Географія. Повторне видання. 8 клас. Гільберг

Розділ II. Географічний простір України

Тема 1. Україна на політичній карті Європи та світу

Ви дізнаєтеся про:

  • ознаки політичної карти;
  • складові державної території;
  • різні типи державних кордонів;
  • складові державного ладу країни;
  • різновиди географічного положення країни.

Ви навчитеся:

  • характеризувати географічне положення України;
  • показувати на карті суходільні й морські кордони України;
  • визначати протяжність території України за картою (у градусах і кілометрах);
  • оцінювати політико-географічне положення держави й геополітичні події.

§ 8. Політична карта світу, її елементи та процес формування. Державний лад: форми правління та адміністративно-територіальний устрій країн

Пригадайте: 1. Що позначають на політичних картах? Яку інформацію можна з них отримати? 2. До якої групи належать політичні карти за масштабом? За змістом?

Політична карта світу. У сучасному світі існує понад 250 країн і територій. З них майже 80 % країн є суверенними державами. Політична карта перебуває в стані безперервного руху та розвитку. Упродовж XXI ст. значно зросла кількість незалежних держав.

Політична карта — географічна карта, яка відображає територіально-політичний поділ світу, материків або великих географічних регіонів на держави, володіння та території.

Політична карта світу подібна до мозаїки, складеної з територій держав і країн, розділених політичними кордонами. На карті позначено також столиці й найбільші міста держав, адміністративно-територіальний устрій країн тощо.

Основними об’єктами, зображеними на політичній карті, є країни й держави. Важливо розрізняти ці поняття, адже між ними є суттєва різниця.

Країна — територія з визначеними кордонами й населенням, що становить єдине ціле з погляду історії і культури, яка в політико-географічному аспекті може мати державний суверенітет або бути залежною.

Залежні території (колонії) — країни, що перебувають під владою іноземних держав-метрополій. Вони не мають політичного суверенітету й економічної самостійності.

Знайдіть на політичній карті атласу залежні території. Назвіть їх.

Країна, яка стає повністю незалежною, набуває політичних ознак держави.

Держава — суверенне політичне утворення з визначеною територією, господарством і політичною владою. Держава здійснює діяльність через особливу систему органів влади, які керують основними сферами життя суспільства.

Територія держави є частиною географічного простору й включає форми рельєфу, річки, озера, береги морів, природні комплекси, сільськогосподарські угіддя, кар’єри, міста тощо.

Будь-яку державу можна назвати країною, але не кожну країну можна назвати державою.

Держави, незалежність яких не визнає більшість держав світу, називають невизнаними державами.

Державна територія — частина поверхні земної кулі, яка перебуває під владою (суверенітетом) певної держави. Державна територія включає: повітряний простір, територіальні води, зокрема й внутрішні (акваторію); надра разом із ресурсами під поверхнею суходолу та під акваторією (мал. 17).

Територіальні води — смуга вздовж усіх морських берегів завширшки 12 морських миль (1 морська миля — 1852 м). Україна як морська держава має територіальні води в Чорному й внутрішні в Азовському морях.

Мал. 17. Кордони держави на суходолі, у Світовому океані й повітряному просторі

Державні кордони. Кордони країн склалися історично. Згідно з нормами міжнародного права вони є непорушними, забороняється насильницьке захоплення чужих територій. Усі конфлікти й суперечки мають вирішуватися мирним шляхом.

Державний кордон — лінія на поверхні землі (суходолу або водного простору) та уявна вертикальна поверхня, яка проходить через неї в повітряному просторі й у надрах землі, що визначає межу території держави й відокремлює її від інших держав і відкритих морів.

Можливі два шляхи встановлення державного кордону — делімітація й демаркація. Делімітація — визначення за угодою загального напрямку проходження державного кордону й нанесення його на географічну карту. Демаркація — оформлення державного кордону на місцевості й позначення його відповідними прикордонними знаками.

Одними з найважливіших і найскладніших характеристик державних кордонів є їх розділювальна та з’єднувальна функції. Розділювальна функція державного кордону полягає в обмеженні умов проходження потоків між країнами. З’єднувальна (контактна) функція пов’язана з об’єктивними процесами інтернаціоналізації господарського життя, різноманітними зв’язками між державами.

Існують різні типи державних кордонів. До природних кордонів належать суходільні кордони, які проходять по рівнинах, гірських масивах, річках і озерах, та морські.

Загальна протяжність українського кордону становить 6993,63 км, зокрема довжина суходільного кордону — 5638,63 км, морського — 1355 км (у Чорному морі — 1056,5 км, Азовському — 249,5 км, Керченською протокою — 49 км). Площа морських територіальних вод України становить 35 тис. км2.

Найпротяжніші спільні кордони Україна має з Російською Федерацією, Молдовою і Білоруссю. Кордони з іншими державами (Румунією, Польщею, Угорщиною і Словаччиною) значно коротші.

За фізичною картою атласу визначте, з якими країнами в України найбільш різноманітні природні кордони (проходять через різні природні об’єкти).

Залежно від виду міжнародної співпраці розрізняють декілька видів економічних кордонів. Контактні кордони позв’язують Україну із сусідніми країнами транспортними шляхами. Інтеграційні кордони поєднують країни, залучені до процесу економічної інтеграції. Прозорі кордони — кордони, що не охороняються, не мають оборонних споруд, недостатньо оснащені митними постами. Через бар’єрні кордони економічні зв’язки ускладнені. Це може зумовлюватися встановленням державних обмежень (митного режиму) або природними перешкодами.

Також існують історичні кордони.

Дискусійний клуб

Як ви вважаєте, чи можуть із часом змінюватися тип і значення державного кордону?

Державний лад. Поняття «державний лад» має три складові: форма правління, форма державного устрою та адміністративно-територіальний устрій (мал. 18).

Мал. 18. Складові поняття «державний лад»

Форми правління. Існують дві основні форми правління: республіка й монархія. У республіці найвища влада належить виборним представницьким органам. Їх обирають або прямим усенародним голосуванням, або через довірених осіб. Законодавча влада в республіці належить парламенту, а виконавча — уряду (кабінету міністрів). Зі 193 суверенних держав світу 149 є республіками, тобто 3/4 від загальної кількості. Ця форма правління виникла ще в давнину й поширилась у XIX-XX ст. Її вважають найпрогресивнішою з існуючих форм правління та демократичною.

За монархії верховна влада належить монарху (королю, князю, султану, еміру) переважно спадково. Монархії бувають конституційними (Велика Британія, Іспанія, Норвегія, Японія, Марокко) та абсолютними (Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Бруней). Якщо главою церкви й держави є одна особа, таку монархію називають теократичною (Ватикан).

Види державного устрою. За формою державного устрою всі країни світу поділяють на унітарні й федеративні (мал. 19).

Усі держави — і федеративні, й унітарні — складаються з певних територіальних одиниць. В унітарній державі кожна територіальна одиниця підпорядковується безпосередньо органам центральної влади.

Мал. 19. Види державного устрою

За федеративного державного устрою територіальні одиниці мають більші повноваження (зокрема, власну конституцію, свої органи законодавчої, виконавчої та судової влади).

Наведіть приклади федеративних держав і покажіть їх на карті.

Україна — унітарна, суверенна й демократична держава, парламентсько-президентська республіка.

Адміністративно-територіальний устрій — поділ території держави на певні частини, який здійснюється з метою організації управління на місцях.

Згідно з Конституцією України, систему адміністративно-територіального устрою України (мал. 20, с. 40) становлять:

  • 24 області: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська;

Мал. 20. Адміністративно-територіальний устрій України

  • Автономна Республіка Крим, яка має власну Конституцію, затверджену Верховною Радою України й узгоджену з Конституцією України;
  • два міста, що мають спеціальний статус, визначений Законом України, — Київ і Севастополь;
  • райони, міста, райони в містах, селища та села в межах крупніших адміністративно-територіальних одиниць.

Висновки

  • Політична карта світу відображає територіально-політичний поділ світу на держави, володіння та території.
  • Основними об’єктами, зображеними на політичній карті, є країни й держави.
  • За формою правління країни поділяють на республіки й монархії. Більшість держав світу є республіками, у яких найвища влада належить виборним представницьким органам. Монархій у світі залишилося 29.
  • За державним устроєм розрізняють держави унітарні (їх більшість) та федеративні (наприклад, США, Канада, Німеччина, Індія, Бразилія, Австралія). Швейцарія є конфедерацією — союзом суверенних держав.
  • Загальна протяжність українського кордону — 6993,63 км.

Основні терміни й поняття

Адміністративно-територіальний устрій — поділ території держави на певні частини, який здійснюється з метою організації управління на місцях.

Делімітація — визначення за угодою загального напрямку проходження державного кордону й нанесення його на географічну карту.

Демаркація — оформлення державного кордону на місцевості й позначення його відповідними прикордонними знаками.

Держава — суверенне політичне утворення з визначеною територією, господарством і політичною владою.

Державна територія — частина поверхні земної кулі разом із природними та створеними в результаті людської діяльності ресурсами, що перебувають під суверенітетом певної країни.

Державний кордон — лінія на поверхні землі (суходолу або водного простору) та уявна вертикальна поверхня, яка проходить через неї в повітряному просторі й у надрах землі, що визначає межу території держави й відокремлює її від інших держав і відкритих морів.

Країна — територія з визначеними кордонами й населенням, яка в політико-географічному аспекті може мати державний суверенітет або бути залежною.

Політична карта світу — географічна карта, яка відображає територіально-політичний поділ світу на держави, володіння та території.

Запитання та завдання

  • 1. Порівняйте політичну й фізичну карти світу. Що в них спільного? Які між ними існують відмінності?
  • 2. Які ділянки державного кордону України відіграють провідну роль у встановленні зовнішніх зв’язків з іншими країнами світу?
  • 3. Чим відрізняються поняття «територія суходолу» і «державна територія країни»? Назвіть складові державної території.
  • 4. Поясніть, коли вживають поняття «країна», а коли — «держава».
  • 5. Поясніть, які функції виконують державні кордони України.
  • 6. Використовуючи різноманітні джерела інформації, доведіть, що участь України в міжнародних організаціях має важливе значення для її геополітичного положення.

Це цікаво

  • Територіями держав також уважають посольства; морські, повітряні й космічні судна та кораблі, що знаходяться за межами держави під її прапором; трубопроводи й кабелі, які їй належать.
  • У сучасних межах України виокремлюють такі історико-географічні землі: Бессарабія, Буковина, Волинь, Галичина, Донщина, Запоріжжя, Надніпрянщина, Слобожанщина, Таврія (див. форзац 2).

Готуємося до наступного уроку

  • 1. Пригадайте із 7 класу план характеристики географічного положення материка.
  • 2. Пригадайте з історії, чи збігається сучасний кордон України з історичним.