Географія. Повторне видання. 8 клас. Гільберг

§ 21. Сезонні погодні умови та явища. Несприятливі погодно-кліматичні явища

Пригадайте: 1. Яка наука вивчає погоду? 2. Чим погода відрізняється від клімату? 3. Назвіть наслідки неправильного прогнозу погоди.

Несприятливі погодно-кліматичні явища в Україні мають значну територіальну відмінність та інтенсивність, вони по-різному виявляються в певні пори року. Небезпечні погодні явища часто виникають несподівано й завдають значних збитків населенню та господарству.

Мал. 55. Гроза

Мал. 56. Град

Мал. 57. Туман

Зливові дощі бувають майже на всій території України. Найінтенсивніші вони в західних (15-19 мм на добу), північних і центральних (12-14 мм) областях. Тривалі зливи завдають значної шкоди сільському господарству, спричинюють змивання родючих ґрунтів.

З квітня по вересень на території України часто спостерігаються грози (мал. 55). Найбільше їх буває в червні-липні, однак у степовій зоні та Кримських горах їх максимум припадає на червень, а в зоні мішаних лісів, лісостепу, в Українських Карпатах — на липень. Менше гроз спостерігається на Азово-Чорноморському узбережжі. На рівнинній території за рік буває в середньому 25-30 днів із грозами.

Грози супроводжуються зливами, подеколи градом (мал. 56). Випадіння граду пов’язане з проходженням атмосферних фронтів. Найчастіше град випадає в Українських Карпатах і Кримських горах (у середньому 4-6 днів на рік). На решті території України середня річна кількість днів із градом становить 1-2 дні.

Град завдає чималих збитків: знищує посіви й плоди, ламає дерева, пошкоджує дахи будинків, іноді призводить до загибелі тварин.

Улітку часто спостерігаються тумани (мал. 57). Зазвичай туман найгустіший о 4-6-й год ранку, між 6 і 10-ю год він розсіюється, а тоді поновлюється о 18-20-й год. В Українських Карпатах, Кримських горах, на Донецькій, Приазовській, Передкарпатській, Волинській, Подільській, Придніпровській височинах упродовж року реєструється від 60 до 100 днів із туманом. Особливо небезпечні сильні тумани для роботи транспорту.

У літній період (іноді навесні й восени) виникають посухи, що повторюються, як правило, через 2-3 роки й завдають чималих збитків сільському господарству, зокрема на півдні та південному сході країни. На території України за рік буває в середньому 10-25 днів із сильними вітрами (швидкість понад 25 м/с). Сильні вітри за посушливої погоди спричинюють пилові (чорні) бурі, коли швидкість вітру зростає й у повітря піднімаються пил і пісок (уміст вологи в шарі ґрунту 0-25 см становить 10-25 мм). Це явище триває від декількох хвилин до декількох діб. Його викликають суховії, що дмуть із пустельних і напівпустельних просторів Середньої Азії.

Дуже часто пилові бурі охоплюють значні площі півдня України. Під час пилових бур підвищується температура повітря, знижується видимість, що неабияк ускладнює дорожній рух. Пилові бурі також завдають значних збитків сільському господарству.

Мал. 58. Ожеледь

Улітку в Україні бувають періоди сильної спеки, що зумовлено потраплянням сухого континентального повітря помірних широт або тропічного повітря з Нижнього Поволжя й Середньої Азії, а також із дією зони високого тиску — Азорського максимуму. У цей період переважає жарка суха погода, на півдні часті суховії, а температура повітря сягає +40 °С.

Суховії (сухі й спекотні вітри, коли відносна вологість повітря менше 30 %, а температура повітря перевищує +25 °С) спостерігаються в Україні в умовах антициклону в теплий період року. Найчастіше суховії трапляються (15-25 днів на рік) у Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях, у степовому Криму, східних районах Луганської та Донецької областей.

Також небезпечним явищем є часті відлиги, характерні для зимового сезону в Україні. Відлиги, коли на тлі сталих морозів температура повітря різко піднімається вище 0 °С, зумовлені нестійкістю погоди в зимовий період; найчастіше вони трапляються в грудні (до 40 %).

Узимку для всієї території України характерна ожеледь — суцільний шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання рідких опадів на земній поверхні (мал. 58), тривалість якої коливається від декількох годин до 10 днів і більше. Ожеледиця виникає на дорогах унаслідок різкого похолодання після відлиги.

Із жовтня по березень буває від одного до 10 днів з ожеледицею. Найчастіше (30-40 днів на рік) це явище спостерігається на Приазовській, Донецькій, Придніпровській і Подільській височинах, у Кримських горах. На більшій частині території України в цей період буває від 10 до 20 днів із памороззю.

Хуртовини зазвичай трапляються в січні й лютому в разі переміщення над територією України середземноморських та атлантичних циклонів, які супроводжують сильні снігопади. У гірських районах України часто сходять снігові лавини, які мають значну руйнівну силу, пошкоджують будівлі, виробничу інфраструктуру. Лавини дуже небезпечні для місцевих жителів.

Метеорологічна служба. Проблема завбачення погоди завжди хвилювала людство. Нині для складання прогнозу погоди використовують дані спостережень мережі метеорологічних станцій, метеорологічних супутників, зокрема відомості про стан атмосфери (температуру повітря, атмосферний тиск, вологість, напрямок і силу вітру, опади тощо).

Результати спостережень в Україні систематизує Гідрометцентр України, який знаходиться в м. Києві. Основні функції центру: збирання, опрацювання й аналіз результатів спостережень за станом погоди, забрудненням довкілля, прогнозування змін погодних умов, попередження про загрозу виникнення небезпечних метеорологічних явищ, оперативне й своєчасне забезпечення населення й галузей економіки прогнозами погоди та ін.

Організатором метеослужби в Україні був Борис Срезневський (1857-1934) — відомий метеоролог і кліматолог, професор, директор Київської метеорологічної обсерваторії впродовж 15 років, засновник геофізичної комісії та кафедри сільськогосподарської метеорології.

  • Як ви думаєте, хто, крім метеорологів, працює в службі погоди?

Для прогнозування погоди створюють синоптичні карти (мал. 59), на яких зафіксовані результати спостережень метеорологічних станцій, зібрані в певний момент часу, позначені загальноприйнятими в синоптиків символами та знаками. Такі карти метеорологічні станції складають кілька разів на день, а їх систематизація й аналіз використовуються для прогнозування погоди.

Борис Срезневський

Синоптична карта не тільки містить прогнозовані опади, температуру й іншу корисну інформацію, вона допомагає підготуватися до негативних природних явищ.

Народні прикмети у визначенні погоди. З давніх-давен люди помітили, що природа сама підказує, коли яка буде погода. Птахи й тварини передчувають зміни в атмосфері. Комахи вимушені бути «синоптиками», бо їх існування цілковито залежить від температури й вологості повітря, освітлення. Пасічники знають: бджоли не летять у поле на негоду. А не летять тому, що багато квіток перед дощем закриваються, отож нектару бджолі не набрати.

Мал. 59. Синоптична карта України

Рослини також по-своєму реагують на зміну погоди. Одні перед дощем закриваються, щоб захистити пилок, другі — «плачуть»; треті — змінюють форму й положення листя. За тисячоліття скарбниця хліборобської мудрості поповнилася перевіреними досвідом прикметами, що мають не лише практичну, а й наукову цінність.

Висновки

  • Для України характерні такі небезпечні явища: зливи, град, завірюхи, снігопади, сильні морози, ожеледі, спека, суховії, пилові бурі тощо.
  • Прогноз погоди в країні складає Український гідрометеорологічний центр на основі зібраної та опрацьованої інформації.
  • Для прогнозування погоди складають синоптичні карти, на яких позначають результати спостережень метеорологічних станцій.
  • Народні прикмети — скарбниця хліборобської мудрості.

Основні терміни й поняття

Ожеледиця — тонкий шар льоду на поверхні землі, що утворюється в результаті різкого похолодання після відлиги.

Ожеледь — суцільний шар льоду, який утворюється внаслідок замерзання рідких опадів на земній поверхні.

Синоптична карта — географічна карта, яка містить результати метеорологічних спостережень станцій, що стежать за погодою, зібрані в певний момент часу й зафіксовані загальноприйнятими серед синоптиків символами та знаками.

Запитання та завдання

  • 1. Які погодні явища в Україні належать до небезпечних?
  • 2. Які умови спричинюють високі температури повітря?
  • 3. Чим небезпечні ожеледь і туман?
  • 4. Якої шкоди завдає сільському господарству України град?
  • 5. Чи можна спрогнозувати погоду за народними прикметами на місяць?
  • 6. Знайдіть в інтернеті сайт Українського гідрометеорологічного центру. Дізнайтеся, яка погода очікується завтра у вашому населеному пункті.
  • 7. Підготуйте мініпроєкт — невелике усне повідомлення, показ фотографій чи комп’ютерну презентацію — на тему «Несприятливі погодно-кліматичні явища».
  • 8. Які ви знаєте народні прикмети, що передбачають сувору зиму?

Практична робота 6

Визначення причин відмінностей кліматичних показників різних регіонів України за аналізом кліматичної карти та кліматичних діаграм

Робота в групі. За кліматичною картою та кліматичними діаграмами (див. схеми, с. 108) встановіть, які відмінності існують між кліматичними показниками різних регіонів України. Зробіть висновок, укажіть причини цих відмінностей.

  • Група 1. м. Львів.
  • Група 2. м. Київ.
  • Група 3. м. Луганськ.

Це цікаво

  • Одним із перших учених-метеорологів був Арістотель. Приблизно в 340 р. до н. е. він написав книжку, яка називається «Метеорологія».
  • Україна є членом Всесвітньої служби погоди та Світової метеорологічної організації.