Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Гісем

§ 13. Цивілізація Давнього Китаю

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ:

• дізнаєтеся, у яких природних умовах зародилася цивілізація Китаю;
• ознайомитеся з тим, як було влаштоване давньокитайське суспільство;
• зможете характеризувати давньокитайське господарство та суспільство, за потреби порівнювати їх з іншими цивілізаціями.

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Назвіть цивілізації, які виникли в долинах великих річок.
• 2. Чому Ашока намагався запровадити по всій країні єдину релігію? Чи вдалося йому втілити цей задум?

1. Природні умови Китаю

Від гір Паміру та Гімалаїв на заході до Тихого океану на сході розкинулися безмежні простори, якими протікають дві великі річки — Хуанхе на півночі та Янцзи на півдні. Природа цих земель дуже різноманітна. На заході здіймаються гори, величезні площі займають пустелі, а на північному сході — родючі рівнини. На півночі клімат холодний, зими тут морозні та сніжні, а на півдні ростуть тропічні ліси.

Тут проживало багато різних племен, які із часом сформували багатоманітну цивілізацію Китаю.

Гори та пустелі на заході були своєрідною природною перешкодою для активних зв’язків Китаю з державами й народами на заході.

• Назвіть дві найбільші річки Китаю.

2. Господарство

Перші землеробські поселення на території Китаю були зосереджені в долині річки Хуанхе. Ці землі було відносно легко обробляти простими знаряддями. Проте щорічні розливи річки завдавали чимало шкоди, затоплюючи все навколо. На рівнинах півночі вирощували просо, а на півдні, у долині Янцзи, — рис. Згодом він перетворився на основну харчову культуру Китаю. Також тут навчилися вирощувати чай і вміли виготовляти особливу тканину — шовк.

Річка Хуанхе. Сучасний вигляд. Хуанхе часто змінювала своє русло, тому її називали «річкою, що блукає», а через колір води — «жовтою річкою».

Південь Китаю, куди виганяли людей як покарання. У давні часи цей регіон вважався диким краєм із непрохідними лісами, населеними небезпечними дикими тваринами.

Річка Янцзи. Сучасний вигляд.

Один із пустельних регіонів у Китаї. Сучасний вигляд.

У III тис. до н. е. місцеве населення навчилося виплавляти мідь, у II тис. до н. е. — бронзу, а в VII ст. до н. е. — залізо. Також здавна китайський народ виготовляв вироби з бамбуку та світло-зеленого виробного каміння — нефриту.

• Яку зернову культуру вирощували на півночі Китаю, а яку — на півдні?

Рисові поля в Китаї. Сучасний вигляд.

Висаджування рису. Сучасний вигляд.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Рис можна вирощувати різними способами. У Китаї паростки рису висаджують у заповнені водою заглиблення, які зазвичай створюють на пагорбах. Такий спосіб вирощування рису залишається незмінним протягом тисячоліть, але він значно змінює природний ландшафт.

Шовкову тканину ткали з ниток, отриманих із розмотаного кокона гусениці тутового шовкопряда.

Бронзовий ритуальний котел, II тис. до н. е. Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку (США).

Нефритова фігурка бика, II тис. до н. е. Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку (США).

3. Соціальний устрій і влада

Давні китайці називали себе народом хань. Правителем царства, головним жерцем і воєначальником у Давньому Китаї був ван. Він міг віддавати накази будь-якому своєму підданому та вважався власником усієї землі у своїй державі (царстві). Влада вана була спадковою. Селяни та ремісники сплачували податки, які йшли на потреби вана, його двору та війська.

Ван міг дарувати землі своїм придворним. Так формувалася знать, яка володіла численними землями. Вчені люди часто ставали чиновниками та допомагали правителю керувати країною. Чиновниками могли бути лише чоловіки, але іноді жінки, маючи вплив на чоловіків із двору правителя, сприяли ухваленню тих чи інших рішень.

Прості люди працювали на землі, виробляли товари, торгували. У Китаї були і раби, якими ставали військовополонені.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із «Книги Хань» історика Бань Гу (І ст.)

Вчені, фермери, ремісники й торговці — це люди поважних професій. Тих, хто навчається, щоб згодом посісти місце чиновника, називаються ші (вчені). Ті, хто обробляє землю та вирощує зерно, — нонг (селяни). Ті, хто виявляє свої вміння у виготовленні посуду, — гонг (ремісники). Ті, хто перевозить цінні речі та продає необхідне, — це шанг (торговці).

• Чому, на вашу думку, перелічені професії автор вважає такими, що варті поваги?

Усе населення тогочасного Китаю об’єднувалося в роди. Рід був основною одиницею китайського суспільства. За тяжкі злочини карали не лише злочинця, але й весь його рід.

Місто Лінцзі II ст. до н. е. Сучасна реконструкція, розташована в Музеї династії Ци міста Цзибо (Китай).

• Розгляньте реконструкцію і назвіть ключові характеристики тогочасного китайського міста.

ЦІКАВО ЗНАТИ

У Китаї з давніх часів велику роль відводили сім'ї. Зазвичай під одним дахом жили три покоління: дідусі й бабусі, батьки та діти. Головою родини був найстарший чоловік. Дорослі діти відповідали за добробут батьків. Жінки мали коритися спочатку батьку, після одруження — чоловіку та його батькам.

• Порівняйте давньокитайську сім'ю із відомими вам прикладами сучасних сімей. Що спільного, а що відмінного ви можете назвати?

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Користуючись описом природних умов Китаю, у парах складіть його схематичну географічну карту. За бажання порівняйте результати своєї роботи зі справжньою картою. Наскільки ви були точними?

2. Назвіть основні сільськогосподарські культури Китаю.

3. Кого в Давньому Китаї назвали ваном? Які владні повноваження він мав?

4. Назвіть загальні риси устрою давньокитайського суспільства.

5. Якою була самоназва давніх китайців?

6. Складіть асоціативний кущ за темою «Суспільство Давнього Китаю».

7. Робота в групах. Створіть презентацію за темою «Природні умови Давнього Китаю». У висновку висловіть припущення, як такі природні умови могли впливати на розвиток китайської цивілізації.