Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Гісем

Практичне заняття за розділом V. Орієнтування в історичному часі та просторі

Мета: навчитися креслити лінію часу, позначати на ній дати, події, періоди; співвідносити рік зі століттям; навчитися складати хронологічну таблицю за текстом історичних джерел.

Завдання для підготовки до заняття

1. Зробити заготовки лінії часу.

2. Підготувати шаблон хронологічної таблиці.

Пригадайте

1. Що таке історія?

2. Як рухається історичний час: лінійно чи циклічно?

3. Що таке лінія часу?

4. Яку подію використовують для початку відліку часу в історії України?

ХІД РОБОТИ

І. Розв'язання задач за допомогою лінії часу

1. Визначте століття за роком.

907 р., 1198 р., 1368 р., 1830 р., 1918 р., 2001 р.

2. Накресліть лінію часу та позначте на ній Різдво Христове. Зафарбуйте різними кольорами періоди до нашої ери та нашу еру.

3. Позначте на лінії часу роки народження вашого дідуся або бабусі, батька або матері, ваш рік народження. Обчисліть, скільки років живуть ці три покоління разом.

4. Укажіть на лінії часу період вашого навчання у школі (від вступу до закінчення).

5. Позначте різними кольорами на лінії часу періоди:

  • 1) Княжа Русь-Україна — IX—XIII ст.;
  • 2) Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) — XIII — середина XIV ст.;
  • 3) Військо Запорозьке (Гетьманщина) — середина XVI — XVIII ст.;
  • 4) творення нової України, держава Україна — XIX—XXI ст.

6. Визначте тривалість історичних подій.

  • 1) Скільки століть минуло від початку нашої ери?
  • 2) Який рік був раніше: 50 р. до н. е. чи 50 р. н. е.? На скільки років раніше?
  • 3) Який рік буде наступним після 134 р. до н. е.?
  • 4) У 1982 р. населення Києва відзначило 1500 років від заснування міста. У якому році відзначатимуть дві тисячі років від заснування міста?
  • 5) Обчисліть, скільки років розділяють дату хрещення Русі-України (988 р.) і рік вашого народження.

II. Робота із джерелами

Прочитайте текст і складіть хронологічну таблицю за ним.

Текст для опрацювання

Скіфи

На початку VII ст. до н. е. в степи українського Причорномор’я переселилися кочові племена скіфів. Вони витіснили із цих земель племена кіммерійців, які панували тут з XI ст. до н. е. Скіфи — іраномовні індоєвропейські племена, що вийшли із глибин Азії. Вони здійснювали грабіжницькі походи через Кавказькі гори до країн Близького Сходу, доходили аж до Єгипту. Після утворення могутньої Перської держави, яка підкорила Середню Азію, Близький Схід, скіфи були змушені повернутися в Північне Причорномор’я.

Скіфські воїни. Сучасний малюнок

До кінця VI ст. скіфи створили своє державне об’єднання — Велику Скіфію. Близько 450 р. до н. е. у Причорномор’ї побував давньогрецький історик Геродот, який і залишив нам опис тогочасної Скіфії. Багато відомостей про скіфів вчені отримали після розкопок скіфських поховань — курганів (Куль-Оба, Чортомлик, Солоха, Гайманова могила тощо).

Царський скіфський курган у розрізі. Сучасна реконструкція

Скіфи об’єднувалися в кілька племен: царські скіфи (жили між Дніпром і Доном), скіфи-кочівники (жили в причорноморських степах та Криму), скіфи-землероби (проживали в лісостепу на лівому березі Дніпра) і скіфи-орачі (заселяли землі над Бугом). Власне скіфами були лише царські скіфи та скіфи-кочівники. Панівне становище належало царським скіфам. Усе їхнє життя підпорядковувалося законам війни. Звичайне озброєння скіфів: складаний лук зі стрілами, короткий меч (акінак), легкий спис, дротики та щит.

Скіфський меч — акінак

У 512 р. до н. е. скіфи завдали поразки й вигнали зі своїх володінь армію перського царя Дарія І.

Скіфи-землероби та скіфи-орачі займалися землеробством, сплачували данину царським скіфам хлібом і рабами. Зібрану данину скіфи продавали грекам, що у VIII—VI ст. до н. е. заснували свої міста-держави на північному узбережжі Чорного моря (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей та інші). У греків скіфи купували предмети розкоші, вино, посуд, вироби з металу тощо.

Скіфський золотий кубок

Скіфи мали добре розвинені різні ремесла й промисли. Ювелірні вироби скіфських майстрів належать до кращих світових зразків. Найчастіше скіфи зображували оленів, коней, баранів, кішок, левів і фантастичних грифонів (так званий «звіриний» стиль).

У IV ст. до н. е. у скіфів виник конфлікт із Македонським царством. Вирішальна битва відбулася в 339 р. до н. е. Армія македонського царя Філіппа вщент розбила скіфські війська. У цій битві загинув 90-річний скіфський цар Атей. Це стало початком занепаду Великої Скіфії.

Монета скіфського царя Атея

Решта скіфів подалася до Криму, де вони створили нову скіфську державу Малу Скіфію на чолі із царем Скілуром. Її столицею став Неаполь Скіфський (поблизу сучасного Сімферополя). Ця держава проіснувала до III ст. н. е. й була розгромлена племенами готів.

Скіфська золота пектораль — відзнака скіфських царів

Дата

Подія

III. Підсумки заняття

Спільне формулювання висновків про те, як проведене практичне заняття сприяло поглибленню знань та уявлень про розглянуту тему.