Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 15. Англійське королівство

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про зміни в Англійському королівстві після нормандського завоювання;
• розвиток країни за правління перших монархів із династії Плантагенетів;
• значення появи «Великої хартії вольностей» і англійського парламенту для суспільства і держави.

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Коли Британські острови потрапили під владу Риму?
• 2. Що таке Велике переселення народів?
• 3. Який римський полководець підкорив Британію?
• 4. Коли і як утворилися англосаксонські королівства?
• 5. Покажіть на карті (с. 10) англосаксонські королівства і вкажіть їхні назви.
• 6. Як король Альфред Великий боровся з нападами норманів (вікінгів)?

1. Нормандське завоювання Англії

• Чому стало можливим і як відбулося нормандське завоювання Англії?

У боротьбі проти данців англосаксам допомагало герцогство Нормандія, що існувало на узбережжі Північної Франції. У 1066 р., скориставшись смертю короля Англії, герцог Нормандії Вільгельм вирішив захопити англійський престол. Велика армія герцога вторглася в Англію. У 1066 р. Вільгельм розбив англійську армію на чолі з королем Гарольдом у битві під Гастінгсом. Король Гарольд загинув.

Армія нормандського герцога вступила до Лондона, і він став новим королем Англії під іменем Вільгельм І Завойовник. Англосаксонська знать, що не визнала його владу, втратила свої володіння. Їх отримали нові володарі країни. Сам король став найбільшим землевласником у країні та надавав землі своїм прибічникам — баронам.

Король і барони розпочали будівництво в Англії кам’яних замків. У самому Лондоні, на березі річки Темза, був збудований королівський замок Тауер, що став символом влади нових володарів країни. Із часом у країні запанував мир: припинилися данські набіги та усобиці знаті. Зміцненню королівської влади сприяло те, що Вільгельм І установив порядок, за яким усі васали підкорялися не лише своїм сеньйорам, а й королю. Країну поділили на графства, на чолі яких стояли призначені королем шерифи. Вони відповідали за збір податків до королівської скарбниці, здійснювали судочинство й управляли графствами від імені короля.

Перетворення, які розпочав Вільгельм І, посилили королівську владу, і Англія стала централізованою державою.

Цікаві факти

Останній король Едуард Сповідник не мав прямих спадкоємців. У 1064 р. він призначив своїм наступником на англійському престолі наймогутнішого васала Гарольда. Через деякий час нормандський герцог Вільгельм звільнив останнього з полону, до якого той потрапив. Вдячний за це Гарольд у присутності свідків добровільно визнав Вільгельма спадкоємцем англійської корони. Після смерті Едуарда новим англійським королем збори місцевої знаті обрали Гарольда. Проте Вільгельм Нормандський відмовився визнати це і висунув претензії на корону, обґрунтувавши їх порушенням наданої Гарольдом клятви. Папа Римський претензії на трон підтримав.

Політику, започатковану Вільгельмом І, продовжив його молодший син Генрі І. За його часів велику роль в управлінні країною відігравала постійна Королівська рада. До неї входили вищі посадові особи держави — королівський скарбник, керівник канцелярії, судді та вірні королю представники знаті. Вищою судовою установою в країні став постійно діючий Суд королівської лави. За дорученням короля судді їздили графствами та розглядали там судові справи. Було створено казначейство, що називалося Палатою шахової дошки. Воно відповідало за збирання податків.

Цікаві факти

У 1086 р. за наказом короля Вільгельма І Завойовника в Англії провели перепис населення. Складені списки дістали назву «Книга Страшного суду», оскільки існувала думка, що Бог судитиме людей за такою самою книгою. Насправді метою перепису було з'ясувати, скільки платників податків живе в країні. Багатьох селян, які до нормандського завоювання були вільними, записали до залежних.

2. Перші Плантагенети

• Чим уславилися представники перших Плантагенетів?

Після смерті Генрі І, який не залишив нащадка, розпочалася міжусобиця, яка тривала 20 років. Престол посів його онук, молодий граф анжуйський Генрі, що започаткував династію Плантагенетів, яка правила країною до кінця XIV ст. Він отримав ім’я Генрі (Анрі) II Плантагенет.

Свої зусилля Генрі II поклав на те, щоб посилити королівську владу в країні. Він наказав зруйнувати замки феодалів, що виступали проти нього. Також король запровадив судову реформу. Тепер кожна вільна людина в Англії отримала право за певну плату звертатися до королівського суду, оминаючи суд баронів. Королівські судді, що їздили країною, для розгляду справ на місцях залучали присяжних засідателів. Ними ставали 12 місцевих жителів, які складали присягу на Біблії, що чесно вестимуть справу. Розглянувши справу, вони звітували королівському судді, який призначав покарання винному або звільняв невинного. Так виник суд присяжних, що діє й зараз.

Генрі II. Зображення зі збірки «Подорож Уельсом» Томаса Пеннанта. 1781 р.

Постать в історії

Генрі II Плантагенет (1154-1189 рр.) відіграв важливу роль в історії Англії. Генрі II здобув добру освіту, володів шістьма мовами. Він правив величезними володіннями. До їх складу, крім Англії та Нормандії, входили його спадкові землі у Франції — Анжу, Пуату, Турень та інші. Після одруження з Елеонорою Аквітанською він отримав і її володіння. Державу Генрі II вчені називали «Анжуйською імперією».

Генрі II здійснив також військову реформу. Служба рицарів у війську як васалів короля обмежувалася певною кількістю днів на рік. Король дозволяв деяким рицарям не служити у війську. За це вони мали сплачувати йому «щитові гроші», на які утримувалося наймане рицарське військо. Водночас посилили ополчення: кожну вільну людину зобов’язували мати зброю і з’являтися з нею на вимогу короля.

Генрі II і Томас Бекет. Мініатюра 1307-1327 рр.

Генрі II намагався поставити під свій контроль англійську церкву. Проте її керівник архієпископ кентерберійський Томас Бекет рішуче виступив проти цього. Коли Томаса Бекета вбили (а дехто стверджував, що це було здійснено за таємним наказом короля), у справу втрутився Папа Римський. Під загрозою відлучення від церкви Генрі II змушений був покаятися та відмовитися від планів щодо реформування церкви.

Генрі II Плантагенета вважають одним із найуспішніших королів середньовічної Англії. За правління його наступників країна поступово занепала.

3. «Велика хартія вольностей»

• Як з'явилася «Велика хартія вольностей» і в чому полягало її значення?

Король Річард І Левове Серце був успішним полководцем, талановитим поетом і музикантом, але досить слабким правителем Англії. Більшість часу він проводив у хрестових походах або війнах проти Франції.

Боротьбі проти французького короля присвятив своє правління його наступник Джон Безземельний. У війні проти Філіпа II Августа він втратив більшість французьких володінь. Джон Безземельний розпочав боротьбу і проти Папи Римського, але також її програв. Він визнав себе васалом Папи та щороку сплачував йому данину.

Постійне збільшення розмірів податків та невдалі королівські війни викликали невдоволення в країні. Водночас англійські барони розпочали боротьбу за розширення своїх прав. Приводом до цього стало оголошення королем підготовки до чергової війни проти Франції. Рицарі не хотіли брати в ній участь, вважаючи це безнадійною справою, та підняли повстання. Повстанці рушили на Лондон і захопили його за підтримки городян. Король Джон, узятий у полон, погодився на вимоги повстанців і підписав у 1215 р. «Велику хартію вольностей». Проте пізніше король відмовився її виконувати. Розпочалася війна, у розпал якої Джон Безземельний помер.

Словник

«Велика хартія вольностей» 1215 р. (від латин. charta — грамота, папір) — перший в історії Англії законодавчий акт, де закріплювалися окремі права людини.

Зверніть увагу

«Велика хартія вольностей» містила 63 статті, більшість яких захищала інтереси баронів та обмежувала владу короля. Однак важливість «Великої хартії вольностей» полягає в тому, що вона вперше у світі проголошувала принцип недоторканності особи, який є основою прав людини і громадянина. Також вона убезпечила не тільки знать від свавілля королів, але й рицарів та міщан від утисків знаті.

Працюємо з джерелом

Із «Великої хартії вольностей» (1215 р.)

...9. Ні ми, ні наші чиновники не будемо захоплювати ні землю, ні доходи з неї за борг, поки рухомого (майна) боржника вистачає для сплати боргу; і поручники власне боржника не змушуватимуться (до сплати), поки сам головний боржник буде спроможним заплатити борг.

13. І місто Лондон може мати всі стародавні вольності й вільні свої звичаї як на землі, так і на воді. Окрім того, ми бажаємо і дозволяємо, щоб усі інші міста, і бурги, і містечка, і порти мали всі вольності й вільні свої звичаї.

...39. Жодна вільна людина не буде оштрафована, або ув'язнена, або позбавлена володіння, або якимось чином знедолена, і ми не підемо на неї і не пошлемо на неї, тільки як за законним рішенням рівних їй (прав) і за законом країни.

Працюємо в парах. Обговоріть джерело і дайте відповіді на запитання. 1. Які права надавав король хартією різним верствам населення? 2. Як ви розумієте принцип правосуддя, що проголошувався 39 статтею? 3. Чи змінювала хартія обсяг влади короля? Поясніть свою думку.

Король підписує «Велику хартію вольностей». Художник Ернест Норманд. 1900 р.

4. «Парламент Монфора»

• Які події призвели до виникнення «парламенту Монфора» в Англійському королівстві?

Новим королем Англії барони визнали малолітнього сина Джона Генрі III. Він роздавав іноземцям посади й землі, що обурювало баронів. Міщани, рицарі, вільні селяни також були невдоволені стрімким зростанням кількості державних урядовців та їх зловживаннями. Навесні 1258 р., попри неврожай і голод у країні, король зажадав від баронів третини їхніх доходів на завоювання Сицилійського королівства. Барони відмовили королю і зібрали «скажену раду», яка, по суті, захопила владу. Англію охопила війна між баронами та королем. Противників короля очолив граф Сімон де Монфор. Навесні 1264 р. він розбив королівську армію, захопив у полон Генрі III. На деякий час Сімон де Монфор став правителем країни — лордом-протектором. У січні 1265 р. у Вестмінстері він уперше скликав зібрання, на яке, крім представників вищої духовної та світської знаті, запросив по двоє рицарів від кожного графства і по двоє міщан від кожного великого міста. Рицарів обирали вільні платники податків графства, а міщан — органи самоврядування міст. Це зібрання називають «парламентом Монфора». Через включення до його складу виборних членів іноді його визначають як перший представницький англійський парламент. «Парламент Монфора» започаткував в Англії станове представництво в системі її влади.

Генрі III. Зображення з «Історії Англії» Касселла. 1902 р.

Перемога над королем не припинила війни. Селяни громили маєтки прибічників короля, відмовлялися працювати на баронів. Більшість баронів, наляканих війною, повернулася на сторону короля. Військо Сімона де Монфора зазнало поразки, він загинув у бою. Владу короля Генрі III відновили. Однак за роки війни всі сторони конфлікту переконалися в необхідності зважати на інтереси інших.

Сімон де Монфор на малюнку вітража в соборі Шартра.

Словник

Лорд-протектор — титул особи в Англії, що проголошувалася правителем держави або регентом короля.

Парламент (від франц. parler — говорити) — найвища представницька, здебільшого виборна державна установа, законодавчий орган ряду держав.

Основні права англійського парламенту переважно сформувалися в другій половині XIII — на початку XIV ст. Від 1295 р. парламент в Англії почав збиратися систематично. Він отримав право затверджувати податки й видавати закони. У 40-х рр. XIV ст. в парламенті утворилися дві палати. Верхня палата називалася палатою лордів та складалася з духовних лордів (архієпископів, єпископів та абатів) і світських лордів (баронів). До нижньої палати — палати громад — входили рицарі від графств і міщани. Селяни в парламенті представлені не були.

Отже, у XIII—XIV ст. в Англії склалася централізована держава у вигляді станово-представницької монархії.

Сформулюйте судження про:

• нормандське завоювання 1066 р., що відкрило нову сторінку в історії Англії;
• підписання «Великої хартії вольностей», що стало важливою подією не лише для Англії, а й для всієї Європи.

Працюємо з хронологією

1066 р. — битва під Гастінгсом. Нормандське завоювання Англії.

1215 р. — підписання «Великої хартії вольностей».

1265 р. — утворення «парламенту Монфора» в Англійському королівстві.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Хто став королем Англії внаслідок її нормандського завоювання?

• А Вільгельм І
• Б Річард І Левове Серце
• В Генрі І
• Г Джон Безземельний

2. Хто підписав «Велику хартію вольностей»?

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву представницької установи, створеної в Англії в 1265 р. Сімоном де Монфором.

А

А

Е

Аналізуємо і пояснюємо

4. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що нормандське завоювання Англії ніяк не вплинуло на її розвиток. Дайте аргументовану відповідь.

5. Яким було значення періоду правління перших Плантагенетів для Англійського королівства? Дайте аргументовану відповідь.

6. Чи є правильним судження, що «Велика хартія вольностей» убезпечувала рицарів і міщан від утисків знаті? Поясніть свою думку.

7. Порівняйте Генеральні штати у Франції та «парламент Монфора» в Англії.

8. Знайдіть на карті (форзац 2) події, пов'язані з розвитком Англійського королівства в цей період. Поясніть їхню роль в історії держави.

Битва під Гастінгсом 1066 р. (фрагмент). Художник Франсуа Дебон. Близько 1844 р.

Застосовуємо і творимо

9. Розв'яжіть хронологічні задачі. 1) За додатковими джерелами з'ясуйте, який монарх правив Французьким королівством у час, коли відбулася битва під Гастінгсом. 2) Скільки років від утворення «парламенту Монфора» відзначатимуть у Великій Британії в рік, коли видали підручник зі всесвітньої історії, за яким ви навчаєтеся?

10. Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами складіть добірку експонатів до експозиції віртуального музею історії середньовічної Європи «Англійське королівство за доби Зрілого середньовіччя».

11. Виконайте завдання (на вибір). 1) Складіть повідомлення для соціальної мережі на тему «Період правління перших Плантагенетів в історії Англії». 2) Складіть розповіді про нормандське завоювання Англії від особи: а) представника англосаксонської знаті; б) прибічника нормандського герцога Вільгельма; в) англійського селянина.

12. Навчальна гра «Відгадайте героя (героїню)». Правила гри. Учитель (учителька) загадує ім'я історичної особистості за змістом параграфа. Учні та учениці мають за допомогою визначеної кількості запитань (наприклад, десять) відгадати його. Учитель (учителька) може відповідати лише «так», «ні» або «частково».

13. Працюємо в парах. За додатковими джерелами підготуйте і представте класу коротку довідку про рівень екологічної грамотності й уявлень про здоровий спосіб життя населення тогочасної Англії.