Географія. Повторне видання. 8 клас. Довгань

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 36. Гірські ландшафти Карпат. Охорона природи

Ви дізнаєтесь:

  • про особливості природи гірських ландшафтів Карпат
  • чому природа Карпат є унікальною та потребує охорони

Пригадайте:

  • що таке ландшафт
  • які чинники обумовлюють формування ландшафтів
  • які класи ландшафтів поширені в Україні

Зміна кліматичних умов, складність геологічної будови та неоднорідність рельєфу обумовлюють формування в Карпатах різноманітних ландшафтів. Завдяки їх своєрідності природа Карпат є неповторною: рідкісні та зникаючі види, унікальні природні явища й утворення, яких не побачиш ніде у світі. Тому слід проявляти особливу турботу про збереження та раціональне використання природних ресурсів Карпат.

1. Вертикальна (висотна) поясність ландшафтів Карпат.

Під час підняття на вершини Карпат чітко простежується різниця у вигляді гірських ландшафтів.

На горбогір’ях Закарпаття та Передкарпаття на висоті 400—700 м поширений передгірний пояс широколистяних лісів, що складається з дуба звичайного з домішками інших видів дерев: дуба скельного, бука, ясеня, граба, ялиці, а також чагарників та різнотрав’я на сірих лісових ґрунтах.

Мал. 1. Буковий ліс восени.

Близько 70 % площі Карпат займає низькогірний пояс із букових та мішаних ялицево-смереково-букових лісів (1000—1200 м) на буроземних та дерново-буроземних ґрунтах (мал. 1). При подальшому піднятті стає прохолодніше та вологіше. Середньогірний пояс (1200—1500 м) представлений ялиновими та ялиново-смерековими лісами, чагарниками із жимолості, вільхи, ялівцю. Верхні частини схилів Чорногори, Рахівських гір, Чивчин, Горган вкриті густими смерековими лісами (мал. 2).

Мал. 2. Смерека (ялина європейська).

На висотах понад 1500 м у субальпійському високогір’ї з’являється криволісся з низькорослих сосни гірської, вільхи, ялівцю, рододендрону карпатського (мал. 3). Їх переплетене між собою крючкувате гілля створює майже суцільні непролазні хащі. Проте якщо подолати цей природний бар’єр, можна побачити мальовничі краєвиди карпатських полонин (мал. 4). Взимку вони вкриті снігом, а навесні їх устеляє буйний цвіт різноманітних запашних трав: тонконіг альпійський, іван-чай, звіробій, чебрець, ісландський мох, чорниця, арніка тощо. Це субальпійські луки.

Мал. 3. Рододендрон карпатський, славнозвісна «червона рута», — квітучий чагарник, занесений до Червоної книги України.

Альпійський пояс (понад 1800 м) поширений лише на найвищих вершинах Карпат. Він складається з низьких чагарників та трав’янистих луків і займає незначні площі.

Мал. 4. Полонини Покутсько-Буковинських Карпат (фото авторки Г. Д. Довгань).

2. Фізико-географічні області.

За відмінностями геологічної будови та інших природних компонентів у межах Українських Карпат розрізняють фізико-географічні області. Їх природні особливості відображені в таблиці (див. форзац 2). Територіальне поширення можна прослідкувати за допомогою карти фізико-географічного районування (с. 157).

3. Охорона природи.

Протягом останніх десятиліть Карпати зазнають дедалі більших втрат унаслідок діяльності людини. Карпатські ліси опинилися перед загрозою зникнення не тільки через лісорозробки та надмірне випасання худоби на більшості полонин, але й від хімічного забруднення, кислотних дощів, які утворюються від діяльності промислових підприємств у Передкарпатті та сусідніх країнах.

Із метою збереження унікальної природи в Карпатах створено понад півтори тисячі об’єктів природно-заповідного фонду площею майже півмільйона гектарів.

Першим за часом створення (1980 р.) та одним із найбільших в Україні є Карпатський національний природний парк. Тут зосереджено 1100 видів рослин, серед яких чимало реліктових та рідкісних. Майже 20 видів рослин занесено до Червоної книги України. Найбільш цікавими є сосна кедрова європейська, рододендрон східнокарпатський, тирлич жовтий, первоцвіт дрібний, родіола рожева. Справжня окраса лісів — благородний олень і козуля європейська. До Червоної книги України занесені зубр, кіт лісовий, беркут, змієїд, лелека чорний, снігова полівка, пугач, тритон гірський.

Карпатський біосферний заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У межах заповідника розташовані найбільші в Європі ділянки букових та буково-ялицево-смерекових пралісів, «Долина нарцисів», найбільші карстові печери Українських Карпат. Тут зростають едельвейс та рододендрон карпатський, охороняються великі популяції карпатського бурого ведмедя, рисі, лісового кота, беркута та багатьох інших рідкісних і зникаючих видів.

Головне

• За особливостями ґрунтово-рослинного покриву в Українських Карпатах виділяють п’ять вертикальних поясів: передгірний, низькогірний, середньогірний, субальпійський, альпійський.

• У системі фізико-географічного районування в межах провінції Українських Карпат виділяють сім фізико-географічних областей.

• Високий рівень біорізноманіття карпатського регіону, значна кількість рідкісних і зникаючих видів та ендеміків потребують дієвих заходів охорони.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть вертикальні пояси Українських Карпат. Коротко охарактеризуйте їх природні особливості. 2. Якими чинниками обумовлене виділення фізико-географічних областей у межах Українських Карпат? У якій фізико-географічній області найбільш повно виражена вертикальна поясність? 3. Чим пояснюється велика концентрація об'єктів природно-заповідного фонду в Карпатах?

Працюємо в групах

За допомогою таблиці на форзаці 2 порівняйте природні особливості двох фізико-географічних областей (на вибір); визначте спільні та відмінні риси. Зробіть висновки щодо причин, які обумовили ці відмінності.

Дослідження

Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість із ландшафтами України (закінчення)

Із курсу географії 7 класу пригадайте, де поширені гірські ландшафти. З'ясуйте, які з них сформувалися в той самий геологічний час, що й Українські Карпати, та розташовані в помірному кліматичному поясі. Зробіть висновки.

Працюємо самостійно

Визначте, які несприятливі природні явища та процеси поширені в Карпатах і яку загрозу вони становлять для населення. Складіть план дій щодо запобігання та зменшення їх катастрофічних наслідків.