Підручник з Захисту Вітчизни. Хлопці. 10 клас. Гарасимів - Нова програма

ТЕМА 2. НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ КРОВОТЕЧАХ

§ 51. Види кровотеч. Ознаки та швидке розпізнавання загрозливої для життя кровотечі

Охарактеризуйте кровоносну систему людини, пригадавши курс біології.

Розгляньмо види кровотеч, які виникають унаслідок ураження людини. Визначмо, які з них можуть бути смертельно небезпечними, якщо вчасно не надати медичної допомоги. Кожна людина повинна вміти швидко їх визначити, щоб своїми правильними діями врятувати життя постраждалому.

Одним з найбільш частих та небезпечних наслідків поранення, інших травм та опіків є кровотеча — вихід крові зі свого русла в тканини і порожнини організму (черевну, грудну, суглоби тощо) або назовні.

У випадку поранення великих судин, що супроводжується значною крововтратою, може настати смерть через різке зниження кров’яного тиску, припинення циркуляції крові в мозку, серці, легенях та нестачі кисню для живлення тканин. Особливо чутливими до припинення кровопостачання є нервові клітини мозку, які безповоротно гинуть через кілька хвилин, що призводить до смерті від порушення функції життєво важливих центрів.

Відомо, що зниження систолічного артеріального тиску до 80 мм рт. ст. внаслідок гострої крововтрати є дуже небезпечним для життя людини, так як компенсаторні механізми не встигають виникнути і попередити кисневе голодування мозку.

Тяжкість кровотечі визначається не тільки абсолютною величиною крововтрати. Стан пригнічення, страху, втоми, голоду, виснаження від довготривалого захворювання погіршують наслідки кровотечі.

Кількість крові в дорослої людини 4-6 л. Розрізняють три ступені гострої крововтрати: легкий ступінь — до 1 л; середньої тяжкості — до 1,5 л і тяжка крововтрата — понад 1,5 л крові. Швидка крововтрата — близько 1,5 л — небезпечна для життя; крововтрата понад 2,5 л крові є смертельною.

Кровотеча буває зовнішньою, за якої кров із рани виливається назовні, й внутрішньою, коли кров із кровоносних судин та ушкоджених органів потрапляє в порожнину тіла або в тканини організму (крововилив).

Внутрішня кровотеча зазвичай виникає під час травм унаслідок сильного удару постраждалого об тупий предмет, наприклад, під час падіння на руль у разі автомобільної аварії або падіння з великої висоти. При цьому може статися розрив внутрішніх органів, який найчастіше й зумовлює внутрішню кровотечу. Прихованою називають внутрішню кровотечу, коли не визначено місце ушкодження кровоносної судини.

Загальні симптоми характерні для всіх видів кровотеч, у тому числі й для внутрішніх кровотечу різні порожнини. їм властиві блідість, запаморочення, частий слабкий пульс, прогресуюче зниження артеріального тиску. Залежно від того, яка судина ушкоджена, кажуть про кровотечу капілярну, венозну і артеріальну.

За капілярної кровотечі (іл. 51.1) кров сочиться з поверхні ушкодженої тканини. У цих випадках підняття ушкодженої частини тіла та накладання пов'язки достатні для зупинки кровотечі (іл. 51.2).

Інколи вона може зупинитися самостійно. Накладена чиста пов’язка крім того, захищає рану від забруднення та потрапляння хвороботворних мікроорганізмів. її називають асептичною (іл. 51.3).

Іл. 51.3. Накладена асептична пов’язка

Але варто пам'ятати, що зупинити велику капілярну кровотечу буває досить складно, особливо у випадку порушення зсідання крові.

За венозної кровотечі кров має темно-червоне забарвлення; витікає вона не краплинами, а безперервно й повільно (іл. 51.4). Витікання струменем, що не пульсує, буває тільки у разі поранення великої вени. Для припинення її необхідно підняти ушкоджену кінцівку й накласти компресійну пов’язку (іл. 51.5, 51.6). Якщо є можливість, до неї прикласти міхур з льодом на 10-15 хвилин (іл. 51.7).

Іл. 51.6. Компресійна пов'язка

Іл. 51.7. Міхур з льодом

У момент вдиху у великих венах шиї тиск крові нижче за атмосферний, і тому внаслідок їх поранення можливе потрапляння туди бульбашок повітря (іл. 46.8). Це може спричинити закупорку мозкових судин або судин серця (повітряна емболія) і смерть пораненого.

Артеріальна кровотеча виникає в разі порушення цілісності артерій: кров витікає з рани сильним пульсуючим струменем яскраво-червоного кольору (іл. 51.9). Така кровотеча може досить швидко призвести до гострого знекровлення. Самостійно така кровотеча зупиняється дуже рідко. Вона може досить швидко призвести до смерті у зв’язку з порушенням функцій мозку і серцево-судинної системи.

Масивною називають таку кровотечу, яка є загрозливою для життя людини. Вона може бути артеріальною, венозною або з одночаснім ушкодженням артерій і вен.

Для масивної кровотечі властива наявність хоча б однієї із зазначених нижче ознак:

• пульсуючий характер і постійне витікання крові з рани (іл. 51.10, 51.11);

• калюжа крові (іл. 51.11, 51.12), що швидко збільшується на поверхні, де лежить постраждалий;

• інтенсивне просякання кров’ю одягу або пов’язки в ділянці рани (іл. 51.13, 51.14);

Крім цього, імовірними факторами масивної кровотечі вважають:

• часткову або повну ампутацію кінцівки (іл. 51.15);

• утрата свідомості (повна або часткова) (сплутаний її стан) у пораненого за наявності кровотечі (іл. 51.16).

Швидке виявлення масивної кровотечі скорочує час її зупинення, зменшує ймовірність розвитку шоку і створює передумови для збереження життя людини.

Під час кровотечі зі шлунка може бути блювання, що зовнішнім виглядом нагадує кавову гущу. У таких випадках вживання їжі і пиття категорично забороняється, хворого вкладають на спину, кладуть міхур з льодом на підребер'я і викликають лікаря.

Щадне транспортування, абсолютний спокій, холод на потилицю необхідні у випадках травмування голови, особливо за появи кровотечі з вух і носа.

Внутрішню кровотечу виявити значно важче, ніж зовнішню, бо її ознаки не такі виразні й І можуть з’явитися згодом. Обов'язковою умовою виникнення внутрішньої кровотечі є удар у ділянку грудної клітки і живота людини. На місці удару шкіра синіє. Можуть виникати ушкодження внутрішніх органів з кровотечею в порожнини тіла. У постраждалого спостерігають частий слабкий пульс, часте дихання, бліду шкіру, прохолодну або вологу на дотик, нудоту, блювання, відчуття спраги, зниження рівня свідомості. Можливою є виділення крові з природних отворів організму (рот, ніс, вушний прохід, пряма кишка тощо).

За підозри на ушкодження внутрішніх органів потрібно забезпечити постраждалому спокій (положення лежачи) і викликати лікаря. Перед цим бажано накласти на живіт чи груди міхур з льодом чи холодною водою. Холодний компрес полегшує біль і знімає припухлість. Використовуючи лід, загорніть його в марлю, рушник або тканину, перш ніж прикладати до ушкодженої ділянки. Прикладайте холод на 15 хвилин через кожну годину.

Не треба легковажно сприймати внутрішнє ушкодження як «простий синець». Огляньте постраждалого, намагаючись визначити, чи є в нього травми внутрішніх органів. Коли він скаржиться на сильний біль або не може поворухнути кінцівкою, а також коли ви вважаєте, що отримана травма достатньо серйозна і може викликати тяжкі внутрішні ушкодження, негайно викликайте «швидку медичну допомогу».

При кровохарканні потрібно надати хворому напівсидяче положення, а на ніс покласти міхур з льодом. Розмовляти і вживати їжу хворому заборонено. Можна лише прополіскувати рот холодною підсоленою водою. Негайно подзвоніть «103».

Таким чином, уміння своєчасно розпізнати зовнішню кровотечу, запідозрити внутрішню кровотечу дозволить вам усунути одну з найвірогідніших причин смерті.

1. Що таке кровотеча і чим вона небезпечна?

2. Які бувають кровотечі і коли вони виникають?

3. Якими є ознаки капілярної, венозної та артеріальної кровотеч?

4. Які загальні ознаки кровотеч?

5. Що таке масивна кровотеча і які її характерні ознаки?

6. Які ознаки і небезпеки внутрішньої кровотечі?

7. У чому полягає домедична допомога під час травм різних ділянок тіла з можливою внутрішньою кровотечею?