Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Гісем
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 31. Римська республіка. Римське право
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ:
- дізнаєтеся, як була влаштована система управління Римською республікою, що таке римське право;
- ознайомитеся з результатами боротьби плебеїв і патриціїв;
- розвиватимете навички індивідуальної та проєктної роботи.
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Які органи влади існували в Римі монархічного періоду?
- 2. Чим уславилися різні римські рекси?
1. Система управління Римської республіки
Римська республіка існувала з 509 до 27 р. до н. е. Римські роди об’єднувалися в курії. Десять курій, у свою чергу, становили трибу, яких у місті налічувалося три. Усі чоловіки однієї з 30 курій, здатні носити зброю, утворювали так звану Коміцію курій. Саме вона після вигнання останнього рекса всю повноту його влади передала до рук двох консулів, що змінювалися щороку. Один із них керував військом, доки інший перебував у Римі.
У разі крайньої небезпеки, наприклад воєнної загрози, запроваджувалася посада диктатора. Йому передавалася вся влада над містом та армією (навіть над життям і смертю громадян) на термін до шести місяців.
Римський сенат розглядав закони, які потім мали затвердити народні збори, керував відносинами з іншими державами, скарбницею, наглядав за діяльністю інших посадовців. Рішення сенату мали силу закону.
Усі виборні посади (магістрати) в Римській республіці не оплачувалися. Це був громадський обов’язок.
• 1. Хто і як управляв Римською республікою? 2. На який період у Римі обирали магістратів?
Обговорення в сенаті. Художник Северіно Баральді.
2. Боротьба плебеїв і патриціїв
Після створення республіки всі виборні посади прибрали до своїх рук патриції. Це одразу позначилося на становищі плебеїв. Вони були зобов’язані служити в армії, проте не тільки не брали участі в управлінні республікою, але й потрапляли в рабство за борги.
• Чому між плебеями й патриціями точилася боротьба? Чи можна додати ще якісь причини?
Прагнення плебеїв мати рівні права з патриціями спричинило тривалу боротьбу. На знак протесту плебеї масово виїжджали з міста. Як наслідок, Рим залишався без армії, ремісників, торговців тощо. Особливо це було відчутно під час чергової війни Риму в 494 р. до н. е. Зрештою патриції пішли на поступки. Плебеї отримали право щорічно обирати народних трибунів (спочатку двох, а згодом — десятьох). Вони мали право накласти заборону — вето — на рішення консулів і сенату.
СЛОВНИК
Народні трибуни — посадовці, обрані з-поміж плебеїв, які обстоювали їхні інтереси та захищали від свавілля патриціїв.
Вето (у перекладі з латини — забороняю) — заборона, яка накладається на прийняття того чи іншого рішення.
Особа народного трибуна оголошувалася священною і недоторканною. Народні трибуни зобов’язувалися постійно тримати двері будинку відчиненими для громадян, які потребували захисту, і не залишати Рим більше ніж на добу.
Наступною поступкою плебеям стало укладення писаних законів у 449 до н. е. їх викарбували на 12 дошках і виставили на головній площі Риму — Форумі. В історії вони відомі під назвою «Закони XII таблиць». Тепер для всіх громадян незалежно від походження існував один закон.
Зміни, що сталися в суспільстві, сприяли примиренню між патриціями й плебеями, зміцненню влади та єдності держави.
Із часом соціальне становище римлян почало залежати від розмірів їхнього майна та здобутків, а не від походження. Найзаможніших римлян називали нобілями. Вони могли походити з родин як патриціїв, так і плебеїв.
Мармурова статуя римського патриція. У руках він тримає погруддя своїх предків.
Для того щоб стати нобілем, потрібно було принаймні один раз бути обраним на посаду вищого магістрата. Менш заможні сім’ї, майно яких оцінювали в понад 200 тис. сестерціїв (срібна монета), утворювали верству вершників. Решту вільного населення Рима відносили до плебеїв.
• Пригадайте, хто запровадив перші писані закони. Чи мають вони спільні риси із «Законами XII таблиць»?
3. Римське право
У житті Давнього Риму важливу роль відігравало право. Саме правові норми стали основою для примирення в суспільстві. Основою для формування римського права були «Закони XII таблиць». Однак вони не могли врегулювати всі відносини, що виникали між людиною та державою, між людьми. Тому преторам доводилося самостійно їх тлумачити та записувати свої пояснення (ці документи мали назву едикти преторів). Усе це разом утворювало систему законів — законодавство.
У II ст. н. е. за імператора Адріана всі едикти були зведені до одного документа — Вічного едикту.
• Що називали Вічним едиктом?
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Норми римського права (уривки)
• Благо народу — це найвищий закон.
• Кожна країна має свої закони.
• Нікого не виправдовує незнання закону.
• Ніхто не може бути покараний двічі за той самий злочин.
• Ніхто не може бути суддею у власній справі.
• Немає такого закону, який би сподобався всім.
• Договори слід виконувати.
• Під час війни закони мовчать.
• Один свідок — це не свідок.
• Слід вислухати і протилежну сторону.
Обговоріть у групі наведені норми римського права.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Підрахуйте, як довго тривав період Республіки в історії Риму.
2. Установіть відповідність між функціями та назвами органів Римської республіки.
1 Сенат
2 Консули
3 Магістрати
4 Народні збори
- А Затвердження законів
- Б Розробка законів
- В Скликання народних зборів та сенату
- Г Виконання різних функцій, таких як дотримання законів, контроль над скарбницею тощо
3. Латинський термін «республіка» дослівно перекладається як «спільна справа». Яку «спільну справу», на вашу думку, римляни мали на увазі?
4. Які повноваження давала посада диктатора? За яких умов людина в Давньому Римі могла стати диктатором?
5. Чому плебеї почали боротися за свої права? Яким був результат цієї боротьби?
6. Складіть асоціативний кущ до поняття «народний трибун».
7. Проєктна діяльність. Сформулюйте основні вимоги римських плебеїв у вигляді аргументованої промови їхнього представника (народного трибуна) на народних зборах.
8. Кого в Римі відносили до нобілів? Чим нобілі відрізнялися від патриціїв?
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України