Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 11. Середньовічне європейське суспільство

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• яким було становище трьох станів середньовічного суспільства;
• що таке «феодалізм», «феод», «середньовічна політична роздробленість», «суспільний стан», «народність», «замок», «панщина», «оброк», «громада».

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Яким було суспільство Римської імперії?
• 2. Чим алод відрізняється від бенефіцію?
• 3. Хто такі васали й сеньйори?
• 4. Працюємо в парах. Обговоріть, які риси були притаманні життю римського суспільства доби імперії.

1. Феодалізм

• Визначте особливості феодалізму як нового суспільного устрою середньовічної Європи.

Наприкінці VII — на початку VIII ст. у середньовічній Європі відбулося поступове об’єднання нової і старої знаті варварського й римського суспільств. Саме вони стали основою для формування панівної верстви, на яку спиралася королівська влада. Найбільш яскраво це проявилося в Західнофранкському королівстві (майбутній Франції). Головним містом нової держави стало місто Париж. Влада останніх Каролінгів слабшала, і вони втрачали контроль над своїми володіннями. Прискорила цей процес зовнішня небезпека. Від кінця VIII ст. країни Європи зазнавали нападів норманів на прибережні регіони. До цього додалися спустошливі набіги арабів та угорців. Представники короля на місцях (графи, герцоги) мали в разі небезпеки з’являтися зі своїми загонами для відбиття нападів. Водночас дрібні землевласники, шукаючи порятунку, переходили під захист сильних покровителів — сеньйорів.

Людей, які за надання їм захисту мали служити своєму покровителю, прибуваючи озброєними на його вимогу в будь-який час, називали васалами. Щоб мати у своєму розпорядженні загін важкоозброєних вершників (рицарів), землевласник міг частину своєї землі роздати воїнам за службу. Вони, у свою чергу, могли передати її за службу своїм васалам. Це започаткувало нову систему відносин між сеньйорами і васалами — феодалізм.

Словник

Феодалізм — система організації суспільства та влади, характерна для європейського середньовіччя. Єдиного розуміння не існує. Одні історики пояснюють його тільки як систему васальних відносин (сеньйор—васал), інші додають ще систему поземельних відносин.

Зверніть увагу

У середні віки поняття «феодал» і «феодальне суспільство» не використовувалися. Їх почали вживати лише в XVII—XVIII ст.

Коли напади норманів почастішали, західно-франкський король Карл II Лисий у 847 р. закликав «кожну вільну людину обрати собі сеньйора». Права сеньйора над його васалами прирівнювалися до влади короля над підданими. А ще через 30 років король визнав спадковість бенефіціїв і графських титулів. Тепер бенефіції перетворилися на спадкові володіння — феоди, а їхніх володарів почали називати феодалами.

Цікаві факти

Припускають, що прізвисько Карла II «Лисий» виникло через те, що він залишився без нічого, оскільки землі його батька поділили його старші брати. За іншою — під час помазання на правління королівством на знак покори йому поголили голову.

Кожен феодал мав велику владу, а останні Каролінги не мали ані авторитету серед феодалів, ані війська для боротьби проти зовнішньої небезпеки. Поступово окремі феодальні володіння почали нагадувати маленькі королівства. У Європі настав час середньовічної політичної роздробленості. Король тепер вважався лише «першим серед рівних». Такий устрій поширився і на інші країни Західної та Центральної Європи.

Словник

Феод — земля, надана васалу сеньйором у користування з правом успадкування за умови виконання певних обов'язків.

Середньовічна політична роздробленість — поділ середньовічної держави на малі й великі володіння, які не мали централізованої влади.

Зверніть увагу

Основними причинами встановлення середньовічної політичної роздробленості вважають такі:

• перетворення земельних володінь на спадкові;
• посилення влади графів;
• зростання міст;
• економічний розвиток земель;
• формування нових етнічних спільностей;
• велика територія держави, що ускладнювало централізоване управління.

2. Три стани середньовічного суспільства

• На які стани поділялося середньовічне суспільство?

Протягом X—ХIII ст. у Західній Європі остаточно сформувалися нові суспільні стани. Суспільство поділялося на три основні стани: «тих, що моляться» (священники й ченці), «тих, що воюють» (світські феодали) і «тих, що працюють» (селянство, ремісництво та інші). Місце в суспільстві другого та третього станів успадковувалося від батька до сина. Кожен стан мав свої права й обов’язки та був необхідним для існування інших. Так, духовенство піклувалося про душі людей, рицарі захищали країну, а селянство всіх годувало.

Словник

Етнічна спільність — угруповання людей, що виникають історично і мають певні спільні етнічні ознаки (територія, вірування, мова, культура тощо).

Суспільний стан — велика група людей, умовно об'єднана своїм правовим та економічним становищем у суспільстві.

Ця система поділу суспільства була досить спрощеною і багато в чому не відповідала реальному життю. Насправді в межах кожного з трьох станів існували більш дрібні групи, які також мали свої права, привілеї та обов’язки.

Україна і світ

Середньовічне суспільство Русі також мало три стани. Вони становили численні, відносно замкнені суспільні групи зі своїми правами і обов'язками. Над усіма ними перебував великий князь київський.

3. Духовенство

• Яке місце в середньовічному суспільстві посідало духовенство?

Перше найпочесніше місце в середньовічному суспільстві Європи посідало духовенство. Його основним обов’язком вважалося здійснення богослужінь і церковних таїнств (хрещення, вінчання, сповіді, причастя тощо).

До першого стану могли потрапити лише вихідці з двох інших. Священниками й ченцями могли стати як молодші сини феодалів, яких віддавали до монастирів, щоб вони не претендували на спадок, так і селянські діти.

Стани середньовічного суспільства. Середньовічна мініатюра.

• Як це зображення відображало уявлення середньовічних європейців про структуру суспільства?

Посвяту в священники здійснював єпископ, а місцевий феодал надавав священнику «титул» — гарантований прибуток. «Титулом» у середньовічній Європі найчастіше ставав земельний наділ. Унаслідок існування системи «титулів» духовенство дуже залежало від вищих прошарків середньовічного суспільства або світської (нецерковної) знаті. Священники жили серед вірян у містах, містечках та селах, а ченці — у монастирях. Засновниками монастирів виступали королі й інші представники вищого прошарку середньовічного суспільства або світської знаті. Вони наділяли монастирі землею й за це мали право призначати старших над ченцями (абатів).

Заради спасіння душі люди часто дарували або заповідали духовенству землі. Тому монастирям належали великі земельні наділи. Чимало духовенства мало добру для свого часу освіту. Майже всі вчені й мислителі середньовіччя, а також значна частина письменників, поетів, художників, музикантів належали до духовенства.

Працюємо в малих групах. Метод «Асоціативна квітка». Запропонуйте слова-асоціації (з обґрунтуванням їхньої доцільності) до поняття «середньовічне духовенство».

4. Феодали. Замки

• Які особливості мало середньовічне рицарство як суспільний стан?

Світські феодали становили 2-5% населення і посідали панівне становище в суспільстві. Між кожним сеньйором і його васалом існувала своєрідна усна угода: васал зобов’язувався віддано служити господарю, а той, у свою чергу, обіцяв васалу підтримку й захист. Ця домовленість проголошувалася при свідках і вважалася непорушною.

У IX—XI ст. напади арабів, угорців, норманів сприяли появі в Європі нового виду оборонних споруд — замків. Вони становили одночасно фортецю і житло феодала. Оточений ровом із водою, високими стінами й вежами в декілька рядів, замок був досить надійним укриттям. Над усіма будівлями замку височіла головна вежа — донжон, призначена для оборони. Її підвали пристосовували для зберігання продуктів. Також там часто викопували криницю або влаштовували в’язницю. На верхніх поверхах розміщувалися кімнати феодала та його родини і слуг.

Словник

Замок — укріплене житло феодала в середньовічній Європі.

Важливим елементом донжона був потаємний хід, що дозволяв господареві в разі необхідності втекти.

Разом із замками в Європі розвивалося важкоозброєне рицарство, яке складало основу війська середньовічних держав.

Ритуал посвячення в рицарі. Мініатюра XIV ст.

• Яку інформацію про зображений ритуал можна отримати за мініатюрою?

Зверніть увагу

Рицар був не просто вершником, а самостійною бойовою одиницею. Спершу він одягався в кольчугу — сорочку зі скріплених між собою металевих кілець. Згодом її змінили ковані лати, що захищали рицаря з ніг до голови. Крім того, воїна в бою захищав щит, на якому зображували герб — розпізнавальний знак його роду і девіз — стислий вислів, що пояснював зміст герба. Озброєння рицаря складалося з довгого важкого списа й меча (рідше бойової сокири або палиці). Бойовий кінь вершника теж споряджався обладунками.

5. Селянство та його обов'язки

• Яку роль у середньовічному суспільстві відігравало селянство?

Селяни становили найчисленнішу верству середньовічного суспільства. Вони перебували поза відносин феодалізму, не могли бути васалами, а вважалися підданими.

Життя в середньовічній Європі спонукало селянство шукати захисту в землевласників. В обмін на це останні отримували право на землю селянина та примушували його відбувати повинності — панщину та оброк. Крім того, землевласник вершив суд над своїм селянством. Інколи воно позбавлялося права переселятися в іншу місцевість без його дозволу.

Словник

Панщина — обов'язкові безоплатні роботи селян у господарстві сеньйора.

Оброк — частина продуктів селянського господарства (зерно, худоба, птиця тощо), яку селянин був зобов'язаний віддавати своєму сеньйору. Оброк міг бути і в грошовій формі.

При цьому якщо селянин добре виконував повинності, землевласник не міг відмовити йому в користуванні земельною ділянкою, на якій працювали його пращури.

Не всі селяни мали однакові права. Селяни поділялися на особисто залежних та особисто вільних. Повинність особисто залежних селян становила панщина, яка досягала трьох-чотирьох днів на тиждень. Крім того, вони віддавали землевласнику оброк. Землевласнику належала не тільки земля, а й усе майно залежного селянина.

Більше прав мали особисто вільні селяни. Вони найчастіше віддавали землевласнику лише оброк за користування землею і захист.

Працюємо з джерелом

Із грамоти про повинності французьких вілланів* (1060 р.)

Нехай буде відомо, що всі обкладені оброком двори мають нести однаковий оброк; кожен двір мусить давати щорічно по вісім денаріїв... по вісім мір пшениці й 24 міри вівса. А також виноградник, що колись належав абатові, двічі на рік потрібно копати, підрізати й виконувати в ньому всі необхідні роботи, потім вичавлювати виноградний сік і доправляти його для зливання в панські діжки; якщо виноградник буде перетворений на поле, мусять працювати, належно обробляючи поля, скільки буде потрібно, аж до доправлення зібраного врожаю до панських комор...

* Віллани — група залежних селян у Франції.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, у чому полягали повинності французьких вілланів.

Селянське господарство мало натуральний характер, тобто все необхідне для життя вироблялося на місці: від харчових продуктів до ремісничих виробів. Гроші в селян були рідкістю.

Посів озимих. Художники Поль Лімбург і Жан Коломб. XV ст.

Жити поодинці в ті часи було складно, тому селяни в середньовічній Європі жили громадами. Щоб усі, хто до них належав, мали однакові умови для ведення господарства, поле розбивали на ділянки з різною якістю ґрунту, і кожному двору надавали декілька смуг землі. Ліси, пасовища, сіножаті, річки, озера перебували в спільному користуванні всієї громади.

Словник

Громада — група людей, об'єднаних спільністю становища та інтересів із певною метою.

Громада піклувалася про тих, хто до неї належав. Вона будувала церкви, утримувала священників, доглядала за дорогами, мостами й стежила за порядком. Найгіршим покаранням вважалося вигнання з громади. Таку людину позбавляли всіх прав і підтримки. У громаду об’єднувалися жителі одного або декількох сіл.

Цікаві факти

У середні віки серед селянства були поширені ранні шлюби: дівчата виходили заміж із 12-13 років, юнаки одружувалися із 14-15 років. Наречену або нареченого часто обирали за вигодою (працездатність, здоров'я та майнове становище). Шлюб, як правило, улаштовували батьки. Наречений дарував батькам нареченої подарунок. У свою чергу, за наречену давали посаг. Дітей у шлюбі народжувалося багато, проте до десяти років доживала лише половина з них. Виховання дітей полягало в залученні їх до посильної праці ще з раннього віку.

Західноєвропейський рицар. Сучасна реконструкція.

• Опишіть вигляд середньовічного рицаря.

Сформулюйте судження про:

• феодалізм як нову форму суспільних відносин, яка встановилася у середньовічній Європі;
• уявлення середньовічної європейської людини, що правильно організоване суспільство складається з трьох станів;
• рівень життя кожного з трьох станів середньовічного суспільства.

Працюємо з хронологією

X—XIII ст. — формування основних суспільних станів у середньовічній Західній Європі.

IX—XI ст. — початок будівництва замків у середньовічній Європі.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Тип суспільних відносин, характерний для феодалізму, — це

• А феод
• Б феодальна залежність
• В феодалізм
• Г середньовічна політична роздробленість

2. Коли в середньовічній Європі почали будувати замки?

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву обов'язкових безоплатних робіт селянства в господарстві сеньйора.

А

И

А

Аналізуємо і пояснюємо

4. Наведіть декілька аргументів, на підставі яких можна стверджувати, що феодалізм став новим суспільним ладом середньовічної Європи.

5. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що духовенство не мало багато впливу на розвиток середньовічної Європи. Дайте аргументовану відповідь.

6. Наведіть факти, що розкривають роль рицарства в середньовічному суспільстві.

7. Сформулюйте оцінку обсягів прав і обов'язків селянства в тогочасній Європі.

Застосовуємо і творимо

8. Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Учні та учениці мають передати зміст одного з пунктів параграфа трьома простими реченнями.

9. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Три стани середньовічного суспільства». Зазначте стан та особливості становища.

10. Виконайте завдання (на вибір). 1) За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про повсякденне життя у феодальному замку або селянському господарстві. 2) Тогочасні правителі європейських держав були проти того, щоб васали будували міцні замки. Погрозами, вмовляннями, хитрощами або силою вони примушували їх зруйнувати укріплення своїх замків. Складіть декілька листів від особи короля до своїх васалів, у яких він схиляє їх до зруйнування замків. Застосуйте в них словосполучення і слова: вимагаю, прошу, пропоную, наполягаю, без нашого дозволу, грабунок подорожніх, розбійництво, підготовка змови проти короля, знущання з населення навколишніх містечок, скарги населення, звернення духовенства.

11. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». За додатковими джерелами підготуйте і представте (на практичному занятті або уроці узагальнення за розділом (на вибір учителя/учительки) навчальний проєкт на тему «Найвідоміші середньовічні замки».