Підручник з Географії. 9 клас. Гілецький - Нова програма

Словник понять і термінів

Автомагістраль — автомобільна дорога між віддаленими один від одного населеними пунктами або районами, яка призначена для швидкісного руху великої кількості автомобілів у двох протилежних напрямках і не має перехрещень на одному рівні з іншими дорогами, залізничними та трамвайними коліями, пішохідними або велосипедними доріжками.

Автономія — право самостійного здійснення державної влади або управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією. Автономія може базуватися на культурній або етнічній відмінності.

Автономна республіка — невід’ємна складова частина держави, яка діє в межах повноважень, визначених конституцією країни, вирішує питання, віднесені до її відання.

Агломерат — грудковий матеріал, який отримують у процесі збагачення руд чорних та деяких кольорових металів.

Агломерація промислова — промисловий комплекс, який сформувався в межах міської агломерації, де промислове виробництво відіграє містоутворювальну роль.

Аграрна країна — країна, у якій сільське господарство є основним джерелом економічного зростання і кількість зайнятих у ньому становить більш ніж 50 %. Це країни Африки, Латинської Америки, Азії, Океанії з невисоким рівнем розвитку.

Агропромисловий комплекс (АПК) — сукупність взаємопов’язаних своєрідною цільовою функцією (забезпечення населення продуктами харчування та предметами народного споживання сільськогосподарського походження) виробництв, що розвиваються відповідно до конкретних природно- і суспільногеографічних особливостей території.

Адміністративно-територіальний устрій — спосіб територіальної організації держави, який характеризується певною формою конституційно-правових відносин між державою загалом та її складовими частинами, виявляється в особливостях правового статусу адміністративних одиниць та розподілу владних повноважень між центральними й місцевими органами влади.

Азіатсько-Тихоокеанське економічне співтовариство (АТЕС) — міжнародна організація, метою якої є сприяння економічному зростанню країн регіону. Створене в 1989 р. До його складу входять 22 країни Тихоокеанського регіону (Австралія, Китай, Росія, Філіппіни, Чилі, США, Сингапур та ін.).

Акваторія — ділянка водної поверхні певної водойми у визначених межах.

Атомна електростанція (АЕС) — комплекс споруд, машин, апаратів і приладів, за допомогою яких тепло для нагрівання пари, що надає турбіні руху, створюється внаслідок процесу ланцюгової реакції в ядерному реакторі. Турбіна, у свою чергу, обертає електричний генератор, у такий спосіб генеруючи електричний струм.

Аутсорсинг — це передача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах відповідних договорів. Головне завдання аутсорсингу — винести за межі бізнесу непрофільні й вузькоспеціалізовані напрямки діяльності.

Важке машинобудування — машинобудівні підприємства, які споживають велику кількість металу. Воно включає виробництво металу, гірничошахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за рік у певній країні й використаних для поточного споживання, капіталовкладень у розвиток нового виробництва, експорту. До ВВП включають і продукцію, вироблену підприємствами, які належать іноземним власникам.

Валовий національний продукт (ВНП) — вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за рік підприємствами певної країни. Відрізняється від ВВП тим, що враховує доходи підприємств і громадян певної країни, отримані за кордоном, проте не враховує доходи зарубіжних фірм та осіб, які займаються діяльністю в цій країні.

Вантажообіг — добуток обсягу перевезень на відстань їх транспортування.

«Велика сімка» (G-7) — сім найбільш економічно розвинених держав світу — США, Німеччина, Японія, Франція, Велика Британія, Італія та Канада.

Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) — джерела, здатні до відновлення. До них належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

Вітрова електростанція (ВЕС) — електростанція, яка за допомогою вітрової турбіни перетворює механічну енергію вітру на електричну.

Вторинний сектор господарства — сектор господарства, що охоплює ті напрямки виробничої сфери, які використовують і переробляють паливо й сировину, заготовлені первинним сектором господарства. Насамперед це обробна промисловість і будівництво.

Вузол промисловий — промисловий комплекс, який охоплює одне велике місто або декілька порівняно близько розташованих промислових центрів і пунктів.

Вузол транспортний — пункт, у якому сходяться шляхи сполучення одного або декількох видів транспорту.

Газотранспортна система — складний комплекс споруд (трубопроводів, компресорних станцій, газосховищ), що забезпечує транспортування газу.

Географічне середовище — частина географічної оболонки, яка безпосередньо пов’язана із життям і діяльністю людського суспільства.

Географічний (територіальний) поділ праці — процес закріплення певних видів господарської діяльності за територіями (населеними пунктами, районами, регіонами, країнами).

Географія населення — наука, що вивчає закономірності та просторові особливості формування й розвитку сучасного населення і населених пунктів.

Геополітичне положення країни — місце держави на карті світу, яке дає оцінку її територіальним відносинам з іншими країнами та великими природними об’єктами (морями, гірськими масивами, річками), що мають на неї значний політичний, економічний, екологічний та соціальний вплив.

Геотермальна електростанція — електростанція, що виробляє електроенергію за допомогою використання пари, яка утворюється з гарячої води з надр Землі.

Гідроакумуляційна електростанція (ГАЕС) — комплекс споруд, що включає ГЕС та спеціальне водосховище, у яке в період малих навантажень на енергосистему перекачують воду. Під час найбільших (пікових) навантажень вода випускається зі спеціального водосховища та крутить додаткові турбіни ГАЕС.

Глобалізація — процес, що охоплює всі важливі сфери суспільного життя та спрямований на формування єдиного політичного, економічного й культурно-інформаційного світового простору.

Господарська діяльність — будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, яка пов’язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Держава — країна, обмежена тільки суспільно-географічними кордонами, яка сама здійснює суверенітет (внутрішню та зовнішню політику) на всій своїй території, тобто є незалежною країною.

Дисперсія — одна із форм суспільної організації виробництва, суть якої полягає в розосередженні підприємств по території, що уможливлює більш рівномірний розвиток господарства в межах країни.

Економіка командно-адміністративна — економіка, що ґрунтується на суспільній (державній) власності, регулювання економічних процесів у якій здійснюється за допомогою централізованого державного планування.

Економіка ринкова — економіка, яка характеризується приватною власністю на економічні ресурси й використанням ринкового механізму для регулювання господарської діяльності.

Економічна інтеграція — зближення та взаємозв’язок національних господарських комплексів, проведення узгодженої державної економічної політики.

Економічна система — спосіб організації економічного життя країни, основними ознаками якого є власність на засоби виробництва та спосіб управління господарською діяльністю.

Експорт — вивезення товарів за межі держави.

Екстенсивний розвиток економіки — шлях розвитку, пов’язаний із простим кількісним збільшенням випуску продукції за рахунок зростання затрат живої праці, сировини та матеріалів.

Енергосистема держави — об’єднання всіх електростанцій країни лініями електропередач, які забезпечують подання електроенергії до всіх споживачів.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) — міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв’язки. Створений у 1991 р. (штаб-квартира — у Лондоні).

Європейський Союз (ЄЄ) — міжнародна регіональна організація, створена шістьма країнами (Німеччиною, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами та Люксембургом) у січні 1958 р. як Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Зараз до ЄС входить 28 європейських держав.

Засоби виробництва — знаряддя праці (машини, обладнання тощо) і предмети праці (сировина, паливо тощо), що використовуються в процесі виробництва матеріальних благ і послуг.

Імпорт — ввезення в країну товарів з інших держав.

Інвестиції (вкладення капіталів) — надання коштів або матеріальних ресурсів банками, підприємцями для будівництва, переобладнання господарських об’єктів, створення спільних підприємств.

Індекс людського розвитку (ІЛР) — показник для порівняльної оцінки багатства, грамотності, освіти, середньої тривалості життя та інших показників рівня соціально-економічного розвитку країни. ІЛР використовується ООН із 1993 р. у щорічному звіті з людського розвитку.

Інтенсивний розвиток економіки — розвиток суспільного виробництва, що ґрунтується на найбільш повному та раціональному використанні технічних, матеріальних, природних, фінансових і трудових ресурсів на основі науково-технічного прогресу.

Інфраструктура — сукупність підприємств і установ господарського комплексу, які обслуговують основні підприємства виробничої та невиробничої сфер і безпосередньо людину. Установи виробничої інфраструктури обслуговують виробництво, а соціальної — безпосередньо населення.

Каботаж — плавання між портами однієї держави без заходження в іноземні порти.

Комбінування виробництва — поєднання на одному підприємстві (комбінаті) кількох виробництв, які можуть належати до різних видів промислової діяльності.

Конверсія — переорієнтація економіки країни (переважно мілітаризованої) на виробництво мирної продукції. При цьому відбувається реальне скорочення збройних сил, озброєнь і витрат.

Конверторний спосіб отримання сталі — отримання сталі з використанням конверторів (спеціальних металевих посудин, які обкладені всередині вогнестійкою цеглою та мають можливість повертатися навколо своєї горизонтальної осі при завантаженні чавуну та металобрухту, зливанні виплавленої сталі). У конвертор спочатку завантажують металевий ґрунт, потім заливають рідкий чавун, засипають вапно, залізну руду й окалину. У конверторі здійснюють продувку технічним киснем, який окислює домішки. Процес виплавки триває до 50 хвилин (для порівняння: мартенівська виплавка триває 6—12 годин).

Концентрація виробництва — зосередження виробництва на великих підприємствах. Зростання концентрації виробництва відбувається за рахунок розширення чинних підприємств, будівництва нових великих підприємств або об’єднання декількох малих.

Кооперування виробництва — організація виробничих зв’язків між підприємствами для випуску певної кінцевої продукції.

Макрорегіони — найбільші регіони світу, які охоплюють частину світу або велику групу країн у її межах.

Важке машинобудування — машинобудівні підприємства, які споживають велику кількість металу. Воно включає виробництво металу, гірничошахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування.

Міжнародна економічна інтеграція — об’єктивний процес розвитку особливо глибоких і стійких взаємозв’язків між окремими групами країн.

Міжнародний поділ праці (МПП) — спеціалізація країн світу на виробництві певних видів продукції та послуг, які пропонуються на світовий ринок.

Міжнародна торгівля — торгівля, яка здійснюється між державами.

Міжнародні транспортні коридори (МТК) — транспортні артерії та сукупність різних видів транспорту, що забезпечують значні перевезення вантажів і пасажирів на напрямках їх найбільшої концентрації.

Мілітаризована економіка — система господарювання країни, більшість підприємств якої спрямована передусім на виробництво зброї та утримання армії.

Модернізація — оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог.

Морський термінал — виробничо-перевантажувальний комплекс, який розташований на території морського порту або на території, що прилягає до акваторії порту, і включає інженерні споруди, підйомно-транспортне та інше устаткування, необхідне для забезпечення стоянки, навантаження-розвантаження суден та обслуговування пасажирів.

Національний дохід — новостворена вартість усіх товарів і послуг у межах держави за рік.

Нераціональне природокористування — використання природи, спрямоване на отримання економічного ефекту, без запобігання негативним наслідкам для довкілля.

Нові індустріальні країни (НІК) — держави-лідери групи країн, що розвиваються, основу економіки та експортного потенціалу яких становлять трудомісткі виробництва. За низкою економічних показників вони наближаються до групи розвинених країн.

Обсяг перевезень — кількість перевезених вантажів (пасажирів) за певний проміжок часу (рік, місяць, добу).

Одиниця умовного палива (о. у. п.) — умовна одиниця вимірювання для уявного палива, на яке перераховуються фактичні витрати різних видів палива, щоб порівняти їхню ефективність. Одна о. у. п. відповідає теплоті, яка виділяється при згорянні 1 кг вугілля середньої якості та становить 29,3 МДж, або 7000 кал.

Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК) — міжнародна організація, заснована в 1960 р. з метою захисту інтересів нафтодобувних держав Азії, Африки, Латинської Америки на світовому ринку нафти й нафтопродуктів. Членами ОПЕК є 12 країн.

Організація Об’єднаних Націй (ООН) — загальнополітична міжнародна організація, утворена 24 жовтня 1945 р. на Конференції Об’єднаних Націй у Сан-Франциско (США). Серед членів — засновників ООН була й Україна (у той час — УРСР).

Організація Північноатлантичного Договору (НАТО) — військово-політична міжнародна організація глобального масштабу. Створена 4 квітня 1949 р. До її складу входять 28 країн.

Пасажирообіг — добуток кількості перевезених пасажирів за певний проміжок часу (рік, місяць, добу) на відстань перевезень.

Первинний сектор господарства — сектор господарства, що охоплює види діяльності, які передбачають безпосередню взаємодію з природою з метою заготівлі та використання природних ресурсів (сільське господарство, добувні виробництва, лісове господарство, мисливство, рибальство). Усі вони безпосередньо контактують із природою, здійснюючи заготівлю сировини або палива природного походження.

Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА) — регіональна міжнародна загальнополітична організація, яка існує із січня 1994 р. Вона об’єднує три країни: США, Канаду й Мексику. Її метою є створення зони вільної торгівлі в Північній Америці. Постійної штаб-квартири не має.

Постіндустріальні держави — держави з розвиненою ринковою економікою, де значна частка економічно активного населення зайнята в невиробничій сфері, а комп’ютеризація проникла в усі сфери життя суспільства.

Природні ресурси — компоненти та сили природи, які безпосередньо використовуються в господарській діяльності.

Промисловий вузол — промисловий комплекс, який охоплює одне велике місто або декілька порівняно близько розташованих промислових центрів і пунктів.

Промисловий пункт — невеликий населений пункт, де є одне промислове підприємство.

Промисловий комплекс — поєднання взаємопов’язаних (технологічно, через комбінування й кооперування) підприємств на певній території.

Промисловий район — скупчення промислових агломерацій, вузлів, центрів та пунктів на певній території. Виникають вони переважно в регіонах, багатих на різні природні ресурси, особливо мінеральні, що зумовлює значний розвиток багатьох промислових підприємств та інших виробництв.

Рада Європи — міжнародна організація, яка охоплює 47 держав-членів на європейському просторі. Штаб-квартира Ради Європи розташована у Страсбурзі (Франція).

Район економічний — велика територія країни, яка характеризується подібністю природних умов та певною спеціалізацією господарства держави.

Реконструкція підприємства — заміна старого устаткування на нове, ефективніше.

Рекреаційні ресурси — елементи природного довкілля, що можуть бути використані людиною для збереження, відновлення здоров’я та відпочинку.

Реструктуризація промисловості — перебудова структури промислового виробництва.

Ресурсозабезпеченість — співвідношення між величиною запасів природних ресурсів та обсягами їхнього використання. Розраховують її або в кількості років, на які вистачить певного ресурсу за певних обсягів використання, або в запасах у розрахунку на одну особу.

Ресурсозбереження — значне скорочення обсягів використання природних ресурсів, зменшення витрат ресурсу на одиницю продукції, заміна вичерпних ресурсів невичерпними або вторинними.

Світова організація торгівлі (СОТ) — об’єднання держав, спрямоване на створення й підтримку системи юридичних норм міжнародної торгівлі. Заснована в 1993 р.

Світове господарство — сукупність взаємопов’язаних у результаті міжнародного поділу праці національних господарств країн світу.

Світовий ринок — сукупність національних ринків окремих країн, що пов’язані між собою міжнародними економічними відносинами.

Складова національного господарського комплексу — сукупність підприємств та установ у межах території країни, які задовольняють однорідні потреби суспільства (промисловість — у промисловій продукції, транспорт — у переміщенні вантажів і населення, освіта — у здобутті загальної та професійної освіти тощо).

Соціальна географія — наука, що досліджує взаємовідносини між різними спільнотами людей, спосіб життя населення.

Спеціалізація виробництва — випуск підприємством однорідної продукції.

Співдружність Націй — форма державного правління в колишніх колоніях Великої Британії (Канада, Австралія, Барбадос, Ямайка та ін.), яка передбачає, що британський монарх є формальним главою цих держав і призначає свого представника — генерал-губернатора.

Сталий розвиток (країни) — розвиток, що задовольняє потреби сьогодення, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

Стартап — форма фінансування наукових досліджень у високорозвинених країнах. Здебільшого це невеликі дослідницькі компанії, які розробляють інноваційні рішення у сфері електроніки, інформаційних технологій, торгівлі та інших сферах на рівні ідей і пропонують приватним особам, компаніям та державним установам профінансувати їх та отримати кінцевий прибуток у результаті втілення цих ідей у життя.

Структура національної економіки — співвідношення та взаємозв’язки між складовими частинами національного господарського комплексу.

Сфера послуг — сукупність видів економічної діяльності, які надають послуги.

Теплова електростанція (ТЕС) — електростанція, яка спалює паливо та нагріває воду, перетворюючи її на пару, що подається під тиском на турбіни. Турбіни надають руху генераторам, які виробляють електричний струм.

Теплоелектроцентраль (ТЕЦ) — центральна теплоелектростанція, яка виробляє одночасно електроенергію й тепло у вигляді гарячої води та пари для промисловості й побутових потреб.

Територіальний поділ праці (географічний поділ праці) — закріплення певних виробництв за певними територіями.

Територіальна структура господарства — сукупність певним чином взаєморозміщених і територіально поєднаних елементів господарства або окремих виробництв, які перебувають у складній взаємодії.

Технополіси — міста науки, де концентрувалися найбільш наукоємні виробництва (радіоелектроніка, авіакосмічне машинобудування тощо).

Техносфера — частина географічної оболонки, перетворена людиною на технічні та техногенні об’єкти.

Типізація країн — групування країн за кількома стійкими якісними ознаками.

Товарне господарство — господарство, за якого продукти праці виробляють для продажу на ринку й обмінюють за допомогою грошей.

Транзитні перевезення — перевезення пасажирів або вантажів з однієї країни в іншу через проміжну країну.

Транснаціональна корпорація (ТНК) — господарське об’єднання, до якого належать первинне (материнське) підприємство та його закордонні філії.

Транспорт — вид господарської діяльності, яка не створює нових матеріальних цінностей. Результатом роботи транспорту є переміщення вантажів і людей.

Транспортна система країни — поєднання взаємопов’язаних видів транспорту, які задовольняють потреби господарства й населення в перевезенні вантажів і пасажирів.

Третинний сектор господарства — сектор господарства, який охоплює всі напрямки сфери послуг.

Туризм — форма активного відпочинку поза місцем постійного проживання з пізнавальною метою, яка містить елементи спорту.

Чинники розміщення виробництва — об’єктивні умови, які визначають найефективніше функціонування господарських об’єктів у певному місці завдяки найменшим затратам на виробництво й транспортування продукції.