Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Гісем

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 24. Персько-грецькі війни. Розквіт демократії в Афінах за правління Перікла

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ:

  • дізнаєтеся, які події увійшли в історію під назвою персько-грецьких війн;
  • ознайомитеся з афінською демократією в період розквіту;
  • отримаєте змогу на історичних прикладах обговорити поняття патріотизму.

ПРИГАДАЙТЕ

  • 1. Які території охоплювала імперія Ахеменідів?
  • 2. Як перси поводилися із завойованими територіями?

1. Причини й початок війн

У 546 р. до н. е. Персія завоювала Малу Азію, де розташовувалися численні грецькі поліси. У 499—494 рр. до н. е. вони підняли повстання проти влади персів, яке було жорстоко придушене. Перси прагнули далі розширити межі своїх володінь, а також покарати Афіни за підтримку повстанців. Для того щоб мати сухопутний шлях до Греції, у 492—490 рр. до н. е. перси завоювали північні області Греції — Фракію та Македонію, а також спробували розгромити Афіни.

Перський воїн.

У 490 р. до н. е. перське військо, яке висадилося в Аттиці, зустрілося з афінянами біля містечка Марафон. Відбулася Марафонська битва, у якій афіняни із союзниками потужним ударом примусили переважаюче перське військо рятуватися втечею.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Згідно з давньогрецьким переказом, грецький воїн на ім'я Фідіпід після завершення Марафонської битви пробіг від Марафона до Афін 42 км, щоб сповістити про перемогу греків над персами. Добігши до Афін без жодної зупинки, він встиг вигукнути: «Радійте, афіняни, ми перемогли!» — і помер. На знак пам'яті про цю подію на Олімпійських іграх почали проводити змагання з бігу на марафонську дистанцію — 42 км.

2. Грецьке та перське війська

Грецьке та перське війська дуже різнилися між собою. Перське військо складалося з легкоозброєних найманців, переважно лучників, які не були дисциплінованими. Виняток становив загін із 10 тис. осіб, яких називали «безсмертними», тому що місце загиблого воїна одразу займав новий воїн. Значну роль також відігравала перська кіннота, адже перси за походженням були кочівниками.

Грецький воїн — гопліт.

Грецьке військо, по суті, було пішим ополченням, адже складалося із громадян полісів. Вони билися в щільному бойовому порядку, який мав назву фаланга.

Грецька фаланга. Сучасний малюнок

СЛОВНИК

Ополчення — військо, яке скликається на певний час із населення, здатного тримати зброю.

Грецький піший воїн — гопліт — був озброєний триметровим списом і залізним мечем. Найсильніше піше військо з усіх полісів мала Спарта.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Фаланга складалася з восьми шеренг воїнів-гоплітів, із яких у бій вступали лише перші дві, а решта була в резерві.

3. Вторгнення Ксеркса

У 481 р. до н. е. представники 30 грецьких полісів зібралися на раду. На ній було вирішено, що вони спільно оборонятимуться від персів. Командування взяли на себе воєначальники Афін і Спарти.

У 480 р. до н. е. перське військо під командуванням царя Ксеркса переправилося через протоку Геллеспонт (сучасна назва — Дарданелли) та рушило на південь. Для того щоб дістатися Афін і Спарти, перське військо могло пройти лише одним шляхом — через вузьку Фермопільську ущелину. Греки знали про це. Тому вони виділили частину війська, щоб перекрити прохід через неї. Це дозволяло невеликим грецьким силам під керівництвом спартанського царя Леоніда протягом трьох днів стримувати набагато більше військо персів (проте ціною власного життя).

Перський цар Ксеркс.

Грецький бойовий корабель. Сучасний малюнок.

Одночасно із цим тривала морська битва на мисі Артемісій, де грецький флот стримував перський, що мав кількісну перевагу. Під натиском перського війська греки були змушені відступити. Перський флот наступав і майже оточив грецький біля острова Саламін поблизу Афін. Проте, добре знаючи особливості вузьких проток між островом і материковою Грецією, греки зуміли розгромити перський флот. Саламінська битва стала переломним моментом у персько-грецьких війнах. Дізнавшись про поразку, Ксеркс наказав основним силам відступати, але залишив у Беотії частину свого війська. Тут воно перезимувало, але влітку 479 р. до н. е. було розгромлене об’єднаним військом афінян і спартанців під Платеями. Це була остання битва персько-грецьких війн на території Греції.

Назвіть дві визначні морські та дві сухопутні битви персько-грецьких війн.

4. Завершальний етап війн

Переможні для Греції Саламінська битва та битва під Платеями дали можливість грецьким військам перейти в наступ. Упродовж наступних 30 років греки відвойовували в персів острови й береги Егейського моря, здійснювали походи на Кіпр та в Єгипет.

Вирішальним у переході греків у наступ стало створення могутнього флоту, яким керували Афіни. Навколо них об’єдналися сотні інших полісів. Це об’єднання отримало назву Делоський союз, або Афінський морський союз. Спільними силами греки вигнали персів зі своїх земель і перенесли бойові дії на територію Персії.

Війна за відстоювання незалежності Греції перетворилася на війну між двома державами за панування у Східному Середземномор’ї. Успіх належав то одній, то іншій стороні. Нарешті в 449 р. н. е. греки та перси уклали Каліїв мир (за іменем голови грецької делегації), за яким Персія:

  • зберігала острів Кіпр;
  • відмовлялася від островів і малоазійського узбережжя Егейського моря;
  • перським кораблям було заборонено з’являтися в Егейському морі.

Для греків війни з персами мали велике значення. З одного боку, вони згуртували населення Греції, могутність Афін і Спарти значно зросла. Проте водночас розпочалася епоха суперництва між цими двома полісами за домінування в Елладі.

Чим закінчилися персько-грецькі війни?

ПЕРСЬКО-ГРЕЦЬКІ ВІЙНИ

Простежте за картою перебіг персько-грецьких війн. На яких землях відбувалися бойові дії? Де відбулися найбільші битви? Якою була мета війни для Персії, а якою — для Греції?

5. «Золотий вік» Афін за Перікла

Із персько-грецьких війн Афіни вийшли могутньою морською державою, що мала великий вплив на інші поліси. Вони контролювали скарбницю Делоського союзу. Цей поліс став політичним, економічним і культурним центром Греції. Значну роль у піднесенні Афін відіграв державний діяч Перікл.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Перікл походив зі знатного роду. Завдяки авторитету та підтримці народних зборів фактично правив Афінами від 462 до 429 р. до н. е.

У першу чергу Перікл прагнув зміцнити економічну могутність міста, перетворивши його на осередок торгівлі. Він наказав збудувати «Довгі мури», які поєднали Афіни з портом Пірей. Як наслідок Афіни стали одним із найбільших торговельних міст Середземномор’я.

«ДОВГІ МУРИ» МІЖ АФІНАМИ ТА ПІРЕЄМ

Перікл.

Також Перікл завершив формування афінської демократії, здійснивши два важливих нововведення:

  • запровадив оплату праці посадовців, що відкрило доступ до влади всім громадянам міста;
  • змінив визначення громадянина — тепер ним вважався вільний дорослий чоловік, чий батько також був громадянином, а мати — жителькою Афін.

За Перікла було збудовано архітектурний комплекс Афінського Акрополя, центральною будівлею якого став Парфенон — храм покровительки богині міста Афіни. Завдяки масштабному будівництву багато людей отримало роботу, вони стали джерелом політичної підтримки Перікла. Період фактичного правління Перікла називають «золотим віком Афін». Проте завершився він трагічно — епідемією чуми, від якої він сам і помер.

6. Афінська демократія

На середину V ст. до н. е. в Афінах установилася демократія — політичний устрій, за якого громадяни самі ухвалювали закони й жили за ними. Участь в управлінні полісом була добровільною. Демократичне управління забезпечували органи влади.

Народні збори — еклезія — голосуванням приймали закони й рішення про початок і припинення війни. Будь-який громадянин Афін міг узяти участь у народних зборах та запропонувати свій закон, а також відкрито висловити свою думку щодо обговорюваних питань. Рішення ухвалювалося громадянами, які прийшли на збори.

До складу громадського суду — геліеї — входило 6 тис. громадян. У геліеї розглядали судові справи, а також остаточно затверджували закони.

Рада п’ятисот — Буле — складалася з довільно обраних 500 громадян — по 50 від кожної філи. Вони створювали закони, які потім розглядали на еклезії.

ОРГАНИ ВЛАДИ В АФІНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ

Хто був джерелом влади за такого управління?

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Чому Персія розпочала війну проти грецьких полісів?

2. Яка битва була переломною в персько-грецьких війнах? Чому саме вона? У якому році відбулася ця битва?

3. Складіть таблицю «Основні битви персько-грецьких війн».

4. Дайте короткі відповіді на запитання.

1) За якого перського царя почалася війна з греками?

2) Чому битву назвали Марафонською?

3) У якій битві відзначилися 300 спартанців?

4) Після якої битви перси залишили територію Греції?

5) Яку назву отримав мир між персами й греками?

5. Висловіть припущення, чому перси, маючи кількісну перевагу, не змогли здолати греків? Укажіть якомога більше причин.

6. Чому історики стверджують, що за часів Перікла в Афінах відбувся розквіт демократії?