Географія. Повторне видання. 8 клас. Довгань

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ IV. Населення України та світу

За звичайним словом «населення» криються долі багатьох мільйонів людей, які жили тисячі років тому, живуть сьогодні й житимуть у майбутньому. Знання про кількість населення, його склад, природний рух, міграцію, розміщення необхідні будь-якій державі. Ці відомості характеризують процеси, що відбуваються в країні, дозволяють складати прогнози щодо обсягу трудових ресурсів та аналізувати зміни у складі й структурі населення. Саме люди своєю професійною діяльністю в різних секторах господарства роблять державу могутньою.

Тема 1. Демографічні процеси та статево-віковий склад населення світу та України

§ 43. Кількість населення і чинники, які на неї впливають

Ви дізнаєтесь:

  • як і чому змінюється кількість населення
  • що таке природний і механічний рухи населення
  • коли і чому відбувається демографічний вибух
  • чим характеризується демографічна криза

Пригадайте:

  • що таке населення та якою є кількість населення світу

На початку нашої ери загальна кількість людства не перевищувала 250 млн осіб, що у 5,5 разу менше за кількість жителів сучасного Китаю. За наступну тисячу років населення світу збільшилося лише на кілька десятків мільйонів жителів. Його зростанню перешкоджали важкі умови життя, епідемії, стихійні лиха та численні війни, які часто супроводжувалися голодом. На території сучасної України на початку XV ст. проживало 3,7 млн осіб, через два століття — 5,2 млн осіб. У XVIII ст. кількість населення зросла майже до 9 млн жителів, а на початку XX ст. склала 30 млн осіб. Станом на 2021 р. вона становить близько 42 млн жителів.

1. Кількість населення у світі та Україні.

Станом на початок 2021 р. кількість жителів нашої планети становить понад 7,8 млрд осіб. Очікується, що у 2030 р. вона зросте до 9,7 млрд, а у 2050 р. — до 11,2 млрд жителів. Проте в далекому минулому кількість населення Землі зростала повільно, а середня тривалість життя становила 20—30 років.

Швидкому збільшенню кількості населення світу в другій половині XX ст. сприяв розвиток економіки. Завдяки цьому поліпшилися умови життя та якість харчування, зросла якість медичного обслуговування тощо. Покращився стан здоров’я людей, підвищилася тривалість їхнього життя. Як наслідок, людство увійшло в стадію демографічного вибуху — швидкого зростання кількості населення окремих країн і світу в цілому в результаті значного перевищення показників народжуваності над смертністю. Кількість населення Землі в 50-х рр. XX ст. щороку зростала в середньому на 53 млн осіб. У 90-х рр. XX ст. цей показник складав понад 90 млн осіб.

В Україні максимальною кількість населення була в 1993 р. — 51,9 млн осіб. За даними Державної служби статистики України на 1 квітня 2016 р. населення України (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя) склало 41,6 млн осіб, що становить 0,5 % від загальної кількості населення світу (мал. 1). Кількість жителів України могла бути значно більшою. Проте на неї негативно вплинули історичні події XX ст.: громадянська війна, Голодомор, сталінські репресії та Друга світова війна.

Мал. 1. Зміни кількості населення в Україні. Зберігається тенденція до зменшення кількості населення.

2. Природний і механічний рухи населення.

Зміна кількості населення у світі та окремих країнах є результатом двох процесів: природного і механічного рухів населення. Основні показники природного руху — це народжуваність, смертність і природний приріст. Народжуваність вказує на кількість народжених дітей на 1000 жителів за рік, смертність — на кількість померлих на 1000 жителів за рік. Різниця між кількістю народжених і кількістю померлих за певний період називається природним приростом. Усі ці показники вимірюються у проміле (‰) — тисячній частині числа. Так, якщо за рік на 1000 жителів народилося 10 дітей, пишуть 10 ‰. Якщо народжуваність перевищує смертність — це додатний природний приріст, якщо народжуваність менша за смертність, то природний приріст від’ємний (відбувається не приріст, а зменшення кількості населення — депопуляція).

На кількість жителів країни впливає й механічний рух населення, тобто міграція. Міграцією називають просторове переміщення населення зі зміною місця проживання в межах однієї держави (внутрішня міграція) та з однієї держави до іншої (зовнішня міграція). До внутрішньої міграції належить рух населення із села до міста, між міськими населеними пунктами та окремими районами. У межах однієї країни поширені й маятникові міграції, тобто тимчасові переміщення населення без зміни місця проживання (докладніше про це ви прочитаєте в § 45).

Внутрішні міграції не змінюють кількість жителів країни (змінюються тільки кількість і структура населення окремих її районів). Проте вони є важливим чинником у розміщенні господарства, впливають на економічний потенціал країни та її адміністративно-територіальних одиниць.

Процеси зовнішньої міграції складаються з еміграції (від’їзд із країни) та імміграції (прибуття до країни). Різниця між кількістю іммігрантів та емігрантів має назву сальдо міграції.

Таким чином, природний і механічний рухи населення характеризуються взаємодією двох компонентів: додатного (народжуваність, прибуття) і від’ємного (смертність, вибуття). Тому вони є найважливішими чинниками зміни кількості й складу населення окремих країн або регіонів світу.

3. Регіональні відмінності демографічних процесів.

Сучасний період ознаменувався появою суттєвих відмінностей демографічних процесів. Це пов’язано з тим, що кожний регіон світу має свої соціально-економічні особливості, історичну долю, культурні традиції.

Зараз безперечним лідером за природним приростом є Африка (25 ‰). Передусім це п’ять держав континенту з низьким рівнем економічного розвитку (Південний Судан, Малаві, Бурунді, Нігер та Уганда). У 2020 р. цей показник у згаданих країнах складав від 28 до 35 ‰.

Мал. 2. Діти в Африці. На високу народжуваність, яка зберігається в країнах Африки, ряді країн Азії та Латинської Америки, впливають різні чинники. Так, тут існують багатовікові традиції великих родин. У деяких народів значну роль відіграють релігійні настанови (наприклад іслам, який заохочує мати багато дітей).

На сьогодні держави Західної Європи в середньому мають природний приріст населення в 10—12 разів менший, ніж країни Африки. Такий процес називають демографічною кризою. Проте найбільш складною є демографічна ситуація в більшості країн Центральної Європи, де відбувається депопуляція. До цієї групи країн належить і Україна.

Уперше кількість померлих в Україні перевищила кількість народжених на початку 1979 р. в сільській місцевості, у 1991 р. смертність перевищила народжуваність по всій країні. До 1993 р. кількість населення України зростала за рахунок додатного сальдо міграції, але потім почалося зниження й абсолютної кількості населення.

У 2020 р. народжуваність в Україні склала 8,0 ‰, смертність залишалася на високому рівні й становила 14,6 ‰, природний приріст мав показник -6,6 ‰. Найбільш несприятливою є ситуація на сході країни, а також в окремих північних, південних і центральних областях.

Найбільший від’ємний приріст кількості населення впродовж декількох років спостерігається в Чернігівській області, де він становить -12 ‰. Зараз у всіх регіонах без винятку смертність перевищує народжуваність. Найменш загрозлива ситуація в західній частині країни, а також у місті Києві. Причому, як правило, це досягається за рахунок як вищої народжуваності, так і нижчої смертності. Так, у Чернівецькій, Закарпатській, Волинській і Рівненській областях природний приріст становить -1,8—3,1 ‰, у Києві — -0,2 ‰. Тобто населення України продовжує суттєво зменшуватися. За даними міжнародних аналітиків, які висвітлили результати дослідження в демографічному звіті World Population Prospects 2019, у 2050 р. населення України може скотитися до 35,2 млн. В ООН зазначають, що до 2100 р. українців залишиться лише 24 млн осіб.

Мал. 3. Зростання ролі жінки в суспільстві та родині є однією з причин зменшення народжуваності в деяких країнах світу. Ще один чинник цього — пізні шлюби (у 28—35 років), характерні для більшості країн Європи, США, Канади, Японії.

Відмінності в природному русі населення окремих частин України обумовлені багатьма причинами. Так, до районів із високою смертністю належать області зі складною екологічною ситуацією та переважанням населення старшої вікової групи. До того ж у деяких областях вища зайнятість жінок у виробництві та частка міського населення порівняно з чоловіками, що зумовлює зниження народжуваності.

5. Демографічна політика.

Повільне зростання кількості населення або її скорочення викликає проблеми забезпечення людей похилого віку та нестачі робочих рук. Намагаючись розв’язати ці питання, уряди багатьох країн здійснюють демографічну політику — систему державних (економічних, політичних, правових, культурних) заходів, спрямованих на регулювання демографічної ситуації. У країнах Європи, США, Канаді та Японії вона спрямована на підвищення народжуваності. Успіхів у демографічній політиці, зокрема, досягли Франція та країни Північної Європи. Велике значення демографічна політика має для Болгарії, Румунії, Молдови, Угорщини, Польщі та інших країн Центральної Європи.

В Україні діє стратегія демографічного розвитку, у межах якої була суттєво збільшена матеріальна підтримка родин із дітьми. Ці заходи сприяли підвищенню народжуваності.

Швидке зростання кількості населення в деяких країнах викликає низку проблем: продовольчу, житлову, освітню тощо. Тому демографічна політика в них спрямована на зниження народжуваності. Найбільш яскравим прикладом такої політики є Китай.

Головне

• Кількість жителів нашої планети становить понад 7,8 млрд осіб, кількість населення України — 41,6 млн осіб (без урахування АР Крим і міста Севастополя).

• Зміна кількості населення є результатом двох процесів: природного і механічного рухів населення.

• Основні показники природного руху — це народжуваність, смертність і природний приріст.

• Для багатьох країн Центральної Європи, у тому числі й України, характерна депопуляція.

• Для регулювання демографічних процесів багато країн здійснюють демографічну політику.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Як змінювалася кількість населення Землі впродовж останніх століть? 2. Дайте визначення понять «природний рух населення», «міграція». 3. Коли і чому відбувається демографічний вибух? 4. Чим характеризується демографічна криза? 5. Назвіть особливості природного руху населення України. 6. Які чинники впливають на зниження народжуваності? 7. Визначте особливості демографічної ситуації в різних регіонах світу. 8. Що таке демографічна політика? Чим вона відрізняється в різних країнах залежно від демографічної ситуації?

Поміркуйте

Яке практичне значення мають знання про природний рух населення?

Практичне завдання

За матеріалом параграфа складіть схему «Чинники, що впливають на кількість населення».

Працюємо в групах

Обчисліть показники природного та механічного рухів населення в різних регіонах України. 1. Використовуючи інформацію про народжуваність і смертність у різних областях України, обчисліть природний приріст. 2. Порівняйте отримані результати із середніми показниками в Україні. 3. Визначте області, де демографічна ситуація є відносно сприятливою.