Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Гісем - Нова програма

Покараний злочинець — це приклад для всіх негідників; засуджений без вини — це питання совісті всіх чесних людей.

Жан де Лабрюйєр

Основу міцного правопорядку становлять свобода особи та її недоторканність.

Богдан Кістяківський

Суверенітет народу не безмежний: він обмежений тими умовами, які до нього висувають справедливість і права індивіда.

Бенжамен Констан

ПРИГАДАЙТЕ

1. Яким чином держава є відповідальною за дотримання прав і свобод людини?

2. Які існують національні (у межах держави) способи їх реалізації та захисту?

ТЕМА 5. МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ

1. Порушення прав людини. Поняття механізмів захисту прав людини

Як ви вже вивчили в попередніх темах, у світі існує розроблена й документально закріплена система прав людини. Головною їх особливістю є те, що вони надаються всім без винятку людям від народження. Основними документами, де викладені сучасні міжнародні стандарти у сфері прав людини, вважаються:

• Загальна декларація прав людини (1948 р.);

• Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.);

• Європейська соціальна хартія (1961 р.);

• Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966 р.);

• Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі (1975 р.);

• Конвенція про права дитини (1989 р.).

Проте досить часто буває, що права людини порушуються. Це відбувається, коли норми, передбачені Загальною декларацією прав людини та іншими переліченими документами, не виконуються або хтось (інші люди або навіть держави) чинять усупереч їм. До найганебніших проявів порушення прав людини належать дискримінація та переслідування за різними ознаками, наприклад за національністю чи політичними поглядами, торгівля людьми та рабство, тортури, порушення правил ведення війни, зокрема використання мирного населення як «живого щита» для військових.

Головним гарантом дотриманням прав і свобод людини й громадянина виступає держава. Проте не завжди держава належним чином виконує всі свої зобов’язання стосовно власних громадян. Для відновлення справедливості розробниками документів, що визначають права людини, було передбачено й механізми захисту прав людини.

Захист прав людини може відбуватися як на національному рівні, тобто всередині окремої держави, так і на міжнародному — у випадку, коли держава не здатна самостійно забезпечити захист прав своїх громадян. Усередині держави завдання захисту прав людини покладене передусім на правоохоронні органи та судову гілку влади. Передбачається, що законодавство країни має будуватися на тому, що людина є найвищою цінністю, і враховувати міжнародну нормативно-правову базу щодо прав людини.

Рада Європи — організація, що об’єднує 47 європейських країн, які визнають принцип верховенства права й гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян. У 1950 р. нею було прийнято Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, на основі якої функціонує Європейський суд із прав людини.

ДОКУМЕНТ

Із пояснення для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини

1. Європейський суд із прав людини — це міжнародна судова установа, уповноважена розглядати заяви осіб, які скаржаться на порушення своїх прав, передбачених Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав домовилися забезпечувати певні основні права...

3. Суд уповноважений розглядати лише ті заяви, які стосуються порушення одного або кількох прав, викладених у Конвенції та в Протоколах до неї. Він не є апеляційною інстанцією стосовно національних судів і не уповноважений ні скасовувати, ні змінювати їхні рішення...

5. Ви можете скаржитися до Суду лише на ті факти, за які несе відповідальність певна державна структура (орган законодавчої влади, адміністративна установа, суд тощо) однієї з держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних організацій.

6. Ви можете звернутися до Суду лише після того, як вичерпаєте всі національні засоби правового захисту, і лише протягом шести місяців після дати винесення остаточного рішення. Суд не може приймати до розгляду заяви, які не відповідають умовам прийнятності...

12. Повідомляємо, виключно з інформаційною метою, що в ході розгляду заяв Суд визнає неприйнятними понад 90 % із них через недотримання заявниками умов звернення до Суду...

15. Усю кореспонденцію стосовно вашої заяви необхідно надсилати за адресою:

The Registrar

European Court of Human Rights

Council of Europe

F — 67075 STRASBOURG CEDEX

FRANCE.

Будь ласка, не скріплюйте листи й документи, які ви надсилаєте до Суду, степлером, клеєм, ані жодним іншим чином. Усі сторінки мають бути послідовно пронумеровані...

22. Суд не надає юридичної допомоги на оплату послуг адвоката в підготовки початкового звернення до Суду. На подальшій стадії провадження, а саме в разі, якщо Суд вирішить повідомити уряд-відповідача про заяву для подання письмових зауважень, вам може бути надано безкоштовну юридичну допомогу, якщо ваші доходи недостатні для оплати послуг адвоката і якщо Суд вбачатиме необхідність у такій допомозі для належного розгляду справи.

23. Розгляд вашої заяви — безкоштовний. На початковому етапі процедура розгляду — письмова, тому вам немає потреби з'являтися до Суду особисто. Вас своєчасно повідомлять про будь-яке рішення, винесене Судом у вашій справі.

1) Якою є мета функціонування Суду?

2) На підставі яких документів працює Суд?

3) У яких випадках громадяни можуть звертатися до Європейського суду з прав людини?

4) Назвіть правила та умови звернення до Суду.

На міжнародному рівні захистом прав людини передусім опікується ООН, крім того, у межах інших міжнародних організацій існують структурні підрозділи, які стежать за дотриманням прав людини у світі. У своїй діяльності вони також керуються переліченими на початку теми документами. У випадку недотримання прав людини вони можуть як надавати допомогу потерпілим, так і застосовувати санкції до порушників.

Чому права і свободи потрібно захищати?

2. Національні механізми захисту прав людини та їх класифікація

Як ви вже знаєте, ООН та інші міжнародні правові інституції розробили цілу низку документів, які регулюють питання захисту прав людини у світі. Україна як держава — учасниця ООН керується ними в розробленні свого законодавства, або нормативно-правового забезпечення. Нормативно-правове забезпечення є невід’ємною частиною національного механізму захисту прав людини, так само як інформаційне, науково-методичне тощо. Основою для цього забезпечення є Конституція України, де проголошено, що головною цінністю держави є людина. На основі чинного законодавства в Україні діють інституції, завданням яких є забезпечення дотримання прав людини в країні. Це:

• Генеральна прокуратура України;

• Комітет Верховної Ради України з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин;

• Інші комітети Верховної Ради України щодо діяльності із забезпечення та захисту прав людини (законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності);

ЦІКАВО ЗНАТИ

У 2006 р. ООН прийняла Конвенцію про права осіб з інвалідністю. У цьому документі проголошувалося, що його метою є «заохотити, захистити й забезпечити здійснення для осіб з інвалідністю всіх прав людини й основоположних свобод».

Із Конвенції про права осіб з інвалідністю 2006 р.

(Стислий виклад)

Стаття 5. Усі особи є рівними перед законом і за ним. Усі особи мають право на рівний захист закону й рівне користування ним без будь-якої дискримінації...

Стаття 9. Особи з інвалідністю мають право мати доступ до всіх аспектів суспільного життя нарівні з іншими, зокрема, до фізичного оточення, до транспорту, до інформації та зв'язку і до інших об'єктів і послуг, що надаються населенню.

Стаття 10. Особи з інвалідністю мають право на життя. Країни мають вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення цього права осіб з інвалідністю нарівні з іншими.

Стаття 11. Країни мають вжити всіх необхідних заходів для підтримання захисту та безпеки

всіх осіб з обмеженими можливостями в ситуаціях ризику, у тому числі під час збройних конфліктів, надзвичайних гуманітарних ситуацій та стихійних лих.

Стаття 12. ...Країни мають вжити належних заходів для надання підтримки людям з обмеженими можливостями, щоб вони могли ефективно здійснювати свою правоздатність...

Стаття 17. Кожна людина з обмеженими можливостями має право на повагу, фізичну та психічну недоторканність на рівних з іншими умовах...

Стаття 26. Країни мають вжити ефективних і належних заходів для того, щоб люди з обмеженими можливостями мали право розвивати, досягати й зберігати максимальні здібності, незалежність та участь у всіх сферах життя шляхом надання житлових та реабілітаційних послуг і програм.

Стаття 27. ...Країни мають вжити належних заходів із розширення можливостей зайнятості й кар'єрного зростання для людей з обмеженими можливостями...

Яким чином Конвенція зупиняла дискримінацію та створювала умови для гідного життя особам з інвалідністю?

• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

• Інститут адвокатури (інститут надання правової допомоги);

• МВС України (формування та розвитку внутрішньовідомчого контролю за дотриманням прав людини та недопущенням катувань);

• Міністерство юстиції України (зокрема Національне бюро у справах дотримання Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод);

• Громадські правозахисні організації (національні та міжнародні);

• Науково-дослідні установи;

• Засоби масової інформації (мас-медіа). Отже, національний механізм захисту прав людини складається з кількох взаємопов’язаних частин: законодавчої бази, або ж нормативно-правового забезпечення, та наведеного переліку державних та громадських інституцій, що діють на основі цього нормативно-правового забезпечення. Це забезпечення розроблюється вченими спільно з практикуючими юристами, водночас самі розробники законів можуть брати участь у роботі державних та громадських інституцій. Ще однією частиною національного механізму захисту прав людини виступають засоби масової інформації, тобто мас-медіа. Вони інформують суспільство про можливі або вже наявні проблеми у сфері захисту прав людини, закликають до їх обговорення, поширюють інформацію про чинне законодавство та можливості громадян щодо захисту власних прав.

Якщо громадянин України вважає, що його права держава не захищає належним чином, згідно з Конституцією, він має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ або відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Це такі установи:

• Центр із прав людини Економічної і Соціальної Ради ООН;

• Комісія з Прав людини ООН;

• Комітети ООН:

• із прав людини,

• з економічних, соціальних і культурних прав,

• із прав дитини,

• із ліквідації расової дискримінації,

• проти застосування катувань.

• Управління Верховного комісара ООН із заохочення і захисту всіх прав людини;

• Європейський суд із прав людини.

Зала засідань Європейського суду з прав людини

3. Міжнародні та європейські стандарти захисту прав людини

У сучасному світі права і свободи людини захищені не лише на державному, але й на міжнародному рівні. На території Європи діють щонайменше три міжнародні системи захисту прав людини:

1) Система ООН діє на основі так званої «Хартії прав людини», яку утворюють Загальна декларація прав людини, міжнародні пакти 1966 р. та інші документи.

2) Система Наради з безпеки та співробітництва у Європі, що діє на основі Заключного акта, підписаного в 1975 р. в Гельсінкі (Фінляндія).

3) Система в межах Ради Європи, що спирається на Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., а також додаткові протоколи до неї.

Особливого авторитету набула система Ради Європи, у межах якої з метою контролю за дотриманням прав людини діють Європейська комісія з прав людини та Європейський суд із прав людини. Вони розглядають скарги окремих осіб, неурядових організацій і груп щодо порушення їхніх прав державами — членами Ради Європи.

У випадку визнання правомірності скарги Суд приймає остаточне рішення, обов’язкове до виконання державою — учасницею Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Державу-порушницю Суд може зобов’язати відшкодувати постраждалій стороні моральні збитки. Невиконання рішення Європейського суду може призвести до призупинення членства країни в Раді Європи або виключення з неї. На думку багатьох вчених і державних діячів, ця система стала найбільш досконалим та ефективним способом захисту прав і свобод людини у світі.

Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) об’єднує 56 держав із Європи, Центральної Азії і Північної Америки. Незважаючи на те, що вона безпосередньо не ставить перед собою завдання захисту прав людини, її комплексний підхід до безпеки дозволяє їй вирішувати широке коло питань, у тому числі питання прав людини, національних меншин, демократизації, політичних стратегій, боротьби з тероризмом тощо. Діяльність ОБСЄ у сфері прав людини здійснюється через Бюро демократичних інституцій і прав людини. Його діяльність націлена на молодь і передбачає освіту в галузі прав людини, боротьбу з антисемітизмом та ісламофобією.

На інших континентах також існують свої системи захисту прав людини. У 1969 р. було створено Міжамериканську конвенцію з прав людини, до якої увійшли 11 держав Латинської Америки.

Держави Африки в 1981 р. прийняли Хартію прав людини й прав народів і створили власну міждержавну правозахисну організацію. Одним з органів, що опікується питанням прав захисту прав людини на Близькому Сході, є Постійна арабська комісія з прав людини.

В Україні приділяється багато уваги питанню прав людей з інвалідністю. У Комітеті ООН із прав людей з інвалідністю у 2015 р. було подано первинний звіт про виконання нашою державою Конвенції про права осіб з інвалідністю. Результати цього розгляду свідчать, що в Україні існує багато проблем у цій сфері, що потребують вирішення. На думку керівників Української Гельсінської спілки з прав людини, уряд України вживає недостатню кількість заходів для втілення міжнародних стандартів щодо протидії дискримінації осіб з інвалідністю.

У чому, на вашу думку, полягає головна мета захисту осіб з інвалідністю?

4. Правозахисні організації

Крім держаних органів національних та міжнародних міжурядових організацій, у світі існують численні неурядові громадські організації, створені для захисту прав людини. Однією з таких найбільших міжнародних організацій, що діють і в Україні, є створена в 1961 р. організація «Амнесті Інтернешнл» (Amnesty International), діяльність якої спрямована на викриття й оприлюднення випадків порушення прав людини, порушення людської гідності задля тиску на уряди та суспільство з метою захисту постраждалих і припинення випадків порушення прав людини. Також вона проводить інформаційні та освітні кампанії, спрямовані на інформування суспільства про права людини та важливість їх дотримання. Особливим напрямком діяльності цієї організації саме в Україні є протидія тортурам у правоохоронних органах.

Іншою такою організацією є Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна», який працює з 1997 р. Як свої головні завдання він визначає запобігання торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, ліквідацію всіх форм дискримінації та насильства в суспільстві, сприяння дотриманню прав людини, тендерної рівності та захисту прав дітей. Загалом програма «Ла Страда: Запобігання торгівлі жінками в країнах Центральної і Східної Європи» була ініційована неурядовими організаціями Нідерландів, Польщі й Чехії в 1995 р.

Також в Україні діє Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ). Вона стежить за дотриманням прав людини в роботі правоохоронних органів шляхом розвитку дієвого громадського контролю. Експерти Асоціації беруть участь у розробці численних змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність правоохоронних органів та є співавторами законопроектів, розробниками низки тренінгів, майстер-класів, посібників, аналітично-методичних матеріалів, науково-практичних видань тощо. Її основним проектом є акція «Поліція під контролем», що передбачає отримання інформації про діяльність цих служб та надання правової оцінки діям правоохоронців, зокрема дотриманню ними вимог нормативних актів Національної поліції та МВС України.

Існують численні організації, спрямовані на захист прав дітей. Це ЕКПАТ (ЕСРАТ) — мережа неурядових правозахисних організацій зі штаб-квартирою в Бангкоку (Таїланд), що бореться проти сексуальної експлуатації дітей. Україна є членом цієї організації із 2004 р., а загалом до її складу входять 104 організації із 93 країн світу.

Їхній головний проект — «Не проходьте повз!» (Don’t look away!), метою якого є забезпечити дотримання основних прав дітей, їхньої свободи й захисту від будь-яких форм сексуальної експлуатації в усьому світі.

ВИСНОВКИ

Із метою уникнення порушення прав людини, а також відновлення справедливості, коли права людини було порушено, створено механізми захисту прав людини.

Завданням кожної держави є захист прав своїх громадян. Для цього існують національні механізми захисту прав людини. У випадку, коли держава не здатна виконати це завдання, людина може звернутися до міжнародних механізмів захисту прав людини.

На території Європи діють щонайменше три системи захисту прав людини та міжнародні установи, до яких громадяни України можуть звертатися у випадку порушення їх основних прав і свобод.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які організації контролюють дотримання прав людини в межах Ради Європи?

2. Чому, на вашу думку, існують міжнародні інституції з дотримання прав і свобод людини?

3. Назвіть відомі вам неурядові правозахисні організації та напрями їх діяльності.

4. Які механізми захисту прав і свобод людини існують у сучасному світі? Як відбувається захист прав людини в Європі?

5. Висловіть свою думку стосовно ступеня демократичності суспільства й держави в Україні щодо гарантій прав і свобод людини.

6. Підготуйте повідомлення про забезпечення прав і свобод людини в Україні або інших країнах.

7. Обговоріть у групах. Чи гарантує Україна дотримання прав і свобод людини?

8. У яких документах втілені міжнародні стандарти захисту прав і свобод людини?

9. Назвіть складові частини національного механізму захисту прав людини.

10. Підготуйте короткий виступ або письмове міркування про те, чи вважаєте особисто ви роботу українського механізму із захисту прав людини ефективною.