Географія. 7 клас. Гільберг
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 46. Води суходолу. Річки басейнів Північного Льодовитого й Атлантичного океанів
Пригадайте: 1. Назвіть і покажіть на карті відомі вам річки Євразії, що течуть у моря Північного Льодовитого й Атлантичного океанів. 2. Що таке басейн річки?
Характерні особливості річок Євразії. Річки Євразії направляють у Світовий океан майже половину всіх вод, які стікають із суходолу планети. З 14 найбільших річок світу (протяжністю понад 3 тис. км) більша частина знаходиться в Євразії: Янцзи, Хуанхе, Меконг, Інд, Лена, Об, Єнісей, Волга.
- Знайдіть їх на карті.
Оскільки рельєф і клімат різних частин Євразії неоднаковий, то й річки нерівномірно розміщені на території материка. Найпотужніші річкові системи знаходяться в Азії — у північній, східній і південно-східній її частинах.
- Подумайте, чому.
У Європі переважають невеликі річки.
Великі річки Євразії беруть початок у горах і височинах у середніх частинах материка й звідти розтікаються в різних напрямках до океанів. Характерну особливість Євразії становить величезна площа басейнів внутрішнього стоку. Їх річки не досягають океанів, а впадають у замкнуті озера або губляться в пісках. За загальною площею басейнів внутрішнього стоку (майже 20 млн км2) Євразія більша за інші материки.
Річки Євразії відрізняються між собою типом живлення й режимом стоку. Одна й та ж річка, перетинаючи різні кліматичні пояси, на різних ділянках живиться водами з різноманітних джерел, розливається й міліє в різний час. Більша частина річок має змішане живлення. Повені на річках бувають у різний час, залежно від сезонів дощів або сходження снігів. Річки, які протікають у континентальних областях, здебільшого живляться підземними водами. Льодовиковий тип живлення характерний для річок, які беруть початок у горах, а також азіатських річок, що протікають по багаторічній мерзлоті.
Усі річки материка впадають у чотири океани планети. П’ятий басейн — басейн внутрішнього стоку.
Річки басейну Північного Льодовитого океану. Займають північну частину материка, течуть із півдня на північ по рівнинах і височинах, беручи початок у горах. Майже в усіх річок переважає снігове живлення. Інші джерела живлення річок мають менше значення. Узимку річки надовго замерзають, а навесні (на півночі — на початку літа) широко розливаються.
Найбільші річки, які течуть по Євразії: Об (має найбільший водозбір), могутній багатоводний Єнісей із притокою Ангарою, що витікає з найглибшого озера земної кулі — Байкалу, і Лена — найдовша (4400 км).
- Подумайте, як на режим річок упливає напрямок їх течій.
Річки басейну Атлантичного океану. Для заходу Євразії характерна густа сітка річок.
- Поясніть, чому.
З наближенням до Атлантичного океану замість снігового живлення річок поступово починає переважати дощове живлення.
Там, де взимку утворюється сніговий покрив і річки замерзають хоча б на короткий час, навесні буває повінь, наприклад у Вісли й Одри, які впадають у Балтійське море, й Ельби (або Лаби), що тече в Північне море. На крайньому заході, в області морського клімату, річки не замерзають. Вони живляться дощовими водами, і навесні повені не буває. Наприклад, такі річки, як повноводна Сена, що впадає в протоку Ла-Манш.
В області Середземного моря річки отримують воду переважно завдяки зимовим дощам, які нерідко спричиняють бурхливі повені, а спекотним сухим літом багато річок пересихає.
В Альпах річки живляться переважно водами гірських льодовиків і снігів.
Найбільша річка — Дунай (довжина — 2850 км) (мал. 119). У верхній течії це — гірська річка, яка швидко несе свої води по вузькій глибокій долині. У неї впадають бурхливі притоки, що стікають з Альп. Вони викликають літню повінь. У середній течії Дунай протікає по низовині, у нього впадають найбільші притоки, що розливаються навесні.
Мал. 119. Річка Дунай
Мал. 120. Річка Рейн
Потім Дунай тече у вузьких ущелинах між відрогами Карпатських і Балканських гір. У нижній течії це рівнинна річка. Дунай стає ширшим, і течія його сповільнюється, з’являються численні обмілини та низькі піщані острови. У суворі зими річка в середній і нижній течії замерзає на 1-1,5 місяця, навесні широко розливається, а наприкінці літа міліє. У гирлі утворює болотисту дельту з островами, які заливаються водою під час повені, і трьома основними рукавами впадає в Чорне море. Дунай — важливий торговельний шлях, що проходить по територіях багатьох держав.
Друга велика річка Рейн упадає в Північне море (мал. 120). Вона починається в Альпах й у верхній течії живиться водою внаслідок літнього танення гірського снігу та льодовиків. Далі тече по долині, яка то розширюється, то звужується серед невисоких гір, живлячись дощовими водами й приймаючи з обох боків притоки. Вирвавшись із гір, Рейн тече по низовині, русло його в багатьох місцях штучно випрямлене й обгороджене дамбами. При впаданні в море річка поділяється на рукави й утворює дельту.
Рейн повноводний упродовж року. У суворі зими він замерзає на два-три тижні. Як і Дунай, Рейн протікає через території кількох держав і широко використовується для судноплавства.
Запитання та завдання
- 1. Укажіть особливості річок Євразії.
- 2. Знайдіть на карті річки Дунай, Рейн, Ельбу, Одер, Віслу. Як зміниться живлення й режим цих річок в умовах помірно континентального клімату?
- 3. Укажіть джерела живлення й особливості режиму річок Північного Льодовитого океану.
- 4. Опишіть річку Ельбу за планом.
Працюємо з картою та атласом
Складіть характеристику однієї річки (за вибором): І варіант — басейну Атлантичного океану; II варіант — басейну Північного Льодовитого океану, використовуючи карти атласу та текст підручника. Заповніть таблицю в робочому зошиті.
Річка |
Басейн |
Кліматичний пояс |
Тип живлення |
Період повені |
Сторінка дослідника
Порівняйте річки басейнів Атлантичного й Північного Льодовитого океанів за переважаючими джерелами живлення та режимом. Які особливості режиму річок пов’язані зі сніговим живленням, які — з дощовим, а які — з льодовиковим?
Цікавий факт
Мал. 121. Річка Сена
Річка Сена (довжина — 776 км) (мал. 121) бере свій початок на сході Франції. Вона впадає в бухту протоки Ла-Манш поблизу міста Гавра. Водний басейн поповнюється переважно дощами. Сена завжди була душею й серцем парижан, починаючи з тих часів, коли кельтські племена в середині III ст. до н. е. заснували рибальські поселення вздовж берегів річки. Сена — велика судноплавна магістраль, основні порти цієї водної артерії — Париж, Гавр і Руан. Безліч штучних каналів з’єднують Сену з іншими річками.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України