Географія. Повторне видання. 9 клас. Гільберг

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 22. Електроенергетика світу

Поміркуйте, у яких країнах який тип електростанцій найпоширеніший. Як це пов’язано з географічним положенням країни, кліматом, рельєфом, видобуванням мінеральних ресурсів, розвитком промисловості, ощадливим природокористуванням?

НАЙБІЛЬШІ КРАЇНИ-ВИРОБНИКИ ТА КРАЇНИ-СПОЖИВАЧІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ. У світі більшість електричного струму виробляють країни з добре розвиненою промисловістю (додаток 4). Кожна країна намагається насамперед використати власні природні можливості для розвитку своїх електрогенеруючих потужностей.

Провідні країни-виробники сирої нафти й природного газу у світі є одночасно основними виробниками електричного струму (додатки 1 і 4). Розвинені країни, у яких відсутні власні поклади мінеральних паливних ресурсів, розвивають свою енергетику на базі використання ядерної енергії та привозних енергоносіїв (додатки 2 і 4). У цих країнах більшість електрогенеруючих потужностей розміщено на морському узбережжі.

Дізнайтеся більше

Кожна п’ята людина планети не має доступу до електроенергії.

АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА. Поштовхом до розгортання у світі широкомасштабного будівництва АЕС була нафтова криза 1973 р., коли ціни на сиру нафту зросли майже у 20 разів. Тоді в окремих країнах-імпортерах було ухвалено програми з введення в експлуатацію АЕС з енергоблоками потужністю від 1 млн МВт.

Для розвитку цього виду електроенергетики необхідно мати ємний ринок збуту виробленого електричного струму. Тому атомна енергетика переважно зосереджена у великих країнах світу, а також у малих розвинених країнах Європи, що подають вироблений електричний струм у єдину енергосистему ЄС.

Вимоги радіаційної безпеки зумовили розміщення АЕС на периферії густонаселених районів. Для унеможливлення зростання концентрації викидів радіоактивних речовин і рідкісних газів майданчик АЕС має добре провітрюватися й не розташовуватися в зоні паводків чи різких коливань рівня води у природних водоймах. Також намагаються розміщувати станції в районах з найменшим виявом сейсмічної активності. Такі жорсткі вимоги безпеки до АЕС зумовлюють концентрацію на одному майданчику відразу кількох енергоблоків та створення сховища тимчасового зберігання теплопровідних елементів і ядерних відходів. В окремих країнах світу намагаються зосередити на одному майданчику відразу кілька підприємств ядерно-енергетичного комплексу.

Водний чинник є одним з вирішальних у розміщенні АЕС, адже технологія виробництва електричного струму на більшості АЕС передбачає примусове охолодження на градирнях чи скидання відпрацьованих вод у ставок-охолоджувач. У таких країнах, як Франція, Швеція, Японія, АЕС переважно збудовані у приморських районах.

Специфікою АЕС є дуже незначна добова потреба в ядерному паливі. Тому транспортний і сировинний чинники розміщення електростанцій не мають вагомого значення при розміщенні АЕС (табл. 9 на с. 104).

Катастрофа на Чорнобильській АЕС (1986 р.) показала, що людські помилки мають занадто дорогу ціну. Аварія на АЕС «Фукусіма» (2011 р.) продемонструвала, що природне стихійне лихо (цунамі) може не просто вивести з ладу певні елементи забезпечення функціонування станції, а й призвести до колосальних збитків. Після цієї аварії Японія зупинила роботу всіх своїх АЕС для приведення їхніх засобів безпеки у відповідність до нових, ще більш жорстких, умов. У низці країн Європи ухвалено рішення про встановлення мораторію на введення в експлуатацію нових потужностей на АЕС та про поступове закриття діючих станцій.

Головною проблемою атомної енергетики всіх країн світу є відсутність відпрацьованих надійних технологій з утилізації та довготривалого герметичного зберігання відходів ядерного палива. Немає й надійних технологій демонтажу зони реактора в разі виведення з експлуатації АЕС. Таку станцію не можна просто закрити після припинення виробництва електричного струму, а навпаки, слід підтримувати системи її забезпечення на невизначений термін до впровадження відпрацьованих надійних технологій демонтажу. Це значно здорожчує виробництво.

ГІДРОЕНЕРГЕТИКА. Китай є світовим лідером з виробництва електричного струму з гідравлічної енергії. Гірський рельєф із численними водотоками сприяв розбудові потужної гідроенергетики в Бразилії, Канаді, Норвегії, Росії, США (додатки 4 і 5). Перспективними регіонами створення великих ГЕС і ГАЕС у світі є Гімалаї та Памір, оскільки на прилеглих до них територіях зосереджена значна частина населення планети, яке може споживати електричний струм у великих обсягах.

Побудова каскаду ГЕС на найбільших річках у віддалених районах Китаю дозволяє не лише виробляти велику кількість електричного струму, а й поліпшувати умови судноплавства, збільшувати площі зрошуваних сільськогосподарських угідь, розводити рибу й унеможливлювати паводки. При цьому постає необхідність зведення великих за протяжністю ЛЕП високої напруги для передачі виробленого електричного струму в національну енергетичну мережу. Це зумовлює відчуження під санітарну зону вздовж такої лінії значних площ, у т. ч. цінних сільськогосподарських угідь.

Світові можливості

ГЕС «Сан-Ся» («Три ущелини») біля м. Саньдоулін у провінції Хубей у Китаї має висоту греблі 181 м. Встановлена потужність — 22 500 МВт. Виробництво електричного струму — 112 млн кВт • год (2020 р.).

За умови зведення греблі водосховища в гірській місцевості відбувається активізація неотектонічних процесів, спричинених тиском значної маси води на незначну ділянку земної поверхні, що може зумовлювати локальні землетруси. Також береги такого водосховища зазнають значних змін унаслідок водної ерозії. Головною проблемою гірських ГЕС є значний вміст дрібного осадового матеріалу у водному потоці, що вимивається під час його руху вниз за течією. Зведення греблі призводить до створення бар’єра природного поширення вниз за течією та випадання більшості такого осаду на дно водосховища. Тому його потрібно періодично чистити.

Зведення греблі унеможливлює весняний розлив річки в нижній течії. У цей період на прилеглих до берега річки землях осідає значна частина мулу, що є природним добривом. Наприклад, після зведення Асуанської ГЕС єгипетські селяни змушені у значно більших обсягах використовувати мінеральні добрива для полів уздовж р. Ніл через осідання 96 % усього мулу в озері імені Насера. Це призвело до хімічного забруднення води в річці та занепаду традиційного рибальства.

Розбудова каскаду ГЕС є найефективнішим напрямом використання наявного енергетичного потенціалу річок. Це добре видно на прикладі функціонування такого каскаду на р. Теннессі у США. Проте це призводить до істотних негативних наслідків, які виявляються при повному зарегулюванні великих рівнинних річок з незначним кутом падіння води.

У мілких малопроточних водосховищах на рівнинних річках швидко накопичуються осади, що призводить до замулення та збільшення хімічного забруднення води й донних осадів через змив у водойму хімічних добрив із прилеглих полів та рідких відходів з каналізації населених пунктів і великих промислових об’єктів на їхніх берегах. Вода у водосховищах прогрівається сильніше, ніж за природних умов до зарегулювання. Як наслідок — зменшується видовий склад водної біоти, відбувається «цвітіння води», вона стає непридатною для використання, у т.ч. для технічних потреб. Тому її неможливо без відповідного очищення застосовувати для водопою свійської худоби і птиці. Мілководдя із часом перетворюються на болота, що стають осередками розповсюдження небезпечних хвороб. Це унеможливлює використання прибережних території для організованого відпочинку населення.

Що більшою є площа водного дзеркала водосховища, то більшим є випаровування води з нього. Тому місцевий мікроклімат стає вологішим. Зростає кількість днів з туманами і мрякою. Також відбувається підвищення рівня ґрунтових вод на прилеглій до водосховища території. Це призводить до значних змін у природному середовищі та зумовлює зменшення врожайності більшості видів культурних рослин у цих регіонах.

Найбільш оптимальним є введення в експлуатацію ГЕС на гірських річках у районах водоспадів, де не потрібно створювати водосховище й істотно змінювати природне середовище на прилеглій території. Прикладом є Ніагарська ГЕС (Канада—США). Також доцільно створювати такі станції в нижній ділянці течії гірської річки перед її впадінням у море чи океан. Це дозволяє мінімізувати негативний вплив на довкілля та використовувати природну енергію гірського потоку без створення водосховища, яке уповільнювало б течію такої річки. Найпоширеніший цей тип ГЕС в Ісландії, Норвегії, Швейцарії.

ТЕПЛОВА ЕНЕРГЕТИКА. Особливо великого значення набуло створення великих потужних ТЕС у приморських районах і на периферії великих міських агломерацій у розвинених країнах світу (мал. 66). Вони працюють на імпортованому кам’яному вугіллі та мазуті в години «пік» споживання електричного струму. Таким чином вони мінімально забруднюють атмосферне повітря та мають незначні обсяги відвалів вугільної золи.

Мал. 66. ТЕС у Гаврському морському порту, що працює на імпортованому вугіллі

ТЕС, що працюють на вугіллі, виробляють найбільшу кількість електричного струму у світі (додаток 4). Це зумовлено тим, що вони спалюють переважно видобутий у відповідних країнах вид вугілля. На потреби енергетики щорічно йде майже 75 % усього видобутого кам’яного й майже все буре вугілля світу. Поряд з великими буровугільними розрізами в Австралії, Німеччині, Росії, США створено потужні ТЕС, що виробляють найдешевший електричний струм, звівши до мінімуму витрати на транспортування палива. Біля всіх великих ТЕС світу є великі склади вугілля та розвинена мережа під’їзних залізничних шляхів.

Залучення залізниці до перевезення великих масових партій вугілля дозволяє використовувати для виробництва електричного струму навіть лігніт, що має найнижчу теплотворну здатність серед усіх типів вугілля. На ньому працює найпотужніша в Європі буровугільна Белхатув ТЕС, розміщена у с. Роговець (Белхатувський повіт, Лодзинське воєводство, Польща).

Світові можливості

Белхатувська ТЕС поблизу однойменного міста в Лодзинскому воєводстві Белхатувського повіту (Польща) є найбільшим виробником електроенергії в Європі. Установлена потужність — 5 420 МВт. Виробництво електричного струму — 27 млрд кВт • год. Працює на бурому вугіллі. Вона є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря у ЄС — 30,1 млн тонн викидів вуглекислого газу (2020 р.).

Що нижчою є теплотворна здатність марки вугілля, то менша відстань, на яку його перевозять для виробництва електричного струму. Максимальною вона є для антрациту і становить не більш як 700 км по суходолу. На значно більші відстані перевозять антрацит морським транспортом. Тому вугільні ТЕС у портах Великої Британії, Франції, Японії виробляють електричний струм з антрациту, привезеного з Австралії, Південної Африки, Польщі.

Широкому використанню ТЕС на вугіллі в усьому світі сприяє поширення покладів вугілля у світі та їхні значні запаси. Вони є найбільшими (мал. 67), що дозволяє й надалі розвивати цей напрям енергетики. Вугільні ТЕС залишаться на найближчу перспективу основою електроенергетики світу.

Мал. 67. Прогнозні запаси мінеральних паливних ресурсів Землі, млрд т

Переважно великі ТЕС функціонують на периферії міських агломерацій і поряд з великими підприємствами з видобування й первинної обробки мінеральної сировини. У цих районах також зосереджено більшість енергогенеруючих потужностей у країнах, що розвиваються. Тому в Китаї, де найбільше виробляють електричного струму саме на ТЕС, вони розташовані в усіх важливих економічних центрах цієї держави.

Виробництво електричного струму на вугільних ТЕС призвело до забруднення атмосферного повітря на значних територіях. Так, найпотужніша ТЕС Великої Британії «Дракс» (3 960 МВт), що розміщена між містами Селбі та Гул (графство Північний Йокшир в Англії) є найбільшим стаціонарним забруднювачем атмосфери в цій державі. Тому найпотужніші вугільні ТЕЦ зводять на периферії великих міст, а ТЕС — на відстані 30-50 км від них. На ТЕЦ гарячу воду, що утворилась під час виробництва електричного струму, застосовують як теплоносій, який подають у централізовані мережі опалення.

На другому місці за обсягом виробництва електричного струму на ТЕС у світі перебуває природний газ. На ньому працюють ТЕС, розміщені біля газопроводів та в морських портах, куди доставляють скраплений газ. Серед усіх видів палива природний газ є найекологічнішим. Від його спалення не утворюються відвали використаного пального, а шкідливі викиди в атмосферне повітря та їхній хімічний склад є найменш токсичними серед усіх типів електростанцій.

Незважаючи на найбільшу теплоту згорання сирої нафти для виробництва електричного струму на ТЕС, її використовують найменше у світі. Лише в країнах, що мають найбільші показники її видобування, діють великі ТЕС зі спалювання місцевої дешевої нафти.

Велика токсичність відходів від спалювання нафти та небезпека загорання зумовлює особливі умови їхнього зберігання. Особливо небезпечним є розлив нафти на водній поверхні, що призводить до знищення всієї біоти.

Найменш поширеними у світі є ТЕС, що працюють на торфі та горючому сланці. Їхній видобуток є незначним. Тому відповідні ТЕС також мають невелику, порівняно з іншими видами електростанцій, установлену потужність (додаток 5).

НЕТРАДИЦІЙНІ ВІДНОВЛЮВАНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ. Найбільш високими темпами розвивається у світі електроенергетика на базі нетрадиційних відновлюваних джерел енергії. Їхнє розміщення цілковито залежить від наявності відповідних місцевих природних ресурсів. Головними районами розміщення нових генеруючих потужностей вітрової та сонячної енергетики є нині великі країни світу (додаток 5). У них закуповується за вищим, ніж зазвичай, тарифом вироблена електроенергія ВЕС і СЕС. Тому її виробництво дозволяє забезпечувати потреби в електричному струмі окремих населених пунктів та відігравати важливу роль в енергобалансі малих розвинених країн світу.

Дізнайтеся більше

У Китаї в 2017 р. запущено найбільшу у світі плавучу СЕС потужністю 40 МВт. Вона розташована в провінції Аньхой і здатна виробляти достатньо чистої енергії для електропостачання населенню в цьому регіоні країни.

ВІДМІННОСТІ У СТРУКТУРІ ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯХ РІЗНИХ ТИПІВ. Структура паливно-енергетичного балансу країн і перевага в розвитку певних видів електростанцій зумовлена насамперед наявними можливостями з використання власних первинних енергетичних ресурсів. Тому найбільш зацікавлені в розвитку атомної енергетики країни зі значним дефіцитом власних енергоресурсів (наприклад, Франція).

Країни зі значними запасами дешевої енергії спрямовують свої зусилля на забезпечення власних потреб в електричному струмі насамперед за рахунок цих запасів. Цим зумовлений переважний розвиток гідроенергетики в Норвегії та ТЕС на мазуті в Кувейті, на вугіллі в Німеччині та на горючих сланцях в Естонії.

Відкриття нових значних родовищ мінеральних паливно-енергетичних ресурсів певного типу зумовлює переорієнтацію значної частини наявних електрогенеруючих потужностей ТЕС і ТЕЦ на використання відповідного виду палива. Наприклад, нині в США значна їхня частина переведена на використання сланцевого газу, а в Австралії вони працюють переважно на місцевому бурому вугіллі.

У країнах, де власні енергоресурси незначні та відсутня перспектива їхнього нарощення, намагаються одночасно розвивати різні види електроенергетики на імпортному паливі. Так, у Японії для виробництва електричного струму використовують одночасно кам’яне вугілля, нафту, газ.

Окремі розвинені країни світу розширюють використання нетрадиційних відновлюваних джерел енергії, спираючись на унікальні природні умови. Наприклад, Ісландія виробляє весь електричний струм на базі ГТЕС і ГЕС, спираючись на відповідні природні властивості свого рельєфу та надр. Найменш використовуваною у світі лишається енергія припливів і морських хвиль. Наявні невеликі станції (наприклад, станція «Ля Ранс» неподалік м. Сен-Мало в регіоні Бретань у Франції) не відіграють помітної ролі у виробництві електричного струму. Великою мірою це зумовлено незначною кількістю місць на Землі, де є сприятливі для цього умови.

Більшість ВЕС у Європі створено на морському узбережжі й на мілинах німецького й данського секторів Балтійського і Північного морів. Тому в загальній структурі виробництва електричного струму ВЕС у Данії посідають друге, а в Німеччині — третє місце. У Франції, де районів зі значним постійним вітром не так багато, вони поступаються за обсягом виробництва електричного струму СЕС. У Швеції набуло особливого розвитку спалення побутових відходів міст для виробництва електричного струму. Цей вид нетрадиційних відновлюваних джерел енергії виробляє більше електроенергії, ніж ТЕС цієї країни.

Світові можливості

ВЕС «ГлобалТех І» — перша у світі вітрова електростанція (2015 р.), зведена у відкритому морі за 140 км від м. Емдем (федеральна земля Шлезвінг-Гольштайн, Німеччина). Вона складається з 80 вітрових силових агрегатів, розміщених на площі 41 км2.

У найближчій перспективі у світі й надалі спиратимуться у виробництві електричного струму на традиційні види первинних енергоносіїв.

Нетрадиційні відновлювані джерела енергії відіграватимуть помітну роль в енергобалансі малих країн, що розвиваються, з винятково сприятливими природними умовами для розвитку ВЕС і СЕС, а також у відповідних регіонах розвинених країн світу, де реалізується політика сталого розвитку у сфері енергетики.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне

• У світі 70 % електричного струму виробляють вугільні ТЕС.

• Найшвидшими темпами в розвинених країнах світу збільшують електрогенеруючі потужності відновних джерел енергії.

• Найнебезпечнішими є АЕС, які в разі катастрофи призводять до довготривалих численних збитків і втрат.

• За однакової людності та площі, що більш розвиненою є країна, то більшим є обсяг споживання нею первинних енергоресурсів.

• Кожна країна намагається насамперед використати власні природні можливості для розвитку електрогенеруючих потужностей.

Знаю і вмію обґрунтувати

  • 1. Чому, на вашу думку, Китай є лідером у світі з розбудови ГЕС і ТЕС?
  • 2. Назвіть провідні країни-виробники електричного струму, у яких ТЕС працюють на нафті й вугіллі (додаток 4). Поясніть, який вид теплоенергетики має менший негативний вплив на довкілля, проаналізувавши таблицю 12 на с. 114.
  • 3. Спираючись на які власні природні ресурси, на вашу думку, Індія може замінити використання кам’яного вугілля для виробництва електричного струму?
  • 4. Зіставте структуру паливо-енергетичного балансу провідних країн-виробників електричного струму (додаток 4) й поясніть, чим зумовлені відмінності у використанні різних видів первинних енергоносіїв.

Працюю з картою

Позначте на контурній карті світу найбільші за встановленою потужністю діючі електростанції (додаток 5) та поясніть чинники їхнього розміщення.

Шукаю в інтернеті

На основі даних офіційного сайту Міжнародної енергетичної агенції побудуйте й проаналізуйте діаграми виробництва електричного струму в Албанії, Угорщині, Фінляндії. Поясніть, як ці країни використовують власні природні енергетичні ресурси.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5 (НА ВИБІР)

Тема: Позначення на контурній карті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їхнього розміщення

1. За малюнком 63 на с. 110 відберіть і позначте на контурній карті України міста, у яких розміщено найпотужніші ТЕС. За даними, розміщеними на офіційних сайтах відповідних енергокомпаній, установіть, скільки вони виробили електричного струму минулого року та яке паливо для цього використовували.

2. Поясніть чинники їхнього розміщення (табл. 9 на с. 104).

Тема. Побудова та аналіз діаграм виробництва електроенергії на електростанціях різних типів в Україні, країнах Європи та світу

1. Проаналізуйте виробництво електричного струму в Україні та Франції різними типами електростанцій (табл. 13).

Таблиця 13

Виробництво електроенергії, млн кВт год/рік

Тип електростанції

2000 р.

2010 р.

2020 р.

Україна

Франція

Україна

Франція

Україна

Франція

АЕС

77,3

415,0

89,2

425,4

87,6

416,8

ГЕС

11,5

72,0

13,2

67,7

7,0

58,7

СЕС і ВЕС

0,0

8,1

0,1

10,5

1,6

28,5

ТЕС

82,6

53,0

86,5

62,8

67,5

34,1

Усі станції

171,4

540,0

188,8

569,6

163,7

546,0

2. Побудуйте стовпчасті діаграми за даними загальних обсягів виробництва електроенергії в Україні та Франції й одного з типів електростанцій. Яка роль АЕС у загальному виробництві?

3. Зіставте отримані результати. Про що вони свідчать?