Географія. Повторне видання. 8 клас. Гільберг

§ 29. Ґрунтові ресурси України

Пригадайте: 1. Що таке природні ресурси? 2. Яке місце в структурі ресурсів займає ґрунт? 3. Які ґрунти поширені в Україні?

Ґрунтові ресурси України. Землі, які використовують чи може використовувати людина для задоволення своїх потреб, утворюють земельні (ґрунтові) ресурси країни. По суті, такими землями є весь земельний фонд України. Землю використовують в сільському й лісовому господарстві, на ній зводять житлові будівлі й промислові об’єкти, прокладають транспортні шляхи. Частину земель займають природні й штучні водойми, які також використовують з господарською метою.

Земельний фонд України становить понад 60 млн га. Майже 70 % займають сільськогосподарські угіддя. Вони зосереджені переважно на родючих ґрунтах і дуже розорані. Орні землі (або рілля) займають 4/5 загальної площі сільськогосподарських угідь (мал. 84). Це один із найвищих показників у світі. Забезпеченість одного мешканця країни ріллею перевищує світовий і європейський показники майже в 2,5 рази. Найвища частка ріллі в степовій зоні — до 80 %. Це дає змогу розвивати різноманітні галузі сільського господарства.

Ґрунтові ресурси вашої місцевості. Вивчаючи географію рідного краю, ви, певна річ, звертаєте увагу й на ґрунти у вашій місцевості. З попередніх курсів географії ви знаєте, у якій природній зоні знаходиться ваша місцевість.

  • Користуючись картами атласу «Природні зони» та «Ґрунти», визначте типи ґрунтів вашої місцевості.
  • За краєзнавчими матеріалами ознайомтесь із типами ґрунтів, їх родючістю й використанням у різних галузях господарства, а також їх охороною.
  • Дізнайтеся, чи однакові ґрунти біля школи, коло вашої домівки, у парку, на клумбах і газонах.
  • Дослідіть, чи зберігається ґрунт, знятий з ділянок, де ведеться будівництво.

Зміни ґрунтів у результаті господарської діяльності людини. Природа складається з окремих компонентів, які виникли й існують незалежно від людини. Це — ґрунт, повітря, вода, рослинність, тваринний світ тощо. Як частина природи, людина завжди взаємодіяла й взаємодіє з усіма її компонентами. У далекому минулому вона цілком залежала від природи. З розвитком землеробства та скотарства взаємозв’язок людини й природи набув нового змісту.

Мал. 84. Структура земельного фонду України (2018 р.)

Сучасна людина активно підвищує родючість земель. Водночас своєю діяльністю, зокрема неправильним обробленням, унесенням надмірної кількості добрив та отрутохімікатів, проведенням зрошення й осушення земель без наукового обґрунтування, людина може й виснажувати ґрунти, погіршувати їх родючість (мал. 85). В Україні землеробство розвинуте переважно в лісостеповій і степовій зонах. Воно визначає поширення в природних комплексах сільськогосподарських угідь, зрошувальних систем, тваринницьких ферм тощо. Будівництво поселень також значною мірою змінює земельні площі: вирівнюється поверхня, прокладаються різні комунікації (водо- й газопроводи, лінії електропередач). У населених пунктах створюють парки, сквери, ботанічні сади тощо.

Найбільшого землеробського впливу ґрунт зазнає через агротехніку й меліорацію, що виявляється в зниженні (підвищенні) рівня ґрунтових вод, тривалому зрошенні, вапнуванні, глибокому обробленні й піскуванні земель, упровадженні контурної чи смугової системи землеробства, створенні острівних і лінійних лісових насаджень. Вплив осушувальної меліорації помітний у зоні мішаних лісів, західноукраїнському природному лісовому краї, долинних комплексах північної частини лісостепу. Тут осушувальна меліорація поєднується з хімічними й культурно-технічними заходами, супроводжується супутними несприятливими процесами (підйом легкорозчинних солей, просадки, підтоплення). Лісомеліоративними заходами охоплені майже всі еродовані землі, створені полезахисні, прияружні й прибалкові лісосмуги, заліснені схили пасовищ, гірські й височинні схили, проведено заліснення пісків, території вздовж каналів, навколо водойм. Однак переосушення земель у зоні мішаних лісів спричинило зниження рівня ґрунтових вод на прилеглих до меліоративних систем територіях, негативних змін гідрологічного режиму, обміління річок та озер.

У степовій зоні зрошувальна меліорація супроводжується вторинним засоленням родючих земель, їх підтопленням і заболочуванням за надмірного поливання. Неправильне застосування мінеральних добрив та отрутохімікатів порушує природний кругообіг речовин, погіршує якість сільськогосподарської продукції. За недосконалої технології оброблення ґрунту й унесення добрив рослини засвоюють лише 50 % їх кількості, а решта потрапляє в підземні й поверхневі води, що підвищує їх мінералізацію. Потенційним джерелом забруднення ґрунтів є пестициди.

Мал. 85. Руйнування ґрунту

Істотно впливають на довкілля тваринницькі комплекси з великою кількістю худоби, птиці на невеликих площах. Використання недосконалої технології зберігання відходів тваринницьких ферм може спричинити їх потрапляння разом зі стічними водами до річок, озер, ґрунту й суттєво погіршити їх якість.

Висока розораність земель нерідко призводить до посилення водної й вітрової ерозії ґрунту — знесення родючого шару. Як наслідок, виникають яри та балки, трапляються пилові бурі. Неправильне оброблення, безсистемне зрошування й унесення мінеральних добрив завдають великої шкоди ґрунтам. Вони руйнуються й виснажуються, знижується їх родючість.

Отже, у процесі господарської діяльності людини замість природних утворилися господарські комплекси. Порушуючи взаємозв’язок у природних комплексах, змінюючи їх, людина пристосовує природу до своїх потреб, при цьому не враховує можливі шкідливі впливи.

Заходи з раціонального використання й охорони ґрунтових ресурсів. Для підтримання ґрунтів у належному стані необхідно вживати відповідних заходів: висаджувати дерева й кущі на схилах ярів; розорювати схили височин упоперек, аби запобігти змиванню ґрунту поверхневими водами; виважено зрошувати землі; науково обґрунтовано вносити мінеральні добрива (мал. 86). Закони України передбачають захист земель від водної й вітрової ерозії, солей, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, висушування, ущільнення, забруднення відходами виробництва. Особливу увагу приділено зняттю й збереженню родючого шару ґрунту (у разі забудови ділянок), щоб потім використати його для рекультивації земель або підвищення родючості малопродуктивних угідь. Установлюється особливий режим користування для земельних ділянок, що мають природоохоронне й історико-культурне значення.

Усі хлібороби, землекористувачі й орендарі несуть відповідальність за погіршення екологічної ситуації на своїй земельній ділянці та сполученій з нею території.

Мал. 86. Раціональне використання ґрунтів

Висновки

  • Ґрунтові ресурси — важливі природні ресурси, без яких неможливий розвиток сучасного сільського господарства.
  • Розвивати землеробство на бідних і малородючих ґрунтах неможливо. Тому необхідно дбати про підвищення родючості ґрунту.
  • Україна має значні земельні ресурси, проте ґрунти потребують раціонального використання й комплексних заходів з їх охорони.

Основні терміни й поняття

Ерозія ґрунту — сукупність процесів руйнування ґрунту.

Земельні ресурси — землі, які використовуються або можуть використовуватися людиною для задоволення її потреб.

Запитання та завдання

  • 1. Що таке ґрунтові ресурси?
  • 2. Охарактеризуйте ґрунтові ресурси України.
  • 3. Як змінює ґрунти людина в процесі своєї діяльності?
  • 4. Назвіть заходи з раціонального використання та охорони ґрунтів.
  • 5. Як ви розумієте вислів: «Ґрунт — дзеркало ландшафту»?

Практична робота 8

Порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України

  • 1. Використовуючи тематичні карти атласу й текст підручника, порівняйте основні типи ґрунтів України. Результати запишіть у таблицю в зошиті.

Тип ґрунту

Умови ґрунтоутворення

Потужність гумусового горизонту, см

Уміст гумусу, %

Родючість

Материнська порода

Кількість опадів, коефіцієнт зволоження

Тип рослинності

  • 2. Які ґрунти найбільше придатні для використання в сільському господарстві? Висновок обґрунтуйте.
  • 3. Використовуючи текст підручника й карти атласу, опишіть тип ґрунту, характерний для вашої місцевості за планом: а) назва, географічне положення; б) умови ґрунтоутворення (співвідношення тепла й вологи, характер рослинності, ґрунтоутворювальна порода); в) особливості ґрунтового профілю; г) уміст гумусу, родючість; ґ) використання в господарській діяльності; д) заходи щодо раціонального використання й охорони.

Це цікаво

  • Усього на території нашої держави налічується до 650 видів ґрунтів, а загальна кількість ґрунтових відмін становить кілька тисяч.
  • За 1 добу через дію вітру поле може втратити шар ґрунту завтовшки 5 см.