впливових осіб, які прихильні до членів козацького посольства (з огляду на теперішню загрозу війни з османами). А згаданий Сагайдачний відверто заявляє, що королівство не одержить ні найменшої допомоги від жодного козака й від більшої частини схизматиків, якщо їхні вимоги не будуть вислухані. Із другого боку, багато хто із цих сеньйорів не тільки вважає, що було б величезною шкодою втратити допомогу козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне та краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, а й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не битимуться проти османів, і тому говорять, що зараз необхідно піти на поступки, щоб вони лишилися вдоволеними.

Робота в парах. Опрацюйте джерело, обговоріть і визначте, чим автор аргументує доцільність використання у війні допомоги козаків.

У відповідь на прохання короля запорозький гетьман Яків Нерода на прізвисько Бородавка заявив, що надасть допомогу лише за умови визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.

У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва, між Ржищевом і Білою Церквою, зібралася рада реєстрового та нереєстрового козацтва. На ній було прийнято рішення взяти участь у поході проти турків разом із поляками, а для узгодження умов направити до короля посольство на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним.

Із Варшави П. Конашевич-Сагайдачний повернувся в польський табір, розташований під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке військо ще не прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч козакам, які з боями пробивалися під Хотин. П. Конашевич-Сагайдачний натрапив на турків і, діставши поранення, ледве зміг повернутися до своїх. На козацькій раді він розповів про обіцянки польського уряду. Козаки, невдоволені командуванням Бородавки, позбавили його влади й обрали новим гетьманом П. Конашевича-Сагайдачного.

Блискуче уникнувши оточення, П. Конашевич-Сагайдачний привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася велика турецько-татарська армія, очолювана Османом II (її кількість за різними джерелами визначали від 150 до 300 тис. осіб). Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого близько 40 тис. осіб становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки таланту П. Конашевича-Сагайдачного й героїзму запорожців польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

У результаті дій козаків під стінами Хотинської фортеці розвіявся міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо підкорення європейських країн провалилися. Українські й польські землі також уникли османського завоювання. Авторитет Речі Посполитої зріс. Звістка про перемогу сприяла активізації визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького панування.

За умовами досягнутого миру Кримське ханство та Османська імперія зобов’язалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, обіцяла заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Кримського ханства та Османської імперії.

Сеймовий комісар армії Речі Посполитої в Хотинській війні відверто заявив, що «справжніми переможцями під Хотином і рятівниками Речі Посполитої були козаки».

Для гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного перемога під Хотином стала останньою справою його життя. Унаслідок отриманого під час битви поранення він невдовзі помер.

Працюємо з хронологією

Перша чверть XVII ст. — походи запорозьких козаків до Кримського ханства й Османської імперії.

1618 р. — похід козаків на Москву під час польсько-московської війни.

1621 р. — Хотинська війна.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

  • Походи козаків першої чверті XVII ст. засвідчили високий рівень їхньої військової майстерності.
  • П. Конашевича-Сагайдачного вважають одним із найбільш талановитих ватажків українського козацтва.
  • Перемога, здобута Річчю Посполитою в Хотинській війні завдяки запорозьким козакам, сприяла поширенню уявлень про них як про відмінних воїнів із високою боєздатністю.

Запитання та завдання

Смерть гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. Невідомий художник. Початок ХІХ ст.

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Знайдіть зайве». Правила гри. Учитель/учителька доручає учням та ученицям скласти на аркушах три-чотири переліки із чотирьох термінів або понять за вивченою темою. У кожному переліку одне слово або словосполучення має не відповідати змістовому ряду, тобто бути зайвим. Потім учитель/учителька збирає аркуші, перемішує їх та роздає в довільному порядку для відповідей. Учні та учениці мають підкреслити зайвий термін або поняття в кожному переліку.

2. Назвіть причини активності козацтва в морських і суходільних походах. 3. Наведіть факти, які свідчать, що морські й суходільні походи козаків завдавали шкоди Кримському ханству та Османській імперії. 4. Яку роль відіграло українське козацтво в польсько-московській війні 1617—1618 рр.? 5. Яку роль відіграло козацтво в Хотинській війні?

6. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з походами козаків першої чверті XVII ст. 7. Складіть перелік основних заходів діяльності П. Конашевича-Сагайдачного.

8. Колективне обговорення. Які зміни відбулися в розвитку козацтва в першій чверті XVII ст.? 9. Польський шляхтич Яків Собеський, згадуючи діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, писав: «Був це чоловік великого духу...». Наведіть факти з біографії козацького ватажка, які доцільно використати до такої характеристики. 10. Робота в парах. Обговоріть і виконайте завдання. Про участь козаків у Хотинській війні вірменський хроніст Авксентій писав: «Якби не козаки, військо Речі Посполитої було б розбите за три-чотири дні. Перемогу здобули тільки завдяки Богові й запорозьким козакам». За додатковими джерелами ознайомтеся з перебігом битви та складіть опис фактів, на підставі яких можна скласти відповідну наведеній характеристику. 11. Пригадайте зміст української народної думи «Маруся Богуславка». Наведіть приклади з твору, що відображають любов до Батьківщини як одну з найбільших чеснот людини.

Пам’ятник П. Конашевичу-Сагайдачному біля Хотинської фортеці (Чернівецька обл.). Скульптор В. Гамаль. 1991 р.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.