Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Гісем

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Підсумки курсу

Цього навчального року ви вивчали одразу два дуже тривалих періоди історії людства — Первісну історію та історію Стародавнього світу. За цей час ви ознайомилися з деякими цивілізаціями Стародавнього світу (Месопотамії, Єгипту, Індії, Китаю, античною цивілізацією). Ви мали змогу довідатися і про інші племена й народи, зокрема, наших предків — слов’ян.

Як ви вже знаєте, ознакою існування цивілізації є держава, а держава не може існувати без законів. Вони впорядковують її життя, визначають правила відносин влади й народу.

• 1. Пригадайте, у якій державі було укладено закони Хаммурапі. Яким був їхній основний принцип? 2. Складіть власне визначення поняття «закон». Що трапилося б, якби люди спробували жити без законів?

У дечому закони різних держав і різних часів можуть відрізнятися між собою, адже їх створювали на уявленнях про добро і зло, користь і шкоду для різних людських спільнот.

Наведіть приклади відомих вам законів в Україні.

Закони закріплюють певні права і свободи, дотримання яких обіцяє держава. Так, наприклад, у Давньому Римі закони давали римським громадянам ті права, яких не мала решта населення, а посада народного трибуна була створена спеціально для захисту плебеями своїх прав.

Закони регулювали й поняття громадянства. За сучасним визначенням, громадянами називають тих людей, які належать до постійного населення певної держави та підпорядковуються її законам. Вивчаючи історію Стародавнього світу, ви знайомилися з поняттям громадянства. Лише громадяни мали право брати участь у політиці — управлінні державою.

• Чи є ви громадянином (громадянкою) України? Дізнайтеся, хто може ним (нею) стати.

Громадянами називали жителів грецьких полісів і певні групи населення Риму. Тогочасне визначення громадянства відрізнялося від сучасного. Наприклад, громадянами Давніх Афін могли бути лише чоловіки старше 18 років, чий батько теж був громадянином, а мати — жителькою Афін.

• 1. Висловіть припущення, чому саме такі вимоги до набуття громадянства існували в Афінах. 2. Пригадайте, хто міг вважатися громадянином у Давньому Римі. Порівняйте античне розуміння поняття «громадянин» із сучасним. Що спільного, а що відмінного ви можете назвати?

Табличка із законами Ур-Намму — найдавнішою відомою збіркою законів. Кінець ІІІ тис. Пам'ятка зберігається в Національному археологічному музеї Стамбула (Туреччина).

Політичний лад, за якого громадяни беруть участь в управлінні державою, мас назву демократія. Саме поняття виникло ще в Давній Греції, і зараз ми кажемо, що та чи інша країна є демократичною. Уявлення та розуміння, що таке демократія, змінилося із часом.

1. Поясніть, у чому, на вашу думку, полягає суть демократії. 2. Охарактеризуйте політичний лад, який буде протилежним до демократичного.

Виступ оратора в Афінах. Сучасний малюнок.

• Що відбувається на ілюстрації? Як зображена сцена стосується теми демократії?

Для свого існування демократія потребує таких органів влади, до яких входять обрані народом представники. Вони мають виконувати свої обов’язки заради загального блага.

Крім закладення уявлень про державу, закони, різні форми політичного устрою, зокрема демократію, давні цивілізації залишили й інший спадок. Сучасна цивілізація пов’язана з історією Стародавнього світу, звідки беруть початок народи та держави, мови й культури.

Цицерон виступає в римському сенаті (фрагмент фрески). Художник Цезар Маккарі. 1882—1888 рр.

1. Чи був Рим демократичною державою (в античному розумінні)? У який період? 2. За допомогою методу «Оберіть позицію» визначте, чи можна стверджувати, що публічні обговорення тих чи інших державних питань є необхідною умовою демократії?

Сучасна європейська цивілізація багато в чому ґрунтується на античному спадку. Крім права й політики, вона перейняла одну зі світових релігій, яка зародилася в її межах, — християнство. Інші релігії, що виникли в Стародавньому світі, теж стали його спадком. Так, у країнах Східної Азії, передусім у Китаї та Японії, послуговуються конфуціанськими нормами, а в Південно-Східній Азії поширений буддизм.

Давні люди почали збирати та впорядковувати знання про світ, які стали підґрунтям для появи математики, фізики, астрономії, медицини, історії та філософії. Сама філософія зародилася в Давній Греції, де мудреці — філософи — намагалися зрозуміти природу речей та те, якими мають бути світ і людина.

Зображення коня з печери Ласко у Франції доби палеоліту.

• Коли, на вашу думку, виникло мистецтво?

Давньогрецька мармурова статуя богині перемоги Ніки Самофракійської, створена в період еллінізму.

Пам'ятка зберігається в Луврі, Париж (Франція).

Стародавній світ подарував людству ще один дуже важливий і цінний винахід — календар. Ми користуємося ним і досі (щоправда, дещо вдосконаленим у XVI ст.). Проте це не було єдиним його досягненням. Календар створили для потреб землеробів, а саме землеробство виникло в період, який ви вивчали, близько 10 тис. років тому. Пізніше з’явилося зрошувальне землеробство, яке дало людству можливість забезпечувати себе харчуванням у менш родючих регіонах.

Античний спадок мав великий вплив на розвиток європейського мистецтва. Наприклад, далеким предком сучасного європейського театру був давньогрецький, а самі театри й амфітеатри, тисячі років тому збудовані греками та римлянами, зараз реконструйовані та використовуються для різноманітних концертів, вистав.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Поясніть поняття «держава», «демократія», «громадянин», «закон».

2. Перелічіть цивілізації, із якими ви знайомилися протягом цього курсу. До однієї з них (на вибір) створіть колаж, який би демонстрував її найяскравіші пам’ятки та перелік унікальних характерних рис.

3. Коли на території України поширилася трипільська археологічна культура? Дайте їй коротку характеристику. Укажіть, коли тут мешкали племена — предки індоєвропейців. Яким був їхній спосіб життя?

4. У чому полягала відмінність між способами життя населення лісостепової та степової зон на території сучасної України?

5. Наведіть приклади взаємодії народів і племен, що мешкали на території України, зі стародавніми цивілізаціями.

6. За допомогою методу «Синтез думок» обговоріть, якими досягненнями Первісних часів і Стародавнього світу ми користуємося досі.