Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 13. Європейське середньовічне місто

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• як виникали середньовічні міста;
• які люди жили в середньовічних містах і чим вони займалися;
• як міста отримували самоврядування;
• хто такі «бюргери», «плебеї», «майстер», «підмайстер», «учень», «міняйло»;
• що таке «патриціат», «цех», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «вексель», «комуна», «магдебурзьке право».

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Чим місто в Стародавньому світі відрізнялося від інших поселень?
• 2. Як виникали міста в Стародавньому світі?
• 3. Яким був склад населення міст Стародавнього світу? Чим воно займалося?

1. Виникнення середньовічних міст

• Якими стали основні шляхи виникнення міст у середньовічній Європі?

Після загибелі Західної Римської імперії життя в її містах занепало. У X—XI ст. у Західній Європі почалося відродження деяких старих античних і виникнення нових міст. Відновлення міського життя насамперед зумовили економічні процеси, зокрема розвиток сільського господарства. У селян поступово виникав надлишок сільськогосподарських продуктів, які можна було обміняти на ремісничі вироби. У свою чергу, ремісники вже не встигали займатися сільським господарством, це тільки відволікало їх від основної роботи. Зрештою ремісництво відокремилося від сільського господарства.

Для збуту своєї продукції ремісники селилися в безпечних місцях, де збиралися значні скупчення людей: на перехресті важливих шляхів, на річкових переправах, під стінами замків тощо. Поступово тут формувалися постійні поселення ремісників. Разом із ними оселялися торговці й представники інших спеціальностей, потрібних городянам.

Працюємо з джерелом

Із «Фландрської хроніки» про походження міста Брюгге

Граф Фландрії Бодуен Залізна Рука збудував укріплений замок із підйомним мостом. Після цього для потреб жителів замку почали з'їжджатися до воріт біля його мосту торговці або продавці більш цінних речей, потім крамарі, потім власники заїжджих дворів, щоб нагодувати та дати притулок тим, хто вів торговельні справи в присутності государя, який часто бував там і почали зводити будинки і влаштовувати готелі, де розміщувалися ті, хто не міг мешкати всередині замку. У них увійшло в звичай казати: «Ідемо до мосту». Поселення тут настільки розрослося, що незабаром утворилося велике місто, яке й досі в народній мові має назву «міст», адже на їхньому діалекті «брюгге» означає «міст».

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, як у джерелі описано процес виникнення середньовічного європейського міста.

Обов’язковими складовими середньовічного міста були кам’яні захисні стіни, собор, ринкова площа. Також у містах могли розташовуватися укріплені палаци-фортеці феодалів, монастирі. Плану забудови середньовічного міста, на відміну від античних, як такого не було. Міста розбудовувалися концентричними колами від центру — фортеці або ринкової площі. Вулиці були вузькими, не освітлювалися, тривалий час не мали бруківки й каналізації. Будинки стояли досить тісно й мали два-три поверхи. Біля будинків розташовувалися сади й городи, у дворі тримали худобу та птицю. За стінами міста жителі мали земельні ділянки й виноградники.

2. Населення міст

• Які групи населення мешкали в середньовічному європейському місті?

Основну частину городян у німецькомовних містах складали бюргери, в італомовних — пополани, у франкомовних — буржуа. Вони були повноправними жителями міста, займалися торгівлею, ремеслом, наданням різноманітних послуг (вугільники, м’ясники, пекарі тощо). Частина з них виробляла й торгувала речами, що були необхідні городянам і селянам з околиць. Інші, багатші, вели торгівлю з регіонами або сусідніми країнами, закуповуючи та продаючи багато товарів.

СКЛАД НАСЕЛЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО МІСТА В ЄВРОПІ

• Хто належав до зазначених верств населення міст?

Знатні й заможні жителі міста утворювали патриціат — правлячу верхівку. Найбідніші верстви міського населення називали плебеями (плебс). До них належали ті, хто не мав власності й наймався на різні роботи — вантажники, чорнороби, слуги тощо. У різних містах плебеї становили від 20 до 70% населення.

Словник

Бюргери (від нім. Burg — фортеця) — вільні повноправні городяни в німецькомовних країнах, у франкомовних — буржуа, в італомовних — пополани.

Патриціат — група сімей, що становила найзаможнішу привілейовану частину населення середньовічних міст Західної Європи, правляча верхівка міста.

Плебеї (плебс) — нижча, найбідніша верства міського населення.

Як правило, населення міст поповнювалося вихідцями із сіл, які тікали від своїх сеньйорів. Якщо такий утікач прожив у місті рік та один день, він ставав вільним.

3. Цехи. Майстерня ремісника

• Як розвивалося ремесло в середньовічному місті?

Середньовічні міста Європи розвивалися насамперед як центри ремісничого виробництва. На відміну від селянства, ремісники виготовляли продукцію лише на продаж. Майстерня розміщувалася на першому поверсі будинку, де жив ремісник. Усе виготовлялося вручну від початку і до кінця за допомогою простих знарядь праці одним її господарем. Зазвичай майстерня була й крамницею, де ремісник продавав вироблені ним речі.

Із часом ремісники почали об’єднуватися в цехи — замкнені організації ремісників однієї спеціальності в межах одного міста, створені з метою усунення суперництва і взаємодопомоги одне одному.

Зверніть увагу

Перші цехи в середньовічній Європі виникли в X ст. в Італії, а у Франції, Англії та Німеччині — в XI—XII ст. Наприкінці XIII ст. в Парижі працювало понад 130 цехів, що об'єднували близько 5 тис. ремісників.

Герби цехів на будинку в історичному центрі середньовічного міста Гент, Бельгія.

Виборна цехова верхівка пильно стежила за тим, щоб усі члени цеху перебували приблизно в однакових умовах. Запроваджувалися правила: скільки годин можна працювати, скільки помічників, приладів (і яких саме) мати. Порушників виключали із цеху, а це означало втрату засобів до існування. Також існував суворий контроль за якістю виробів.

До цеху входили лише майстри. Вони обирали голову й раду цеху. Підмайстри — помічники майстрів — членами цеху не вважалися, а отже, не мали привілеїв і права відкривати власну справу. Щоб стати майстром, підмайстер мав пройти випробування та створити виріб, який би засвідчував його майстерність. У Франції він називався шедевром. Нижче підмайстра були учні, яких ще в дитинстві віддавали майстрам на навчання. Спершу вони виконували обов’язки слуг. Якщо навчання проходило успішно, учень міг стати підмайстром.

Словник

Майстер, підмайстер, учень — у середньовічній Європі працівники ремісничої майстерні з різними правами і обов'язками.

Із часом, прагнучи позбутися суперництва, цехи обмежували доступ нових членів. До цеху могли увійти тільки сини або інші близькі родичі майстрів. Так цехи почали гальмувати розвиток ремесла.

Цікаві факти

Крім виробництва, цехи організовували життя та побут ремісників. Члени цеху будували власну церкву, школу, разом відзначали свята. На його утриманні були вдови, сироти, люди з каліцтвом. У разі облоги міста члени цеху під власним прапором утворювали окремий бойовий підрозділ, який мав обороняти певну ділянку стіни або вежі.

4. Торгівля. Лихварі та банкіри

• Що відрізняло середньовічну торгівлю від попередніх часів?

Торгівля в басейні Середземного моря ніколи не припинялася навіть після загибелі Західної Римської імперії. Тканини, посуд, зброя, прянощі в обмін на європейську сільськогосподарську продукцію — це те, на чому вона базувалася за перших століть середньовіччя. Основні торговельні шляхи пролягали морем і річками. Недивно, що перші міста виникали на узбережжі або вздовж судноплавних річок.

Для захисту своїх інтересів купці об’єднувалися в гільдії. Згодом утворилися торговельні компанії — об’єднання купців із різних міст зі своїми представництвами.

Словник

Гільдія (від нім. — корпорація) — у Західній Європі XII—XV ст. організація купців, що захищала інтереси своїх членів, домагалася для них правових і митних пільг.

У середні віки міжнародну торгівлю в Середземному морі контролювали купці з італійських міст Венеція та Генуя, де вони конкурували з візантійськими купцями. У Північній Європі в басейні Балтійського й Північного морів торгівлею керував торговельний союз багатих міст, який дістав назву Ганза.

Основні торговельні операції здійснювалися на ярмарках — великих щорічних торгах, у яких брали участь купці з різних країн. Тут купці закуповувати товари, щоб везти їх далі. У XIII ст. найвідомішими в Європі стали ярмарки на північному сході Франції.

Наприкінці XIII ст. генуезці відкрили морський шлях на північ Європи через Гібралтар. Це здешевило перевезення товарів і залучило до торгівлі північноєвропейські міста.

Будь-які значні грошові операції були неможливі без системи позичок. Поширилося лихварство. Людей, які позичали гроші за винагороду (під відсотки), називали лихварями.

Словник

Ганзейський союз, Ганза (Ганзея) — великий політичний та економічний союз торговельних міст Північно-Західної Європи, що виник у середині XІІ ст. і проіснував до середини XVII ст. До нього в цей час належало 130 міст. Центром союзу було місто Любек.

Лихварство — надання грошей у борг з умовою сплати відсотків після його повернення.

Міняйло — особа, яка займалася обміном монет однієї держави на монети іншої в середньовіччі.

Вексель — документ, за яким одна особа доручала іншій у певному місті виплатити третій особі певну (зазначену) суму.

У середні віки основна частина платежів здійснювалася готівкою. У грошовому обігу було чимало золотих і срібних монет, які карбували в різних містах Європи та Азії. Тому в середньовічному суспільстві з’явилися міняйли. Крім обміну монет, вони контролювали і їхню якість, оскільки доволі часто траплялися фальшиві (із домішками неблагородних металів) і зіпсовані (вага монети не відповідала встановленій нормі) гроші.

Ярмарок у Шампані в XIII ст. Гравюра 1898 р.

• Які особливості ярмарку відображає ілюстрація?

У XIV ст. лихварі та міняйли засновували перші банки. Вони надавали дві основні послуги: зберігали гроші й видавали кредити, тобто позичали гроші під відсотки. Розвинулася нова система розрахунків — векселями. Так, якщо купець із Любека хотів придбати товар у Венеції, йому не було потреби їхати туди з готівкою. Він вносив необхідну суму в контору, що представляла інтереси його венеціанського торговельного партнера, отримував вексель, який разом із замовленням відправляли до Венеції, і отримував там товар. Гроші, що залишилися в Любеку, могли використовувати венеціанці для закупівлі товарів у цьому місті.

Україна і світ

На українських землях від часів середньовіччя виникло прислів'я, яке проіснувало й дотепер: «Що з воза впало — те пропало!». У деяких місцевостях митні збори брали «з воза», тож власник намагався завантажити якомога більше товарів. Якщо з перевантаженого воза щось випадало, цей товар ставав власністю митників.

Вулиця середньовічного міста. 3D-ілюстрація.

5. Міське самоврядування. Міста-комуни. Городянин — людина нового типу

• Яке значення для розвитку європейських середньовічних міст мала їхня боротьба за самоврядування?

Виникаючи на землях феодала, міста були зобов’язані сплачувати податок або відробляти повинності. Жителів міст часто обтяжувала така залежність, і вони прагнули звільнитися від неї. Боротьба міст за свою свободу розгорнулася в XI—XIII ст. Різними шляхами (через повстання, завдяки викупу або поступкам королів) міста домагалися права самоврядування: мати власні виборні органи влади, суди, поліцію, ополчення, податки, скарбницю, закони тощо. Міста, які здобули самоврядування, називалися комунами. Перші з них виникли в містах Північної Італії в XI ст. Поступово комунальний рух поширився всією Європою.

Зверніть увагу

Центром життя населення середньовічного європейського міста був католицький собор. Із ним були пов'язані всі найважливіші події у житті середньовічної людини — записи в спеціальних книгах про народження і смерть людини, укладення шлюбу, отримання спадку, складання заповіту, боргові зобов'язання тощо. У релігійні свята та вихідні дні святково одягнені сім'ї городян прямували до собору. Священник зберігав передані йому городянами гроші або цінності. При соборі працювала школа. Духовенство організовувало допомогу тим, хто її потребував, тощо.

Свідченням існування в місті права самоврядування ставала ратуша — будівля, де розташовувався орган міського самоуправління — магістрат. Наприкінці XII ст. в Німеччині почали формуватися різні системи міського самоврядування на основі традиційного судочинства й німецького звичаєвого права — нюрнберзьке, віденське, любецьке, магдебурзьке право та інші. Останнє сформувалося в 1188 р. у саксонському місті Магдебург і набуло значного поширення в Європі.

Ратуша Магдебурга. Сучасний вигляд.

• За додатковими джерелами підготуйте коротку довідку про історію виникнення магдебурзького права.

Розвиток ремесла, торгівлі, банківської справи в середньовічних містах сприяв тому, що їхні жителі помітно відрізнялися від сільських. Вони стали більш енергійними, покладалися переважно на свої сили. Городяни значно більше знали про навколишній світ. Вони завжди поспішали, цінували час. Не випадково перші в Європі годинники виникли саме в містах.

Словник

Комуна (міська) — самоврядне середньовічне місто, міська республіка.

Магдебурзьке право — одна з найпоширеніших систем міського самоврядування доби середньовіччя в Центральній Європі.

Сформулюйте судження про:

• обумовленість появи середньовічних міст потребами тогочасної Європи;
• неоднорідність населення в середньовічних містах Європи;
• основи розвитку середньовічного міста;
• вплив цехів і гільдій на розвиток ремесла і торгівлі;
• значення розгортання комунального руху.

Працюємо з хронологією

X—XI ст. — відродження давніх і поява нових міст у Західній Європі.

XI ст. — виникнення перших комун у містах Північної Італії.

Кінець XII ст. — поява магдебурзького права.

Запитання і завдання

Знаємо

1. У майстерні середньовічного ремісника НЕ працював:

• А васал
• Б майстер
• В підмайстер
• Г учень

2. Коли в містах Північної Італії виникли перші комуни?

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву організації купців у Західній Європі XІІ—XV ст., яка захищала їхні інтереси.

І

Ь

Я

Аналізуємо і пояснюємо

4. Обґрунтуйте наявність або відсутність потреби в існуванні міст для розвитку середньовічної Європи.

5. Визначте переваги і недоліки в організації ремісничого виробництва, виходячи з можливостей середньовічного суспільства.

6. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що рівень розвитку торгівлі в середньовічній Європі був низьким? Підтвердьте свою відповідь фактами.

7. Якими, на вашу думку, були основні здобутки боротьби середньовічних міст за самоврядування?

Будівельний майданчик. Середньовічна гравюра.

Застосовуємо і творимо

8. Розв'яжіть хронологічні задачі. 1) Скільки років минуло від появи магдебурзького права до видання підручника з історії середніх віків, за яким ви навчаєтеся? 2) За додатковими джерелами з'ясуйте, коли магдебурзьке право отримало місто Київ. Скільки років відділяють цю подію та появу магдебурзького права?

9. Навчальна гра «Словесний теніс». Правила гри. Учні та учениці об'єднуються в пари. Кожна пара отримує тему (один із пунктів параграфа). Один учень (учениця) ставить запитання, другий — відповідає і ставить своє запитання. Перемагає той, хто надасть більше правильних відповідей. Запитання мають передбачати коротку відповідь.

10. Виконайте завдання (на вибір). 1) У назвах багатьох європейських міст наявні однакові частини: «бург» (нім.) — фортеця, «хафен» (нім.) — гавань, «честер» (латин.) — табір, «фурт» (нім.) — брід, «бридж» (англ.) — міст. Деякі міста починаються з додатка Сен-, Сант- (святий). Знайдіть такі міста на карті сучасної Європи. Підготуйте і представте класу повідомлення про історію виникнення декількох із них. 2) Складіть опис повсякденного життя в середньовічному європейському міському будинку, ремісничій майстерні або крамниці. 3) Представте класу бізнес-план (план здійснення певної економічної діяльності) торговельної операції середньовічного європейського купця, який прямуватиме з караваном із півдня на північ Європи.

11. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Розв'яжіть пізнавальні завдання. 1) Середньовічне німецьке місто Кельн виникло біля стін стародавнього римського міста. Старе й нове місто в цей час обнесли однією фортечною стіною. Однак історики переконані, що підстав вважати середньовічний Кельн наступником античного міста немає. Чи згодні ви з цим? Чому? 2) Доведіть, що з появою міст у середньовічному третьому стані відбулися суттєві зміни. На думку вчених, саме городяни стали тим чинником, який руйнував уявлення тогочасних європейців про гармонійне поєднання трьох станів у середньовічному суспільстві. Висловіть аргументоване ставлення до цього судження.

12. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Обговоріть і сформулюйте питання для порівняння, а потім порівняйте за ними життя населення західноєвропейських міст і Русі.

Ганзейський корабель 1480 р. з прапорами Любека.

• Порівняйте зображення норманського дракара (с. 24) та ганзейського корабля і сформулюйте судження про розвиток засобів мореплавства у середні віки.

Цікаві факти

Найбільша кількість міст у середньовічній Європі була в Італії (половину населення країни становили жителі міст) і Фландрії (2/3 населення — городяни). Середньовічні міста зазвичай були невеликими — 1-3 тис. жителів. Населення лише декількох міст у Європі досягало 100 тис. осіб (Кордова, Севілья, Париж, Мілан, Венеція, Флоренція). Столиця Візантії — Константинополь — у періоди розквіту налічувала 300-400 тис. осіб.

Україна і світ

Магдебурзьке право на українських землях з'явилося в першій половині XIV ст. в містах Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) за короля Данила та його наступників. На Закарпатті, яке перебувало у складі Угорщини, правителі надавали містам нюрнберзьке право.