Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

Розділ І. Раннє середньовіччя (кінець V — середина XI ст.)

§ 2. Виникнення «варварських королівств». Франкська держава

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• як утворилися «варварські королівства»;
• про риси, притаманні Франкській державі за правління Меровінгів;
• як утворилася і чому розпалася Франкська імперія;
• що таке «варварські королівства», «бенефіцій», «майордом», «васал», «сеньйор», «рицар», «Каролінзьке відродження».

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Що таке держава?
• 2. Як утворювалися та припиняли своє існування держави Стародавнього світу?
• 3. Що таке імперія?
• 4. Назвіть відомі вам імперії Стародавнього світу.
• 5. Працюємо в парах. На прикладі Римської імперії поясніть, якими були структура та особливості здійснення влади в імперії.

1. Утворення «варварських королівств»

• Які «варварські королівства» виникли на території Західної Римської імперії?

Першу варварську державу на території Західної Римської імперії — Вестготське королівство — утворили вестготи в 418 р. за згодою імператора Гонорія. Дослідники називають її та інші держави, утворені варварами, «варварськими королівствами», оскільки влада в них належала колишнім ватажкам племен, які проголосили себе самостійними володарями.

Словник

«Варварські королівства» — держави, які постали на теренах Західної Римської імперії в V ст. у час її занепаду та припинення існування. Творцями держав були варварські племена (переважно германців), які осіли тут унаслідок Великого переселення народів.

Приблизно в той самий час у Північній Африці виникло Вандальське королівство, у басейні річки Рона утворилося Бургундське королівство, а в південно-західній частині Іберійського півострова — Королівство свевів. Після усунення від влади останнього римського імператора Ромула Августула утворилося королівство Одоакра. Проти нового правителя виступив вождь остготів Теодоріх, який у 493 р. вторгся до Італії, убив Одоакра та проголосив себе «королем готів та італіків». Остготське королівство Теодоріха стало найбільшим серед держав варварів.

Від середини V ст. розпочалося масове вторгнення на територію колишньої римської провінції Британія північно-західних германських племен саксів, англів і ютів. На півдні Британських островів вони утворили сім королівств. Королівствами англів були Східна Англія (поділялося на Норфолк (північний народ) та Саффолк (південний народ)), Мерсія і Нортумбрія; саксів — Ессекс, Уессекс, Сассекс; ютів — Кент. Усі германські племена розмовляли різними говірками, але поступово поширювалася та переважала мова англів із Мерсії. Цю мову почали називати англійською, країну — Англією, а держави, що в ній виникли, — англосаксонськими королівствами.

Германці принесли із собою на острів власну культуру і традиції правління. Після завоювання їхні вожді стали королями. Король мав загін особисто відданих воїнів. При ньому існувала «рада мудрих», або «тих, хто знає звичаї». Вона затверджувала нові закони і в разі необхідності могла усунути старого та обрати нового короля.

У той самий час у Північній Галлії виникло Франкське королівство. Останнім за часом виникнення було Королівство лангобардів, яке утворилося в другій половині VI ст. До середини VIII ст. воно займало майже весь Апеннінський півострів, півострів Істрія та острів Корсика.

Усі «варварські королівства» із часом розпалися або були завойовані. Франкське королівство збереглося і відіграло помітну роль у подальшому розвитку середньовічної Європи.

• 1. Які англосаксонські королівства утворилися на Британських островах? 2. На яких теренах Британських островів збереглося кельтське населення?

2. Франкська держава Меровінгів

• Які особливості мала Франкська держава Меровінгів?

Назву «франки» (у перекладі — «вільні», «відважні») використовували від середини III ст. щодо германських племен, які жили уздовж нижньої і середньої течій річки Рейн. У V ст. вони захопили Північно-Східну Галлію. Сталося це за правління Хлодвіга, який походив із роду легендарного правителя Меровея. Тому цю династію франкських правителів називали Меровінгами.

У 486 р. Хлодвіг об’єднав франків і вирушив на завоювання римських володінь. У вирішальній битві поблизу міста Суассон франки розгромили римські війська й завоювали Північну Галлію, де утворилася Франкська держава Меровінгів.

Цікаві факти

Більшість жителів завойованої франками Північної Галлії сповідували християнство. Тому Хлодвіг разом із своїми наближеними у 496 р. прийняв християнство за західноримським зразком. У такий спосіб Хлодвіг і його наступники здобули підтримку з боку християнського духовенства. Це сприяло зміцненню авторитету влади Хлодвіга серед франків і місцевої людності.

ВЛАДА КОРОЛЯ У ФРАНКСЬКІЙ ДЕРЖАВІ

• 1. Поясніть, спираючись на схему та матеріал параграфа, як Хлодвіг управляв своєю державою. 2. Порівняйте систему правління у варварів (с. 5) та у Франкській державі Меровінгів.

Після підкорення Галлії Хлодвіг присвоїв собі титул «короля римлян» і розпочав створення власної держави. Скликати загальні народні збори він припинив. Центром управління державою став королівський двір.

Усі питання Хлодвіг тепер вирішував самостійно або радився лише з довіреними особами. У його розпорядженні були ополчення франків і військова дружина, на утримання яких за римським звичаєм збирали податки до королівської скарбниці. Для підтримання порядку в державі він призначав місцевих правителів — графів. Найвищим суддею у Франкській державі став сам король.

Хлодвіг І. Художник Франсуа-Луї Дежуен. 1837 р.

• Чи відповідає створений художником образ короля вашому уявленню про нього після опрацювання параграфа?

До завоювання Галлії у франків не існувало писаних законів, люди керувалися лише звичаями, які в усній формі передавалися з покоління в покоління. Такі правові норми називають звичаєвим правом. Перший писаний звід законів франків, зроблений за Хлодвіга, вважають однією з найдавніших пам’яток звичаєвого права в Європі. Він називався «Салічна правда» за назвою племені салічних франків, із якого походив Хлодвіг. Її поява стала одним із проявів початку поступового переходу франків від варварства до цивілізації.

Словник

«Салічна правда» («Салічний закон») — збірник записів звичаєвого права германського племені салічних (приморських) франків, одна з найбільш ранніх «варварських правд». Латинською мовою називалася «закон», українською — «правда» (за аналогією з «Руською правдою»).

Алод — індивідуальна або родинна земельна власність у «варварських королівствах». Вона була безумовним володінням, не пов'язаним із виконанням служби й повинностей.

Після смерті Хлодвіга Франкську державу поділили між чотирма його синами, які продовжили завоювання батька. Водночас брати намагалися знищити одне одного і загарбати чужі землі.

Наприкінці VI ст. земельні ділянки, отримані франками після завоювання Галлії, стали, як і для іншого населення королівства (римлян, галів тощо), їхньою власністю — алодом, який вільно продавався або передавався в спадок. Він був безумовним володінням, не пов’язаним із несенням служби.

Україна і світ

У Русі записом норм звичаєвого права була «Правда Ярослава», що стала основою «Руської правди». Пізніше її доповнили «Правда Ярославичів» і «Статут Володимира Всеволодовича».

У другій половині VII ст. у Франкській державі розпочалася доба «лінивих королів». У цей час правителі з династії Меровінгів залишалися при владі, але насправді всі справи в державі вирішували старші управителі королівського палацу — майордоми.

Працюємо в парах. Метод «Дискусійна проблема». Обговоріть, чи можна вважати Франкську державу Меровінгів прикладом нової форми державності, яка формувалася в середньовічній Європі.

3. Каролінги. Франкська імперія

• Визначте основні події розвитку Франкської імперії. Чому саме вони привернули вашу увагу?

Наприкінці VII ст. єдиної Франкської держави фактично не існувало, до того ж їй загрожували арабські завойовники. Боротьбу проти них очолив майордом Карл Мартелл («Молот»). Він розумів, що лише добре озброєна кіннота могла зупинити арабське військо, основу якого також складала кіннота. Проте спорядження вершника коштувало досить дорого (дорівнювало вартості 18-20 корів), і простий франкський воїн не мав змоги його купити. Тоді Карл почав роздавати землі своїм воїнам за умови несення ними служби. Селяни, які жили на цих землях, мали утримувати своєю працею нових власників. Така форма володіння землею дістала назву бенефіцій. Із VIII ст. людей, які володіли бенефіціями, називали васалами, а тих, кому вони служили, — сеньйорами. Створення важкої кінноти започаткувало середньовічне рицарство.

Словник

Бенефіцій (у перекладі з латинської мови — «благодіяння») — форма умовного землекористування. Бенефіцій надавався правителем Франкської держави за умови виконання одержувачем певних обов'язків, найчастіше військової служби. Це започаткувало появу у франкському суспільстві великих землевласників і залежного селянства.

Васал (у перекладі з латинської мови — «слуга») — у середньовіччі в Західній Європі особа, що отримала землю за умови служби сеньйору (у перекладі з латинської мови — «старший») і через це ставала залежною від нього (надавала військову і грошову допомогу, брала участь у нарадах і суді свого сеньйора тощо). Відносини між васалом і сеньйором створювали систему васалітету.

Рицар (у перекладі з німецької мови — «вершник», «кінний воїн») — середньовічний шляхетський титул у Європі. Він був започаткований франками у VIII ст. після створення кінного війська.

Спираючись на кінне військо, Карл Мартелл розбив арабів у 732 р. в битві під Пуатьє. Ця битва зупинила просування арабо-мусульманських завойовників до Європи з південно-західного напрямку.

Наступником Карла Мартелла став його син Піпін III Короткий, який спочатку також мав титул майордома. За підтримки Папи Римського, усунувши від влади останнього короля з династії Меровінгів, у 751 р. він став королем. Піпін III Короткий передав владу сину Карлу, якого згодом назвали Великим. Так з’явилася нова династія, що дістала назву Піпінідів, або Каролінгів.

Карла Великого, який правив у 768-814 рр., вважають найвідомішим монархом західноєвропейського середньовіччя. За час свого правління він був королем франків, також королем лангобардів, а останні 14 років життя був імператором. Він зміг об’єднати в створеній ним імперії більшу частину Західної Європи. Вважається, що цим він поклав край добі «темних віків», що запанувала тут після загибелі Західної Римської імперії. Усе життя Карл провів у воєнних походах, збільшуючи територію своєї держави. Король удосконалював систему управління державою, піклувався про розвиток культури. Цей час згодом назвали «Каролінзьким відродженням».

Словник

Монарх — одноосібний спадковий або виборний (рідше) глава держави.

«Каролінзьке відродження» — період розвитку культури в середньовічній Європі кінця VIII — початку IX ст., пов'язаний із правлінням Карла Великого та його нащадків.

Карл Великий. Національна бібліотека Франції.

У той час із півночі й північного сходу державу Карла Великого оточували землі інших германських племен; на півдні розташовувалася Іспанія, захоплена арабами-мусульманами; на сході жили авари та слов’яни.

У 773-774 рр. Карл Великий завоював Лангобардське королівство та приєднав його землі до своїх володінь.

У 778 р. франкське військо зазнало поразки від арабів і племен басків.

Важкими і тривалими для Карла стали війни проти саксів (772-804 рр.). Спочатку він захопив майже всю Саксонію та спробував навернути її населення на християнство. У відповідь сакси підняли повстання. Майже 20 років тривало протистояння між ними і франкським королем, яке завершилося перемогою останнього.

Карл Великий бореться з саксами. Мініатюра XIII ст.

У 788 р. Карл Великий захопив Баварське герцогство. Він воював проти слов’янських племен, а згодом уклав із ними союз. У результаті трьох походів (791-796 рр.) Карл розгромив аварів і знищив їхню державу.

Унаслідок завоювань Карла Великого під його владою опинилася значна територія, що за розмірами нагадувала колишню Західну Римську імперію. В оточенні Карла виникла ідея проголосити його імператором за зразком давніх римлян. Серед основних причин і передумов утворення імперії у франків варто визначити завоювання, здійснені Карлом Великим і його попередником, його прагнення посилити владу над підкореними народами й підтримку намагань короля з боку християнської церкви на Заході, яка вважала, що це сприятиме зміцненню її впливу і подальшому поширенню християнства.

У 800 р. у Римі під час урочистого різдвяного молебню Папа увінчав Карла імператорською короною та надав титул «Правителя Римської імперії». У 812 р. Візантія також визнала його імператором Заходу.

Коронація Карла Великого. Художник Жан Фуке. XV ст.

• Яку інформацію про зображені події можна отримати за ілюстрацією?

Держава Карла Великого була поділена на окремі округи — графства, якими керували призначені королем графи. Вони збирали податки, здійснювали адміністративні й судові функції, очолювали місцеве ополчення. Цим король суттєво обмежив владні можливості й впливовість місцевої знаті. Наприкінці весни і восени король скликав загальнодержавні збори. На весняні збори могли прийти всі вільні люди. На них монарх отримував відомості про управління, стан справ і потреби тієї або іншої місцевості. На схвалення учасників зборів він представляв капітулярії (закони й адміністративні розпорядження монарха). На осінні збори запрошувалися лише найважливіші радники Карла. Під час цих зборів обговорювали різні питання державного життя та ухвалювали капітулярії за ними.

Цікаві факти

«Каролінзьке відродження» призвело до багатьох змін у Франкській державі. Для управління державою Карлу Великому були потрібні освічені люди. Частково їх запрошували з інших країн. При центрах епископств засновували школи. Така школа існувала й при дворі імператора в Аахені. Її очолював запрошений з Англії чернець Алкуїн. Офіційною мовою імперії визнали латину. При дворі Карла існувала «Академія» — гурток на зразок філософської школи грецького мислителя Платона. За наказом Карла збирали й переписували римські та грецькі рукописи. Події, що відбувалися в державі, він доручив записувати в анналах (у перекладі з латинської мови — «рік»). Карл наказав скласти граматику мови франків, установив франкські назви місяців і доручив збирати давні франкські пісні.

• Висловіть припущення, чому зміни в культурі та освіті отримали назву «Каролінзьке відродження».

Розпочався процес змін у середовищі селянства. Деякі дрібні вільні власники землі інколи перетворювалися на залежних селян, оскільки не могли самі витримати тягар військової служби та придбати необхідне спорядження.

Карл призивав до війська лише власників чотирьох наділів. Іншим селянам доводилося або на спільні кошти відправляти до війська одного кіннотника, або шукати захисників, які могли б звільнити їх від служби. Захисниками селян ставали великі світські або церковні землевласники.

Залежні селяни звільнялися від військової служби й втрачали давні права: їхнім суддею та господарем ставав землевласник.

Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Висловіть свою думку щодо того, як змінювалася організація влади від Франкської держави Меровінгів до імперії Карла Великого.

4. Поділ імперії Карла Великого

• Якими стали причини розпаду Франкської імперії та його наслідки?

Після смерті Карла Великого у 814 р. створена ним імперія проіснувала недовго. Причини її розпаду полягали в самому характері цієї держави. Король силою об’єднав племена, різні за рівнем розвитку й культурою, у яких спільною стала лише християнська віра. Господарство мало натуральний характер: усі необхідні речі та продукти виробляли не на продаж, а для власного споживання. Через відсутність торговельних зв’язків графства імперії існували окремо. Графи, призначувані королем для управління цими землями, прагнули закріпити їх за собою, щоб передавати в спадщину своїм нащадкам.

За онуків Карла Великого — Лотаря II, Людовіка II й Карла II — Франкська імперія розпалася. У 843 р. на з’їзді у Вердені вони уклали угоду про поділ імперії на три частини. Лотар II отримав Середньофранкське королівство з імперськими містами Аахен і Рим, Людовік II Німецький — Східнофранкське королівство, а Карл II Лисий — Західнофранкське королівство. Імператорський титул зберігався за Лотарем II, але ніяких особливих прав це йому не давало. Поділ імперії започаткував три майбутні держави Західної Європи — Німеччину, Італію та Францію.

• Хто із нащадків Карла Великого отримав Середньофранкську, Східнофранкську і Західнофранкську частини його імперії?

Сформулюйте судження про:

• «варварські королівства» як нові форми державності на території колишньої Західної Римської імперії;
• можливість простежити особливості розвитку середньовічної державності на матеріалі про розвиток і розпад імперії Карла Великого.

Працюємо з хронологією

486 р. — заснування Франкської держави.

800 р. — заснування Франкської імперії.

843 р. — розпад Франкської імперії.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Яку назву мала перша королівська династія франків?

• А Каролінги
• Б Піпініди
• В Меровінги
• Г Рюриковичі

2. Коли розпалася Франкська імперія?

3. Прочитайте назву терміна, переставивши правильно сукупності літер. Поясніть його значення.

ФІ

НЕ

ЦІЙ

БЕ

Аналізуємо і пояснюємо

4. Як ви вважаєте, чи було утворення «варварських королівств» на теренах Західної Римської імперії закономірним явищем?

5. Які події в розвитку Франкської держави Меровінгів ви вважаєте найважливішими? Чому?

6. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що Карл Великий став визначною історичною особистістю? Поясніть свою думку.

7. Як ви вважаєте, розпад імперії Карла Великого — випадковість чи закономірність? Обґрунтуйте свою думку.

Монета Карла Великого — денарій.

• Яку інформацію про рівень розвитку імперії Карла Великого надасть факт існування власних грошей?

Застосовуємо і творимо

8. Покажіть на карті (форзац 1 і с. 15) «варварські королівства», Франкську державу Меровінгів, імперію Карла Великого та межі її розподілу його нащадками у Вердені.

9. Працюємо в парах. Розв'яжіть хронологічні задачі. За допомогою «лінії часу» обчисліть: 1) тривалість існування Західної Римської імперії та імперії Карла Великого; 2) дати відзначення тисячоліття від років заснування Римської імперії та поділу імперії Карла Великого.

10. Працюємо разом. Метод «Синтез думок». Обговоріть, чим імперія Карла Великого відрізнялася від Римської імперії.

11. За рекомендованими вчителем (вчителькою) додатковими джерелами підготуйте та представте класу мінідослідження «Каролінзьке відродження».

12. Працюємо в малих групах. Метод «Сенкан». Складіть вірш за матеріалом параграфа. Проведіть конкурс і визначте переможця.