Підручник з Історії України. 8 клас. Гісем - Нова програма

§ 10. Кримське ханство

Опрацювавши цей параграф, ви зможете: дізнатися, яким було політичне життя Кримського ханства; визначати особливості економічного розвитку Криму; розповідати про зовнішню політику кримських правителів; пояснювати поняття і терміни «курултай», «Гірей», «бей», «диван», «муфтій».

1. Коли і як утворилося Кримське ханство? 2. Яку політику здійснювали кримські хани щодо українських земель? 3. Покажіть на карті в атласі територію Кримського ханства та шляхи набігів кримських татар.

1. Політичне життя.

У XVII ст. із численних земель колишньої Золотої Орди вціліло лише Кримське ханство. Воно займало менше половини території Кримського півострова. Ряд населених пунктів і територій входили до складу Османської імперії. Вони становили окрему адміністративну одиницю із центром у місті Кафі. В усіх фортецях на південному узбережжі розташовувалися турецькі гарнізони. У Стамбулі постійними заручниками були декілька синів і братів хана. Турецький султан у своїх інтересах підтримував політичну роздробленість на півострові. Як халіф він очолював усе мусульманське духовенство Криму та забезпечував йому

повну незалежність від ханської влади. Сама система призначення ханів значно послаблювала їхню роль. До отримання ханського титулу вони, як правило, жили й виховувалися при дворі султана і тому не могли створити собі в Криму міцного ґрунту та надійних зв’язків.

За формою державного правління Кримське ханство було станово-представницькою обмеженою монархією. Хан, який стояв на чолі держави, мав широкі повноваження, був головою виконавчої та судової влади. За давніми звичаями хана із династії Гіреїв обирала татарська знать на з’їзді — курултаї. Проте вирішальне слово в призначенні нового хана належало турецькому султану.

Усього за період існування ханства ним правили 47 ханів, із яких лише десятеро померли своєю смертю.

За державним устроєм Кримське ханство було децентралізованою державою, поділеною на сім бейликів, очолюваних могутніми беями — головами найбільш знатних родів. Вони мали свої війська й органи влади. Беї могли відмовитися брати участь у походах, проголошуваних ханами, або здійснювати самостійні походи.

Влада хана обмежувалася диваном — своєрідною державною радою з найвищих осіб ханства, що вирішувала найважливіші внутрішні й зовнішні проблеми, та муфтієм — головою кримських мусульман, другою за значенням особою після хана, що слідкував за відповідністю ханських рішень нормам ісламу.

2. Соціально-економічний розвиток.

Заняття населення відрізнялися залежно від природних умов півострова. Серед татар Південного берега Криму були поширені садівництво та виноградарство. Тут вирощували близько 50 сортів винограду. Займалися також рибальством, тваринництвом, городництвом, вирощуванням тютюну. Населення степового Криму, яке із другої половини XVI ст. перейшло до осілого способу життя, займалося землеробством, забезпечуючи зерном весь Кримський півострів. Важливою галуззю господарства тут також залишалося розведення коней і овець.

Разом із цим швидко почали зростати міста. Найбільшим був Бахчисарай, що з 1532 р. став столицею ханства. Міста були центрами ремесла й торгівлі. Тут продавали пшеницю, вино, продукти тваринництва, рибу, ремісничі вироби. Предметом торгівлі був і «живий товар» — раби. Найбільший невільничий ринок існував у Кафі.

Піддані кримського хана належали до різних народів і сповідували різні релігії. Усе населення півострова поділялося на чотири мілети — національно-релігійні громади: мусульманську, грецьку (православну), іудейську та вірменську. Члени громад жили зазвичай в окремих селищах і кварталах міст. Усіма правами в державі користувалися лише мусульмани, що були найчисленнішою громадою. Лише вони несли військову повинність і мали за це податкові та інші пільги.

Запорозька Січ у XVI — першій половині XVII ст.

Більшість населення півострова складали прості вільні люди. Кріпацтва не існувало. Земля перебувала у володінні селянських громад, знаті та хана. Хан, розподіляючи землі серед місцевої знаті, не зачіпав володіння громад. Ліси та пасовища вважалися спільною власністю, оскільки, як вважають мусульмани, те, що існує на землі, створене Аллахом і не може належати комусь особисто. Селяни були зобов’язані відпрацьовувати тиждень на рік на бея, мурзу та хана і сплачувати десятину — своєрідний податок, який призначався на загальнодержавні потреби.

З опису кримських татар-воїнів Г. Л. де Бопланом

Вони озброєні шаблею, луком із сагайдаком із 18—20 стрілами; за поясом у них ніж, кресало, щоб добувати вогонь, шило й п'ять або шість сажнів ремінних шнурів... Лише найзаможніші носять кольчугу, інші ж, не маючи нічого, йдуть на війну, вважай, голими. Усі вони дуже сміливі та вправні на конях... і настільки спритні, що на повному чвалі перестрибують з одного коня, який засапається, на іншого, якого ведуть за вуздечку, щоб швидше тікати під час погоні. Кінь, не відчуваючи на собі господаря, відразу ж перебігає праворуч від нього, тримаючись весь час поруч із ним, щоб бути у зручному місці, коли вершник схоче пересісти на нього з тією спритністю, яка їм властива при перестрибуваннях. Ось як ці коні привчені служити своїм господарям...

1. Які особливості військового мистецтва татарських воїнів наводить автор джерела? 2. Порівняйте військове мистецтво кримських татар і запорозьких козаків.

3. Зовнішня політика.

Васальна залежність Кримського ханства від Османської імперії обумовлювала характер його зовнішньої політики, що відповідала інтересам турецького султана.

Най небезпечнішим своїм противником Кримське ханство вважало Московську державу, тому неодноразово вступало в політичні союзи з Польщею проти Московії. Кримські хани регулярно здійснювали більш або менш успішні походи на землі свого північно-східного сусіда. У свою чергу, московські царі відправляли послів до Бахчисарая, відкуповувалися подарунками і грошима, одночасно не припиняючи спроб відвоювати вихід до північних морів.

Північним сусідом ханства була Річ Посполита, до складу якої входили українські землі. Кордон із Кримським ханством проходив через Степ, де від XVI ст. кочували підвладні хану ногайські орди. Південноукраїнські землі тривалий час залишалися незаселеним Диким Полем, оскільки таке небезпечне сусідство не дозволяло тут жити спокійно. Від набігів ногайських орд і татар страждали також інші регіони українських земель. Худоба, майно та самі люди ставали їхньою здобиччю. Лише в першій половині XVII ст. з українських земель татари забрали в рабство близько 300 тис. осіб. Їх продавали на невільничих ринках Кафи і Гезлеве, вивозили до Османської імперії та інших країн.

Оскільки влада Речі Посполитої не могла забезпечити захист населення України, це завдання взяли на себе козаки. Однак вони не обмежувалися захистом, а й самі здійснювали походи до татарських і турецьких володінь, також захоплюючи численних бранців.

Татари виробили досить своєрідну тактику набігів. Коли татарська орда вторгалася на українські землі, то спочатку вона два-три дні відпочивала неподалік від кордону. Потім військо ділилося на три загони, що рухалися в різних напрямках. Кожен із них, у свою чергу, також поділявся на дрібніші загони, що рушали певним маршрутом. Підходячи до населеного пункту, татари оточували його з усіх боків, придушували опір, грабували, забирали людей, худобу, майно і, навантажені, відступали, уникаючи зустрічей із козаками.

Висновки. Кримське ханство — татарська феодальна держава в Криму, що у своєрідній формі поєднувала елементи родоплемінного народовладдя і східної монархії.

Кримське ханство за весь період свого існування ніколи не жило самостійним життям. У XVI—XVII ст. воно було васальною державою Османської імперії, інтереси та плани якої знаходили відображення в його політиці.

Кримське ханство мало досить численну напівкочову складову свого населення, що була рушійною силою набігів татар на сусідні країни.

Запитання та завдання

1. Яке місто в XVI—XVII ст. було столицею Кримського ханства? 2. Як у ханстві називали вождів семи найбільших родів? 3. Чим займалися татари, що заселяли південний берег півострова? 4. На які чотири громади поділялося все населення півострова? 5. Кого Кримське ханство вважало своїм найнебезпечнішим противником? 6. Скільки населення вивезли татари з українських земель у першій половині XVII ст.?

7. Охарактеризуйте політичне життя Кримського ханства. 8. Визначте особливості соціально-економічного розвитку Кримського ханства. 9. Якою була зовнішня політика ханства стосовно його сусідів?

10. Прослідкуйте за картою атласу напрямки набігів татар на українські землі. 11. Складіть у зошиті таблицю «Особливості внутрішньої і зовнішньої політики Кримського ханства».

12. Чи можна вважати захоплення невільників на продаж, яким займалися кримські татари на українських землях, неприпустимим для тих часів? Висловіть свою думку, спираючись на факти зі всесвітньої історії.