Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

Розділ II. Зріле (високе) середньовіччя (середина XI — середина XIV ст.)

§ 10. Людина в середньовіччі

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• як у середні віки складалися відносини між людиною та природою;
• яким стало населення середньовічної Західної Європи;
• що таке «міграція», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Як складалася взаємодія між людиною та природою в Стародавньому світі?
• 2. Охарактеризуйте населення Римської імперії в період її розквіту й занепаду.
• 3. Працюємо в парах. Обговоріть, як життя людини залежить від природи. Наведіть приклади.

1. Людина та природа в середньовіччі

• У чому полягав зв'язок людини і природи в середньовіччі?

За часів середньовіччя клімат у Західній і Центральній Європі дещо відрізнявся від сучасного. Він неодноразово змінювався. Зокрема, за часів Зрілого (Високого) Середньовіччя, яке характеризувалося господарським піднесенням, він був трохи теплішим і вологішим.

Людина намагалася пристосуватися до місцевого ландшафту. На рівнинах виникали великі села, у порізаній пасмами гір, боліт, річкових проток місцевості — окремі двори. На узвишшях і пагорбах будували замки й фортеці. Річки ставали природними межами між землеволодіннями й державами. Наявність виходів до морів та океанів сприяла розвитку рибальства, торгівлі й налагодженню зв’язків між країнами.

У Ранньому середньовіччі більшу частину Європи вкривали ліси. У ті часи ліс був основним джерелом існування людини. Там пасли худобу, відгодовували жолудями свиней. Завдяки цьому селянство отримувало на зиму гарантований запас м’ясної їжі. У лісі заготовляли дрова для обігрівання житла та деревне вугілля, необхідне для виробництва залізних знарядь праці та зброї, збирали лікарські рослини. Ліс забезпечував деревиною, яка в цей час була головним будівельним матеріалом. Ліс був також місцем полювання, збору меду диких бджіл, ягід, грибів тощо.

Цікаві факти

У середньовіччі ліс був і джерелом харчування, і надійним притулком, але водночас становив уявну чи справжню небезпеку. Так, із лісу з'являлися голодні вовки, розбійники й завойовники. Не дивно, що в тогочасних казках і легендах ліс і його мешканці були обов'язковими персонажами. У лісі знаходили притулок ченці-самітники, мандрівні рицарі та злочинці.

Середньовічні люди своєю господарською діяльністю змінювали природу. Вони знищували лісові масиви, не турбуючись про їх відновлення. Природа відповідала на це обмілінням водойм, збідненням земель, рослинного та тваринного світу тощо.

Випасання свиней у лісі. Художник Жан Коломб. XV ст.

• Яку інформацію про життя людини в середньовічній Європі надає ілюстрація?

2. Населення. Міграції. Лиха середньовічної людини

• Як три головні лиха середньовічної людини впливали на її життя?

У середні віки Західну й Центральну Європу населяли переважно романізовані народи колишньої Римської імперії. До них додалися ті, хто переселився сюди під час Великого переселення народів і наступних міграцій. Більшість вчених вважає, що після розпаду Римської імперії кількість жителів у Європі значно зменшилася.

Найбільшими лихами середньовічної людини були голод, хвороби (епідемії) та війни. Недостатній рівень розвитку сільського господарства призводив до низьких урожаїв. Фактично ніхто не був зацікавлений у збільшенні виробництва поза певні межі через те, що господарство було натуральним, споживання — обмеженим, а зберігання продуктів тривалий час найчастіше було неможливим. Середньовічна Європа майже постійно перебувала на межі голоду.

Цікаві факти

На Сході людина ставилася до природи більш дбайливо, ніж у середньовічній Європі. Східні релігії навчали, що людина є частиною природи, яка має жити в гармонії з нею. Завдавати шкоди будь-якій істоті людині заборонялося. Однак це не стосується Китаю, де заради волі правителя здійснювалися великі втручання в природу.

Починаючи з XII ст. європейська знать намагалася підтримувати населення під час голоду. Вона розподіляла харчові продукти між біднотою в голодні роки. Однак середньовічна людина не могла робити запасів на випадок голоду, оскільки зберігати їжу тоді не вміли.

Середньовічні хроніки повідомляють, що навесні 1315 р. Європу охопив голод, який тривав два роки. У цей час від нестачі їжі щодня вмирали тисячі людей. Вчені встановили, що «великий голод» 1315-1317 рр. був спричинений «великим потопом» — значною кількістю опадів у ці роки в Європі (дощі йшли до 150 днів без перерви).

Словник

Міграція — переселення народів, груп людей або окремих осіб із місць постійного проживання на нові землі.

Люди також потерпали від різних хвороб. Погане харчування, неякісні продукти, недостатній рівень розвитку медицини робили середньовічну людину вкрай уразливою до таких захворювань, як туберкульоз, малярія, проказа, холера, дизентерія, тиф, чума, віспа тощо. У 1346-1353 рр. спалахнула найбільша за часів середньовіччя епідемія чуми в Європі.

Найбільші втрати населення тогочасної Європи зазнавало від епідемій чуми й холери та інших хвороб. Збройні конфлікти й війни, що спалахували на різних континентах, також забирали життя багатьох людей.

Середня тривалість життя європейців у цей час становила 30-35 років для жінок і 40-45 років для чоловіків. До 60 років могли дожити лише королівські особи, представники духовенства або вчені.

Алегоричне зображення голоду в книзі Апокаліпсису рукописної «Біблії бідних», що вийшла під час «великого голоду». 1315-1317 рр. Ерфурт (Німеччина).

У ті часи більшість людей жила досить бідно. Як правило, у пошуках кращої долі вони ладні були йти світ за очі. До того ж майже вся земля для обробітку належала сеньйорам, які надавали її своїм васалам. Середньовічні рицарі, щоб отримати землю, готові були здобувати її. Рушати в далеку дорогу людей спонукала й церква: вони йшли до місць паломництва, щоб спокутувати свої гріхи. До того ж люди часто переселялися, рятуючись від епідемій, голоду, війн та інших лих. Лише починаючи з XIV ст. європейське населення поступово осіло на одному місці та вже рідше змінювало місце проживання.

Зверніть увагу

Сучасний український історик отець Орест-Дмитро Вільчинський стверджував, що в середньовіччі більшість європейського населення приділяла достатню увагу своїй гігієні. Вважалося, що тілесна чистота є виконанням заповіді Святого Письма дбати про своє тіло як «Храм Духу Святого». Усі верстви середньовічного суспільства милися щонайменше раз на тиждень. Більшість людей розуміла, що хвороби передаються від хворих до здорових людей через особистий контакт, і тому саме в добу середньовіччя з'явилося перше уявлення про карантин. Уживати їжу, попередньо не помивши руки, вважалося ознакою дикунства.

3. Жіноцтво в середньовічній Європі

• Визначте особливості становища середньовічного жіноцтва в середньовіччі.

У період середньовіччя жінкам у європейських країнах жилося досить важко. Досягти визнання в суспільстві, де головна роль належала чоловікам, вони не могли.

У ті часи жінка цілком залежала спочатку від батька, а потім від чоловіка. Батько вважався головою сім’ї та мав владу над усіма її членами. Дівчат змалку виховували в покірності, побожності, цнотливості й невибагливості. Дуже часто дівчина в середньовічній сім’ї зростала неосвіченою, хворобливою, фанатично релігійною, без відчуття самоповаги.

Представники християнського духовенства, яке мало визначальний вплив на суспільну мораль, інколи відверто зневажали жінок як гріховних істот. Тому всі природні бажання чоловіка і жінки вони розглядали як диявольську спокусу й вимагали їх приборкання.

У багатьох європейських середньовічних країнах проста жінка могла мати певну самостійність у господарських справах — займатися ткацтвом, працювати швачкою, торгувати, готувати страви на продаж тощо. Заможним жінкам, відповідно до їх становища, відводилася єдина роль — дружини та матері. Вони були зобов’язані народити нащадка (хлопчика), стежити за роботою слуг і розважати свого чоловіка.

Цікаві факти

Визначити кількість жителів середньовічної Європи можна лише приблизно. У Ранньому середньовіччі населення налічувало приблизно 25-30 млн осіб, на кінець Зрілого середньовіччя — 168 млн. Унаслідок епідемії чуми середини XIV ст. його кількість скоротилася на третину.

4. Внутрішня та зовнішня колонізація

• Якою була роль внутрішньої і зовнішньої колонізації в розвитку середньовічної Європи?

Наприкінці XI ст. кількість населення країн середньовічної Європи значно збільшилася. Безземельні рицарі розмірковували, у якій війні взяти участь, щоб завоювати маєтки. Селянству також часто бракувало землі. Усе це спонукало до освоєння нових земель, яке розгорнулося в XI—XIII ст. Цей процес називається внутрішньою колонізацією.

Сеньйори заохочували селянство до обробітку ще не освоєних земель, звільняючи його на певний час від сплати податків. Вони розуміли, що це забезпечить їм нові прибутки і зменшить загрозу голоду.

Анна Ярославна. Гравюра. Кінець XVIII — початок XIX ст.

Зверніть увагу

Діяти всупереч прийнятим у середньовічному суспільстві нормам могли лише деякі жінки із заможних верств. Так, Анна Ярославна, донька великого київського князя Ярослава Мудрого, що була королевою Франції, дозволила собі порушити тогочасну мораль. Після смерті свого чоловіка вона вдруге вийшла заміж, незважаючи на обурення християнського духовенства.

У більшості районів Європи для обробітку землі застосовували систему трипілля. Свою землю селянин ділив на три частини. Перша частина з осені засівалася озимими культурами, друга — навесні яровими, третя була під паром, тобто відпочивала. Наступного року перше поле залишали під паром, друге засівали озимими, а третє — яровими культурами. Крім того, здійснювали сівозміну. На одному полі не сіяли декілька років поспіль одну й ту саму культуру. Почали використовувати органічні добрива. Ці зміни в техніці обробітку землі дали можливість дещо збільшити врожайність.

Внутрішня колонізація мала значні позитивні наслідки. Так, зросла кількість населення Європи, вдалося зменшити постійну небезпеку голоду. Змінився раціон: поширилося вирощування зернових та городніх культур. За кілька століть наполегливої праці замість «Європи лісів» поступово виникла «Європа полів».

У XIV ст. процес внутрішньої колонізації Європи уповільнився, а після початку «великого голоду» в 1315 р. взагалі майже припинився. Господарство середньовічної Європи охопила глибока криза, яку вона змогла подолати лише через 100 років.

НАПРЯМКИ КОЛОНІЗАЦІЇ

Внутрішня колонізація

Освоєння вільних земель у Європі

Зовнішня колонізація

• Німецький «наступ на Схід» (на землі слов'ян) • Хрестові походи (Близький Схід) • Реконкіста в Іспанії (Піренейський півострів)

Поряд із внутрішньою розгорталася зовнішня колонізація. У середньовіччі ватаги войовничих норманів (вікінгів) переселилися на землі Русі, до Франції, Англії та Сицилії. Населення Франції рушило за Піренеї, допомагаючи іспанській християнській громаді відвойовувати землі в арабських загарбників та освоювати ці території. Інколи колонізація набувала воєнного характеру. Так, до неї належали хрестові походи європейського середньовічного рицарства до Святої Землі (детальніше про це ви дізнаєтеся пізніше).

Словник

Внутрішня колонізація — заселення та господарське освоєння вільних земель у межах країни.

Зовнішня колонізація — створення поселень за межами власної країни, іноді поєднане з підкоренням або винищенням місцевого населення.

Сформулюйте судження про:

• рівень залежності середньовічної людини від природних умов;
• чинники, які мали вирішальний вплив на життя людини в середньовічній Європі;
• значення процесів колонізації для тогочасної Європи та її населення.

Працюємо з хронологією

1315-1317 рр. — «великий голод» у Європі.

1346-1353 рр. — найбільша за часів середньовіччя епідемія чуми в Європі.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Що з наведеного НЕ належало до трьох лих середньовічних європейців?

• А голод
• Б колонізація
• В епідемії
• Г війни

2. Коли в Європі відбувся «великий голод»?

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву поняття, визначення якого наведено.

Переселення народів, груп людей або окремих осіб із місць постійного проживання на нові землі.

І

А

Я

Аналізуємо і пояснюємо

4. Як ви вважаєте, чи змінилася залежність людини від природи в середньовічній Європі порівняно зі Стародавнім світом? Поясніть свою думку.

5. Чи залежало життя середньовічної людини від трьох головних лих цього часу? Дайте аргументовану відповідь.

6. Охарактеризуйте рівень охорони здоров'я й особистої безпеки людини в середньовічній Європі.

7. Порівняйте, яким було становище жінок, що належали до різних соціальних верств у середньовічній Європі.

8. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що розгортання колонізації у середньовічній Європі перешкоджало освоєнню нових земель, обміну господарським досвідом і культурними досягненнями між її регіонами?

Оранка, засівання, обробка виноградника. Художник Поль Лімбург. XV ст.

• Яку інформацію можна отримати про зображені види господарювання за ілюстрацією?

Україна і світ

На людей середньовіччя, які жили на теренах України, впливали процеси, що були складовою загальноєвропейських процесів цього періоду. Через господарську діяльність населення поступово збільшувалися площі оброблюваних земель за рахунок вирубування лісів. Залежність від природних умов спричиняла голодні роки.

Не оминали людей і хвороби. Зростання кількості населення ставало поштовхом до міграцій та освоєння нових земель.

Застосовуємо й творимо

9. Розв'яжіть хронологічні задачі. 1) Обчисліть, скільки тривав «великий голод». 2) Скільки років від початку «великого голоду» виповнилося у 2024 р.? 3) На яке століття припав «великий голод» у Європі? У якій частині століття (чверть, перша половина, друга половина тощо) це відбулося?

10. Працюємо в парах. Складіть діаграму «Площі лісів у Європі в XI—XXI ст.» за поданою інформацією: до XI ст. ліси займали 75% території Європейського континенту, у XIV ст. — 50%, на початку XXI ст. — до 25%.

11. В усній або письмовій формі за додатковими джерелами підготуйте розповідь від імені жителя (жительки) однієї з країн середньовічної Європи, який пережив «великий голод» 1315-1317 рр.

12. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Обговоріть запитання. 1) Чим життя середньовічного жителя Західної Європи відрізнялося від життя людини в Римській імперії? 2) Як у середньовіччі усвідомлювали роль навколишнього середовища для життя і здоров'я людини? Чи намагалися дотримуватися здорового способу життя?