Природничі науки. 2 частина. 11 клас. Гільберг
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Літосфера
Тверда оболонка планети
Літосфера (від давньогрец. Λίθος — камінь і Σφαίρα — куля, сфера) — верхня тверда оболонка Землі, яка складається із земної кори та пласта розм’якшених гірських порід, що входять до складу верхньої мантії й астеносфери.
Літосфера неоднорідна за товщиною, яка багато в чому залежить від рельєфу місцевості, під якою вона розташована. Так, на суходолі її товщина (потужність) становить від 25 км до 200 км. Що старшою є земна кора, то товща літосфера. Під молодими гірськими хребтами розташовані тонші її ділянки. Найтонший шар земної кори під океанами: його середня товщина (потужність) коливається від 7 км до 10 км, а в окремих регіонах Тихого океану зменшується до 5 км. Найтовстіший шар океанічної кори розташований по краях океанів, найтонший — під серединно-океанічними хребтами. Цікаво, що літосфера ще повністю не сформована, і процес цей триває понині (переважно — під океанічним дном).
У літосфері виокремлюють три шари (пояси). Верхній містить різноманітні за складом осадові гірські породи — глини, піски, вапняки, піщаники тощо, які несуцільним чохлом укривають поверхню літосфери. Потужність осадового шару неоднакова й змінюється від одиниць метрів до 15 км. Щільність осадового шару 1800-2500 кг/м3, швидкість поширення сейсмічних хвиль — 1-4 км/с.
Середній пояс земної кори складається з порід типу граніту. Середня потужність гранітного шару на континентах становить близько 15 км, у гірських районах — до 35-40 км. Густина цього шару — 2500-2750 кг/м3, континентальна швидкість сейсмічних хвиль — 5,5-6,3 км/с. У складі осадового й гранітного поясів переважають Силіцій та Алюміній.
Раніше осадовий і гранітний пояси часто об’єднували й називали сиалем або сиалічною оболонкою. Поміркуйте й поясніть походження цих назв.
Нижче гранітного залягає базальтовий пояс. Його потужність становить 20-30 км на материках і 5-7 км — під дном океану. Густина змінюється в межах 2750-3000 кг/м3, швидкість сейсмічних хвиль — 6,1-7,4 км/с.
Виокремлюють два типи літосфери (мал. 4.1.): океанічну та материкову. Відмінність у будові літосфери під океанами й континентами полягає в тому, що під океанічним дном немає гранітного шару, оскільки океанічна кора під час свого формування багато разів зазнавала процесів плавлення. Спільними для океанічної й континентальної кори є такі шари літосфери, як базальтовий і осадовий.
Мал. 4.1. Типи земної кори
Хімічні аналізи показали, що понад 98 % маси земної кори містить тільки вісім елементів (табл. 4.1).
Таблиця 4.1. Хімічний склад земної кори
Елемент |
Символ |
Масова частка, % |
Оксиген |
O |
46,5 |
Силіцій |
Si |
25,7 |
Алюміній |
АІ |
7,65 |
Ферум |
Fe |
6,24 |
Кальцій |
Са |
5,79 |
Натрій |
Na |
1,81 |
Калій |
К |
1,34 |
Магній |
Mg |
3,23 |
Решта |
— |
1,74 |