Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 5. Християнська церква в Ранньому середньовіччі

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про роль християнства в житті середньовічної людини;
• якою була християнська церква на початку середньовіччя;
• як відбувалася християнізація Європи;
• чому єдина християнська церква розкололася на західну (католицьку) і східну (православну);
• хто такий «єпископ»;
• що таке «церковна ієрархія», «християнізація», «клюнійський рух».

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Як виникло християнство?
• 2. Назвіть основні положення християнського віровчення.
• 3. Працюємо в парах. Обговоріть, які загальнолюдські цінності утверджує християнство.
• 4. Назвіть особливості становища духовенства в середньовічному європейському суспільстві.

1. Людина та християнство

• Яку роль відігравала християнська церква в житті середньовічного європейського суспільства?

Уявлення середньовічної європейської людини про Бога, навколишній світ і її місце в ньому формувалося на основі християнського віровчення. Воно мало визначальний вплив на життя людини від народження до смерті, примушувало турбуватися про долю її душі після смерті. Християнська церква мала повний і беззаперечний вплив на життя суспільства. Вона формувала його свідомість, визначала світогляд людини, сприяла розвитку культури та зміцненню держав, проповідуючи нові моральні цінності.

Християнська церква й духовенство піклувалися про бідних і хворих, прагнули зупинити феодальні усобиці й грабіжництво, турбувалися про розвиток культури. Проте разом із тим церква не намагалася встановити соціальну справедливість, підтримувала ті війни, що сприяли збільшенню її впливу, та інколи перешкоджала розвитку науки. Спочатку церква на основі християнства об’єднала європейське населення, а після розколу середини XI ст. — знову поділила його.

2. Християнська церква на початку середньовіччя

• Як відбувалося становлення християнської церкви на початку середньовіччя?

Християнство, як ви вже знаєте, з’явилося в добу Римської імперії. Проте саме в середньовіччі воно стало однією зі світових релігій, сформувалася та зміцніла його організаційна структура — церква.

На початку середньовіччя у християнстві вже існувала сформована церковна ієрархія. На землях колишньої Західної Римської імперії та інших прилеглих територіях Західної і Північної Європи, що були заселені варварськими племенами, або на Заході, християнську церкву очолював Папа Римський. А у Візантійській імперії (що з’явилася на місці колишньої Східної Римської імперії) і прилеглих територіях Європи та Близького Сходу, або на Сході, на чолі християнської церкви стояли Патріархи (константинопольський, александрійський, єрусалимський та антіохійський). Ці посади стали виборними. Інші представники християнського духовенства поділялися на три ступені. На Заході до третього вищого ступеня належали кардинали (вищі після Папи духовні особи), єпископи та інші служителі церкви, які отримували духовну владу від Папи Римського. На Сході до нього входили, крім єпископів, митрополити, які були керівниками церковних провінцій. До другого ступеня — ті, кому духовну владу надавав не Папа або Патріархи, а єпископи і митрополити. Третій нижній ступінь представляли диякони, які допомагали священникам у богослужінні.

Словник

Церковна ієрархія — структура підпорядкованості в церкві, організаційна структура. Також під цим поняттям розуміють ступені священства (у християнстві) — вищий (єпископи), середній (пресвітери — голови релігійних громад) і нижчий (диякони).

Єпископ — у християнській церкві священнослужитель третього ступеня священства, який очолює єпархію (адміністративно-територіальна одиниця).

Святий Бенедикт. Художник П'єтро Перуджіно. 1495-1498 рр.

Духовенство поділялося на чорне, яке складало чернечі обітниці, і біле (або нечернече), яке могло одружуватися. Чорне духовенство зародилося на Сході, у Єгипті. Його започаткував Святий Антоній, який 21 рік провів самітником у пустелі. Засновником чернецтва на Заході вважають Святого Бенедикта (перша половина VI ст.), який склав для західних ченців правила їхнього життя.

Працюємо з джерелом

Зі статуту монастиря Святого Бенедикта (V—VI ст.)

Монастир... треба організовувати таким чином, щоб у ньому вироблялося все потрібне; він повинен мати воду, млин, садок і різні ремесла, щоб ченцям не доводилося виходити за його стіни, бо це згубно для їхніх душ.

Працюємо в парах. Обговоріть і дайте відповідь на запитання: чому, на вашу думку, перебування ченців за стінами монастиря вважалося згубним для їхніх душ.

Ченці зосереджувалися на молитвах і жили окремо від інших людей. Якщо ченці селилися поряд із людськими житлами, наприклад у містах, то утворювали власну громаду — монастир. На Заході великі монастирі називали абатствами (а їхніх управителів — абатами), на Сході — монастирями та лаврами (великі чоловічі монастирі).

Цікаві факти

Важливу роль у визначенні ролі церкви та християнства в житті середньовічної людини в IV—V ст. відіграв єпископ Аврелій Августин, або Блаженний Августин. У своїй праці «Сповідь» він проголосив християнську церкву єдиним посередником між людиною та Богом. Аврелій розумів церкву як організацію, побудовану на суворій дисципліні й поділі духовенства на ступені.

3. Християнізація Європи

• Як відбувалася християнізація Європи?

На момент падіння Західної Римської імперії чимало її населення вже прийняло християнство. Ця релігія мала поширення і серед варварських спільнот. Так, християнами стали вестготи, остготи, вандали та інші. Завдяки підтримці франкських королів саме римська церква зміцніла й остаточно утвердилася на Заході. Карл Великий узаконив збирання десятини на її користь.

Значну роль у християнізації Європи в середні віки також відіграли мандрівні ірландські ченці. На невеликих човнах вони пливли до берегів тогочасної Європи, несли проповіді місцевому населенню, засновували монастирі.

Словник

Християнізація — процес особистого або групового, добровільного або примусового переходу в християнство.

Саме ірландські ченці розпочали навертати в християнство англосаксів. У подальшій християнізації Британії велику роль відіграла проповідницька діяльність ченців із континентальної Європи.

Християнізація ранньосередньовічної Європи не завжди відбувалася легко. Охрещені народи інколи знову поверталися до язичництва, і тоді доводилося здійснювати їхнє хрещення знову. У VIII ст. до цього процесу долучився Константинополь. Так, завдяки діяльності проповідників Кирила і Мефодія в IX ст. з Візантії християнство поширилося серед болгарської, сербської, моравської спільнот, а пізніше — у Русі. У свою чергу, Рим поширив свій вплив на польські, чеські, угорські та скандинавські народи.

Зверніть увагу

У Ранньому середньовіччі монастирі стали в Європі центрами християнської культури й освіти. У IV—VI ст. християнська церква поступово перетворювалася на впливову силу, що започаткувала формування нової європейської цивілізації.

4. Розкол християнської церкви («Велика схизма»). Клюнійський рух

• Як «Велика схизма» 1054 р. і клюнійський рух вплинули на християнство та церкву як його організаційну структуру?

Розкол християнської церкви назрівав відтоді, як Римська імперія поділилася на Західну та Східну. Кожна імперія прагнула мати свою церкву. До цього Папи намагалися керувати Патріархами. Основними причинами схизми (розколу) християнської церкви в 1054 р. стали загострення суперечок із релігійних питань. Єдина християнська церква розділилася на католицьку («вселенську», західного обряду) та православну («істинну», східного обряду). Ці церкви мали певні відмінності.

Григорій VII. Невідомий художник. XVII ст.

1) Догмати віри. Православна церква не визнавала вчення про головування Папи Римського і його непогрішимість, відкидала використання індульгенцій (звільнення від гріхів за плату). Православ’я визнавало існування лише пекла і раю, а католицтво також проголошувало існування чистилища між ними.

2) Обряди. Католики здійснювали хрещення обливанням, а православні — зануренням у воду; миропомазання в католиків здійснював лише єпископ і тільки над дорослими. У православних церквах використовували ікони, у католицьких — живопис.

3) Управління церквою. Католицька церква забороняла мирянам читати Біблію. Також у католиків існувала посада кардинала; із IX ст. було запроваджено целібат (безшлюбність духовенства). У православ’ї священники поділялися на біле (могли брати шлюб) і чорне (шлюб заборонявся) духовенство.

4) Звичаї. У католиків богослужіння здійснюється лише латинською мовою. До того ж усі місця в католицькій церкві сидячі, на відміну від православної церкви.

Розкол християнської церкви лише організаційно закріпив розбіжності, які в попередні століття сформувалися на Заході і Сході.

Працюємо з джерелом

Із Диктату Папи Римського Григорія VII (XI ст.)

Тільки римський єпископ по праву називається вселенським. Тільки він сам може усувати з посад єпископів і призначати на них... Один він має право розпоряджатися знаками імператорської гідності... Тільки Папі всі князі цілують ноги... Один він у світі іменується Папою. Він може позбавляти влади імператорів. Ніхто не може скасувати його рішення, а він сам скасовує чиї завгодно. Ніхто не може стати його суддею.

Працюємо в парах. Обговоріть і сформулюйте обґрунтований висновок про обсяг влади Папи Римського після реформ Григорія VII.

На Заході світська влада надавала церковні посади своїм родичам і наближеним. Духовенство дедалі більше уваги приділяло власному добробуту. У середовищі церкви виникло чимало невдоволених цим. Найактивнішими серед них стали ченці абатства Клюні на сході сучасної Франції. Вони виступали за дотримання духовенством заборон одруження (целібату), заборону продажу й купівлі церковних посад (симонії) і звільнення монастирів від опікування світською знаттю та єпископами. Цей рух назвали клюнійським. Поступово він набував поширення.

Словник

Клюнійський рух — рух за реформу чернечого життя в християнській церкві Заходу X—XI ст., центром якого стало Клюнійське абатство.

Нарешті один із прибічників клюнійців став Папою Римським під ім’ям Григорій VII. Він здійснив оновлення життя католицької церкви. У 1073-1085 рр. Григорій VII визначив порядок обрання Папи Римського зібранням кардиналів. Він також скасував право світських осіб затверджувати духовенство та церковні посади (інвеститура), запровадив целібат і заборонив симонію.

Абатство Клюні (Франція). Сучасний вигляд.

• За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про абатство Клюні в середні віки.

Сформулюйте судження про:

• значення християнства для формування західноєвропейського середньовічного суспільства в V—XI ст.;
• становище християнської церкви на початку середньовіччя;
• роль християнізації у становленні середньовічної Європи;
• вплив розколу християнської церкви і клюнійського руху на тогочасну Європу.

Працюємо з хронологією

1054 р. — розкол християнської церкви на католицьку та православну.

1073-1085 рр. — реформи Папи Римського Григорія VII в католицькій церкві.

Україна і світ

Після схизми 1054 р. посли Папи Римського відвідали Київ, щоб сповістити про ці події. Їх із почестями прийняли великий князь київський Ізяслав, його брати та представники духовенства. Хоча церква Русі не підтримала жодну зі сторін конфлікту, східний обряд залишався. Русь зберігала зв'язки і з Римом, і з Константинополем та приймала рішення залежно від власної політичної потреби.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Як називали великі християнські монастирі в Західній Європі?

• А лаври
• Б абатства
• В єпископства
• Г митрополії

2. Коли відбувся розкол християнської церкви на католицьку і православну?

3. Прочитайте назву терміна, розташувавши літери у правильній послідовності. Що він означає?

И

X

С

А

М

З

Аналізуємо і пояснюємо

4. Чи можна стверджувати, що християнство мало значний вплив на життя середньовічного населення Європи? Поясніть свою думку.

5. Охарактеризуйте розвиток християнської церкви в ранньосередньовічній Європі.

6. Яке значення мав процес християнізації в розвитку тогочасної Європи? Наведіть факти.

7. Визначте причини, результати й наслідки схизми 1054 р. і клюнійського руху.

Застосовуємо і творимо

8. Простежте за картою (форзац 2), як відбувалося поширення християнства в тогочасній Європі.

9. Розв'яжіть хронологічні задачі. 1) Яка подія відбулася в Русі в рік розколу християнської церкви? 2) Скільки років тому відбувся розкол християнської церкви?

10. Працюємо в парах. Виконайте завдання (на вибір). 1) Складіть екскурсійний маршрут і розробіть зміст екскурсії за темою «Християнізація ранньосередньовічної Європи». 2) За додатковими джерелами, рекомендованими вчителем (вчителькою), на прикладах пам'яток, пов'язаних із християнізацією Європи у V—XI ст., поясніть, чому необхідно зберігати культурну спадщину минулого.

11. Працюємо разом. Метод «Асоціативна квітка». Доберіть слова-асоціації до поняття «християнська церква».

12. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». Підготуйте та презентуйте класу навчальний проєкт на тему (на вибір): 1) «Роль чернецтва в розвитку ранньосередньовічної Європи»; 2) «Папа Римський Григорій VII — реформатор католицької церкви».