Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 29. Китай за часів династії Мін. Загибель Делійського султанату. Віджаянагарська імперія

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

які риси були притаманні розвитку Китаю часів династії Мін;
що змінилося в управління Китаєм завдяки реформам Хун-у;
з якою метою китайський мореплавець Чжен Хе здійснив далекі морські експедиції;
чому занепав Делійський султанат;
які нові держави боролися за владу над півостровом.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли монголи завоювали Китай?
2. Яким було монгольське правління в Китаї?
3. Хто був засновником Делійського султанату?
4. Яку релігію сповідували правителі султанату?

1. Китай за правління династії Мін

• Якими були відмінності в управлінні Китаєм за династії Мін, порівняно з попередньою династією?

Династія Мін була останньою династією Китаю, якою правили етнічні китайці — ханьці.

Імператор Чжу Юаньчжан (Хун-у) (1368-1398 рр.), незважаючи на своє просте походження, був досить освіченою людиною. Він добре знав здобутки попередніх правителів Китаю та філософські вчення.

За нової династії Китай повернувся до конфуціанства, даосизму. Тибетський буддизм, який був у часи монгольської династії Юань фактично державною релігією, втратив свої позиції.

Чжу Юаньчжан (Хун-у). Імператор династії Мін. Гасло правління імператора Чжу Юаньчжан — «Хун-у» (можна перекласти як «Розлив войовничості» або «Потужна войовничість») — стало його другим ім'ям.

Чжу Юаньчжан відновив традиційну китайську систему управління. Проте перший імператор негативно ставився до чиновників, уважаючи, що вони спотворюють його розпорядження та можуть вчинити змови. Із метою боротьби з хабарництвом в країні розпочалися гоніння, жертвами яких стали 40 тис. чиновників. Також була відновлена триступенева система складання екзаменів. Крім того, кожна родина Китаю повинна була мати книгу імператора «Велике застереження», у якій чітко прописувалися правила спілкування з чиновниками. Владу, яку запровадив імператор, можна охарактеризувати як освічену деспотію.

Для створення опори нової імператорської влади було проведено аграрну реформу. Більшість земель ставали державними, які передавалися у користування селянським громадам. Кожен селянин сплачував помірний земельний податок і виконував державні повинності. Для визначення розмірів податку в 1370 р. було проведено перепис населення і майна (у подальшому регулярно повторювалися). Для збільшення кількості робочої сили було скасовано рабство. Володіти рабами дозволялося лише членам імператорської родини.

Ділянка Великої Китайської стіни, зведеної за часів династії Мін. Сучасний вигляд.

Також перший імператор із своїх родичів створив управлінський клан. Кожен родич отримав в управління частину Китаю. Особлива увага приділялася півночі, де родичі імператора мали забезпечити захист держави від кочівників. Відновлювалася і добудовувалася Велика китайська стіна.

Зверніть увагу

Згодом родичі імператора, кількість яких збільшувалася, стали основою появи в Китаї нової земельної аристократії й ослаблення влади династії.

Держава перебрала на себе роботи з відновлення існуючої системи іригації та розвиток нової, запозиченої з В’єтнаму. Також впроваджувалися нові сільськогосподарські культури: батат (солодка картопля) та арахіс. Ці заходи дозволили швидко забезпечити населення продовольством. У той самий час у сільському господарстві не відбувалося ніяких технологічних змін. Навпаки селяни повернулися до мотичного землеробства, відмовившись від обробітку землі плугом.

Тераси для вирощування рису (цей спосіб запозичили у В'єтнамі). Сучасний вигляд.

Значна увага приділялася розвитку ремесел, особливо виробництву порцеляни, шовку, бавовняних тканин, паперу, скла, — тобто тих виробів, що призначалися на продаж в інші країни.

Почалася перебудова китайських міст. Населення деяких міст налічувало до 1 млн осіб. Їхня структура не змінювалася аж до XX ст. Однією з новацій мінської архітектури була кольорова полив’яна черепиця.

Третій імператор із династії Мін Юн Ле (Чжу Ді) (1403-1424 рр.) у 1421 р. переніс столицю до Пекіну, де був зведений відомий палацовий комплекс «Заборонене місто».

Пекін. «Заборонене місто». Сучасний вигляд. Сьогодні палацові приміщення «Забороненого міста» налічують 8707 кімнат.

Щоб засвідчити свою велич, імператор Юн Ле проводив активну зовнішню політику. Імперія зміцнила й розширила свої кордони — завоювала Юньнань, підкорила В’єтнам, встановила контроль над Монголією та Тибетом, відбила спробу Японії захопити Корею, правитель якої був васалом Китаю. За часів династії Мін китайці активно переселялися до Індокитаю та Індонезії, де створили цілі китайські поселення. Юн Ле організував експедиції в Океанію.

Найбільше експедицій (сім) — офіційно їх називали «великими посольствами» — до Індії, Індонезії, Індокитаю, Малайзії, Перської затоки та навіть до берегів Африки здійснив адмірал Чжен Хе в 1403-1433 рр. В експедиціях брали участь десятки великих кораблів (найбільших у світі на той час) та понад 30 тис. людей. Ці подорожі значно збагатили знання китайців про світ.

Цікаві факти

Отримавши в спадок від Юанів залишки колись могутньої китайської культури, династія Мін зуміла її відродити.

У період династії Мін набули розвитку література та мистецтво. Першість у літературі належала поезії. Відомими поетами цих часів були Гао Ці, Лі Дун-ян тощо. У XVI—XVII ст. активно розвивалася жіноча поезія. Також у цей період були створені видатні прозові твори китайської літератури: історичні (Ло Гуань-чжун, «Роман трьох царств»), пригодницькі (Ші Найань, «Річкове прибережжя»), казково-фантастичні (У Чен'ень «Подорож на Захід») тощо. Усі ці твори створені мовою, близькою до народної розмовної мови (байхуа). Вона стала основою сучасної китайської літературної мови.

У добу Мін також розвивався живопис, у якому виокремилися два напрями — «академічний» (так звана «школа Чже») та «аматорський» (або «школа У»). Перша, видатними представниками якої був Дай Цзінь, наслідувала традиції доби Південна Сун. Друга поєднувала у своїй творчості живопис і каліграфію та поезію. Відомими її представниками були Шень Чжоу, його учень Вень Чженмін, а також Тан Інь та Цю Ін.

У цей період знову набуло розвитку мистецтво виробництва порцеляни.

Великий корабель (баочуан) Чжен Хе. Сучасна реконструкція. Довжина —134 м, ширина — 55 м, водомісткість — близько 30 тис. т, команда — близько 1 тис. осіб.

• Пригадайте, яку водомісткість мали кораблі Енріке Мореплавця. У скільки разів китайські кораблі були більшими?

Працюємо з джерелом

Із промови імператора Сюаньде після повернення останньої експедиції

У нас відсутнє будь-яке бажання отримувати речі з далеких країн, але ми розуміємо, що їх надіслали зі щирими почуттями. Оскільки вони приїхали здалеку, їх необхідно просто прийняти, але це не привід для привітань».

Працюємо в парах. Висловіть припущення, чим було зумовлено таке ставлення імператора до результатів експедицій.

Від другої половини XV ст. починається поступовий занепад Китаю. Імператори відмовилися від політики розширення. Китай замкнувся у своїх межах, перейшовши до оборони. Проте ресурсів для утримання армії та флоту не було і влада вирішила зосередити свою діяльність на суходолі. Усі морські здобутки було забуто. Цим відразу скористалися японські пірати, які здійснювали набіги на морське узбережжя Китаю, і європейські мореплавці, які опанували його торговельні шляхи.

Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Чому за часів династії Мін підкреслювалася її «китайськість»?

2. Індія

• Яка подія підірвала сили Делійського султанату?

Від середини XIII ст. на тривалий час головною проблемою для Делійського султанату стали напади монголів, які вдалося відбити, мобілізувавши всі ресурси. Проте це призвело до перенапруження сил держави. Наприкінці XIV ст. султанат почав стрімко розпадатися.

Цікаві факти

Делійські султани для потреб двору часто зводили великі ремісничі майстерні. Так, у майстернях султана Ала-уд-Діна працювало 17 тис. ремісників (у тому числі 7 тис. будівельників). У майстернях султана Мухаммада Туглака працювало 4 тис. ткачів.

Смертельного удару султанату завдав Тамерлан. Його метою було пограбування країни. У 1398 р. 120-тисячна армія Тамерлана вогнем і мечем пройшла містами Північної Індії. Він наказав знищити в околицях Делі 100 тис. полонених (не розбираючи індус чи мусульманин) із різних місцевостей Північної Індії. Місто Делі, яке не чинило опір завойовникам, теж стало об’єктом пограбування і вбивств. У 1399 р. Тамерлан повернувся до Самарканда, куди він пригнав полонених в Індії ремісників для будівництва соборної мечеті на честь перемоги.

Тамерлан (Тимур) перемагає делійського султана. Мініатюра XVI ст.

Після спустошливого нашестя Делійський султанат розпався на два десятки держав. У цей час у Південній Індії сформувалася імперія Віджайянагар, що займала весь південь Індії за річкою Крішною. Вона проіснувала з 1336 по 1565 р. Держава досягла вершини могутності в 1422-1446 рр. за правління Девараї II, який здійснив завойовницькі походи в Бірму та на Шрі-Ланку.

У XV—XVI ст. головним противником Віджаянагарської імперії виступав Бахманідський султанат на заході Індії. Хоч врешті султанат розпався на окремі князівства, однак вони змогли об’єднатися і в 1565 р. завдали Віджаянагару поразки, від якої ця держава вже не змогла відродитися.

Міжусобиці зробили Індію незахищеною перед загрозою європейського проникнення, що почалося з XVI ст., та вторгнення моголів на чолі з Бабуром (1526 р.).

Сформулюйте судження про:

розвиток Китаю часів правління династії Мін;
здобутки Китаю цієї доби;
події на півострові Індостан в XIV—XV ст.

Працюємо з хронологією

1336-1565 рр. — існування Віджаянагарської імперії.

1368-1644 рр. — правління династії Мін в Китаї.

1398-1399 рр. — похід Тамерлана в Індію.

1403-1433 рр. — «великі посольства» Чжен Хе.

1526 р. — нащадок Тамерлана та Чингісхана Бабур захопив Індію. Виникла нова держава — Імперія Великих Моголів.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Хто став засновником династії Мін?

А Чжу Юаньчжан (Хун-у)
Б Гао Ці
В Чжен Хе
Г Юн Ле (Чжу Ді)

2. Поясніть значення поняття «освічена деспотія».

3. Впишіть відсутні літери і дізнайтеся ім'я завойовника, який завдав вирішальної поразки Делійському султанату, розграбував столицю Делі.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що розсудлива земельна і податкова політика сприяла швидкому відновленню Китаю після монгольського панування? Дайте аргументовану відповідь.

5. Яким було значення періоду правління перших імператорів династії Мін? Дайте аргументовану відповідь.

6. Чи є правильним твердження, що подорожі Чжен Хе не вплинули на розвиток Китаю? Поясніть свою думку.

7. Порівняйте розвиток Китаю за часів династій Юань і Мін.

Порцелянова ваза часів династії Мін. Особливих вершин майстерності сягнуло виробництво порцеляни, головним центром якої стало поселення Цзіндечжень у провінції Цзянсі. Мінська порцеляна відрізнялася яскравими розписами, багато її зразків є справжніми витворами мистецтва. Розвивалися й інші ремесла — ткацтво, перебірчаста емаль, різьблення по лаку та дереву.

Застосовуємо і творимо

8. Знайдіть на карті (с. 53) події, пов'язані з розвитком держав на території Індостану. 1) У якому році Тамерлан здійснив похід на Делі? 2) Яка імперія була заснована індусами в XIV ст.? 3) Коли припинив існування Делійський султанат?

9. Розв'яжіть хронологічні задачі. 1) Укажіть хронологічні межі існування Делійського султанату. 2) Скільки років тривало монгольське панування в Китаї? 3) За скільки років до подорожі X. Колумба, що відбулась в 1492 р., здійснив першу експедицію адмірал Чжен Хе?

10. Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами складіть добірку експонатів до експозиції віртуального музею «Морські посольства Китаю — подорожі Чжен Хе».

11. Виконайте завдання (на вибір). 1) Складіть повідомлення для соціальної мережі на тему «Велика Китайська стіна часів династії Мін», «Заборонене місто». 2) Складіть розповіді про правління першого імператора імперії Мін.

12. Працюємо в парах. Чому за часів династії Мін у сільському господарстві відбувся перехід від орного то мотичного землеробства? Чи було це кроком назад?