Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Гісем

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 2. Мідно-кам'яний вік на території України

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ:

  • дізнаєтеся, як і коли людство навчилося обробляти перші метали;
  • познайомитеся з трипільською археологічною культурою та її пам'ятками;
  • розвиватимете свої навички індивідуальної та колективної роботи з різними джерелами інформації.

ПРИГАДАЙТЕ

  • 1. Коли виникло землеробство?
  • 2. Із якого матеріалу найдавніші люди виготовляли знаряддя праці та зброю?

1. Обробка перших металів

Приблизно в V тис. до н. е. людство почало обробляти перший метал. Ним стала мідь, оскільки її легко плавити й вона досить часто зустрічається в природі. Трохи пізніше людство навчилося обробляти золото та срібло.

Із міді виготовляли прикраси, а також знаряддя праці, які з каменю було неможливо зробити. Проте мідь — м’який метал, тому не для всіх виробів він підходив. Наприклад, наконечники стріл усе ще були кам’яними, та й загалом кам’яні знаряддя праці переважали мідні. Тому період в історії людства, коли воно користувалося виробами з міді та каменю, має назву мідно-кам’яний вік — енеоліт.

Мідні знаряддя праці, що зберігаються в Музеї історії та археології міста П'ятра-Нямц (Румунія). Вони були виготовлені близько IV тис. до н. е.

У мідно-кам’яний вік відбулася ще одна важлива зміна: скотарство відокремилося від землеробства. Це називають першим суспільним поділом праці. У лісостеповій смузі мешкали люди, що переважно займалися землеробством, а в степовій — скотарством; останні регулярно переганяли свою худобу на нові пасовища (відгінне скотарство).

Як за часів енеоліту відрізнялося життя землеробів від життя скотарів?

2. Трипільська археологічна культура

На українських землях у період енеоліту розселилися носії трипільської археологічної культури. Поселення цієї культури також були на території сучасних Молдови та Румунії.

ЦІКАВО ЗНАТИ

У 1884 р. поблизу села Кукутень у Румунії було знайдено поселення невідомої раніше археологічної культури. У 1893 р. поблизу села Трипілля на Київщині В. Хвойка відкрив пам'ятки цієї самої культури, яка в сучасній Україні відома як трипільська. Пам'ятки трипільської культури знаходять у Румунії, Молдові, Україні, а її міжнародна назва — Кукутень-Трипілля.

• Поясніть, як утворилася назва Кукутень-Трипілля.

Вікентій Хвойка — український археолог чеського походження. У 1893 р. він відкрив перше поселення трипільської культури на території України поблизу села Трипілля на Київщині.

Реконструкція кабінету В. Хвойки в Музеї Вікентія Хвойки в селі Халеп'я (Київська область). На столі — модель трипільського «бінокля».

Основу господарства трипільської культури становило землеробство. Спочатку для обробітку землі використовували мотику, згодом почали обробляти землю за допомогою рала, яке тягнули воли. Це означало перехід від мотичного до орного землеробства. За допомогою рала можна було глибше зорювати більші площі.

Коли земля виснажувалася, трипільці залишали своє поселення та переходили на нове місце. Це відбувалося один раз на 50—70 років.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Першою неолітичною культурою на території України була буго-дністровська археологічна культура (II—VI тис. до н. е.).

Трипільці вирощували пшеницю, просо, овес, ячмінь і горох, коноплі, із волокон яких робили тканину, плодові дерева (персики та аличу), а також виноград, розводили велику рогату худобу, свиней, кіз, овець. Важливу роль відігравало й полювання (на оленів, турів, кабанів тощо).

РОЗСЕЛЕННЯ ТРИПІЛЬСЬКИХ ПЛЕМЕН

Розгляньте карту. Назвіть археологічні культури, що існували одночасно з трипільською. Укажіть, у яких регіонах України набула поширення трипільська культура.

Трипільці здебільшого селилися на високих берегах річок. Каркас будинків був із дерев’яних стовпів, стіни плели з лози, які зверху вкривали шаром глини і прикрашали розписами. Дахи були солом’яними або очеретяними. Усередині для опалення та приготування їжі ставили круглі глиняні печі. Будинки трипільців могли мати два або й більше поверхів.

У поселеннях ряди будинків розміщувалися по колу в кілька рядів. Для захисту від диких звірів поселення огороджували.

Трипільські поселення могли бути різних розмірів: від кількох десятків до тисяч будинків. Найбільші трипільські поселення називають протомістами. На території України їх було знайдено поблизу сучасних сіл Майданецьке, Тальянки, Доброводи (Черкаська область).

У III тис. до н. е. колись велика трипільська культурна спільнота занепала, а на її місці постали нові археологічні культури.

1. Чому трипільці були змушені раз на 50—70 років переселятися на нове місце? 2. Як називають великі трипільські поселення?

Трипільський горщик, що зберігається в Київському обласному археологічному музеї.

Трипільський посуд, що зберігається в історико-культурному заповіднику «Трипільська культура» (село Легедзине, Черкаська область).

• Спираючись на ілюстрації та, за потреби, додаткові джерела, охарактеризуйте трипільську кераміку.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Трипільська культура відома своєю розписною керамікою. Трипільці не використовували гончарний круг, проте вміли обпалювати посуд так, щоб він у процесі не вкривався кіптявою.

• Ознайомтеся з артефактами трипільської культури на онлайн-платформі http://tripillya.com/. Назвіть, які особливі риси були притаманні виробам трипільських майстрів, зокрема кераміці (розмір, форма, колір, візерунок тощо).

Реконструкція зовнішнього вигляду двоповерхового трипільського житла в Історико-культурному заповіднику «Трипільська культура». Цей заповідник розміщено в селі Легедзине. Неподалік нього було знайдено одне з найбільших трипільських протоміст Тальянки (за назвою сусіднього села). У ньому було майже 3 тис. будівель, де мешкало, за підрахунками дослідників, близько 15 тис. осіб.

3. Степ

Одночасно з існуванням трипільської культури в степовій частині України була поширена середньостогівська археологічна культура. Основним заняттям племен цієї культури було скотарство, вони розводили переважно коней, а також овець, кіз і свиней. Існує думка, що саме ці люди приручили коня. Скотарство було відгінним: влітку тварин випасали далеко від постійних поселень, а взимку — поблизу них. Також тут займалися землеробством, полювали та рибалили.

Середньостогівський керамічний посуд мав гостре дно.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Чому мідно-кам’яний вік (енеоліт) дістав таку назву?

2. Чому мідь, золото й срібло стали першими металами, які людина почала обробляти?

3. Чим, на вашу думку, відома трипільська археологічна культура?

4. Робота в парах. Обговоріть та опишіть господарське життя трипільців. За потреби скористайтеся додатковими джерелами.

5. Здійсніть віртуальну екскурсію до Київського обласного археологічного музею (село Трипілля): http://koam.com.ua/. Підготуйте розповідь за запитаннями:

1) Як одягалися трипільці?

2) Якими були трипільські житла?

3) Яким був раціон трипільців?

6. Дослідницьке завдання. 1) За допомогою вправи «Мозковий штурм» у малих групах висловіть припущення, якими могли бути причини занепаду трипільської спільноти. 2) За допомогою додаткових джерел дізнайтеся, які можливі причини цього містяться в історичних дослідженнях. Чи збіглися ваші думки та думки вчених? Яку версію ви вважаєте найбільш вірогідною?