Підручник з Природничих наук. 1 частина. 10 клас. Гільберг - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

ПРО СОНЯЧНУ СИСТЕМУ ІЗ ЗЕМЛІ Й КОСМОСУ

Та й саму Землю з космосу можна дослідити ефективніше, ніж на Землі. Так у 1999 р. запущено американський супутник Terra, на якому встановлено японські та канадські прилади для дослідження клімату й довкілля. За даними приладу для вимірювання висоти точок рельєфу поверхні Землі укладено найдетальнішу на сьогодні топографічну мапу Землі.

Натепер діють різні наукові проекти в галузі космічного моніторингу Землі, які дають змогу всебічно вивчати нашу планету як єдину інтегровану систему. Кожен супутник виконує одне із завдань з вивчення хімічного складу атмосфери, динаміки й енергетики атмосфери, хмарного покриву, водного й енергетичного балансу, динаміки, фізико-хімічних та енергетичних властивостей океану, глобального біохімічного циклу, біологічних ресурсів, гравітаційного поля, а також у галузі геодезії, геології, картографії.

Ще більше програм з дослідження об’єктів Сонячної системи: планет, їхніх супутників, астероїдів, комет. Завдяки космонавтиці астрономія дістала змогу не лише виводити на орбіту Землі телескопи й обсерваторії, а й відправляти до тіл Сонячної системи автоматичні міжпланетні станції (АМС). Це суттєво розширило можливості астрономів у вивченні таких об’єктів, бо їх тепер можна не лише спостерігати з близької відстані, а й виконувати експерименти на їхніх поверхнях чи в атмосферах. Розглянуті в попередній темі відомості про Сонячну систему — результат досліджень, здійснених як із земних, так і з космічних обсерваторій.

За останні десятиліття не зменшується стійкий інтерес до досліджень Сонячної системи.

Ми не описуватимемо детально всі минулі й теперішні відкриття та місії з вивчення Сонячної системи. Для цього ви проведете урок-конференцію, на якій кожен з вас зможе вибрати ту чи ту місію, той чи той об’єкт і докладніше розповісти про те, які саме дослідження було проведено. Для цього вам потрібно скористатися інформаційними ресурсами, що популяризують астрономічні знання.

Земляни ближче знайомляться із Сонячною системою, яка набуває чіткої визначеності й конкретики. Фактично нині ми відкриваємо для себе довкілля нашої планети, приблизно так, як триста років тому, у часи великих географічних мандрівок наші попередники відкрили для себе (і для нас!) Землю. Нам пощастило жити в період великого астрономічного дослідження Сонячної системи!

Сучасні дослідження планет Сонячної системи надають велику кількість нових наукових фактів, які дають змогу глибше зрозуміти те, як сформувалася Сонячна система, яке майбутнє очікує на неї. Збагнути, чи є можливості в людини найближчим часом створити космічні бази на Місяці чи на Марсі. Та чи можливо видобувати на Місяці й транспортувати на Землю рідкісні ізотопи, які можуть бути паливом для термоядерної енергетики.

І головне питання, що відвічно турбує людей: чи є життя на інших планетах? Поки у Сонячній системі його не виявлено. Але надія є. Якщо не на Марсі, то можливо в океані Європи — супутнику Юпітера, чи на поверхні Титана — супутника Сатурна. Нині для дослідження цих тіл Сонячної системи з метою пошуку на них ознак життя готують спеціальні космічні місії.