Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 12. Християнська церква

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про П'єра Абеляра і Тому Аквінського;
• що таке єресі та як із ними боролася церква;
• як і чому виникли жебрущі ордени;
• чому влада римських пап почала занепадати;
• про вигляд католицьких церковних споруд;
• про внесок католицької церкви в розвиток освіти в середньовічній Європі;
• що таке «єресь», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни».

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Яким було становище християнської церкви за часів Раннього середньовіччя?
• 2. Чому відбувся розкол у християнській церкві в 1054 р.?
• 3. Що зробив для оновлення католицької церкви Папа Римський Григорій VIII?

1. Схоластика. Тома Аквінський

• Як розвивалася в цей час середньовічна схоластика?

У цей час деякі освічені європейці знайомилися з творами мислителів античності. Найбільший вплив на них мали праці Арістотеля, на основі яких вони виробили власний спосіб пізнання світу й Бога, який дістав назву схоластика. Вона набула значного поширення серед європейських середньовічних мислителів XI—XV ст. Основними осередками її розвитку стали монастирі та університети. Мислителі-схоласти намагалися узгодити християнське віровчення з тогочасними науковими і світоглядними уявленнями.

Словник

Схоластика (від слова «школа») — середньовічна європейська філософія, яка поєднувала християнське (католицьке) богослов'я та вчення Арістотеля.

Відомим мислителем-схоластом цього періоду став французький богослов П’єр Абеляр. Він не заперечував, що єдиним джерелом істини є Святе Письмо, проте вважав, що розібратися в питаннях віри можна тільки за допомогою розуму. «Треба розуміти, щоб вірити», — стверджував він. Однак це заперечувало ту віру, на якій наполягала церква. Вона вважала, що віра має йти від серця, а не від розуму. Погляди П’єра Абеляра викликали осуд із боку церкви. Усі його книги спалили, а самого мислителя змусили зректися поглядів і стати ченцем. Основними працями П’єра Абеляра стали «Діалектика», «Вступ до теології», «Пізнай самого себе» та інші.

Уявний портрет П. Абеляра. Гравюра 1836 р.

Зверніть увагу

До основних рис і особливостей середньовічної схоластики належать:

• намагання об'єднати віру і розум. Розум вважали інструментом для кращого розуміння сутності християнства;
• активне застосування методів пізнання, сформульованих давньогрецьким мислителем Арістотелем;
• обґрунтування віри розумом як осмислення сутності основних положень християнства;
• застосування для вирішення світоглядних і богословських проблем логічних методів та диспутів;
• застосування університетської форми освіти, де філософія (дослівно «любов до мудрості», особлива форма пізнання світу) та теологія (богослов'я) вивчалися як головні предмети.

Вершиною середньовічної схоластики стала діяльність Томи Аквінського. Його головна праця «Сума богослов’я» об’єднала всі тогочасні уявлення про Бога й людину. Вчення Томи Аквінського отримало назву томізм. Згодом воно стало офіційним вченням католицької церкви, оскільки містило обґрунтування існування Бога.

Тома Аквінський. Художник Джентіле да Фабріано. 1400 р.

2. Єресі та боротьба з ними

• Якими були основні рухи єретиків та спроби боротьби католицької церкви з ними?

У перші століття існування християнської церкви, крім схвалених на церковних соборах уявлень про природу Христа і Божественної Трійці, поширювалися й інші. Їх церква вважала єрессю, а осіб, що їх висловлювали, засуджували як єретиків. Причини появи єресей були різними.

Словник

Єресь — релігійне вчення, яке заперечує віровчення й організаційні форми панівної церкви.

Єретик — прибічник єресі.

Найчастіше єретиками ставали ті, хто сумнівався, що прийняте вчення церкви спроможне врятувати їхню душу, і ті, хто прагнув більш справедливого устрою.

Основними центрами рухів єретиків ставали міста, де жила більшість грамотних людей, що могли читати й тлумачити Святе Письмо.

Зверніть увагу

Однією з найбільш відомих і поширених єресей стало вчення катарів («чистих»), яких ще називали альбігойцями (за назвою міста Альбі — центру її поширення). Це вчення у XII—XIII ст. охопило весь південь Франції. Катари навчали, що Земля та порядки на ній породжені дияволом; людина лише тоді зможе врятувати свою душу, коли розірве зв'язки із земним світом.

Приблизно в той самий час виникла інша єресь — вчення вальденсів. Його засновник П'єр Вальдо — багатий купець, зворушений сторінками Біблії, де йшлося про «святу бідність», — роздав усе майно бідним і зі своїми учнями проповідував Євангеліє.

Найпоширенішими середньовічними єресями стали об’єднання катарів і вальденсів. Вони заперечували необхідність існування церковної ієрархії та закликали до створення релігійних громад, що існували за часів Христа і його учнів-апостолів. Заклик до створення «бідної церкви» був близький тим, хто прагнув «дешевої» церкви й незалежності від пап.

Працюємо з джерелом

Із доповіді французького інквізитора Бернарда Гвідоне про початок руху вальденсів (початок XIV ст.)

Вальденси... з'явилися близько 1170 р.: початок вели вони від якогось ліонського городянина Вальденсія або Вальденса, який відзначався багатством і, залишивши все, вирішив дотримуватися бідності та Євангелія, як перші апостоли. І після того, як він велів перекласти для себе народною романською мовою Євангеліє та деякі інші книги з Біблії... він і його послідовники читали їх надто часто і розуміли не досить розсудливо, бо були не дуже освічені. Вони присвоїли собі апостольське служіння, насмілюючись проповідувати Євангеліє...

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, що автор повідомляв про особливості виникнення руху вальденсів.

Переслідування катарів і вальденсів не могло зупинити поширення єресі в Європі. Тоді Папа Інокентій III закликав усіх християн до збройного походу проти земель, «заражених єрессю». Вони дістали назву Альбігойських війн (1209-1229 рр.). Це було декілька рицарських походів до місцевості Лангедок на півдні Франції проти прибічників катарів. Центром їхнього руху стало місто Альбі.

Вальденський знак із девізом латиною Lux lucet in tenebris («Світло світить у темряві»).

• Як ви вважаєте, що міг символізувати цей знак вальденсів?

Християнське воїнство «вогнем і мечем» пройшлося багатими землями півдня Франції. Альбігойці чинили відчайдушний опір, але зрештою зазнали поразки. Ці події залишилися в історії Франції як такі, що призвели до розорення багатьох міст та загибелі тисяч жителів.

Папи розуміли, що переможені єресі можуть поновитися. Тому мирянам заборонялося мати, читати й тлумачити Біблію. Це могло робити лише духовенство. У епископствах створювалися спеціальні постійні комісії, які мали розслідувати будь-які прояви єресі, допитувати й засуджувати єретиків. За цими комісіями згодом закріпилася назва Святої інквізиції.

Словник

Інквізиція — у католицизмі особлива церковна установа для захисту християнського віровчення і боротьби з єресями.

Інквізиторам дозволялося застосовувати тортури, щоб домогтися від єретиків покаяння у гріхах, після чого їх привселюдно страчували (спалювали на багатті).

Зверніть увагу

Єретики часто відмовлялися від покаяння навіть під тортурами. Релігійні погляди як католиків, так і єретиків вирізнялися фанатизмом: обидві сторони були глибоко переконані, що тільки їхня віра є правильною. Тому єретики погоджувалися йти у вогонь, а інквізитори були впевнені в правильності своїх дій. Викорінити єресі церква так і не змогла.

3. Жебрущі ордени ченців

• Як виникли й чим займалися жебрущі ордени ченців?

Серед католицького духовенства в цей час з’явилося чимало прибічників оновлення церковної організації. До цього їх спонукали як прояви кризи церкви, так і поширення рухів єретиків. Прибічником оновлення церковного життя для протидії єресі катарів став італійський чернець Франциск Ассизький. Він став одним із перших засновників нових організацій християн — жебрущих орденів.

Словник

Жебрущі ордени — католицькі чернечі громади (ордени), які повністю або частково відмовлялися від володіння майном, отримання постійних прибутків і жили милостинею.

Постать в історії

Франциск Ассизький народився в сім'ї купця з італійського міста Ассизі. Молоді роки він провів у бенкетах і всіляких розвагах, але знайомство з Євангелієм змінило життя юнака. Вирішивши в усьому наслідувати Христа, він відмовився від майна, залишив дім, вів жебрацький спосіб життя та всі сили віддавав молитвам і проповідям слова Божого. Не маючи церковної освіти, він звертався до слухачів зрозумілою їм простою мовою.

Франциск Ассизький. Художник Хусепе де Рібера. 1643 р.

Згодом у Франциска з’явилися послідовники, із яких у 1209 р. і виник чернечий Орден францисканців. Вони створили новий вид чернецтва. Францисканці жили в євангельській бідності, не усамітнювалися в тиші за стінами монастирів, а йшли до людей і несли слово Боже. Ченці-жебраки швидко здобули авторитет серед простого населення. Папа Інокентій III визнав орден, сподіваючись, що він стане опорою папства й посилить авторитет католицької церкви.

Майже одночасно із францисканцями виник Орден домініканців (1215 р.). Його засновник іспанський священник Домінік своїми проповідями намагався боротися проти ідей єретиків-катарів. У нього виникла думка створити братство ченців, які б боролися проти єресі.

Зверніть увагу

Особливості чернечих орденів

Не чекали на вірян у соборах, а самі йшли проповідувати серед них

Добровільно складали обітницю не володіти будь-яким майном і жити за рахунок жебракування і милостині

Їхні проповіді сприймалися вірянами як переконливі, оскільки вони самі дотримувалися того способу життя, до якого закликали

• Чим представники жебрущих орденів у своїх діях відрізнялися від іншого католицького духовенства?

Ченці-домініканці славилися своєю освіченістю, часто очолювали кафедри в університетах. Найвидатніші богослови середньовіччя Альберт Великий і Тома Аквінський належали до них. Найбільш підготовлені для диспутів з єретиками, домініканці відігравали головну роль в інквізиційних трибуналах, проводячи допит і вчиняючи суд над єретиками. Домініканці називали себе «псами господніми». На емблемі ордену було зображення собаки, що несе в зубах запалений смолоскип.

Словник

Диспут — публічне обговорення певної проблеми, під час якого стикаються різні точки зору.

Двома іншими жебрущими орденами, діяльність яких у середньовічній Європі визнала католицька церква, стали кармеліти та августинці.

4. Християнська церква і освіта

• Які нові явища виникли в розвитку освіти в цей період?

Католицька церква в середньовічній Європі засновувала школи, де викладало духовенство. Її представники працювали приватними вчителями для дітей знаті.

У середньовічній Європі цього періоду існували три типи шкіл. Нижчі школи діяли при церквах, монастирях, даючи початкові знання тим, хто бажав присвятити себе служінню Богу. Тут вивчали латину, якою велося богослужіння, молитви й сам порядок богослужіння. Середні школи найчастіше створювали в резиденціях єпископів. У них вивчали сім «вільних мистецтв» — граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію та музику. Перші три науки складали «тривіум», наступні чотири — «квадривіум».

Сім вільних мистецтв. Художник Геррад Ландсбергський. XII ст.

З XI ст. деякі з вільних середніх шкіл почали відокремлюватися від єпископських резиденцій і перетворюватися на нові типи шкіл, які згодом назвали університетами. Перші університети стали спільнотами, які об’єднували викладачів та учнів (учні ще називали університет «альма-матер», тобто «мати-годувальниця»).

Словник

Університет (від латин. — сукупність) — самостійний заклад вищої освіти, тип якого виник у Європі за доби середньовіччя.

Перші такі об’єднання виникли в італійських містах Болонья (1088 р.) та Парма (1117 р.), де вивчали медицину та римське право. Упродовж XII—XIII ст. кількість університетів поступово збільшувалася. Найвідомішими серед них стали Паризький (Сорбонна), Оксфордський і Кембриджський (в Англії), Саламанкський (в Іспанії), Празький (Чехія). Усього до середини XIV ст. у Європі виникло 23 університети.

СТРУКТУРА НАВЧАННЯ В СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

• Висловіть обґрунтовану думку про те, якою мірою тогочасна університетська освіта задовольняла суспільні запити середньовічної Європи.

Цікаві факти

Одним із явищ західноєвропейського середньовіччя XI—XIV ст. стала поява ватаг мандрівних священників і ченців-утікачів. Вони складали вірші, виконували пісні на площах міст та різних зібраннях. Їх називали вагантами. Прямуючи від міста до міста, ватаги вагантів часто зустрічалися з такими самими групами студентів. Вони обмінювалися новинами та піснями. Це стало своєрідним фольклором вченої спільноти. У сучасному відомому міжнародному гімні студентів «Gaugeamus» є чимало рядків із поезії вагантів.

Тих, хто навчався в університетах, називали студентами. Викладання в усіх країнах велося латиною, що давало студентам змогу почати навчання в одному університеті, а закінчити в іншому. Чіткого терміну навчання не було, і тому деякі студенти вчилися досить довго. Основними формами навчання були лекції та диспути.

5. Католицькі монастирі й собори

• Яке значення мали католицькі монастирі й собори для Європи доби середньовіччя?

Важливу роль у розвитку середньовічної Європи відігравали католицькі монастирі й собори. Вони ставали центрами формування християнського світогляду, розвитку культури, освіти і господарства. Також розвивалися землеробство, скотарство, садівництво тощо. Крім харчових продуктів, господарство монастиря давало необхідні матеріали для ремесел: виготовлення одягу, знарядь праці, посуду, зброї тощо. У монастирській школі здобувала освіту молодь.

Деякі монастирі були прикрашені творами відомих тогочасних митців на біблійну тематику. У монастирях розташовувалися великі бібліотеки, майстерні з переписування книг, працювали вчені, складалися хроніки. У разі нападу ворогів його міцні стіни ставали надійним захистом для населення навколишніх поселень.

ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ РОМАНСЬКОГО І ГОТИЧНОГО СТИЛІВ В АРХІТЕКТУРІ

Романський стиль	Готичний стиль
Походження назви
У перекладі з латинської мови — римський. Назва виникла в 1825 р. і вказує на спорідненість з архітектурною спадщиною Давнього Риму	Уперше назву було вжито у XVI ст. Вона походить від германського племені готів, хоча до них він не має відношення. Сучасники називали його «французьким стилем» з огляду на те, що він виник на півдні Франції
Архітектурні особливості
Напівкруглі арки, важке склепіння, міцні і товсті стіни, масивні вежі, невеликі вікна, гігантські скульптурні композиції над порталами храмів	Стрілчастість арок і склепінь, не дуже товсті стіни, маленькі ажурні вежі, прикрашені шпилями, видовжені вікна з вітражами, велика кількість кам'яного різьблення і скульптурних прикрас

• За додатковими джерелами знайдіть приклади архітектурних памяток середньовічної Європи, виконаних в обох названих стилях, й опишіть їх.

Цікаві факти

Прикладом романської будівлі є Вормський собор (Німеччина) із масивним кам'яним склепінням, яке трималося на міцних стінах. Невеликі, схожі на бійниці вікна, пробиті в товстих стінах, горизонтальний поділ стін напівкруглими арками підкреслюють грандіозність і сувору монументальність споруди. Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини.

Серед будівель готичного стилю, що набув поширення в Західній Європі XII—XV ст., вирізняються собори у Франції: Реймсі, Ам'єні, Лані, Бове, Шартрі, Парижі. Фундаменти цих будівель закладалися на глибину до 10 м, завдяки чому їхні вежі підносилися на висоту 40-поверхового будинку. Ці величні собори могли вмістити всіх жителів міст, де вони розташовувалися.

Окрасою кожного монастиря, як і середньовічного західноєвропейського поселення, ставали католицькі собори. У середньовіччі їх будували спочатку в романському, а потім у готичному стилях.

Словник

Романський стиль — художній стиль, поширений у Західній Європі в XI—XII ст. В архітектурі вирізнявся зовнішньою суворістю і масивністю споруд, що мали оборонне призначення.

Готичний стиль — художній стиль європейського мистецтва XII—XV ст. В архітектурі характеризувався арками із загостреним верхом, вузькими й високими баштами, фасадами, прикрашеними різьбленнями, вітражами у вікнах.

Собор для людини середньовіччя, переважно неписьменної, був своєрідною «Біблією в камені». Фрески, мозаїки, ікони, скульптури «розповідали» про основні положення віри, зміст Святого Письма. Вважалося, що спільне будівництво згуртовувало міську громаду, робило собор її символом і покровителем. Кожен вірянин, що входив до нього, відчував себе частиною великої спільноти, об’єднаної вірою в Бога.

Сформулюйте судження про:

• внесок П'єра Абеляра і Томи Аквінського в розвиток середньовічної схоластики;
• причини виникнення єресей і жебрущих орденів та їхню роль у житті середньовічної Європи;
• значення діяльності католицької церкви для розвитку освіти у середньовіччі;
• вплив церковної кризи на тогочасне європейське суспільство;
• роль католицьких монастирів і соборів у середньовіччі.

Працюємо з хронологією

1088 р. — виникнення університету в місті Болонья в Італії.

1209 р. — виникнення Ордену францисканців.

1209-1229 рр. — Альбігойські війни.

1215 р. — виникнення Ордену домініканців.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Де виник перший у середньовічній Європі університет?

• А Париж
• Б Прага
• В Болонья
• Г Парма

2. Коли відбувалися Альбігойські війни?

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву релігійного вчення, яке ставила під сумнів основи християнської віри і не визнавалося церквою.

Є

Е

Аналізуємо і пояснюємо

4. Яким був внесок П'єра Абеляра і Томи Аквінського в розвиток середньовічного богослов'я? Дайте аргументовану відповідь.

5. Чи потрібно було католицькій церкві вести боротьбу з єресями? Чи були в неї, на вашу думку, інші шляхи для їх подолання? Поясніть свою думку.

6. Яким має бути ставлення людини до архітектурних пам'яток минулого? Поясніть свою думку.

7. Підтвердьте фактами або спростуйте судження, що освіта в середньовіччі розвивалася незалежно від католицької церкви.

8. Якою була роль католицьких монастирів і соборів у розвитку середньовічного суспільства? Дайте розгорнуту відповідь.

Абатство Марії Лаах (романський стиль). Німеччина. Сучасний вигляд.

Шартрський собор (готичний стиль). Франція. Сучасний вигляд.

• Чим відрізняються архітектурні стилі, у яких виконані зображені пам'ятки?

Застосовуємо і творимо

9. Покажіть на карті (форзац 2): 1) території, де відбувалися Альбігойські війни; 2) місце діяльності найвідоміших католицьких монастирів у середньовічній Європі.

10. Працюємо в парах. Розв'яжіть хронологічні задачі. 1) Скільки років тому виникли Ордени францисканців та домініканців? 2) Які події відбулися в Русі в рік створення університету в місті Болонья? Хто в той час правив у Русі?

11. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Обговоріть проблемне питання. Чи могла католицька церква уникнути кризи XIV ст.? Чому?

12. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». За додатковими джерелами підготуйте і представте на практичному занятті або уроці узагальнення за розділом (на вибір учителя/учительки) навчальний проєкт на тему «Визначні католицькі монастирі середньовічної Європи».

13. За додатковими джерелами підготуйте і представте класу завдання: 1) повідомлення на тему «Жебрущі ордени ченців та їх засновники»; 2) екскурсійний (туристичний) маршрут «Найвідоміші католицькі собори Європи доби середньовіччя».