Е. 5. Побутові товари

«Споживач має право на те, щоби продукція за звичайних умов її використання, зберігання й транспортування була безпечною для його життя, здоров’я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну», — стверджує стаття 14. «Право споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт)» закону України «Про захист прав споживачів». Що потрібно знати й уміти, щоб ефективно використовувати це право? Обговорімо?

ВИ НАВЧИТЕСЯ

Наводити приклади мийних, косметичних засобів, характеризувати з погляду науки їхню дію.

Описувати способи безпечного використання основних матеріалів і приладів.

Аналізувати марковання побутових товарів.

Обґрунтовувати вибір тих або інших побутових товарів.

Прогнозувати основні напрями розвитку технологій виробництва побутових товарів

Із чим маємо справу вдома?

Побутові товари призначено для облаштування побуту, тобто їхнє використання пов’язане із задоволенням людиною своїх матеріальних і культурних потреб у житлі, одязі, їжі, відпочинку тощо. Важливими побутовими товарами є засоби для миття, прання та чищення, косметичні засоби, різноманітні побутові хімікати (лаки, фарби, розчинники, засоби догляду за рослинами, меблями, автомобілями). Посуд, побутова техніка, меблі тощо також є побутовими товарами. Цей перелік можна продовжити (зробіть це). Чи безпечні побутові товари для здоров’я та довкілля? Як правильно використовувати їх? Спробуймо відповісти на ці запитання.

Як шкідливі речовини, що є в складі побутових товарів, потрапляють в організм людини? Через органи дихання (площа близько 140 м²), крізь шкіру (площа близько 1,5-2 м²), через органи травлення, ушкоджену шкіру — ранки, садна. Розгляньмо приклад. Фенол С₆Н₅ОН і метаналь НСНО (формальдегід) — отруйні речовини. Чи трапляються вони в повсякденному житті? Тирсоплити, з яких виготовляють меблі, просочені фенол-формальдегідними смолами. Унаслідок поступового розкладання цих смол, особливо якщо меблеві кромки не герметизовано, випари цих шкідливих речовин потрапляють у помешкання й зумовлюють хронічне отруєння людей (мал. 5.1).

Мал. 5.1. Тирсоплита — потенційне джерело надходження випарів фенолу й формальдегіду в повітря

Проте, як слушно зауважував Парацельс¹, усе є отрутою й усе є ліками. Лише доза робить ліки отрутою й отруту ліками. Адже важко, якщо взагалі можливо, знайти речовину, яка не була б отрутою або ліками. І дуже мало речовин, які були б тільки цілющими або тільки згубними. Наприклад, отруйний фенол, про який ішлося вище, є складником дьогтю (мал. 5.2) — продукту сухої перегонки деревини, торфу, бурого та кам’яного вугілля, сланців тощо. Саме фенол значною мірою зумовлює сильні антисептичні, місцево подразнювальні, протизапальні, інсектицидні, протипаразитарні й дезинфікувальні властивості цього засобу. Дьоготь ефективний проти туберкульозної палички й спор сибірки. Його лужні розчини використовують для дезінфікування приміщень, скотних дворів, вигрібних ям, предметів догляду за тваринами та стійл.

¹ Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгайм (1493-1541, Швейцарія).

Мал. 5.2. Фенол — активна речовина дьогтю та лікарських засобів на його основі

У сучасній косметології глибокий пілінг — відлущування верхнього шару шкірного покриву фенолом — реклама позиціонує як альтернативу пластичній хірургії. Засіб для зовнішнього застосування «Фукорцин» також містить фенол. Цей препарат використовують для лікування гнійничкових і грибкових захворювань шкіри, поверхневих ран, ерозій, тріщин, саден. Фенол — активна речовина спрею «Орасепт», який застосовують для лікування запальних процесів у горлі й ротовій порожнині. Пригадайте, сильним антисептиком також є етанол С₂Н₅ОН. Він, так само, як і метаналь, є складником зовнішнього антисептичного засобу для лікування підвищеної пітливості — гіпергідрозу.

Чому фенол, метаналь та етанол (мал. 5.3) виявляють дезінфікувальні властивості? З’ясуймо це, виконавши дослід. У три пробірки наллємо порції водного розчину білка об’ємом 1-2 мл кожна. У першу пробірку добавимо стільки само насиченого водного розчину фенолу, у другу — формаліну (40 %-го водного розчину метаналю), у третю — дрібку кристалічного натрій хлориду й етанол об’ємом 2 мл. У всіх пробірках унаслідок зсідання білка випаде осад. На цьому ґрунтується застосування фенолу, метаналю й етанолу для дезінфікування: вони згубно впливають на білки клітин мікроорганізмів.