Історія України. Профільний рівень. 11 клас. Гісем

Шановні одинадцятикласники та одинадцятикласниці!

В 11 класі ви завершуєте вивчення курсу історії України. Запорукою успішної роботи на уроках і вдома є вміння працювати з підручником. Перш ніж розпочати роботу, необхідно за змістом підручника ознайомитися з його структурою. Увесь матеріал об’єднано в шість розділів, кожен із яких містить декілька параграфів, що, у свою чергу, складаються з окремих пунктів. У тексті ви зустрінете виділені слова й дати. Звертайте на них особливу увагу і намагайтеся запам’ятати. Історія України, як ви вже знаєте, має власну термінологію, яку необхідно розуміти. Для цього на полях розміщені визначення всіх важливих понять і термінів. Розглядаючи ілюстрації, звертайте увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного. Таблиці та схеми розкривають зв’язки між складовими історичних явищ, пояснюють їхні особливості тощо.

Наприкінці кожного параграфа наведено висновки, які допоможуть вам визначити розглянуті в ньому провідні ідеї. Після них пропонуються запитання і завдання, спрямовані на формування різних умінь і навичок. Звертайте увагу на умовні позначення, розташовані поряд. Вони підкажуть вам, що і як необхідно виконувати.

У кінці підручника ви знайдете додатки: хронологічну таблицю, словник основних понять і термінів, плани-схеми для самостійної роботи з підручником та додатковою літературою тощо.

Підручник супроводжується електронним освітнім ресурсом. У ньому ви знайдете рекомендації до практичних занять і необхідні матеріали для їх проведення. Підсумувати матеріал розділу можна за допомогою узагальнюючих запитань і завдань. Тестові завдання, що виконуються в режимі онлайн, дозволять вам здійснити самоперевірку рівня набутих знань і підготуватися до тематичного оцінювання.

Із повагою, автори

§ 1. Вступ

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ: пригадати, які періоди історії України ви вивчали та якими були їхні особливості; з'ясувати, який період вивчатиметься цього навчального року, якою є його структура й особливості; ознайомитися із загальними тенденціями світового розвитку другого періоду Новітньої історії; проаналізувати уроки Другої світової війни для України.

ПРИГАДАЙТЕ:

1. Який період історії України ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі. 2. Які події першого періоду Новітньої історії України ви вважаєте найважливішими? Поясніть, чому. 3. Порівняйте основні тенденції розвитку України та країн Заходу в 1914—1945 рр. 4. Укажіть основні наслідки Другої світової війни для України. 5. Обговоріть у групах*. Чому спроба відновити українську державність у 1914—1945 рр. зазнала поразки?

1. ДРУГИЙ ПЕРІОД НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Історія України, як ви вже знаєте, поділяється на історичні періоди — етапи її політичного, соціально-економічного і культурного розвитку. Вони характеризуються певними подіями, історичними процесами, діяльністю видатних особистостей тощо. У попередніх класах ви ознайомилися з Давньою, Середньовічною, Новою та першим періодом Новітньої історії України.

Цього навчального року ви продовжите вивчення Новітньої історії України.

Підручник, який ви тримаєте в руках, допоможе вам дізнатися про події другого періоду Новітньої історії України. Період, який вивчатиметься цього року, містить багато важливих подій, процесів і явищ. Ключовими серед них є розвиток українського національно-визвольного руху, дисидентський рух, «шістдесятництво», праця народу в різних галузях господарства, здобутки української культури, досягнення українського спорту, відновлення незалежності України, становлення України як незалежної держави й успішне творення нової України в сучасних умовах.

На початку другого періоду Новітньої історії більшість українських земель було об’єднано у межах УРСР, яка була складовою Радянського Союзу. Україна стала однією з країн — засновників Організації Об’єднаних Націй (ООН) та увійшла до складу цієї організації, долучившись, хоч на той час і формально, до світового співтовариства. Проте ці здобутки були затьмарені тим, що українству довелося пережити нові трагедії: труднощі післявоєнної відбудови, масовий штучний голод 1946—1947 рр., тривале збройне протистояння на західноукраїнських землях, нові репресії, депортації, нищення Української греко-католицької церкви тощо.

ПЕРІОДИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ відповідно до шкільної програми

Давня історія

Середньовічна історія

Нова історія

Новітня історія

I період

II період

I період

II період

Близько 1 млн років тому — IV ст. н. е.

V — кінець XV ст.

XVI—XVIII ст.

Кінець XVIII ст. — 1914 р.

1914—1945 рр.

1945 р. — початок XXI ст.

СТРУКТУРА ДРУГОГО ПЕРІОДУ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (1945 р. — початок XXI ст.) відповідно до шкільної програми

Хронологічні межі

Назва

1945 р. — перша половина 1950-х рр.

Україна в перші післявоєнні роки

Друга половина 1950 — середина 1960-х рр.

Україна в умовах десталінізації

Друга половина 1960-х рр. — 1985 р.

Україна в період загострення кризи радянської системи

1985—1991 рр.

Відновлення незалежності України

1991—2005 рр.

Становлення України як незалежної держави

2005 р. — до сьогодення

Творення нової України

1. Назвіть хронологічні межі другого періоду Новітньої історії України, який ви вивчатимете цього року. 2. На які частини поділяється другий період Новітньої історії України? 3. Обговоріть у групах. Чому, на вашу думку, у міру наближення до сучасності періоди історії України охоплюють менший проміжок часу?

* Тут і далі результати обговорення завдань у парах або малих групах презентуються класу.

Радянський агітаційний плакат (напис на плакаті:

«Два світи — два плани.

Ми насаджуємо життя!

Вони сіють смерть!»).

Художник В. Говорков. 1950 р.

Визначте мету появи наведеного радянського агітаційного плаката.

Загоївши рани війни, УРСР від середини 1950-х рр. прискорила темпи свого розвитку, почав зростати життєвий рівень населення. Нове радянське керівництво на чолі з Микитою Хрущовим дещо лібералізувало тоталітарний режим у СРСР. Він позбувся деяких своїх одіозних проявів — масових репресій, свавілля каральних органів тощо. Було реабілітовано мільйони незаконно засуджених людей. Крім того, М. Хрущов став ініціатором реформування економіки та соціальної сфери. У суспільстві почали ширитися надії на краще життя, які підживлювалися обіцянками Комуністичної партії (КПРС, до 1952 р. — ВКП(б)) побудувати комунізм упродовж найближчих 20 років. На тлі цих процесів відбулося нове піднесення української культури, зумовлене діяльністю «шістдесятників». Національно-визвольний рух набув нових форм. Його учасники відмовилися від збройних форм боротьби й зосередилися на критиці радянської системи та моральному опорі.

У період загострення кризи радянської системи Україна, як й інші союзні республіки, зіткнулася з економічними і соціальними проблемами, що з роками поглиблювалися. Стрімко наростало технологічне відставання від провідних країн Заходу. Щоб приховати проблеми, влада посилила ідеологічний тиск на суспільство, який в Україні обернувся тотальним зросійщенням і фактичним нищенням української культури. Відкритий опір системі чинила лише невелика група дисидентів («незгодних»), яка зазнавала жорстоких переслідувань і покарань.

Так довго тривати не могло. Загострення кризи призвело до усвідомлення владою необхідності змін. Нове партійне керівництво на чолі з Михайлом Горбачовим започаткувало політику «перебудови». У перші її роки Україні довелося пережити нову трагедію — Чорнобильську катастрофу, наслідки якої нагадують про себе й сьогодні. Трагедія призвела до наростання суспільної активності в Україні. А політика «гласності» й «широкої демократії» стала поштовхом до розгортання нового етапу українського національно-визвольного руху, який завершився 24 серпня 1991 р. проголошенням незалежності України.

Від цього часу відбуваються процеси становлення України як незалежної держави та творення нової України. Було сформовано нову законодавчу базу і державні інституції. Відбулася трансформація суспільства, поява нових партій, політичних сил і громадських організацій. Відповідно до викликів часу визначався і коригувався політичний курс України. Важким, але необхідним був процес утвердження верховенства закону в усіх сферах життя за умови забезпечення непорушності прав людини згідно з європейськими стандартами.

2. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ 1945 р. — початку XXI ст. Світова історія 1945 р. — початку XXI ст. містить багато важливих подій і явищ. У провідних країнах світу в цей час розпочався перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. В економіці післявоєнне економічне піднесення сприяло успішній відбудові господарства. Далі розвиток історії мав циклічний характер.

Акт проголошення незалежності України. 24 серпня 1991 р.

Воєнний злочин — поняття в міжнародному праві, яке об'єднує групу серйозних порушень правил ведення бойових дій та норм і принципів міжнародного гуманітарного права, що вчиняють умисно або через грубу необережність.

Злочини проти людства — найбільш ненависні злочини, що мають серйозний руйнівний вплив на людську гідність, принижують та спричиняють деградацію людської особистості (за визначенням у пояснювальній записці до Римського статуту Міжнародного кримінального суду). До них належать убивства, масове знищення людей, тортури, політичне, расове або релігійне переслідування тощо.

Постіндустріальне суспільство — суспільство, в економіці якого переважає інноваційний напрям розвитку (постійне технічне вдосконалення) із високопродуктивною промисловістю, індустрією знань, конкуренцією в усіх видах економічної та іншої діяльності, а також більш високою часткою населення, зайнятого у сфері послуг, ніж у промисловому виробництві.

Науково-технічна революція (НТР) — якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, перебудова технічних основ матеріального виробництва шляхом перетворення науки на провідний чинник виробництва, у результаті якого відбувається трансформація індустріального суспільства в постіндустріальне.

У політичній сфері післявоєнного облаштування світу країни антигітлерівської коаліції встановили біполярну (двополюсну) модель. Розгорнулося протистояння США та СРСР. Світ увійшов у період «холодної війни».

У внутрішньополітичному житті країн Заходу головними стали подальший розвиток демократичних традицій гарантування прав і свобод людини та становлення «держави добробуту». У країнах, які під тиском СРСР, обрали соціалістичний шлях розвитку, примусово було встановлено комуністичні режими, що за темпами соціально-економічного розвитку суттєво поступалися Заходу. Політичне життя країн «соціалістичного табору» мало тоталітарний характер. Поступове загострення кризи комуністичних режимів призвело до того, що наприкінці 1980 — на початку 1990-х рр. вони зазнали краху.

Важливою складовою післявоєнної світової історії стало покарання тих, хто в роки Другої світової війни скоював воєнні злочини та злочини проти людства.

У період після завершення Другої світової війни відбулися Нюрнберзький (1945—1946 рр.) і Токійський (1946—1948 рр.) процеси над воєнними злочинцями Німеччини та Японії.

Характерними рисами світового розвитку в другий період Новітньої історії стали розгортання науково-технічної революції (НТР), дедалі більша глобалізація світу та виникнення глобальних проблем людства.

3. УРОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА В ІСТОРИЧНІЙ ПАМ'ЯТІ УКРАЇНЦІВ. Друга світова війна тривала шість років і стала найбільш масовою та кривавою в історії людства. Європа була в ній основним театром воєнних дій, де вирішувалася доля війни. Україна була однією з країн, де точилися активні бойові дії, які сучасні історики, як вам уже відомо, визначають як німецько-радянська війна. Наша країна зазнала величезних матеріальних збитків і людських втрат.

Друга світова війна стала однією з найтрагічніших подій в історії людства. Цінність історії полягає в тому, що події, які відбулися в минулому, можуть навчити нащадків не повторювати їх у майбутньому. Проте для того, щоб історія могла навчити, необхідно вміти аналізувати її уроки й робити з них відповідні висновки. Серед уроків, які надала людству Друга світова війна, доцільно звернути увагу на такі:

• Неможливо побудувати міцний і тривалий мир, принижуючи якісь народи та ігноруючи їхню волю.

• Проти війни потрібно боротися всім разом, об’єднавши зусилля. Сподівання на те, що можна гарантувати безпеку лише собі за рахунок інших, марні.

• Крайні форми націоналізму (шовінізм, нацизм, фашизм), на відміну від конструктивного націоналізму, який є основою національно-визвольних рухів, — небезпечна для суспільства ідеологія, як і радикальні рухи. Демократичні держави мають вживати запобіжних заходів, щоб ці ідеї не перетворилися на державну політику.

Монумент «Батьківщина-Мати». Національний музей історії України у Другій світовій війні. Київ

Пам'ятник героям УПА у Сколе (Львівська обл.)

Яку інформацію за наведеними ілюстраціями можна отримати про відображення Другої світової війни в історичній пам'яті українства?

• Національна ідея належить до важливих чинників суспільного розвитку. Її слід поважати, зважати на неї, інакше її носії можуть силою захищати свої національні інтереси, що ігноруються. Результати такої боротьби важко передбачити.

• Український національний рух у роки Другої світової війни не мав достатньо сил для перемоги. Проголошена ним як кінцева мета побудова незалежної соборної Української держави не змогла реалізуватися, оскільки її підтримка в умовах тоталітаризму, однопартійності та відсутності демократії переслідувалася законом як злочин.

• Для перемоги народу необхідна спільна політична мета, тоді він перетворюється на політичну націю. Проте за існування радянського тоталітарного режиму це було неможливо.

• Політика має відповідати загальнолюдським моральним принципам.

Після завершення Другої світової війни політична карта Європи зазнала суттєвих змін. Для України значення цієї події полягало в тому, що більша частина українських етнічних земель увійшла до складу Української РСР.

У передвоєнні та воєнні роки українське питання набуло великого розголосу. Спочатку світ дізнався про створення Карпатської України, а в роки війни — про діяльність і боротьбу ОУН та УПА.

Друга світова війна забрала життя понад 50 млн осіб. Україна — друга після Німеччини країна світу за кількістю людських втрат. Матеріальні збитки УРСР склали 285 млрд руб., що становило 42 % від загальносоюзних. В Україні було спалено й зруйновано 714 міст і містечок, понад 28 тис. сіл. Назавжди було втрачено величезну кількість культурних цінностей.

Глобальні проблеми людства — комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу, характеризуються динамізмом і потребують для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби тощо). Від їх вирішення залежать подальший прогрес людства та збереження цивілізації.

Права і свободи людини — соціальні можливості людини, обумовлені економічними й культурними чинниками життя суспільства, законодавчо закріплені державою.

Політична нація — суверенна спільнота громадян певної держави незалежно від етнічного походження.

Історична пам'ять — сукупність історичних повідомлень, міфів, суб'єктивних вражень про події минулого, які передає народ від покоління до покоління.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із виступу новообраного Президента України В. Зеленського 9 травня 2019 р.

Сьогодні 9 травня. Це наш День Подяки. Подяки за те, що нелюдська ідеологія нацизму назавжди пішла в минуле. Подяка тим, хто боровся з нацизмом і переміг. Просто вдячності всім — за можливість народитися і жити. Війна торкнулася кожної української сім'ї. Внесок українців у перемогу величезний... Пам'ятаємо тих, хто загинув. І шануємо тих, хто ще живий, їх залишилося дуже мало. Із Днем Перемоги над нацизмом!

1. Обговоріть у парах. Чому, на вашу думку. День Перемоги у Другій світовій війні названо Днем Подяки? 2. Як війна торкнулася ваших сімей?

Друга світова війна, як і інші події XX ст., стала подією, що вплинула на життя всього населення України. В історичній пам’яті українського народу Друга світова війна назавжди залишиться як період тяжких випробувань, загальнонародна трагедія і людський подвиг. Проявами цієї пам’яті в сучасній Україні є щорічні вшанування представниками різних поколінь пам’яти загиблих у війні. Місцем дбайливої турботи українського народу в кожному населеному пункті нашої країни є меморіали жертвам війни, місця битв і поховань загиблих у роки воєнного лихоліття. У багатьох населених пунктах є вулиці й площі, які назвали на честь українських діячів і діячок, що боролися або загинули за Україну в роки війни. В українських сім’ях знають і пам’ятають своїх рідних, які захищали Батьківщину.

Існує думка, що війна завершується тоді, коли знайдено й поховано всіх, хто загинув у ній. Сьогодні українські волонтери продовжують наполегливі пошуки останків воїнів, загиблих у Другій світовій війні, у місцях, де відбувалися бої.

4. НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЯ УРСР. Втрати України за роки Другої світової війни за різними оцінками становлять від 5 до 8,5 млн осіб. Довоєнні показники кількості населення були досягнуті лише наприкінці 1950-х рр. Відповідно до перепису 1959 р. в республіці проживало 41,9 млн осіб, що було на 1 % більше, ніж у 1939 р. При цьому темпи зростання кількості населення суттєво відрізнялися за регіонами. У Києві вона збільшилася майже на 30 %, на сході — більш ніж на 17 %, у південних областях — на 4 %. У західних областях кількість жителів зменшилася на 12 %.

Середня тривалість життя населення республіки, порівняно з довоєнним періодом, поступово зростала. У 1950 р. вона становила 61 рік для чоловіків і 69 років для жінок. На початок 1960-х рр. середня тривалість життя чоловіків і жінок в Україні досягла 71,5 року, що відповідало тогочасному рівню розвинених країн світу.

Протягом трьох десятиліть після закінчення Другої світової війни в Україні спостерігався міграційний приріст населення. До середини 1970-х рр. кількість прибулих до республіки в середньому на 500 тис. осіб за рік перевищувала тих, хто залишав Україну. Це суттєво вплинуло на національний склад населення.

Відбудова післявоєнного Львова. Кінець 1940-х рр.

Яку інформацію про особливості відбудови можна отримати за ілюстрацією?

Меморіал Слави, присвячений радянським воїнам і громадянам, які загинули під час німецько-радянської війни 1941—1945 рр. Харків

НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УРСР (за переписом 1959 р.)

Національність

Частка, %

Українці

76,8

Росіяни

16,9

Інші

6,3

Яким був національний склад населення республіки в 1959 р.?

УРСР мала один із найвищих у складі СРСР показників рівня урбанізації населення. Станом на 1959 р. міське населення становило понад 45 % від його загальної кількості. На початок 1960-х рр. кількість міського населення республіки вперше в її історії перевищила показники кількості сільського. Це унаочнювало те, що навіть за несприятливих умов панування радянської моделі розвитку Україна стала індустріально-аграрною державою.

За даними перепису 1959 р., найбільшим містом України з населенням 1,1 млн осіб був Київ. До п’ятірки найбільших за кількістю населення міст входили Харків, Сталіно (зараз Донецьк), Одеса та Дніпропетровськ (зараз Дніпро).

Територія УРСР після війни становила 576,6 тис. км2. Лінію західного кордону республіки у складі СРСР було визначено договорами 1945—1947 рр. із Польщею, Чехословаччиною та Румунією, що узаконили домовленості Й. Сталіна з лідерами США та Великої Британії (про зміст цих домовленостей ви дізнаєтеся з наступного параграфа). Після приєднання радянським режимом до України в 1954 р. Криму, про що ви також дізнаєтеся далі, територія УРСР залишалася незмінною.

ВИСНОВКИ

  • У цьому році вивченням другого періоду Новітньої історії України ви завершите розгляд систематичного курсу її минулого.
  • Цей період вітчизняної історії містить чимало важливих подій, однак найбільш знаковою серед них стало здобуття Україною незалежності.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Назвіть хронологічні межі другого періоду Новітньої історії України. 2. На які частини поділяється другий період Новітньої історії України? 3. Які ключові події можна виділити в історії України цього періоду? 4. Коли було проголошено незалежність України? 5. Наведіть приклади прояву науково-технічної революції та глобальних проблем людства за матеріалами вивчення інших предметів. 6. Укажіть кількість населення республіки станом на 1950 р.

7. Дайте коротку характеристику другого періоду Новітньої історії України. 8. Якими були загальні тенденції розвитку тогочасної світової історії? 9. Охарактеризуйте територію та населення України в післявоєнний період. 10. Порівняйте територію та населення України на початку першого періоду та початку другого періоду Новітньої історії України.

11. Покажіть на карті атласу територію України станом на 1945 р. та назвіть держави, які були її сусідами. 12. Обговоріть у малих групах. Визначте, які уроки Другої світової війни стали для України найважливішими. Поясніть свою точку зору. 13. Зверніть увагу на висновки до параграфа. Поясніть їх зміст, наводячи факти з підручника. (Надалі таку вправу доцільно виконувати після опрацювання кожного параграфа з метою самоперевірки.)

14. Підготуйте навчальний проект на тему «Друга світова війна в історичній пам'яті українців та інших європейців: спільне й відмінне».

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст