Географія. Повторне видання. 8 клас. Довгань

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 7. Визначення напрямків, відстаней та висот точок за топографічною картою

Ви дізнаєтесь:

  • як орієнтуватися та проводити вимірювання за топографічною картою
  • що таке істинний та магнітний азимути, дирекційний кут

Пригадайте:

  • як орієнтуватися на місцевості за топографічною картою
  • що таке абсолютна та відносна висота місцевості, горизонталі, бергштрихи

Топографічні карти широко застосовують у різних сферах людської діяльності; вони стають у пригоді і в повсякденному житті: під час туристичних походів, подорожей незнайомою місцевістю, пошуку об’єктів у великому місті тощо. Головне — вміти орієнтуватися за топографічною картою.

1. Визначення напрямків.

Для орієнтування на місцевості використовують так звані кути орієнтування. Один із них вам відомий. Це азимут — кут між напрямком на північ і заданим напрямом, відкладений за годинниковою стрілкою. Азимути вимірюються від 0° до 360°.

На місцевості азимут визначають за допомогою компаса. Магнітна стрілка компаса орієнтується уздовж магнітного меридіана та вказує на магнітний полюс. Кут між напрямом магнітного меридіана та напрямом на певний предмет називають магнітним азимутомм).

На карті за допомогою транспортира вимірюють істинний (географічний) азимут (Ai) — кут, відкладений за годинниковою стрілкою між північним напрямом географічного меридіана та напрямком на певний орієнтир. Напрямку істинного меридіана на топографічній карті відповідають бічні сторони рамки аркуша карти. Як виміряти на карті географічний азимут? Для цього через початкову точку (Д) за допомогою лінійки проводять географічний меридіан (лінію, паралельну до бічної рамки) (мал. 1), а потім транспортиром вимірюють кут між меридіаном і заданим напрямом.

Мал. 1. Вимірювання істинного азимута (Ai) та дирекційного кута (Д) за топографічною картою.

Магнітний та географічний азимути здебільшого неоднакові, оскільки географічний та магнітний полюси не збігаються. Між ними утворюється кут, який називають магнітним схиленням (МС). Воно може бути східним (якщо північний кінець магнітної стрілки відхиляється від північного кінця географічного меридіана на схід) або західним (якщо північний кінець магнітної стрілки відхиляється від північного кінця географічного меридіана на захід).

Значення кута магнітного схилення залежить від місця й часу, оскільки положення магнітних полюсів на земній кулі постійно змінюється. На території України кут магнітного схилення коливається від +2° до +6°. Конкретну для певної території його величину відображають схемою в легенді топографічної карти (мал. 2).

Мал. 2. Схема взаємного положення меридіанів на топографічних картах: істинний меридіан позначають зірочкою, магнітний — прямою стрілкою, лінію кілометрової сітки — зворотною стрілкою.

Залежність між істинним та магнітним азимутами виражається формулою:

Аi = Ам + МСсх, Аі = Ам - МСзах

Якщо магнітне схилення східне, його значення додають до значення магнітного азимута, якщо західне — віднімають.

За топографічною картою вимірюють ще один кут орієнтування — дирекційний. Дирекційний кут (Д) — це кут між північним напрямом кілометрової сітки та заданим напрямом. Його легко виміряти транспортиром без додаткових графічних побудов. Як і азимут, дирекційний кут відраховується за годинниковою стрілкою та може мати величину від 0° до 360°. Від істинного азимута дирекційний кут відрізняється на величину кута, що називають зближенням меридіанів (ЗМ):

Аі = Д + ЗМСХ, Аі = Д - ЗМзах

Знаючи формули взаємозалежності кутів орієнтування, легко визначити будь-який із них, зробивши на топографічній карті лише один вимір транспортиром (мал. 3).

Мал. 3. Співвідношення між кутами орієнтування.

Задача. Автомобіль рухається по дорозі з населеного пункту Червоне в напрямку річки (див. топографічну карту на форзаці 1, квадрат 4451). Зробіть необхідні вимірювання та обчисліть істинний та магнітний азимути напряму руху автомобіля.

1) За допомогою транспортира вимірюємо дирекційний кут між вертикальною лінією сітки та автомобільною дорогою у квадраті 4451: Д = 70°.

2) За схемою під рамкою карти визначаємо величину зближення меридіанів: ЗМ = 0°46′ — східне.

3) Визначаємо істинний азимут: Аі = Д + ЗМсх = 70° + 0°46′ = 70°46′.

4) За схемою під рамкою карти визначаємо величину магнітного схилення: МС = 3° — західне.

5) Визначаємо магнітний азимут: Ам = Аі + МСзах = 70°46′ + 3° = 73°46′.

2. Вимірювання відстаней.

Для того щоб визначити на карті відстань між будь-якими об’єктами, потрібно виміряти на карті лінійкою або циркулем-вимірювачем відстань між ними в сантиметрах і помножити отримане число на величину масштабу. Без будь-яких розрахунків відстань по карті можна визначити, використовуючи лінійний масштаб. Для цього достатньо виміряти циркулем відстань між заданими точками на карті, прикласти циркуль із цією відстанню до лінійного масштабу та прочитати за надписами величину в метрах або кілометрах, що відповідає відстані на місцевості. Для визначення довжини кривих та хвилястих ліній використовують спеціальний прилад — курвіметр. У разі відсутності курвіметра довжину хвилястої лінії можна виміряти циркулем-вимірювачем, «прокрокувавши» її невеликим розхилом. Помноживши кількість «кроків» на довжину розхилу, отримаємо довжину лінії.

3. Визначення висот.

Рельєф місцевості наноситься на топографічні карти горизонталями, що доповнюються абсолютними позначками та бергштрихами. Деякі абсолютні висоти точок та об’єктів позначені точкою та числом. Наприклад, абсолютна висота гори Південна дорівнює 136,7 м (форзац 1).

Якщо точка розміщена на підписаній горизонталі, то її абсолютна висота збігається з позначкою цієї горизонталі. Якщо ні, то її висоту обчислюють за висотою перерізу рельєфу, значення якої вказується в допоміжному оснащенні топографічної карти під південною рамкою карти. Так, висота вежі мобільного зв’язку в квадраті 4651 складає 135 м. Якщо точка розташована між суміжними горизонталями, вираховують її перевищення щодо нижчої горизонталі та додають до абсолютної висоти цієї горизонталі.

Головне

• Кутами орієнтування є істинний та магнітний азимути, дирекційний кут.

• Істинний азимут та дирекційний кут вимірюють за топографічною картою, магнітний азимут визначають на місцевості за допомогою компаса. Кути орієнтування можна обчислювати за допомогою формул.

• Абсолютні висоти точок визначають за горизонталями та позначками висот.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть основні кути орієнтування. Поясніть принципи їх вимірювання. Укажіть, де розміщена інформація про величину магнітного схилення та зближення меридіанів. 2. Сформулюйте послідовність дій під час вимірювання відстаней за картою. 3. Розкажіть про особливості визначення абсолютних висот за топографічною картою.

Поміркуйте

Як виміряти відстань за топографічною картою, якщо під рукою немає лінійки та циркуля?

Практична робота 1

Визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і прямокутних координат, висот точок за топографічною картою (продовження)

Виконайте завдання за фрагментом топографічної карти на форзаці 1.

1. З'ясуйте істинний та магнітний азимути напряму: 1) руху потягу, який прямує через населений пункт Червоне до мосту; 2) від башти на східній околиці села Пеньки на джерело Чисте.

2. Визначте абсолютну висоту: 1) точки, де розташована вежа мобільного зв'язку (квадрат 4651); 2) джерела Чисте.

3. Обчисліть: 1) яку відстань подолає пішохід, прямуючи від церкви (квадрат 4453) до цегляного заводу на березі річки Верхня; 2) периметр і площу селища Вербове (квадрат 4451).

Дослідження

Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх обґрунтування

Використовуючи мережу Інтернет, знайдіть за допомого сервісу Google Maps топографічний план свого населеного пункту (району міста). Визначте положення свого будинку та прокладіть від нього: 1) пішохідний маршрут до найближчої бібліотеки; 2) автомобільний маршрут до визначної пам'ятки. Обчисліть відстань, яку ви подолаєте під час проходження маршруту. Обґрунтуйте свій вибір маршрутів.