Підручник з Природничих наук. 1 частина. 10 клас. Гільберг - Нова програма
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
ЯКА З ВАС НАЙЯСКРАВІША?
Простим оком помітно, що видима яскравість зір різна: одні зорі дуже яскраві й чітко виділяються поміж інших, інші — менш яскраві, а є й дуже слабкі, ледве помітні неозброєним оком. Більшість зір доступна для спостережень лише в телескоп. Для окомірної оцінки світлової енергії, яка надходить від світил, створено спеціальну зоряну шкалу величин, започатковану астрономом Гіппархом (Давня Греція, II ст. до н. е.). Він розділив усі видимі зорі за яскравістю на 6 своєрідних класів — 6 зоряних величин. Найяскравіші зорі Гіппарх назвав зорями 1-ї величини, менш яскраві — зорями 2-ї величини тощо, а ледве помітні — 6-ї величини. Тобто, що яскравіший об’єкт, то менша його видима зоряна величина. Дуже яскраві небесні світила мають від’ємну зоряну величину.
Слово «видима» в назві означає лише те, що зоряну величину спостерігають із Землі. Видима зоряна величина не дає інформації про справжню потужність джерела світла (наприклад, близька свічка краще освітлює текст, ніж далека електрична лампочка). Тому для характеристики зір введено абсолютну зоряну величину.
Абсолютна зоряна величина — це така зоряна величина, яку б мала зоря, якби перебувала від нас на відстані 10 парсеків (32,6 світлового року).
У визначенні цього поняття застосовують термін парсек (пк) та світловий рік (св. р.). З’ясуємо, що це таке і як визначають відстані до небесних світил в астрономії. Розглянемо малюнок 8.5. Кут π, під яким із зорі було б видно середній радіус земної орбіти, за умови, що напрямок на зорю перпендикулярний до радіуса, називають річним паралаксом зорі. Термін парсек (пк) утворено від слів «паралакс» і «секунда». Це така відстань, з якої середній радіус земної орбіти видно під кутом 1" (секунда дуги).
Мал. 8.5. Астрономічна відстань — парсек
1 пк ≈ 3,26 св.р. ≈ 206 265 а.о. ≈ 3,08 · 1015 м;
1 а. о. (астрономічна одиниця) = 149 597 870,7 км — це середня відстань від Землі до Сонця;
1 св. р. (світловий рік) ≈ 9,46 · 1015 м — це відстань, яку проходить світло за рік зі швидкістю 300 000 км/с.
Відстань найближчої до Землі зорі Проксима (що грецькою означає «найближча») становить 1,3 пк ≈ 4,2 св. р. Проте українці зможуть її побачити під час подорожі до Південної півкулі Землі. З яскравих зір, які можна бачити з території України, найближче до нас перебуває зоря Сіріус (α Великого Пса), відстань до якої 2,6 пк ≈ 8,8 св. р.
Позначати зорі в сузір’ях літерами грецької абетки α (альфа), β (бета), γ (гамма) тощо в міру зменшення їхньої яскравості почав на початку XVII ст. астроном Йоганн Байєр (1572—1625, Німеччина) у своєму зоряному атласі. До сучасних каталогів включено понад мільярд зір та інших об’єктів Всесвіту. Природно, що букв грецького алфавіту астрономам не вистачило, тому були придумані інші способи позначення. Понад 250 яскравих зір мають власні імена. Більшість цих назв походить зі Сходу та Давньої Греції. Над територією України найяскравішими є Сіріус (α Великого Пса), Вега (α Ліри), 6Капелла (α Візничого), Спіка (α Діви), Арктур (α Волопаса).
Послідовність зір за видимою зоряною величиною така: Сонце, Сіріус, Арктур, Вега, Капелла, Альтаїр.
А якби всі ці зорі були розташовані на відстані 10 пк, то послідовність найяскравіших уже була б іншою: Капелла, Арктур, Вега, Сіріус, Альтаїр, Сонце.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України