Підручник з Природничих наук. 1 частина. 10 клас. Гільберг - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

НАУКА Й СВІТОГЛЯД

Як розумна істота, людина має свій світогляд — думки, погляди, ідеї, ставлення, почуття, емоції, переконання. Що формує світогляд людини? Наука? Життєвий досвід? Мистецтво? Медіа? Духовне життя? Релігія?

ВИ НАВЧИТЕСЯ

Виявляти й обґрунтовувати взаємозв’язки між розвитком науки й суспільства.

Усвідомлювати значення природничих наук у формуванні світогляду.

Розвивати вміння користуватися різними джерелами природничо-наукової інформації, критично оцінюючи її достовірність.

Висловлювати й обґрунтовувати судження щодо взаємозв’язків людини й природи.

«МИ» — ЛЮДИ І «ВІН» — СВІТ

Різні люди часто сприймають одні й ті самі речі зовсім по-різному. Погляд на світ — світогляд — це складна й суперечлива єдність знань, ідеалів, мрій, цілей, сподівань, інтересів, бажань, надій, вірувань, переконань, емоцій, почуттів, поглядів на сенс і мету життя, які визначають аспекти мислення, поведінку та діяльність кожної людини. Світогляд може формуватися протягом життя як стихійно, так і свідомо. Якісь його елементи виникають на основі нашого повсякденного досвіду, того, із чим ми стикаємося щодня. Якісь елементи світогляду формуються усвідомлено, у результаті цілеспрямованої роботи над собою, своїми уявленнями й знаннями.

Відповідно виокремлюють різні види світогляду. Наприклад, залежно від провідної ідеї виділяють: теоцентризм (у центрі ідея Бога), антропоцентризм (ідея людини), природоцентризм, наукоцентризм тощо; залежно від ставлення до прогресу — прогресивний і реакційний. Проте людині притаманно одночасно мати різні світоглядні позиції. Так, ми можемо в цілому дотримуватися наукової картини світу для пояснення природних явищ й орієнтуватися на повсякденний досвід у побутових ситуаціях.

За компонентами світогляду можна скласти враження про те, наскільки складним і суперечливим є ставлення до світу людини, яка намагається поєднати знання, почуття, цінності, вчинки, власні риси характеру.

Компоненти світогляду

Характерні риси

Види та форми

Знання

Коло відомостей про навколишній світ, необхідних людині для успішної орієнтації в ньому

• Наукові

• Професійні

• Практичні

Почуття(емоції)

Суб’єктивна реакція людини на зовнішні подразники, яку вона виявляє в різних психологічних станах

• Позитивні (радість, задоволення, щастя й ін.)

• Негативні (сум, горе, страх, невпевненість й ін.)

• Моральні (сором, образа, відповідальність й ін.)

Цінності

Особистісне ставлення людини до того, що відбувається навколо. Їх сприймають крізь призму власних цілей, потреб, інтересів і розуміння сенсу життя

• Значущі — ступінь інтенсивності ставлення до чого-небудь (щось зачіпає більше, інше менше)

• Корисні — практична необхідність (засобиз добуття благ, у тому числі знань, умінь і навичок)

• Шкідливі — негативне ставлення до чого-небудь(забруднення довкілля, насилля та ін.)

Вчинки

Поведінкове виявлення особистісних поглядів та ідей

• Позитивні, що приносять користь і породжують добре ставлення осіб навколо (допомога, благодійність, порятунок та ін.)

• Негативні, шкідливі, що спричинюють страждання й негативізм (військові дії, насилля та ін.)

Переконання

Особисті чи суспільні погляди, які інші люди приймають беззаперечно або в результаті сумнівів. Це єдність знань і волі. Сутність життя для особливо переконаних людей. Фанатичне прийняття чужих поглядів переходить у догматизм, повне заперечення їх — у нігілізм, перехід від однієї крайності до іншої переростає в скептицизм

• Істинні, які не піддають сумнівам

• Вольові — здатні надихнути, підняти на боротьбу

Характер

Набір особистих якостей, що сприяють формуванню та розвитку світогляду

• Воля — здатність до самостійних усвідомлених дій (постановка мети, її досягнення, планування, вибір засобів тощо)

• Віра — ступінь практичного усвідомлення самого/самої себе (упевненість/невпевненість) і себе стосовно інших людей (довіра, довірливість)

• Сумнів — самокритичність залежно від будь-яких знань або цінностей

Як бачимо, першим компонентом світогляду є знання, які є колом відомостей про навколишній світ, необхідних людині для успішної орієнтації в ньому. Кожна людина в процесі свого життя отримує величезну кількість інформації про світ і про себе. Елементарні побутові знання мають бути засвоєними дітьми ще в ранньому віці. Наукові знання суттєво відрізняються від побутових. Вони передбачають не лише констатацію фактів та їх опис, а й пояснення фактів, усвідомлення їх відповідно до всієї системи понять певної науки. Побутове, просте пізнання констатує, хоча й дуже поверхово, як відбувається та чи інша подія. Наукове — дає відповідь не лише на питання «як?», а й на питання «чому?». Сутність наукового світогляду людини в тому, що за випадковим можна розрізнити закономірне, за одиничним — загальне, за минулим передбачити майбутнє. Основою наукових знань є певні закономірності, які й дають змогу об’єднувати відповідні знання в систему.

Розгляньте малюнок. Як ви вважаєте, що є спільним для цих зображень? Здогадалися? Так, термін «картина». Картина — як твір малярства; художня картина — рідковживаний синонім кінофільму; наукова картина світу — особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення й світоглядний синтез різних наукових теорій; мовна картина — концептуалізація світу, уміщена в мові. (Ще можна було б додати й такі визначення картини: 1. Про кого- чи що-небудь, що своїм виглядом викликає захоплення. 2. Словесне, мистецьке зображення чого-небудь у літературі тощо. 3. Епізод, частина акту вистави, що потребує окремої декорації.) Ми зупинимося на науковій картині світу (при нагоді ви можете дослідити, які унікальні особливості мають кінофільм «Тіні забутих предків» і картина «Спаситель світу»).

Наукова картина світу — система уявлень людей про властивості й закономірності дійсності (світу, що реально існує), побудована в результаті узагальнення та синтезу наукових понять і принципів. Будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості й закономірності об’єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, складниками якої є як загальнонаукова картина світу, так і картини світу окремих наук (фізична картина світу, біологічна картина світу, геологічна картина світу). Картини світу окремих наук, у свою чергу, містять відповідні численні концепції — певні способи розуміння й трактування будь-яких предметів, явищ і процесів об’єктивного світу, що існують у кожній окремій науці.