Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

Розділ III. Пізнє середньовіччя (середина XIV — XV ст.)

§ 20. Кліматичні зміни. «Чорна смерть» — пандемія чуми XIV ст. та її наслідки. Велика західна схизма і криза папства

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• які кліматичні зміни відбулися в Європі в середні віки та який вони мали вплив на життя людей;
• чому «чорна смерть» докорінно змінила суспільство;
• чому папство наприкінці XIV — на початку XV ст. переживало кризу.

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Що було основою господарства європейських держав у середні віки? Коли Європу вразив Великий голод?
• 2. Чому хвороби були великою проблемою для середньовічного суспільства?
• 3. Як була влаштована католицька церква?
• 4. Яку владу мав Папа Римський?

1. Кліматичні зміни

• Які кліматичні зміни відбулися в XIV ст.?

У середньовіччі господарська діяльність людей майже повністю залежала від природно-кліматичних умов. У сільському господарстві цей чинник відігравав визначальну роль до кінця XIX ст. Неврожаї були причиною голоду і спалахів епідемій, скорочували народжуваність і спричиняли повстання та війни.

Загальне потепління, що було характерне для IX—XIII ст., сприяло розвитку землеробства та покращенню життя населення Європи. Спекотне й сухе літо, що негативно впливало на врожаї та спричиняло голод, не вплинуло на загальну ситуацію. Такі теплолюбні рослини, як виноград, оливки, гранат та інжир вирощували в нижній течії річки Рейн, Англії. Для цього періоду були характерними розквіт феодальних відносин і зростання кількості населення.

Зверніть увагу

У німецькій літературі XV ст. згадують як «епоху запустіння», оскільки морози й суворі зими спричинили вимирання, за різними оцінками, від 20 до 60% сільського населення Центральної та Північної Європи. Цей час був одним із найбільш руйнівних в історії для розвитку господарства: 40 зі 100 років були неврожайними, тобто голодними.

На початку XIV ст. на планеті відбулося різке похолодання, яке тривало аж до середини XIX ст. Цей період вчені навіть назвали «малий льодовиковий період». В Альпах збільшилися льодовики, для Європи стали характерними сніжні й холодні зими. У цей час Балтійське, Чорне й Адріатичне моря замерзали взимку, а великі річки Мозель, Темза, Рейн, Дунай були вкриті кригою упродовж чотирьох місяців. А в такій країні, як Ісландія майже неможливо було займатися сільським господарством. Вижити населенню допомагало рибальство. Морські торговельні шляхи занепали. Поширилися голод та епідемії.

Цікаві факти

У повсякденне життя європейців цього періоду міцно увійшли ярмарки, карнавали і змагання на скутих морозом річках та озерах.

Замерзла Темза. Художник Абрахам Гондіус. 1677 р.

Похолодання та обмеженість ресурсів призводили до численних війн і централізації влади в європейських державах. Щоб вистояти перед цими природними лихами, необхідна була сильна державна влада. Одноосібні правителі держав, щоб утриматися при владі, вживали заходів для боротьби з голодом, на відміну від окремих феодалів. Правителі, які не могли упоратися із цими проблемами, часто втрачали владу.

Працюємо в малих групах. Метод «Асоціативна квітка». Відобразіть графічно особливості кліматичних змін у середні віки.

2. «Чорна смерть»

• Якими були причини пандемії чуми?

Пандемія чуми 1347-1353 рр., відома як «чорна смерть», у Європі мала вплив на всі сторони життя суспільства.

Чума не була новою хворобою для Європи. У VI—VIII ст. так звана «Юстиніанова чума» забрала мільйони життів.

Однак «чорна смерть» була набагато масштабнішою: від неї померло 25-30% населення Європи. Крім того, пандемія поширилася на країни Азії та Африки. В уявленні середньовічного населення чума була Божою карою. Від неї в ті часи майже не було порятунку: вона призводила до смерті 95 % хворих.

Цікаві факти

Італійський історик Паоло Маланіма зазначав, що протягом XIV ст. населення Англії та Уельсу скоротилося з 4,5 до 2,7 млн, Шотландії — з 1 млн до 700 тис., Франції — із 16 до 12 млн осіб, італійських держав — із 12,5 до 8 млн, держав на землях сучасної Іспанії — із 5,5 до 4,5 млн, а на території Німеччини — із 13 до 8 млн осіб. Загалом кількість населення Європи в XIV ст. зменшилося приблизно на 28%. Причиною цього стали Столітня війна й інші збройні конфлікти, епідемії та голод.

Громадяни Турне (Бельгія) ховають жертв чуми. Франція. XIV ст.

Вважається, що місцем зародження пандемії було пустеля Гобі, розташована між Монголією та Китаєм. Основними збудниками хвороби були гризуни. Оскільки хутро степових гризунів у той час було цінністю, а м’ясо гризунів і зайцеподібних часто вживали в їжу, зараження було неминучим.

Із монгольських степів хвороба поширилася в Китай і далі торговельними шляхами в Індію, Корею, Японію. Через Великий шовковий шлях близько 1346 р. хвороба уразила Центральну Азію, особливо Золоту Орду. Також вона дісталася середземноморських портів, Єгипту та Близького Сходу, досягла Італії, півдня Франції та Іспанії. У 1348 р. хвороба поширилася на Англію, Шотландію та Ірландію. У 1349 р. постраждали Німеччина та Скандинавські країни, у 1350 р. — Московія.

• Які території Європи не були уражені чумою?

Зверніть увагу

Поширення чуми пов'язано з повсякденним життям середньовічних міст і сіл. Люди жили в перенаселених будинках, що не провітрювалися і до яких майже не потрапляло світло. У селах під одним дахом жили люди разом із худобою. Міста засмічували нечистоти. Рівень медичних знань був на примітивному рівні. Люди часто помирали від кору, віспи, грипу, дизентерії, пневмонії, бронхіту.

Цікаві факти

У 1348 р. монголи взяли в облогу генуезьку факторію Кафа (сучасне місто Феодосія) у Криму. Коли чума поширилася на монгольське військо, хан Джанібек наказав катапультою закидати тіла заражених чумою солдатів через фортечні мури. Генуезці залишили місто. Кораблі, що прибули до Константинополя та італійських міст, і принесли хворобу.

«Танок смерті». Ілюстрація з Нюрнберзької хроніки. 1493 р. Наслідком і проявом тогочасних уявлень стало поширення серед середньовічних художників мотиву «танок смерті», де смерть постає у вигляді муміфікованого тіла, женця або мисливця.

До Західної Європи чума прийшла після неврожаїв 1346-1347 рр., спричинених надмірно дощовим літом. Люди, знесилені через недоїдання, були не в змозі боротися з хворобою.

Пандемія вплинула на відносини між людьми. Хворі бідняки часто могли покладатися лише на допомогу окремих родичів і друзів, а заможні люди — на слуг, які йшли на це заради грошей.

Шукаючи способи вижити, люди вдавалися до магії, релігійного фанатизму тощо. Деякі з них намагалися втекти якнайдалі, усамітнитися. Часто люди шукали винних, сподіваючись, що це відведе лихо. У деяких містах євреїв, жебраків і хворих на проказу почали звинувачувати в отруєнні колодязів, що начебто й призводило до хвороби. У Страсбурзі, Ерфурті та Базелі на початку 1349 р. знищили єврейські громади, людей спалили живцем, майно розграбували. Папа Климент VI ще влітку 1348 р. погрожував відлучити від церкви тих, хто чинив насильство щодо євреїв. Щоб запобігти відлученню від церкви, у деяких містах влаштовували суди над євреями, а «зізнання» у злочинах проти християн вибивали тортурами.

Україна і світ

У 1351 р. через Польське королівство чума потрапила на українські землі, спочатку до Чернігова й Києва, а згодом й інших міст. Особливо вона лютувала в Переяславі, де загинуло все населення. Відтоді чума періодично спалахувала на українських землях упродовж 400 років. Проте загалом вона не мала таких спустошливих наслідків, як в інших державах Європи.

Крім величезних людських втрат, пандемія вплинула на економічну ситуацію. Багато маєтків на тривалий час спорожніли. Проте в містах відбулося короткочасне піднесення ремесла й будівництва. Заможні члени суспільства, які мали більше можливостей вижити, замовляли якісні послуги.

Висока смертність спричинила збільшення кількості золота та срібла на одну особу. Це зменшило його вартість і разом зі зростанням зарплат спричинило інфляцію.

Через зростання попиту на ремісничу працю до цехів почали приходити працювати діти селян. У подальшому більшість учнів і підмайстрів, не маючи змоги стати майстрами, сформували новий прошарок міського населення — найманих працівників.

Цікаві факти

З ініціативи Папи Римського в Авіньйоні вперше з'явилися так звані «чумні лікарі». Вони ходили в масці з довгим «дзьобом» для дихання, у який закладали різноманітні пахощі, щоб запобігти зараженню. Пізніше, у XIV ст., традиційним для них став костюм зі шкіряних сорочки, штанів і високих чобіт, а також маска, яка вже вкривала все обличчя.

Чумний лікар із характерною маскою. Гравюра Поля Фюрста. 1721 р. Лікарі XIV ст. перестали бачити в чумі Божу кару та дійшли до трьох корисних речей: протичумних костюмів, карантину та спалювання речей хворого.

Доходи зросли і в селянства, що становило 90% населення. Селяни розуміли, що без їхньої праці землевласники не зможуть зібрати врожай, і вимагали іншого ставлення. Як наслідок, наприклад, доходи англійських землевласників за роки пандемії знизилися на 20%. Утім, зростання доходів селян відставало від зростання доходів у місті, а ціни на сільськогосподарську продукцію через високу смертність та зменшення попиту впали. Через низькі ціни на зерно селяни почали більше споживати самі й мали надлишок для продажу на ринку. У відповідь на утиски феодалів часто спалахували повстання (повстання Жакерія у Франції в 1358 р. і повстання Вота Тайлера в Англії в 1381 р.).

Через втрату значної частини робочої сили фізична праця потребувала термінових змін у бік полегшення. Було винайдено відвальний плуг. Повсюдно в Європі активно будували й використовували водяні млини та вітряки. Прогресивним винаходом стало створення тачки на одному колесі. Її використовували спочатку в гірничій справі, а згодом — на будівництві та інших роботах. Тепер один робітник міг працювати за двох.

Працюємо з джерелом

Із «Хроніки» Жана Фруассара XIV ст.

Хапали та спалювали євреїв, а їхнє майно відходило тим сеньйорам, у чиїх володіннях вони жили. Винятком стали лише Авіньйон і церковні землі, якими керували намісники Папи.

• Чим можна пояснити такі дії проти євреїв? Чому Папа Римський засуджував погроми?

Працюємо з джерелом

Флорентійський історик XIV ст. Маттео Віллані

Дуже довго майже всі товари коштували вдвічі більше, ніж до пандемії, вартість праці та всілякої ремісницької та замовної роботи зросла в понад два рази проти звичайної ціни. По всіх містах серед населення були сварки й позови через спадщину.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, чому в Європі стало більше заможних людей.

Проте життя вимагало змін і в системі поширення знань. Зрештою Й. Гутенберг винайшов друкарський верстат. На потреби книгодрукування відреагували й виробники паперу: папір замінив дорогий пергамент. Було винайдено спеціальні чорнила для друкарського верстата. Також поширилися окуляри, ваги й годинники. У XIV ст. великі баштові годинники вперше з’явилися на середньовічних магістратах.

Цікаві факти

Звинувачення євреїв у поширенні чуми спричинила менша смертність від неї серед їхнього населення. Це пояснюється відокремленим життям єврейських громад і релігійними настановами мити руки зранку, після туалету, перед вживанням хліба та митися щотижня.

Зміни в медицині відбувалися на користь лікарів із практичними знаннями. Вони вже не тільки намагалися запобігти хворобі, але й вилікувати її. Почала розвиватися хірургія.

Пандемія стала для багатьох свідченням несправедливості суспільного устрою. Це дало поштовх до появи людей, які прагнули змін. Зокрема, ці зміни вбачали в реформуванні християнської церкви. Так, в Англії відомими проповідниками стали Джон Болл, Джон Вікліф, у Чехії — Ян Гус та інші.

Зверніть увагу

Наслідки «чорної смерті»

• Зменшення кількості населення
• Масова міграція населення
• Зростання цін та економічна криза
• Зміна соціальної структури суспільства (багаті стали ще багатшими). Зростання напруженості в суспільстві, спалах повстань
• Зростання релігійного фанатизму. Єврейські погроми
• Поштовх до розвитку медицини, поширення технічних винаходів і загалом наукових знань, ідей та поглядів

3. Церковна криза. Занепад папства

• Що призвело до «авіньйонського полону» пап і Великої західної схизми?

У XIV ст. прагнення об’єднати християнський світ під духовною та світською владою римських пап вже не відповідала запитам часу. У цей час у житті Європи першочерговими стали державні інтереси. Проте папи намагалися повернути втрачений вплив у суспільстві. Конфлікт набув гостроти під час протистояння між Папою Римським Боніфацієм VIII і французьким королем Філіпом IV, який зібрані як церковну десятину кошти залишив у державі. У відповідь Папа готувався відлучити Філіпа IV від церкви. Однак король направив до Рима військо на чолі зі своїм радником Гійомом Ногаре, який мав заарештувати Папу. Під час суперечки радник короля вдарив Папу по щоці залізною рукавицею, і той, не переживши приниження, через кілька тижнів помер.

Собор і палац пап. Авіньйон. Художник Томас Хартлі Кромек. 1836 р.

Новим Папою став Климент V. Папську резиденцію було перенесено до міста Авіньйон, яке перебувало під контролем Філіпа IV. Розпочався майже 70-річний «авіньйонський полон» пап (1309-1377 рр.) і поступовий занепад папства. За відсутності пап занепадав і Рим. У місті не припинялася боротьба за владу.

Папа Григорій XI повернув папський престол до Рима, але невдовзі помер. Його наступником став Урбан VI. Він настільки зловживав владою, що його скинули кардинали та обрали новим Папою Климента VII. Проте Урбан VI відмовився підкоритися, через що на папському престолі опинилося два папи: один був у Римі, інший — в Авіньйоні. Папи відлучили один одного від церкви. Почалися непорозуміння. Ніхто не знав, який Папа справжній.

Розкол католицької церкви дістав назву Велика західна схизма (1378-1417 рр.). Більшість людей схилялася до думки, що питання церкви потрібно вирішувати спільно священнослужителям і мирянам, тобто скликати собор. Перша спроба розв’язати проблему на соборі в Пізі закінчилася черговим розколом: обох пап оголосили єретиками та обрали нового. Проте ті не визнали рішення собору, тому в Римі головували вже три папи.

Мініатюра XIV ст., що символізує розкол церкви.

• Що на ілюстрації вказує на «схизму» церкви?

У 1414 р. в місті Констанца було скликано новий собор, який нарешті поклав край цій суперечці. Загальновизнаним Папою Римським став Мартін V.

Розбрат у церкві спричинив новий спалах рухів єретиків. Найбільший із них стався в Чехії (гуситські війни). Хоча цей виступ було придушено, він став попередженням для католицької церкви, що головну причину невдоволення населення так і не усунули.

Працюємо в парах. Як «авіньйонський полон» вплинув на католицьку церкву?

Сформулюйте судження про:

• вплив кліматичних змін на розвиток Європи в середні віки;
• масштаби та вплив «чорної смерті»;
• причини й наслідки «авіньйонського полону» пап і Великої західної схизми.

Працюємо з хронологією

1309-1377 рр. — «авіньйонський полон» пап.

1347-1353 рр. — пандемія чуми «чорна смерть».

1378-1417 рр. — Велика західна схизма.

Цікаві факти

Ефективною відповіддю на поширення чуми вважають дії Венеціанської республіки на чолі з дожем Андреа Дандоло (1342-1352 рр.). Саме він уперше запровадив 40-денний карантин для всіх кораблів та екіпажів, що прибували з місць, уражених чумою. Люди й товари з карантинних кораблів зупинялися на острові Лазоретто. Тут також ховали померлих від чуми.

У Венеції заборонили торгівлю вином та азартні ігри, створили спеціальні групи, які забирали мертвих на вулицях і в будинках. Боржникам списували частину грошей та звільняли людей з в'язниць. Такі заходи врятували багато життів.

Запитання і завдання

Знаємо

1. «Чорною смертю» називають пандемію

• А чуми
• Б холери
• В віспи
• Г грипу

2. Коли римські папи були в «авіньйонському полоні»?

3. Прочитайте назву терміна, поставивши літери у правильній послідовності. Поясніть його значення.

И

З

М

А

X

С

Аналізуємо і пояснюємо

4. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що «чорна смерть» призвела до змін у розвитку Європи. Аргументуйте свою відповідь.

5. Проаналізуйте події Великої західної схизми. Якими були її причини та наслідки?

6. Чи були ефективними методи боротьби з «чорною смертю»? Наведіть приклади.

Застосовуємо і творимо

7. Працюємо в парах. Розв'яжіть хронологічні задачі. 1) Обчисліть, як швидко чума дісталася з Китаю до країн Європи. 2) Скільки років тривав полон пап в Авіньйоні?

8. За додатковими джерелами підготуйте та презентуйте повідомлення на тему «"Чорна смерть" і переслідування євреїв».

9. Працюємо в малих групах. Підготуйте добірку експонатів до віртуального музею «Чорна смерть», які присвячені подіям пандемії в Європі.

10. За додатковими джерелами підготуйте розповідь від особи жителя (жительки) однієї з країн середньовічної Європи, який пережив епідемію чуми в 1346-1353 рр. (в усній або письмовій формі).

11. Метод «Синтез думок». Визначте основні природні, соціальні, політичні, технологічні й культурні чинники, що впливали на поширення пандемії чуми в Європі. Наведіть приклади цього впливу.