Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Гісем

§ 6. Влада й суспільство в Давньому Єгипті та Месопотамії

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ:

• навчитися характеризувати суспільства найдавніших цивілізацій;
• отримаєте відомості про те, як природні умови впливали на господарство давніх людей;
• розвиватимете навички індивідуальної, парної та групової роботи.

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Хто став першим правителем об'єднаного Давнього Єгипту?
• 2. Кого називають монархом? Як, на думку істориків, з'явилися перші монархи?
• 3. Хто такі жерці? Якими були їхні заняття?

1. Суспільство Стародавнього світу

Суспільство Стародавнього світу називають аграрним (землеробським), тому що воно формувалося навколо землі. Суспільство поділялося на верстви.

Найнижчими в ієрархії були раби. Ними здебільшого ставали полонені й ті люди, які потрапили в рабство через борги або як покарання за щось. Вони виконували різні роботи: на будівництві, у сільському господарстві, могли працювати в будинках заможних людей як слуги тощо. Загалом у Давньому Єгипті та Месопотамії рабів було небагато.

Селяни були найчисленнішою верствою. Вони вирощували зерно, лагодили дамби й канали, під час розливу Нілу їх могли залучати до робіт на великих будівництвах. Селяни сплачували податки зерном та іншими продуктами харчування.

СКЛАД СУСПІЛЬСТВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

СЛОВНИК

Податки — платежі, які сплачує населення до державної скарбниці.

Обробіток землі. Давньоєгипетський розпис на стіні гробниці. Нижче зображені плодові дерева.

• Хто в Давньому Єгипті обробляв землю?

Ювелір за роботою. Фрагмент розпису давньоєгипетської гробниці.

Давньоєгипетська скульптура писаря, створена у 2600—2350 рр. до н. е. Лувр (Париж).

Шумерська ліра, прикрашена золотою головою бика — досконалий виріб давніх майстрів. Британський музей (Лондон). Її було знайдено на розкопках поблизу міста Ур у похованні цариці Пуабі. Вік пам'ятки — майже 4,5 тис. років.

Давньоєгипетська пляшка з кольорового скла. Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку (США). Такі речі були дуже коштовними. Серед іншого в таких пляшках могли зберігати пахощі.

Ремісники виготовляли повсякденні товари для всієї країни. Освічені люди були чиновниками. Вони збирали податки, вершили суди, вели різноманітні записи, контролювали виконання великих робіт, таких як будівництво, ремонт дамб і каналів.

Окремо серед чиновників виділялися писарі. Їх дуже поважали в суспільстві. Вони рахували податки, майно, вели записи при храмах, архівах, війську, судах, скарбниці, палаці фараона.

Ще вище в ієрархії перебували жерці та жриці. Вони були хранителями знань, проводили релігійні обряди в храмах, лікували хворих, спостерігали за зірками й небесними тілами. Саме жерці склали перші календарі. У Месопотамії вірили, що жерці можуть вилікувати людину, вигнавши з її тіла злих духів. Храмам належали великі земельні володіння, на яких працювали селяни.

Давньоєгипетський жрець.

ЦІКАВО ЗНАТИ

ДЕНЬ ЄГИПЕТСЬКОГО ЖЕРЦЯ

Щодня жерці голили голову та здійснювали ритуальні омовіння, змінювали одяг. Тільки після цього вони могли відвідати святилище, де в спеціальній шафі зберігалася золота статуя божества, перед якою вони падали на коліна й молилися. Жерці мили ці статуї, змінювали їхній одяг, обкурювали пахощами та залишали пожертви у вигляді фруктів. Виходячи зі святилища, жрець підмітав за собою сліди.

Статуя Гудеа, правителя шумерського міста Лагаш у 2142—2116 рр. до н. е. Лувр (Париж).

Вбрання шумерської цариці Пуабі, XXVII ст. до н. е. Сучасна реконструкція.

Представники знаті часто були чиновниками та управляли окремими володіннями або частинами війська від імені монарха. Також вони мали великі земельні ділянки, які обробляли селяни.

На верхівці ієрархії стояли монарх і його найближчі родичі. У шумерів монарха називали лугалем, а в Давньому Єгипті — фараоном.

• 1. Яка верства була найчисленнішою в Стародавньому світі? 2. Як називали верховного правителя Давнього Єгипту?

Символи влади фараона. Фараон мав необмежену владу, встановлював закони та керував військом. Єгиптяни вважали фараона живим богом на землі.

2. Закони Хаммурапі

У II тис. до н. е. набув розквіту Вавилон — місто Месопотамії, що багатіло завдяки вигідному розташуванню на перетині торговельних шляхів. Один із правителів Вавилона — Хаммурапі (1810—1750 рр. до н. е.) — силою об’єднав усю Месопотамію. Так виникло могутнє Вавилонське царство.

За правління Хаммурапі створили збірку законів, яку називають Кодексом Хаммурапі. Це не були перші писані закони, але завдяки тому, що вибитий на кам’яній стелі текст Кодексу Хаммурапі добре зберігся, історики змогли багато дізнатися про устрій і правила тогочасного суспільства.

СЛОВНИК

Кодекс — збірка правил, законів за певною темою.

Стела — плита, зазвичай із каменю, на якій висічено тексти або зображення.

Кодекс Хаммурапі регулював різні сторони життя населення Вавилона: покарання за злочини, грошові питання, сімейне життя тощо.

Головний принцип кодексу звучав як «око за око», який означав, що винуватець мас заплатити такою самою мірою, якою зашкодив. Якщо людина вкрала майно, то мусила відшкодувати власнику його вартість; якщо вона вибила іншій око, то око мас втратити й вона також тощо.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Принцип «око за око» стосувався лише рівних за становищем людей. Якщо ж постраждалий посідав вище становище (наприклад, селянин завдав шкоди чиновнику), то винуватця карали набагато суворіше. Так, за один удар, завданий знатній людині, людину нижчого походження карали 60 ударами.

Завдяки кодексу дослідники дізналися про те, як було влаштоване вавилонське суспільство. Населення Вавилона поділялося на три великі групи: 1) повноправних — людей, які володіли земельними наділами; 2) тих, хто отримував землю або знаряддя праці від держави і в обмін за це мав працювати на неї; 3) рабів.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із Кодексу Хаммурапі

Якщо людина недбало укріпила дамбу на своїй землі, у ній утворився пролом, і вода затопила поле сусідів, то людина, у чиїй дамбі виник пролом, має відшкодувати збитки від втраченого сусідами врожаю.

• Як за допомогою цього уривка можна довести, що в давньому суспільстві добробут людини залежав не тільки від неї самої?

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Назвіть верстви стародавніх суспільств в ієрархічному порядку.

2. Яка роль у стародавніх суспільствах відводилася селянам? За допомогою методу «Прес» спростуйте або підтвердіть твердження, що вони були основою тогочасних землеробських суспільства.

3. Давньоєгипетських чиновників часто називають писарями. Як ви думаєте, чому виникла така назва?

4. Робота у парах. Перший учень/учениця дає коротку характеристику представнику / представниці певної верстви давньоєгипетського або месопотамського суспільства, другий має його / її за цим описом відгадати. До прикладу: був хранителем знань, а також посередником у спілкуванні між богами та людьми (Відповідь: жрець).

5. Назвіть основний принцип Кодексу Хаммурапі.

6. Висловіть припущення, з якою метою, на вашу думку, Хаммурапі наказав створити кодекс законів?

7. За допомогою ілюстрацій розмістіть у правильному порядку етапи виготовлення папірусу.

Довідка. Спресований аркуш розрівнюють камінцем; стебла папірусу нарізають тонкими смужками; смужки вкладають рядами, щоб утворився аркуш; аркуш накривають дошкою, по якій стукають дерев’яним молотком, щоб смужки склеїлися.

Єгипетські писарі, жерці та чиновники писали на папірусі. Його виготовляли ремісники зі схожої на очерет рослини, яка теж називалася папірусом. Із неї також плели кошики, деякі меблі та навіть виготовляли човни.