Природничі науки. 2 частина. 11 клас. Гільберг

Метеочутливість й комфортні умови життєдіяльності

Для забезпечення комфортних умов життєдіяльності людини необхідно враховувати всі чинники, які їх складають, а саме:

  • мікроклімат — температура, теплоізоляція, вологість та рух повітря, вентиляція, озонування;
  • освітлення;
  • випромінювання;
  • рівень шуму;
  • електробезпеку.

Містяни, які становлять 70 % населення України, більшу частину часу проводять у приміщеннях, де вони живуть і працюють. У житлових приміщеннях оптимальними вважають такі параметри: для температури 20-22 °С — у холодному та помірному кліматі й 23-25 °С — у жаркому кліматі; руху повітря — 0,1-0,25 м/с; вологості — 40-60 % з достатньою вентиляцією. Відхилення від цих оптимальних умов спочатку призводить до дискомфорту, а внаслідок тривалого перебування в них виникають захворювання дихальних органів, ревматизм, невралгії, ускладнення серцево-судинних захворювань, ослаблення імунітету.

Також одним з важливих показників забезпечення комфортних умов є повітря приміщень. Джерелами його забруднення можуть бути: продукти неповного згорання побутового газу, леткі виділення полімерних матеріалів, тютюновий дим тощо. Для поліпшення якості повітря приміщень уживають такі заходи: провітрювання й регулярне вологе прибирання, використання в інтер’єрі домашніх рослин, щільне закручування кришок на флаконах з мийними та дезінфікуючими засобами.

Клімат і погода прямо та сигнально впливають на людину. Унаслідок прямого впливу метеорологічні чинники (температура, атмосферний тиск, вологість) діють на тепловий стан організму, а внаслідок дії сигнального відбуваються патологічні реакції у метеозалежних людей і погіршення самопочуття в здорових осіб. Найбільше впливають погодні умови на людей із серцево-судинними, бронхо-легеневими захворюваннями, психоемоційними порушеннями, захворюваннями опорно-рухового апарату.

Мал. 9.17. Симптоми метеочутливості

Метеопатія — залежність стану здоров’я від погодних умов.

До основних симптомів метеочутливості людей належать головний біль, дратівливість, стрибки кров’яного тиску, порушення серцевого ритму, біль у суглобах, зниження працездатності, порушення сну. У метеозалежних і хворих людей унаслідок зміни погодних умов виникає погіршення самопочуття, загострення хронічних захворювань, що може призвести навіть до смерті.

Різкі зміни атмосферного тиску призводять до загострення радикуліту, виникнення шуму у вухах, мігрені. Зниження тиску спричинює утруднення дихання й порушення роботи серцево-судинної системи (мал. 9.17).

Щодо впливу вологості на людину, то в здорових осіб підвищена вологість спричинює головний біль, пришвидшене серцебиття, біль у суглобах. Унаслідок зниження вологості в людей з підвищеною чутливістю (тих, які схильні до захворювань дихальної системи) виникає відчуття сухості та подряпування в горлі; у здорових осіб виникають запальні процеси в слизових оболонках, застуди, вірусні, інфекційні захворювання.

ПОДУМАЙТЕ Й ВІДПОВІДАЙТЕ

  • 1. Перелічіть географічні чинники клімату. Як вони впливають на клімат? Наведіть приклади такого впливу.
  • 2. Назвіть типи повітряних мас та райони їх формування. Які типи повітряних мас формуються над територією України?
  • 3. Поясніть, чи можна вважати територію України кліматично комфортною.
  • 4. У яких умовах і де утворюються атмосферні фронти? Назвіть їхні основні риси.
  • 5. Проаналізуйте уривки з літературних творів і вставте пропущені назви вітрів та погодних явищ: а) «... із суходолу дув протягом усієї першої ночі. Щоб потрапити в зону постійних вітрів, ми розраховували передусім на чергування вітрів із суходолу й з моря. Уранці море «видихає» повітря, і... летить на материк; потім воно завмирає, щоб зібратися з силами, а ввечері «вдихає» вітер.»; б) «Подув сприятливий вітер, хороший північно-східний..., який мав донести мене аж до Антільських островів.»1; в) «Педро глянув униз і побачив, що човни, залишені на ніч на воді, одв’язано. Нічний... відніс їх досить далеко у відкритий океан. Тепер уранішнім... Їх поволі несло до берега.»2; в) «Індійський океан іскрився під полуденним сонцем. То сліпив очі відбитим вогняним промінням, то тішив погляд темною синявою. Південно-східний... дув якось нерівно, часом зовсім стихав.»3; г) «Уранці морська метеорологічна обсерваторія США повідомила, що в Тихому океані лютує надзвичайної сили..., який пересікає три морські шляхи між Азією і Америкою.»4; д) «Літній... жене з неоглядних просторів Тихого океану важкі димчасті хмари до гір Сіхоте-Аліню. Чіпляючись за крислате верховіття темно-зелених кедрів, вони уповільнюють свій біг і виливаються на землю рясними...»5.
  • 6. Поясніть з погляду фізики народні прикмети щодо погоди: а) бульбашки на калюжах — до довгого дощу; б) дим стелиться біля землі — до дощу; в) молоко швидко закипає через край — до негоди; г) сіль мокне — дощитиме.

1 Ален Бомбар (1924-2005, Франція). «Один в океані».

2 Олександр Романович Беляєв (1884-1942, Росія). «Людина-амфібія».

3 Янка Мавр (Іван Михайлович Федоров, 1883-1971, Білорусь). «Амок».

4 Олександр Романович Беляєв (1884-1942, Росія). «Сліпий політ».

5 Сисоєв Всеволод Петрович (1911-2011, Росія). «Амба».

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

1. Опишіть у зошиті погоду сьогоднішнього дня за допомогою умовних знаків. Складіть опис погоди населеного пункту за картою погоди (на вибір). Які народні прикмети, що передбачають погоду, вам відомі? Складіть прогноз погоди для одного дня поточного року, використовуючи народні прикмети. Порівняйте ваш і науковий прогнози. Зробіть висновок.

2. Оцінка патогенності погоди. Визначення рівня метеочугливості людини:

  • 1) запишіть у таблицю 9.3 дані про погодно-метеорологічні чинники;

Таблиця 9.3. Погодно-метеорологічні чинники

  • 2) обчисліть значення середньої добової температури, вологості, швидкості вітру, атмосферного тиску;
  • 3) розрахуйте значення міждобової зміни атмосферного тиску і температури;
  • 4) обчисліть за формулами складові індекси патогенності температури it, вологості ih, швидкості вітру iv, зміни атмосферного тиску і△p та зміни температури i△t:

  • 5) розрахуйте на підставі складових індексів патогенності загальний індекс патогенності погоди J = ii + іh + iv + i△p + i△t;
  • 6) оцініть за значенням загального індексу патогенності патогенну дію погоди на організм людини за шкалою (табл. 9.4);

Таблиця 9.4. Оцінка патогенності погоди

Значення J

Оцінка патогенності погоди

0-9

Оптимальна

10-24

Подразнювальна

25 і більше

Гостра

  • 7) визначте за формулою R= 0,6J ступінь подразнювальної дії погоди;
  • 8) обчисліть коефіцієнт жорсткості погоди за формулою: S = (1 - 0,006t) + (1 + 0,272v)KaKb, де S — жорсткість погоди за добу, бали; t — середня добова температура повітря, v — середня добова швидкість вітру, м/с °С;

Ка — коефіцієнт, що враховує роль добової мінливості температури повітря, який дорівнює: у разі мінливості до 4 °С — 0,85; від 4,1 °С до 6 °С — 0,90; від 6,1 °С до 8 °С — 0,95; від 8,1 °С до 10°С — 1,00; від 10,1 °С до 12°С — 1,05; від 12,1 °С до 14 °С — 1,1; від 14,1 °С до 16 °С — 1,15; від 16,1 °С до 18 °С — 1,20; понад 18 °С — 1,25; Кb — коефіцієнт відносної вологості, який дорівнює 0,9 — для вологості меншої за 60 %; 0,95 — для 61-70 %; 1,0 — для 71-80 %; 1,05 — для 81-90 % і 1,1 — для вологості понад 90 %.

Що вищі значення коефіцієнта жорсткості погоди S, то значнішими будуть порушення фізіологічних систем організму й сильніше будуть впливати погодно-метеорологічні чинники на організм людини;

  • 9) виконайте оцінку комплексної дії погодно-метеорологічних чинників на організм людини, використавши дані таблиці 9.5.

Таблиця 9.5. Оцінка жорсткості погоди

Жорсткість погоди

Періоди року

Зима та перехідні періоди

Літо

М’яка

Від Одо 1,0

Від 0 до 1,0

Помірно жорстка

Від 1,1 до 2,0

Від 0 до -0,4

Жорстка

Від 2,1 до 4,0

Від -0,41 до -0,8

Дуже жорстка

4,1 і більше

-0,81 та менше

ЗАХИСТ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

  • Перспективи зміни клімату з урахуванням антропогенного впливу на нього.
  • Міжнародне співробітництво з питань дослідження зміни клімату.
  • Моделювання й прогнозування кліматичних змін.
  • Дослідження метеочутливості: тривале реєстрування загального самопочуття та порівняння зі змінами параметрів стану повітря.
  • Динаміка клімату протягом геологічної історії Землі.